-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" червня 2021 р. Справа№ 910/11124/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Іоннікової І.А.
при секретарі судового засідання Линник А.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 03.06.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 за трьома скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на дії та рішення приватного виконавця приватного виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича у справі №910/11124/19 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд"
про стягнення 41635415, 90 грн. заборгованості за кредитним договором
В судовому засіданні 03.06.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" про стягнення 62673516,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе за кредитним договором від 19.10.2015 № 40кл-15 зобов`язання по поверненню кредиту, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість з нарахованими штрафними санкціями у судовому порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 20 611 841 грн. 00 коп., інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати кредиту у розмірі 4 303 068 грн. 11 коп., інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1 324 492 грн. 31 коп., 80% річних від простроченої суми кредиту у розмірі 15 396 014 грн. 47 коп., судовий збір у розмірі 624 531 грн. 24 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 24 178 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" у поновленні процесуального строку на подання скарги: на дії приватного виконавця щодо опису та арешту тунелепрохідної установки; визнання протиправною та скасування постанови № 63395707 від 17.11.2020 приватного виконавця щодо опису та арешту тунелепрохідної установки; про скасування арешту, накладеного постановою приватного виконавця від 17.11.2020 № 63395707.
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на дії приватного виконавця щодо опису та арешту тунелепрохідної установки; визнання протиправною та скасування постанови № 63395707 від 17.11.2020 приватного виконавця щодо опису та арешту тунелепрохідної установки; про скасування арешту, накладеного постановою приватного виконавця від 17.11.2020 № 63395707 залишено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що знаючи з 05.11.2020 про наявність відкритого виконавчого провадження боржник зобов`язаний був слідкувати, в тому числі через Автоматизовану систему виконавчого провадження, про його стан. Проте, навіть не відслідковуючи стан виконавчого провадження, боржник не дотримався строків на подання скарги з підтвердженої матеріалами справи дати, коли він дізнався про оскаржувану постанову, відповідно суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання скарги, що зумовлює залишення її без розгляду, у зв`язку з пропуском строку на її подання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач в березні 2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, визнати поважним причину пропущення строку на подання скарги та поновити відповідачу строк на подання скарги про визнання протиправними дій виконавця та виключення майна з опису та зняття арешту, задовольнити скаргу відповідача про визнання протиправними дій виконавця та виключення майна з опису та зняття арешту від 09.12.2020 в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, без врахування обставин справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- відмовивши у поновленні строку вже за наслідками проведеного судового засідання (в якому згідно з вимогами ГПК України щодо розгляду скарги, судом мав бути здійснений розгляд скарги по суті) за розглядом скарги, суд першої інстанції у не визначений процесуальним законом спосіб переглянув та фактично скасував власне ж рішення про прийняття скарги до розгляду та поновлення процесуального строку на подання скарги.
- Суд першої інстанції дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку є необґрунтованим, однак відповідач вважає, що суд не в повній мірі з`ясував всі обставини справи та дійшов не правильних висновків, що зумовило порушення права на доступ до правосуддя.
- суд дійшов невірного висновку щодо визначення функцій директора на прийняття управлінського рішення та вчинення директором процесуальних дій, що призвело до відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання скарги.
- починаючи з 10.11.2020 Директор скаржника перебував на лікарняному, оскільки 14.11.2020 у нього було виявлено COVID-19 та починаючи з 14.11.2020 всі працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд", які контактували із Директором, пішли на самоізоляцію згідно постанови КМУ №641 від 22.07.2020, отже суд до питання визначення поважності пропуску строку та поважності причин підійшов з формальним підходом без врахування ситуації, що зумовила причину пропуску строку на подання скарги.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивачем подано до суду письмові пояснення щодо відсутності поважності причин пропуску строку відповідачем на звернення зі скаргою на дії приватного виконавця.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 апеляційну скаргу передано для розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11124/19 та призначено справу до розгляду на 15.04.2021.
15.04.2021 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до справи та письмові пояснення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі №910/11124/19 оголошено перерву до 03.06.2021 для надання часу представнику відповідача для ознайомлення з поясненнями представника позивача щодо відсутності поважності причин пропуску строку відповідача на звернення зі скаргою на дії приватного виконавця.
