328/1160/21

15.06.2021

2/328/480/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2021 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Шпітько Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 328/1160/21 (номер провадження 2/328/480/21) за позовною заявою Комунального підприємства «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

встановив:

23 квітня 2021 року до Токмацького районного суду Запорізької області звернувся представник Комунального підприємства «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач заявляє вимогу до боржника про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Рішенням Токмацької міської ради № 126 від 15.07.2019 року визначено КП «Токмак біоенергія» ТМР правонаступником КП «Токмак теплоенергія» ТМР за правами та обов`язками в частині надання житлово-комунальних послуг та постачання теплової енергії.

Між Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради та Комунальним підприємством «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради укладено Договір про відступлення права вимоги від 05.06.2019 року у відповідності ст.ст. 512-519 ЦК України, за яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржників первісного кредитора за договорами про надання послуг з централізованого опалення. Відбулась заміна кредитора у зобов`язанні з 05.06.2019 року, що підтверджується договором.

КП «Токмак теплоенергія» ТМР визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії в м. Токмак згідно з рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради № 97 від 23.05.2019 року. Підприємство є єдиним виробником послуг з централізованого опалення в м. Токмак.

Підприємство є єдиним виробником теплової енергії та згідно з ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV надає послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - з постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення в опалювальний період м. Токмак.

Багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 приєднаний до системи централізованого опалення в м. Токмак.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідач є співвласником цього будинку відповідно до ст. 11, 14, 322, 360 ЦК України.

Квартира обладнана системою опалення, яка приєднана до централізованої системи опалення. Система теплопостачання відповідача є невід`ємною частиною системи теплопостачання зазначеного будинку.

Відповідачем не застосовувалась процедура відключення належної йому квартири від загальнобудинкової системи опалення відповідно до діючого законодавства.

До 01 березня 2021 року відповідач отримував послугу з постачання теплової енергії безперебійно. На підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 проводилися відповідні нарахування, що свідчить про фактичні правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки між КП «Токмак біоенергія» ТМР та ОСОБА_1 до 01 березня 2021 р. не припинялися.

Відсутність укладеного договору з позивачем не звільняє відповідача від обов`язку сплачувати надані йому послуги. Зазначений правовий висновок викладений у постанові ВП Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі N 904/7183/17 (провадження N12-153гс18). Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду віл 06 листопада 2019 року у справі N 642/2858/16 (провадження N 61-26204св18).

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого с надання житлово-комунальних послуг, і споживачем регулюються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», постановами КМУ №630 від 21.07.2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», та № 830 від 21.08.2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії».

У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

КП «Токмак біоенергія» ТМР у відповідності до вимог ч. 3 ст. 16, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», належним чином виконувало взяті на себе зобов`язання, забезпечувало споживача якісними комунальними послугами.

Оформлених претензій, згідно ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV та ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII року, від боржника до підприємства не надходило.

Власник не виконує обов`язок з утримання майна, що йому належить, як це передбачено нормою статті 322 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Своєю бездіяльністю відповідач порушує вимоги чинного законодавства, а також права підприємства, яке надає послугу з постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_2 . Відповідач взяті на себе обов`язки не виконує, користувався наданими йому послугами, проте не здійснював їх оплату. На попередження, про необхідність погасити заборгованість не реагує.

Таким чином, боржник зобов`язаний оплатити за спожиті послуги, а підприємство має право вимагати від Боржника виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Заборгованість за період з 01.10.2016 року по 01.03.2021 року за отриманні послуги склала 35 625,85 грн., що підтверджується розрахунком.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженою в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

За весь час затримки розрахунку по сплаті за спожиті комунальні послуги сума інфляційних втрат становить - 6 268,52 грн. та 3 % річних - 2 157,64 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а також стягнути судові витрати у виді сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області від 29 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачам право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 26 травня 2021 року та 15 червня 2021 року не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення кореспонденції за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, згідно зі ст. 128 ЦПК України, вважається повідомленою належним чином; клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності не надходило. Відзиву на позовну заяву не надходило.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 26156041 від 15 червня 2021 року.

Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг. Отримує послугу з централізованого опалення квартири АДРЕСА_2 . Цивільні права та обов`язки на даний момент не припинилися.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідач є співвласником цього будинку відповідно до ст. 11, 14, 322, 360 ЦК України.

Між КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , утворились фактичні правовідносини.

Комунальне підприємство «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради зареєстровано як юридичну особу, яка здійснює діяльність щодо постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.п. 11).

