ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2021Справа № 910/2072/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг»

про стягнення 38817,05 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення 38817,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Суд своєю ухвалою від 17.02.2021 відкрив провадження у справі № 910/2072/21, постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відхилив позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що станом на дату звернення з позовом до суду не пройшло 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тому строк виплати у відповідача не настав.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.08.2020 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» (далі - Договір-1), предметом якого є страхування транспортного засобу «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

20.10.2020 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 09.12.2020 вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України.

Майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застраховані товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» за полісом 116545839 (далі Договір-2). Ліміт відповідальності за шкоду майну - 130000,00 грн., франшиза - 2500,00 грн.

Згідно з рахунком № 1542 від 10.11.2020 вартість ремонту автомобіля «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 49930,06 грн.

Зазначена вище подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що складено страховий акт від 13.11.2020, за яким до виплати підлягає 49317,05 грн.

Позивач перерахував фізичній особі-підприємцю Кочеткову Олександру Васильовичу 49930,00 грн за послуги по ремонту автомобіля «Mercedes», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12.07.2001, № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до даного Закону оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

В силу ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, у тому числі, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до звіту № 2965 від 22.11.2020 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 41317,05 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 30.12.2020 на суму 49930,06 грн.

Відповідач залишив вимогу без задоволення.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з позицією Верховного Суду (постанови № 910/20199/17 від 01.06.2018, № 910/5092/17 від 14.05.2018 та № 922/1436/17 від 10.07.2018) виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак спеціальні норми названого Закону обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоди, зокрема:

- межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22);

- вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29);

- страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП (пункт 32.4 статті 32);

- не відшкодовується шкода, пов`язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32);

- страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 статті 12 цього Закону.

Отже, страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язаний відшкодувати потерпілій стороні шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком та суми фактичних витрат, право на вимогу якої перейшло до страховика потерпілого у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але на основі вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та за мінусом франшизи.

Водночас чинним законодавством передбачено дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МТСБУ (страховика) за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до МТСБУ (страховика) про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Отже, страховик приймає рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду у справі 465/4621/16-к (постанова від 19 червня 2019 року) зазначила, що підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами господарського провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист.

Вищевикладену позицію Велика Палата Верховного Суду підтримала у своїй постанові № 465/4287/15 від 11.12.2019 та зазначила, що у Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV) не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.

У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.

Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.

У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Суд встановив, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування в межах річного строку (дорожньо-транспортна пригода сталась 20.10.2020, а позов подано 08.02.2020 (поштовий штемпель на конверті).

У свою чергу відповідач не надав суду заперечень проти розміру страхового відшкодування.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача 38817,05 грн (41317,05 (оцінена шкода) - 2500,00 (франшиза) є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (вул. Васильківська, 14, м. Київ, 03040, код 39433769) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код 20474912) 38817,05 грн боргу, 2270,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Суддя С. А. Ковтун