Явка представників сторін
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.06.2021 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, визнати поважним причину пропущення строку на подання скарги та поновити відповідачу строк на подання скарги про визнання протиправними дій виконавця та виключення майна з опису та зняття арешту, задовольнити скаргу відповідача про визнання протиправними дій виконавця та виключення майна з опису та зняття арешту від 09.12.2020 в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.06.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених в поясненнях, посилаючись на правомірність прийнятої ухвали.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" про стягнення 62 673 516,30 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 20 611 841 грн. 00 коп., інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати кредиту у розмірі 4 303 068 грн. 11 коп., інфляційні втрати в зв`язку з простроченням сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1 324 492 грн. 31 коп., 80% річних від простроченої суми кредиту у розмірі 15 396 014 грн. 47 коп., судовий збір у розмірі 624 531 грн. 24 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 24 178 грн. 00 коп.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 судом 20.10.2020 видано відповідний наказ.
До Господарського суду міста Києва 11.12.2020 надійшла скарга на дії та рішення приватного виконавця та виключення майна з опису та зняття арешту та 21.12.2020 від боржника надійшло 2 скарги на дії та рішення приватного виконавця.
15.12.2020 від скаржника надійшла заява, в якій зазначено, що по тексту скарги було допущено технічну помилку та вказано "представник ТзОВ "ВіДіЕй" Груп адвокат Козуб О.М", проте скарга подана ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" і саме представником цього товариства Козубом О.М. було підписано скаргу.
19.01.2021 через канцелярію суду від скаржника надійшли письмові пояснення (до скарги про визнання протиправними дій виконавця та виключення майна з опису та зняття арешту від 09.12.2020), в яких скаржник підтримує доводи скарги.
20.01.2021 через канцелярію суду від стягувача надійшло клопотання про повернення скарги на дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника, мотивоване тим, що скарга подана та підписана представником ТОВ "ВіДіЕй Груп", яке не є стороною виконавчого провадження.
Також 20.01.2021 стягувачем подано клопотання про залишення без розгляду скарг на дії приватного виконавця від 17.12.2020, мотивоване пропуском строку, наданим для звернення зі скаргами та не заявленням клопотання про його поновлення.
20.01.2021 через канцелярію суду стягувачем подано клопотання про залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника мотивоване тим, що боржник не обугрунтував поважність причин пропуску строку на звернення зі скаргою.
Також 20.01.2021 стягувач через канцелярію суду подав три заперечення по суті по кожній із трьох скарг.
20.01.2021 через канцелярію суду від приватного виконавця надійшли пояснення, в яких виконавець проти скарги заперечує, посилаючись на відсутність порушень закону з його боку та не доведеністю порушення прав скаржника. Також виконавцем зазначено про необхідність повернення скарги, підписаною не стороною виконавчого провадження. До пояснень долучено копію матеріалів виконавчого провадження.
В судовому засіданні 20.01.2021 представником стягувача подано клопотання про повернення скарг на дії приватного виконавця від 17.12.2021, у зв`язку з не підтвердженням повноважень особи, що підписала скарги, оскільки ордер, долучений адвокатом, не містить підпису керівника адвокатського бюро "Козуба Олександра".
В судовому засіданні 20.01.2021 оголошено перерву до 04.02.2021, зобов`язано сторін виконавчого провадження подати додаткові докази та пояснення.
02.02.2021 через канцелярію суду від приватного виконавця надійшло клопотання про винесення окремої ухвали стосовно боржника, в зв`язку з не виконанням ним законних вимог приватного виконавця. Крім того, приватним виконавцем подані клопотання про залишення скарг без розгляду та повернення скарги без розгляду, мотивовані пропуском строку на їх подання та відсутністю повноважень на підписання скарг.
02.02.2021 на вимогу протокольної ухвали суду, приватним виконавцем через канцелярію суду подано додаткові пояснення.
04.02.2021 через канцелярію суду від скаржника надійшли пояснення на заперечення проти скарги на дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника. Також боржником на виконання протокольної ухвали суду було надано пояснення та докази щодо майна, яке перебуває у нього у власності та передано в заставу.
В судовому засіданні 04.02.2021 оголошено перерву до 08.02.2021.
Через канцелярію суду 05.02.2021 від скаржника надійшли пояснення на вимогу протокольної ухвали суду від 04.02.2021, в якій зазначено обставини, якими боржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на звернення зі скаргою від 09.12.2020.
В судовому засіданні 08.02.2021 приватним виконавцем оголошено клопотання про залишення скарг без розгляду в зв`язку з неналежним оформленням.
Представник скаржника проти клопотання заперечував, представник стягувача підтримав клопотання приватного виконавця
Приватним виконавцем оголошено клопотання про винесення окремої ухвали щодо боржника за не виконання законних вимог приватного виконавця.
Представник скаржника просив у задоволенні заяви про винесення окремої ухвали відмовити, оскільки, це не є предметом розгляду при розгляді його скарг.
Представник стягувача підтримала клопотання виконавця.