23 травня 2019 року виконавчим комітетом Токмацької міської ради прийнято рішення № 97, відповідно до якого, визначено Комунальне підприємство «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради виконавцем послуг з постачання теплової енергії в м. Токмак, з 24 травня 2019 року. Рішення виконавчого комітету Токмацької міської ради № 151 від 31.05.2013 року, за яким виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Токмак Запорізької області визначено Комунальне підприємство «Токмак Теплоенергія» Токмацької міської ради, вважається таким що втратило чинність (а.п. 17).

05 червня 2019 року між Комунальним підприємством «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради та Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради передає, а КП «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради приймає на себе право вимоги до боржників за договорами про надання послуг з центрального опалення, договорами про постачання теплової енергії в гарячій воді, договорами про закупівлю теплової енергії, договорами про забезпечення функціонування індивідуального (автономного) опалення та централізованого опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, які укладені між КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради та фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, юридичними особами, які є споживачами теплової енергії в сумі 25194177,55 гривень. (а.п. 16).

Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги, крім передачі прав вимоги оплати за спожиту теплову енергію та послуг з централізованого опалення за зобов`язанням, зазначеним в п. 1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржниками своїх зобов`язань за договорами.

Відповідно до п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги передача прав на вимогу оформлюється актом прийому-передачі, який підписується обома сторонами договору та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор, КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради, зобов`язаний в термін до 11 червня 2019 року передати новому кредитору, КП «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради, оригінали документів, які підтверджують права вимоги до боржників, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до п. 2.1.1 вказаного Договору - документами, що підтверджують право вимоги є: договір постачання теплової енергії з усіма додатками та при наявності протоколу розбіжностей і узгодження розбіжностей (оригінал); договір про надання послуг з центрального опалення (оригінал); договір про закупівлю теплової енергії; акт приймання передачі чи розрахунки за спожиту теплову енергію (оригінали); документи що підтверджують проведення боржником розрахунків; акт звіряння розрахунків станом на дату укладання договору відступлення права вимоги боргу; лист-вимога про оплату боргу; будь-які інші документи.

Право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів зазначених в п. 2.1 договору.

05 червня 2019 року, відповідно до акту прийому-передачі КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради передало КП «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради договори про надання послуг з централізованого опалення (оригінал) укладені між комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради і споживачами згідно реєстру від 05 червня 2019 року, що є додатком до договору про відступлення права вимоги від 05 червня 2019 року (а.п. 7).

Згідно з актом прийому-передачі від 05 червня 2019 року КП «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради передало КП «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради дебіторську заборгованість на загальну суму 25194177,55 гривень (а.п. 7).

З реєстру від 05.06.2019 до акту прийому-передачі від 05.06.2019 дебіторської заборгованості по населенню, згідно списку, слідує, що відповідач є боржником, його заборгованість складає 21 927,42 грн.

15 липня 2019 року виконавчим комітетом Токмацької міської ради прийнято рішення № 126, відповідно до якого визнано Комунальне підприємство «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради правонаступником Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» Токмацької міської ради за правами та обов`язками в частині надання житлово-комунальних послуг та постачання теплової енергії (а.п. 22).

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Між Комунальним підприємством «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування.

В даному випадку застосовується до 01 травня 2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, а з 01 травня 2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV КП «Токмак біоенергія» ТМР надає послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого опалення.

У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 67 ЖК України, передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

В матеріалах справи містяться рішення про встановлення тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення (а.п. 15-22).

У відповідача перед Комунальним підприємством «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, за період з 01.10.2016 року по 01.03.2021 року по квартирі АДРЕСА_2 за отримані послуги склала 44 052,01 грн., про що надано розрахунок.

В цей період діяв Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (далі - Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875- IV).

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, введений в дію з 01 травня 2019 року, з цієї дати визнано такими, що втратив чинність Закон України від 24 червня 2004 року N 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N 1875-IV мешканці багатоквартирних будинків-споживачі отримають комунальні послуги: з централізованого опалення; з централізованого постачання гарячої води; з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

До 01 травня 2019 року підприємства тепло-, водопостачання та водовідведення надають комунальні послуги та нараховують плату за них відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N 1875-IV та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та договорів, оформлених на підставі типових договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630.

Відповідно до вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N 2189-VIII договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

В даному випадку між Комунальним підприємством «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з централізованого опалення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування, по квартирі АДРЕСА_2 .

В даному випадку застосовується до 01 травня 2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, а з 01 травня 2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII.

Згідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV КП «Токмак біоенергія» ТМР надає послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого опалення.

У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Позивач належним чином виконувало взяті на себе зобов`язання, а відповідач користувався наданим йому послугами, проте не здійснював їх оплату.

