КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 757/14451/19-ц Головуючий у суді першої інстанції: Матійчук Г.О.

Номер провадження: 22-ц/824/1472/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коцюрби О.П..

суддів: Білич І,М., Слюсар Т.А.,

при секретарі - Перебитюку А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в міста Києві матеріали цивільної справи за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна у місті Києві державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

В Печерський районний суд міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просила позбавити останнього батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити її опікуном/піклувальником над ОСОБА_3 та опікуном над ОСОБА_4 ; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, на кожну дитину, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дітьми повноліття; стягнути аліменти в тому ж розмірі за минулий час - з 17 липня 2018 року по 15 березня 2019 року.

Позивач, свої вимоги обґрунтувала тим, що її донька - ОСОБА_5 , перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем, від яких у них народилось два сини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києві від 03 жовтня 2014 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано. Діти, після розірвання шлюбу, весь час проживали з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла.

Діти наразі проживають з нею (позивачем) за вищевказаною адресою.

Також вказала на те, що вона є власником 1/2 частини квартири, в якій мешкають та зареєстровані діти.

Вона також несе витрати по утриманню дітей, придбаває їм одяг/їжу/ліки, сплачує за додаткові заняття, займається їх вихованням, тощо.

Відповідач, як до, так і після розірвання шлюбу з її дочкою, матеріально сім`ю не утримує, витрачаючи все на себе.

Така ситуація зберігається до тепер, вважає, що ОСОБА_2 не цікавиться життям дітей, уникає зустрічей з ними, спричиняючи своєю поведінкою їм душевні страждання. Крім того, в період хвороби їх матері та її дочки, відповідач морально не підтримував їх, не спілкувався, тощо.

Зауважила також, що ОСОБА_2 ніде не працює, не сплачує податки, не веде жодної діяльності, в центрі зайнятості не обліковується, що дає підстави вважати, що він уникає обов`язку по утриманню дітей.

Враховуючи наведене, просила позов задовольнити.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначення ОСОБА_1 опікуном/піклувальником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнення з ОСОБА_2 аліментів за минулий період - з 17 липня 2018 року по 15 березня 2019 року в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, на кожну дитину, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дітьми повноліття відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, на кожну дитину, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дітьми повноліття - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У встановлений апеляційним судом строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 не скористався.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 вересня 2020 року та його скасування, з ухваленням у справі нового судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20 березня 2019 року, в задоволенні решти позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серія НОМЕР_1 виданого 21 липня 2005 року відділом РАЦС Печерського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 933, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , серія НОМЕР_2 , виданого 10 березня 2010 року відділом РАЦС Печерського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 384.

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року розірвано шлюб, зареєстрований 16 вересня 2009 року відділом РАЦС Печерського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1085, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Після розірвання шлюбу, діти залишились проживати з матір`ю - ОСОБА_5 , в квартирі АДРЕСА_2 .

В подальшому, 17 липня 2018 року, ОСОБА_5 звернулась в Печерський районний суд міста Києва з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів, на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з часу подачі позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття так як ОСОБА_2 в добровільному порядку відмовився від надання матеріальної допомоги на утримання дітей та ухиляється від цього обов`язку. На даний час, вказана справа знаходиться на розгляді в Печерському районному суді міста Києва.

Згідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_3 від 19 січня 2019 року, виданого відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 1452.

Позивач у справі - ОСОБА_1 , яка є рідною бабусею дітей, а вони їй онуками, з моменту їх народження і по даний час приймає активну участь у їх матеріальному забезпеченні, вихованні та розвитку, так як ОСОБА_2 , який є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 , як до смерті ОСОБА_5 так і з моменту смерті ОСОБА_5 і по даний час не бере участі у матеріальному забезпеченні, вихованні дітей, ігнорує свої батьківські обов`язки, не цікавиться їхнім здоров`ям та життям, не приймає участі у духовному розвитку дітей.

Згідно висновку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування № 105/01-266 В-140 від 05 грудня 2019 року, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація як орган опіки та піклування вивчивши детально матеріали даної справи, заслухавши думку членів комісії з питань захисту прав дитини від 03 грудня 2019 року, діючи в інтересах дітей, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такого, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню, догляду та утриманню своїх дітей.

При заслуховуванні в судовому засіданні думки дітей: неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань, що стосуються їх особисто, а також питань сім`ї встановлено, що діти проживають разом з ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 , яка самостійно займається їх вихованням та утриманням, їх батько - ОСОБА_2 проживає окремо, дітям не допомагає, з ними не спілкується, не телефонує.

Викладене підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

За правилами ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до Законів України.

За приписами ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 СК України).

Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

В ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.