Відповідно до ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ст. 188-3 Кодексу України про Адміністративні правопорушення Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за порушення вимог приватного виконавця, якими він обґрунтовує свою заяву про постановлення окремої ухвали щодо боржника, передбачено відповідальність, доказів притягнення до якої виконавцем суду не надано. Крім того, предметом розгляду наразі є три скарги боржника на дії приватного виконавця, а не притягнення до відповідальності боржника.
Судом відмовлено приватному виконавцю у задоволенні його клопотання про постановлення окремої ухвали, в зв`язку з його необгрунтованістю.
Щодо підписання скарги від 09.12.2020 представником ТОВ "ВіДіЕй Груп", то адвокатом Козубом О.М. до матеріалів справи було долучено пояснення про описку в тексті скарги щодо особи, яка звертається зі скаргою та щодо особи, від імені якої представником підписано скаргу.
Судом прийнято до уваги відповідні пояснення скаржника, у зв`язку з чим заперечення виконавця та стягувача з цього приводу є не обгрунтованими.
Щодо не належного оформлення ордера на представництво інтересів скаржника (відсутність підпису керівника адвокатського бюро) судом зазначено наступне.
Відповідно до п. 10 "Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції", затвердженого рішенням НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ РАДИ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ від 12.04.2019 № 41 ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Скарги підписані адвокатом Козубом О.М. на підставі ордера на надання правової допомоги ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" серії АР № 1027616 від 08.12.2020, виданий адвокату Козубу О.М. адвокатським бюро "Козуба Олександра". В місці підпису адвоката та керівника адвокатського бюро стоїть один підпис та відбиток печатки адвокатського бюро "Козуба Олександра".
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Адвокатського бюро "Козуба Олександра" є Козуб Олександр Миколайович .
Оскільки ордер містить відтиск печатки адвокатського бюро та підпис особи адвоката, який в тому числі є керівником адвокатського бюро, суд не вбачає підстав для повернення скарг, у зв`язку з неналежним оформлення доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала відповідні скарги.
Судом розглянуто клопотання про винесення окремої ухвали та про залишення скарги без розгляду у зв`язку з дефектом скарг та відмовлено у їх задоволенні, у зв`язку з необгрунтованістю.
Суд повернувся до розгляду клопотань про залишення скарг без розгляду з інших заявлених стягувачем та приватним виконавцем підстав.
Щодо скарги від 09.12.2020 та клопотання про поновлення строку на її подання судом встановлено наступне.
У скарзі, поданій 09.12.2020, боржником оскаржуються дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника, оформлені постановою від 17.11.2020.
Скаржник просить визнати поважними причини пропуску подання скарги, та поновити відповідний строк.
Клопотання про поновлення строку мотивоване тим, що 03.11.2020 року між ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» та адвокатським бюро «Козуба Олександра» укладено договір про надання правової допомоги №24/20.
05.11.2020 року представник ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» Макєєв Є. Ю. ознайомився із матеріалами справи виконавчого провадження.
З 10.11.2020 року по 11.11.2020 року директор ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» перебував на лікарняному (листок непрацездатності серія АДШ №972139 від 10.11.2020 року, виписка із медичної карти від 11.11.2020 року, висновок лікаря 10.11.2020 року).
З 11.11.2020 року по 14.11.2020 року директор перебуває на лікарняному (листок непрацездатності серія АКА №992738, режим стаціонарний).
Як було зазначено в скарзі, 14.11.2020 року у директора 'ГОВ «Концерн Київпідземшляхбуд» виявлено COVID-19 (результати дослідження додано до скарги) і він перебуває у лікарні, оскільки відноситься до категорії ризику - людина похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 15.11.2020 року всі особи, які мали контакт з директором, пішли на самоізоляцію у відповідності до рекомендацій Міністерства охорони здоров`я України.
17.11.2020 року виконавцем винесено постанову про опис майна (коштів) боржника.
24.11.2020 року здійснено дослідження КТ органів грудної клітки та виявлено ознаки двобічної полі сегментарної пневмонії (результат дослідження від 24.11.2020 року) у директора.
25.11.2020 року представником ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» Юнік Г. Б. отримано постанову про опис майна (коштів) боржника на поштовому відділенні ПрАТ «Укрпошта».
З 25.11.2020 року по 02.12.2020 року директор перебуває на лікарняному (листок непрацездатності серія АДШ №740320, стаціонар).
З 02.12.2020 року по 11.12.2020 року директор все ще перебуває на лікарняному (листок непрацездатності серія АДТ №225805, виписка зі медичної карти хворого від 10.12.2020 року).