Відсутність укладеного договору з позивачем не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані їм послуги.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі N 6-2951цс15, постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі N 750/12850/16-ц (провадження N 61-11107св18), аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі N 642/2858/16 (провадження N 61-26204св18).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Позивач відповідно до тарифів на теплову енергію, постачає централізоване опалення та гаряче водопостачання до житла відповідача.

Оформлених претензій, відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV та ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ, від боржника до підприємства не надходило.

Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, а відповідач користувався наданими йому послугами, проте не здійснював їх оплату.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги.

Позивач відповідно до тарифів на теплову енергію, постачає централізоване опалення та гаряче водопостачання до житла відповідача.

Свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення позивач виконує в повному обсязі, в свою чергу, відповідач дані послуги не оплачує в повному обсязі, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

Згідно зі статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 322 ЦК України тягар утримання майна є обов`язком його власника.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.1-2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до частини 1, 5, 6 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Так, відповідач зобов`язаний оплатити за надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідач заборгував Комунальному підприємству «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року по 01.03.2021 року по квартирі АДРЕСА_2 в сумі 35 625,85 грн. (а.п. 4-5).

Доказів на спростовування зазначеного відповідачем не надано.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За весь період затримки розрахунку, сума інфляційних втрат за період з 01.10.2016 року по 01.03.2021 року по квартирі АДРЕСА_2 складає 6 258,52 грн., та 3 % річних складає 2 157,64 грн., про що надано відповідний розрахунок (а.п. 4-5).

Дії відповідача наносять шкоду підприємству, яке втрачає можливість своєчасно проводити оплату за енергоносії, сировину, матеріали, своєчасно виконувати свої зобов`язання.

Однак відповідач не виконує свої обов`язки щодо оплати наданих послуг з централізованого опалення, в результаті чого відповідач заборгував Комунальному підприємству «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року по 01.03.2021 року по квартирі АДРЕСА_2 за отримані послуги склала 35 625,85 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо застосування до даних правовідносин ч.2 ст. 625 ЦК України, суд виходить із наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

У пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV закріплена правова норма, відповідно до якої споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Аналогічні положення містяться в пункті 10 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, а саме індивідуальний споживач зобов`язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Таке положення не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Відповідно до правової позиції, що викладена судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 20.06.2012 року по справі № 6-68цс12, закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду: у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі N 210/5796/16-ц (провадження N 61-1647св17), постанові від 19 серпня 2019 року у справі N 462/4403/15-ц (провадження N 61-33073св18), постанові від 01 серпня 2019 року у справі N 644/5029/16-ц (провадження N 61-27671св18), постанові від 03 липня 2019 року у справі N 640/17718/16-ц (провадження N 61-26541св18), постанові від 19 серпня 2019 року у справі N 462/4403/15-ц (провадження N 61-33073св18), постанові від 10 жовтня 2019 року у справі N 205/1460/15-ц (провадження N 61-13198св19), постанові від 16 жовтня 2019 року у справі N 127/29935/18 (провадження N 61-13481св19).

На підставі оцінених доказів, поданих позивачем, встановивши наявність у відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості із урахуванням 3 % річних від простроченої суми та індексу інфляції. З відповідача на користь КП «Токмак біоенергія» ТМР підлягають стягненню: 3 відсотки річних у сумі 2 157,64 грн., втрати внаслідок інфляції в сумі - 6 268,52 грн.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, підлягають задоволенню, а саме з відповідача, на користь Комунального підприємства «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради підлягає стягненню заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 35 625,85 грн., втрати внаслідок інфляції в сумі 6 268,52 грн., три відсотки річних у сумі 2 157,64 грн.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач при подачі позову сплатив судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд стягує з відповідача, на користь позивача судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 278-279, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, за період з 01.10.2016 року по 01.03.2021 року, в розмірі основного боргу 35 625 грн. 85 коп. (тридцять п`ять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень 85 коп.) на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк; втрати внаслідок інфляції у сумі 6 268 грн. 52 коп. (шість тисяч двісті шістдесят вісім гривень 52 коп.), три відсотки річних у сумі 2 157 грн. 64 коп. (дві тисячі сто п`ятдесят сім гривень 64 коп.) на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в АТ «Метабанк».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради судовий збір у сумі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в АТ «Метабанк».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, судові рішення оскаржуються до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Токмак біоенергія» Токмацької міської ради, місцезнаходження: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 45А, ЄДРПОУ 42980582, розрахункові рахунки: № НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк; № НОМЕР_3 в АТ «Метабанк».

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складання повного судового рішення 15 червня 2021 року.

Суддя: