Справа № 158/1506/21

Провадження № 1-кп/0158/189/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження №12021035590000220 від 21.05.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Човниця, Ківерцівського району Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, фізичної особи підприємця, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , будучи з 19.08.2019р. власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0721883300:02:001:0482, площею 1,4546 га, весною 2020 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) всупереч вимогам чинного законодавства, а саме: в порушення вимог ст. 14, ч. 6 ст. 41 Конституції України, п.п. «а», «б», «ґ» та «ж» ч. 1 ст. 91, ч. 2, абз. 2 ч. 5 ст. 20, ч. 1 ст. 23, ст. ст. 162-164, 166, 168 Земельного кодексу України, та ст. 35-37, 52 Закону України «Про охорону земель», умисно без виготовлення документів на зміну цільового призначення вищенаведеної земельної ділянки у встановленому законом порядку, зокрема ч. 3 ст. 20 ЗК України, достовірно знаючи про вищевказані вимоги, обов`язки та обмеження, з використанням та за допомогою спеціальної техніки (екскаватора), умисно протиправно вчинив безгосподарське використання землі, яке виразилось у знятті на ній ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, а також влаштування на ній штучної водойми (ставок) загальною площею 0.20 га.

Таке використання ОСОБА_4 вищевказаної земельної ділянки призвело до зміни рельєфу місцевості та спричинило:

- виведення її з сільськогосподарського обороту, що полягає у припиненні та неможливості подальшого використання зазначеної земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства назавжди, тобто неможливості вирощування на ній сільськогосподарських культур;

- порушення структури ґрунту, що виразилось у втраті його фізичних, хімічних, біологічних та економічних властивостей, а також природного рослинного покриву, зміні його механічного та технічного складу під впливом антропогенного навантаження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Також враховуючи те, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження інших письмових доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у безгосподарському використанні земель, що спричинило до виведення земель з сільськогосподарського обороту, порушення структури ґрунту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності та приходить до висновку про призначення міри покарання обвинуваченому у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому, призначаючи покарання суд зазначає, що згідно ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.5 КПК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Із урахуванням зазначеного, згідно санкції ч.1 ст.254 КК України (в редакції Закону №402-ІХ від 19.12.2019р.) передбачено покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

При цьому, з 01.07.2020 набрали чинності зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорії кримінальних правопорушень» (№2617-VIII).

Згідно із внесеними на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорії кримінальних правопорушень» змінами до КК України, санкція ч.1 ст.254 КК України (у діючій редакції Закону) передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

На момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , діяли положення ч.1 ст.254 КК України (в редакції Закону №402-ІХ від 19.12.2019р.), згідно якої санкція відповідної частини статті Закону про кримінальну відповідальність передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто визначає менш обтяжливу міру покарання у виді штрафу, що поліпшує становище особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

У зв`язку із тим, що внесеними на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорії кримінальних правопорушень» змінами до санкції ч.1 ст.254 КК України (у поточній редакції Закону) посилено кримінальну відповідальність (погіршено становище особи) в частині розміру штрафу, застосуванню підлягає норма ч.1 ст.254 КК України (в редакції Закону №402-ІХ від 19.12.2019р.).

Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 381-382, КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України (в редакції Закону №402-ІХ від 19.12.2019р.) із застосуванням положень ч. 3 ст. 5 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Речові докази по справі: копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видані на ім`я ОСОБА_4 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1