- статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач має право: одержувати інформацію про ціни, тарифи; загальну вартість місячного платежу; структуру ціни, тарифу та порядок надання відповідної послуги; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово- комунальні послуги у разі їх ненадання; на несплату вартості комунальних послуг у разі їх невикористання;

- пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідно до якого «споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

- пункту 3 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами;

- пункту 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

На підставі викладеного, ним ОСОБА_2 , було направлено до ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації» претензію від 06.02.2020 про заперечення виставлення оскаржуваної квитанції та про непогодження вимоги її оплатити. На вказану претензію відповідачем йому надано відповідь від 17.02.2020 №206 з посиланням на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ід 07.10.2019 №2080 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП», з якою він не погоджується і вважає, що ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації» грубо порушуються його права як побутового споживача і незаконно та безпідставно вимагаються до сплати грошові кошти з нього за послуги, які не надавались відповідачем.

Просить суд: 1) визнати дії відповідача ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству; 2) припинити неправомірні дії відповідача, які порушують його права як споживача по договору розподілу природного газу, а саме припинити при здійсненні обліку газовим лічильником природного газу, використаного ним як побутовим споживачем приводити об`єми не спожитого ним природного газу ще й за попередній газовий рік та за тарифами, які не встановлені чинним законодавством для оплати спожитого газопостачання побутовим споживачем; 3) припинити неправомірні дії відповідача в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу починаючи з 01 січня 2020 року по теперішній час; 4) зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок об`єму спожитого ним природного газу відповідно до фактичних показань газового лічильника за період з 01 січня 2020 року по теперішній час; 5) зобов`язати відповідача - ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації в подальшому утриматися від неправомірних дій в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу всупереч чинному законодавству; 6) відновити становище позивача, яке існувало до порушення відповідачем законодавства в частині нарахування до сплати коштів за транспортування газу, а саме відновити здійснення обліку природного газу, використаного ним як побутовим споживачем за фактично спожитий природний газ за показниками газового лічильника за попередній розрахунковий місяць без будь-яких додаткових нарахувань, що не відповідають дійсності та чинному законодавству.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18.11.2020 року відкрито провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено підготовче судове засідання на 18.12.2020.