08.12.2020 року представником ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» Юнік Г. Б. передано адвокату Козуб О. М. матеріали справи №910/11124/19 (в тому числі матеріали виконавчого провадження) та постанову про відкриття виконавчого провадження за вказівкою директора.
09.12.2020 року адвокатом Козуб О. М. подано скаргу про визнання протиправними дій виконавця та виключення майна з опису та зняття арешту до суду з проханням визнання поважним причин пропущення строку на подання скарги та з проханням поновлення ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» строку на подання скарги.
Як зазначає скаржник у своїх поясненнях, директор - це керівник підприємства, який призначається на посаду. Повноваження директора визначаються законодавством, статутом та іншими документами підприємства. Директор у межах своєї компетенції наділений відповідними правами. Він самостійно вирішує питання діяльності підприємства, керує роботою його роботою, здійснює управлінські функції, видає накази, дає розпорядження, які обов`язкові для виконання працівниками. Отже, виходячи із вищевикладеного, починаючи з 10.11.2020 року директор ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» повноцінно свої функції не виконував, у зв`язку із обставинами непереборної сили - перебуванням на лікарняному, які об`єктивно унеможливили його на вчинення дій, щодо оскарження рішень виконавця у встановлений законодавством строк.
Судом першої інстанції клопотання про поновлення строку на подання скарги від 09.12.2020 визнано не обгрунтованим, а підстави для поновлення строку для подання скарги - відсутніми.
Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено тих обставин, що виключно директор наділений повноваженнями щодо вирішення питання з приводу представництва товариства у судах та вчинення від імені товариства процесуальних дій. Вказівки щодо подання скарги були, як зазначає скаржник, надані працівнику товариства 08.12.2020 директором, який на той час перебував на стаціонарному лікуванні, проте суду не доведено обставин неможливості надання відповідних вказівок ранішою датою. Обставини щодо самоізоляції працівників, що контактували з директором, з 15.11.2020 жодними доказами не підтверджені, крім того, строк самоізоляції складає 2 тижні і мав тривати до 29.11.2020. Суд не вбачає достатність доказів того, що хвороба директора зупинила та унеможливила будь-яку діяльність скаржника, в тому числі юридичне супроводження діяльності товариства та зумовила подання скарги на постанову приватного виконавця після спливу майже місяця з дати її винесення.
Знаючи з 05.11.2020 про наявність відкритого виконавчого провадження боржник зобов`язаний був слідкувати, в тому числі через Автоматизовану систему виконавчого провадження, про його стан. Проте, навіть не відслідковуючи стан виконавчого провадження, боржник не дотримався строків на подання скарги з підтвердженої матеріалами справи дати, коли він дізнався про оскаржувану постанову.
За викладених обставин судом не вбачаються підстави для поновлення строку для подання скарги, що зумовлює залишення її без розгляду, у зв`язку з пропуском строку на її подання.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 6-8 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Відповідно до ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу Державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень Господарського процесуального кодексу України, передбачених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.
Про відкриття виконавчого провадження скаржник довідався 05.11.2020, ще до хвороби керівника товариства. Скарга була подана до суду на постанову приватного виконавця від 17.11.2020 лише 09.12.2020. Сторонами не заперечується обставина, що про оскаржувану постанову скаржнику стало відомо 25.11.2020, тобто останнім днем для подання скарги було 07.12.2020.
Приписами пункту "а" частини 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Порівняльний аналіз змісту термінів "дізналася" та "повинна була дізнатися", що містяться в статті 341 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні.
Судом враховано, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.
Вказана позиція також викладена у постанову Верховного Суду від 14.08.2019 №910/7221/17.
На підтвердження поважності підстав пропуску строку на звернення зі скаргою на дії приватного виконавця апелянт посилається на те, що перед вчиненням процесуальної дії (подання скарги на дії виконавця), директор товариства приймає управлінське рішення про доцільність чи недоцільність вчинення процесуальної дії щодо подання до суду того чи іншого документа. Після цього на виконання прийнятого рішення надає розпорядження щодо виконання прийнятого управлінського рішення - звертатися чи не звертатися до суду.
При цьому, з 10.11.2020 директор апелянта перебував на лікарняному та не міг приймати іправлінські рішення по підприємству.
08.12.2020 після значного полегшення самопочуття та закінчення лікування на СOVID-19 директором було прийнято управлінське рішення про подання скарги на дії приватного виконавця та надано доручення адвокату Козубу О.М. на написання та подання даної скарги.
З наведеного вбачається, що начебто виключно директор відовідача міг прийняти рішення про оскарження постанови приватного виконавця від 17.11.2020, однак він ен міг цього зробити у встановлений законом строк з огляду на стан здоров`я.