20 січня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем не визнаються повністю з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», здійснює розподіл природного газу на підставі ліцензії серії АЕ №299064, яка видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. На виконання Закону України "Про ринок природного газу" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановою від 07.10.2019 року№2080«Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» були внесені зміни до Кодексу газорозподільних систем, що затвердженні постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015р. із змінами і доповненнями, Типового договору розподілу природного газу, що затверджено постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015р. із змінами, Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, що затверджено постановою НКРЕКП №236 від 25.02.2016 р. із змінами. Враховуючи зміни, які внесені у відповідні Постанови НКРЕКП, які є чинними, кожен побутовий споживач з січня 2020 року повинен сплачувати за постачання природного газу та за послуги розподілу газу за окремими квитанціями. Тариф на розподіл завжди був складовою вартості природного газу, але з січня 2020 року сплачується окремим рахунком. Відповідно до змісту пунктів 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем: «Розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу. Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.» Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року. Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року. На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року. Тобто, для розрахунку річної замовленої потужності на 2020 рік газовим роком вважається період з 01.10.2018р. по 30.09.2019р. Зазначив, що відповідно до абзацу другого пункту 6.6 розділу VІ Типового договору розподілу природного газу:«Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ». Тому, посилання позивача на те, що станом на лютий місяць 2020 року вже значиться заборгованість за послугу з розподілу природного газу за січень 2020р., обґрунтовується вищевикладеним, а саме оплату за вказану послугу необхідно було здійснити до 20 січня 2020р. Відповідно до абзацу четвертого пункту 6.7 розділу VІ Типового договору розподілу природного газу:«У разі несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим Договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об`єкт Споживача до повного погашення заборгованості». Відповідно до Постанови НКРЕКП від 24.12.2019 року № 3019 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» та змін до неї, що вносяться постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1157, які є чинними, встановлені наступні розміри тарифу: на період з 01 січня по 30 червня 2020 року включно - у розмірі 0,84грн. за 1м.куб газу (з ПДВ); на період з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року - у розмірі 0,84 грн. за 1м.куб газу (з ПДВ); з 01 січня 2021 у розмірі 1,224 грн за 1 м.куб газу (з ПДВ). Місячна вартість послуги розподілу природного газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 у 2020 році складає 166куб. метрів (1/12 від 1992 куб. метрів за період 01.10.2018р. до 30.09.2019р.) із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності: з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року - 139,44грн. (166куб. метрів х 0,84грн.); з 01 липня 2020 року по 31 грудня 2020 року - 139,44 грн. (166куб. метрів х 0,84грн.); з 01 січня 2021 року 119,85 грн (97,917 куб.метрів х 1,224 грн). Тобто, розрахунок тарифу на розподіл не залежить від наявності лічильника. Для кожного абонента є обсяг, який він спожив за попередній рік. Якщо лічильника немає, то розрахунок ведеться за встановленими нормами споживання. Якщо є індивідуальний лічильник, тоді береться обсяг спожитого газу, який був зафіксований індивідуальним лічильником. Вся перелічена інформація стосовно ціни за послуги розподілу природного газу, порядку оплати тощо є у вільному доступі на сайті ПАТ «Донецькоблгаз» у розділі «Інформація» - «Ціни та тарифи на газ», що відповідає п.п.1 п.7.1 Типового договору розподілу природного газу. Крім того, позивач зазначив, що приєднався до умов типового договору розподілу природного газу, тому обізнаний про порядок розрахунків за вказану послугу, права та обов`язки побутового споживача. До того ж, з текстом договору, тарифом на послуги розподілу природного газу, структуру тарифу, тобто з постановами НКРЕКП, можна ознайомитись на офіційному веб-порталі парламенту України «Законодавство України». Крім того, дані про тарифи послуги, умови оплати тощо розміщені в «куточку споживача» відділення та управління. Тому, посилання позивача на обмеження права споживачів на одержання необхідної, доступної, достовірної інформації про відповідну продукцію є необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що у позові позивач часто посилається на Правила постачання природного газу та Типовий договір на постачання природного газу, проте надання/відключення послуги з розподілу природного газу, їх оплата тощо регламентується умовами Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу. Також, відповідач заперечує проти посилання позивача щодо невказання у квитанції на оплату інформації про продукцію, її кількість, якість, асортимент, про її виробника, оскільки всі обов`язкові реквізити квитанції зазначені в ній згідно до вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016р. №13. ОСОБА_2 інвалід 2 групи та має сто відсоткову пільгу на послуги з газопостачання та розподіл природного газу. З 1 жовтня 2019 року впроваджено в Україні монетизація пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №373. Функціонують дві системи надання пільг у грошовій формі - готівкова і безготівкова. Монетизована пільга у безготівковій формі призначається пільговикам автоматично. Кошти надходять на персональний особовий рахунок в АТ «Ощадбанк». А звідти - автоматично перераховуються на оплату житлових та комунальних послуг. Монетизована пільга у готівковій формі за бажанням пільговика призначається готівкою з виплатою щомісяця на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, або через виплатні об`єкти АТ «Укрпошти». Підприємства, що надають житлово-комунальні послуги, здійснюють повне нарахування пільговикам за спожиті житлово-комунальні послуги у платіжних документах (без відображення розміру пільги). Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою. ОСОБА_2 отримує монетизовану пільгу у готівковій формі. Таким чином, споживач отримує від Держави готівкові кошти за послугу з розподілу природного газу, але не здійснює їх оплату постачальнику послуг, у зв`язку з чим, станом на 12.01.2021, утворилась заборгованість в сумі 1793,13 грн.

Враховуючи наведене, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неправомірність дій відповідача. Вважає, що в позовній заяві відсутні будь-які докази - фактичні дані, на підставі яких можна встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги, та інших обставин, які містять інформацію щодо предмета доказування, та які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити у позові ОСОБА_2 у повному обсязі.

26 січня 2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що посилання відповідача на те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 07.10.2019 року№2080«Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП» були внесені зміни до Кодексу газорозподільних систем, що затвердженні постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015р. із змінами і доповненнями, Типового договору розподілу природного газу, що затверджено постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015р. із змінами, Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, що затверджено постановою НКРЕКП №236 від 25.02.2016 р. із змінами, не є підставою для того, щоб застосовувати і втілювати у життя пересічних громадян України зазначену Постанову НКРЕКП від 07.10.2019 №2080, тому як ця постанова не узгоджується з приписами статей 6,8 Конституції України, де зазначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Допущення державною того, щоб Закони України не виконувались на підставі Постанов НКРЕКП є невиконання Державою зобов`язань щодо осіб, на яких поширюється дія таких Законів та підриває довіру до Держави. Обмеження або скасування прав, норм і правил осіб, на яких поширюється чинність таких Законів України, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань Держави щодо захисту таких осіб. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії захисту, соціального в тому числі повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій захисту, в тому числі соціального можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов такого захисту. Щодо зазначення інформації стосовно ціни за послуги розподілу (транспортування) природного газу відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що все є у вільному доступі на сайті ПАТ «Донецькоблгаз», але в позовній заяві підіймається питання не про те, де знайти такі «Ціни та тарифи на газ», а про те, з чого саме формується така ціна, чим така ціна обумовлена та чим вона підкріплюється та які витрати до неї включені самим підприємством, яке транспортує такий газ до оселі споживачів. Питання стсосовно присвоєння персонального ЕІС-коду позивачем не оскаржується і воно не є предметом спору, як не є предметом спору і питання про надання йому ( ОСОБА_2 ) пільги, як інваліду 2 групи. Додатково зазначив, що в ухвалі Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.06.2020 по справі №233/2821/20 міститься інформація про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Торецьке відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» - відсутня. Відсутність відповідача, а саме Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ставить тільки під сумнів взагалі законність та правомочність існування такого підприємства, що тягне за собою неприпустимість дій з витребування грошових коштів зі споживачів саме за послуги, які не надавалися цим підприємством та дії яких ним ( ОСОБА_2 ) оскаржуються у позовній заяві.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 28.01.2021 закрито підготовче провадження та зазначену цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивача не визнала в повному обсязі, та просила суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи - Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, в судове засідання не зїявився за невідомими суду причинами, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або спорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу, обравши передбачений законом або умовами договору спосіб захисту.

Згідно частини 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства, повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 13 ЦПК України учасник справи, на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, а суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 проживає за адерсою: АДРЕСА_1 , є побутовим споживачем природного газу, йому було присвоєно персональний код ідентифікації споживача, як суб`єкта ринку природного газу ЕІС-код:656 та, відкрито особовий рахунок за адресою будинковолодіння АДРЕСА_2 .

У січні 2020 року позивачем одержано повідомлення-квитанцію від 20.01.2020 року з вимогоюсплатити за послугу розподілу природного газу ПАТ «Донецькоблгаз» нараховану за січень 2020 року у сумі 139,44 грн, із розрахунку 166 метрів кубічних х 0,84грн. за 1 метр кубічний (тариф на послуги розподілу природного газу), на підставі замовленої потужності за попередній газовий рік у розмірі 1992 метрів кубічних.

Вказана квитанція позивачем не оплачена у зв`язку з незгодою позивача щодо отримання послуги розподілу природного газу.

У лютому 2020 року позивач звернувся до Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецьккоблгаз» з претензією щодо незаконності та необгрунтованості повідомлення-квитанції з призначенням платежу «оплата за послуги розподілу», на яку відповідачем 17.02.2020 року була надана відповідь про необгрунтованість вимог вказаної претензії.

У квітні 2020 року позивач ОСОБА_2 оскаржив вказане повідомлення-квитанцію вже до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, яке в свою чергу у своїй відповіді зазначило, що розглянути звернення позивача не уявляється можливим та запропонувало звернутися до суду.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначалися Законом України від 08.07.2010 року №2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу» (далі - Закон №2467).

Згідно зі статтею 16 Закону №2467 передбачено відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2467 встановлено, що з метою забезпечення поступового та послідовного переходу до повномасштабного ринку природного газу, передбаченого цим Законом, встановлюється перехідний період, який включає такі етапи: перший етап, під час якого здійснюються відокремлення функцій з розподілу та постачання природного газу, визначення споживачів, які набувають статусу кваліфікованих, та визначення Кабінетом Міністрів України гарантованих постачальників, починає діяти з 1 січня 2012 року; другий етап, під час якого всі категорії споживачів набувають статусу кваліфікованих споживачів, починає діяти з 1 січня 2015 року.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №2467 діяльність, пов`язана, зокрема з постачанням або розподілом природного газу за регульованим тарифом провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

На виконання вимог Закону №2467 з 01.07.2015 року відбулося юридичне відокремлення суб`єктів господарювання ринку природного газу, що входять до складу вертикально інтегрованої господарської організації, що полягає у створенні окремих юридичних осіб-суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом окремо від діяльності пов`язаної з розподілу природного газу.

Відповідач - ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на підставі ліцензії серії АЕ №299054, виданої згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 15квітня 2010 року № 382 та переоформленої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 09 червня 2011 року № 1007 та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23 червня 2015 року № 1792, здійснює господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних радовищ на території Донецької області.

На ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу населенню Донецької області згідно Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (затверджено Постановою КМУ N9 758 від 01.10.2015, з 01.04.2017 - відповідно до Постанови КМУ №187 від 22.03.2017, з 01.11.2018 - відповідно до Постанови КМУ №9867 від 19.10.2018).

ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 03361075) в контексті обставин справи провадить господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території Донецької області, тобто, є Оператором ГРМ, на підставі ліцензії виданої НКРЕКП згідно постанови від 15квітня 2010 року № 382.

Правовідносини сторін, регулюються Законом України «Про ринок природного газу»та Кодексом газоросподільних систем, затвердженогоПостановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року

Тарифи, вартість послуг, які надаються ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», та порядок оплати встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

З 01 жовтня 2015 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року №329-VІІІ, яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.40 вказаного Закону розподіл природногогазу здійснюєтьсяна підставіта умовахдоговору розподілуприродного газув порядку,передбаченому кодексомгазорозподільних системта іншиминормативно-правовимиактами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договіррозподілу природного газу затверджується Регулятором.

Положеннями статей 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30 вересня 2015 року, що набрала чинності 27.11.2015 року, визначено, що оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі (далі - ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498.

01.12.2015 року набрали чинності постанова НКРЕКП № 2498 «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» від 30.09.2015 року тапостанова НКРЕКП від30.09.2015 №2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам». З цього часу відносини між Споживачем та Газорозподільним підприємством регулюються типовим договором розподілу природного газу з урахуванням вчинення дій Споживачем щодо акцептування його умов.

Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494.

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п.п.2.1-2.3 Договору за цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.

Згідно пункту 4 глави 3 Розділу 6 Кодексу, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.

Окрім того, в пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Судом встановлено, і даний факт не заперечується позивачем, що між ним та відповідачем у справі укладено Типовий договір розподілу природного газу та ОСОБА_2 одержує послуги з розподілу (постачання) природного газу, що підтверджує факт приєднання Споживача до умов типового договору розподілу природного газу з ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та до умов типового договору постачання природного газу побутовому споживучу з Торецького відділення Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації.

Крім того, згідно особового рахунку позивача ОСОБА_2 ПАТ «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» за період з 01.01.2018 року по 31.01.2021 року позивачу нараховано до сплати за розподілений/поставлений/спожитий природній газ 10001,59 грн., а сплачено за цей період 8442,82 грн.

Вказане в силу вимог п.7 глави 3 розділу 6 Кодексу ГРМ та п.6 ст.11 Закону України «Про ринок природного газу» також свідчить про приєднання (акцептування) позивачем умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, оскільки фактично платежі за розподіл та за постачання природного газу були розподілені лише з 01.01.2020 року за наслідком внесених змін до Кодексу ГРМ постановою НКРЕКП№2080від07.10.2019.

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 Договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 Договору).

Відповідно до абз. 1 п. 6.3 Договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Згідно п.п.1,2 глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цьогоКодексу.