Виходячи з положень ст.16, ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.56, 339 ГПК України, правом на звернення до суду зі скаргою на дії виконавця наділені сторони виконавчого провадження. При цьому, сторона, яка є юридичною особою, може подати таку скаргу через керівника, посадову особу, наділену відповідними повноваженнями, або через представників.
Жодних положень щодо особи, яка має право прийняти управлінське рішення про звернення до суду зі скаргою на дії виконавця, чинне законодавство не містить.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, 04.11.2020 директором відповідача ОСОБА_1 було видано довіреність, якою останній уповноважує адвоката макєєва Євгена Юрійовича бути представником відповідача у судових установах, зокрема, місцевих судах, у приватних виконавців при здійсненні виконавчого провадження, з правом підпису та подання будь-яких скарг та інших документів у процесі здійснення виконавчого провадження, крім права відмови від стягнення, відкликання (повернення) виконавчого документу.
Жодних обмежень щодо необхідності отримання дорученні від директора за результатами прийняття управлінського рішення для подання скарги на дії виконавця даною довіреністю не встановлено.
Так само не містить і договір від 03.11.2020 між відповідачем та Адвокатським бюро «Козуба Олександра» жодних обмежень щодо необхідності отримання доручення від директора за результатами прийняття управлінського рішення для поданння скарги на дії виконавця.
З огляду на зазначене, як станом на дату винесення оскаржуваної постанови, так і на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач мав двох представників, окрім директора, які не були позбавлені права подати скаргу на дії приватного виконавця, та повноваження яких не мали обмежень щродо необхідності отримання доручення від директора за результатами прийняття ним відповідного управлінського рішення.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання скарги на дії приватного виконавця, апелянт посилається на те, що у штатного юриста ОСОБА_2, який перебував в контакті з директором, 05.12.2020 виявлено корона вірусну хворобу, однак жодних доказів непрацездатності ОСОБА_2 у період з 17.11.2020 по дату його захворюванна на коронавірсну хворобу 05.12.2020, відповідачем до матеріалів справи не подано.
Окрім цього, позивач обґрунтовано посилається у своїх запереченнях на апеляційну скаргу, щро виходячи з положень Статуту відповідача в останній чинній редакції з 18.06.2019, управлінські рішення про подання скарги на дії приватного виконавця, про які апелянт зазначає в апеляційній скарзі, з 10.11.2020 мали прийматися не генеральним директором, а головою товариства відповідача або виконуючим обов`язки генерального директора, призначеного Дирекцією.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про недоведеність відповідачем поважності причин пропуску строку відповідачем на подання скарги на дії приватного виконавця, в той час як позивачем доведено, що даний строк був пропущений відповідачем виключно у зв`язку з бездіяльністю останнього, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованго висновку щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на подання скарги, та обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
Посилання апелянта на те, що відмовивши у поновленні строку вже за наслідками проведеного судового засідання (в якому згідно з вимогами ГПК України щодо розгляду скарги, судом мав бути здійснений розгляд скарги по суті) за розглядом скарги, суд першої інстанції у не визначений процесуальним законом спосіб переглянув та фактично скасував власне ж рішення про прийняття скарги до розгляду та поновлення процесуального строку на подання скарги, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки судом першої інстанції в ухвалі про призначення скарг в судове засідання, не вирішувалось питання про поновлення строку на їх подання, оскільки таке питання за позицією суду підлягало вирішенню в судовому засіданні з обговорюванням підстав пропуску строку, їх поважності та вислуховування позиції інших учасників щодо даного питання, у зв`язку з чим посилання апелянта на порушення його правва на доступ до правосуддя є необґрунтованими.
Доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, прийняття оскаржуваної ухвали без врахування обставин справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків, викладених в ухвалу суду, при прийнятті якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про відмову в поновленні строку та про залишення скарги без розгляду, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в поновленні процесуального строку на подання скарги: на дії приватного виконавця щодо опису та арешту тунелепрохідної установки; визнання протиправною та скасування постанови № 63395707 від 17.11.2020 приватного виконавця щодо опису та арешту тунелепрохідної установки; про скасування арешту, накладеного постановою приватного виконавця від 17.11.2020 № 63395707 та залишення без розгляду вказаних скарг.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11124/19.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 за трьома скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" на дії та рішення приватного виконавця приватного виконавчого округу міста Києва Олефіра Олександра Олександровича у справі №910/11124/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/11124/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/11124/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 16.06.2021
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
І.А. Іоннікова
скопійовано
-
скопійовано
-
