Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/3137/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку на підставі повідомлення №421-12962/С-02/8-1500/21 від 13.01.2021 року грошового утримання відповідно до довідки ТУ ДСА України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року;
зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці наступний період: календарний період проходження військової служби у Збройних Силах СРСР - 02 роки 10 місяців 26 днів; половину строку навчання на денному відділенні юридичного факультету в Одеському державному університеті ім. І.І.Мечникова 02 роки 05 місяців з урахуванням періоду роботи на посаді судді 18 років, визначивши суддівський стаж 23 роки 03 місяці 26 днів;
зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання з 13 січня 2021 року, у розмірі 56% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням проведених за цей період виплат.
Адміністративний позов мотивовано наступним.
ОСОБА_1 зазначив, що на день обрання на посаду судді, за ним зберігався стаж проходження військової служби у Збройних Силах СРСР та навчання за денною формою в Одеському державному університеті ім. І.І.Мечникова.
ОСОБА_1 вказував, що у сукупності зі стажем роботи на посаді судді, його стаж становить 23 роки 03 місяці 26 днів, що надає йому право на встановлення щомісячного довічного грошового у розмірі 56% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до абзацу 2 пункту 25, абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІ від 02.06.2016 року, із наступними змінами, внесеними згідно із Законом №1774-VІІІ від 06.12.2016 року та у редакції Закону №1798-VІІІ від 21.12.2016 року, а не 50%, як це встановлено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№25736/21 від 20.05.2021р.) на позовну заяву (а.с.160-161).
Відзив обґрунтований наступним.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області наголошує, що перерахунок здійснюється відповідно до чинного законодавства України застосуванню підлягає та норма, яка є чинною на момент здійснення перерахунку пенсії, а не та, яка була чинна на момент виходу на пенсію.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказувало, що стаж ОСОБА_1 на посаді судді складає 18 років, а для зарахування додаткового періоду роботи до суддівського стажу позивача та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці законні підстави відсутні.
Станом на 14 червня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 з 12.12.1980 року займав посаду судді Тарутинського та Красноокнянського районних судів Одеської області (а.с.151).
З 14.05.1993 року по 05.11.2004 року, ОСОБА_1 займав посаду судді Комінтернівського районного та Теплодарського міського судів Одеської області (а.с.16).
З 01.03.2007 року, відповідно до розпорядження №7777 від 17.03.2007 року ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання у розмірі 86 % від суддівської винагороди (а.с.138).
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/6137/20 від 07.09.2020 року (суддя Вовченко О.А.), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено з 19.02.2020 року, перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №5-583/20/2 від 28.02.2020 року (а.с.36-46, 76).
Однак, здійсненим на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/6137/20 від 07.09.2020 року (суддя Вовченко О.А.) перерахунком, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зменшено відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 86% до 50% від суми грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді (а.с.74).
24.12.2020 року, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області видано довідку №6-3906/20 щодо обчислення стажу роботи на посаді судді у відставці Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_1 (а.с.14).
Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року, стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 становить 23 роки 03 місяці 26 днів.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року, з урахуванням стажу роботи судді 23 роки 03 місяці 26 днів.
Листом №421-12962/С-02/8-1500/21 від 13.01.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило ОСОБА_1 , що з 19.02.2020 року, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/6137/20 від 07.09.2020 року, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розраховано, виходячи з відсоткових розмірів суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, згідно вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІ від 02.06.2016 року (а.с.12).
Не погоджуючись з призначеним розміром щомісячного довічного грошового утримання, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з положеннями ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року (далі Закон №1402-VIII).
Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року, визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України №2453-VI від 07.07.2010 року «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Згідно із частиною 1 статті 142 Закону №1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною 1 цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною 1 цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIІІ, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 141 Закону №2453-VI (у редакції до внесення змін Законом України №213-VIII від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року, тобто у редакції Закону України №192-VIII від 12.12.2015 року «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон №192-VIII), щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За правилами частини 1 статті 120 Закону №2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
У свою чергу, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (у редакції, яка діяла до 28.03.2015 року - набрання чинності Законом №192-VIII, яким Закон №2453-VI було викладно у новій редакції) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом №2862-ХІІ від 15.12.1992 року «Про статус суддів» (далі Закон №2862-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону №2862-ХІІ, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом 2 частини 4 цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
На час набрання чинності Законом №2453-VI (30.10.2010 року), діяла постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» №865 від 03.09.2005 року.
Згідно з пунктом 3-1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України №584/95 від 10.07.1995 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України №2232-XI від 25.03.1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом №2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарного періоду проходження строкової військової служби.
Це підтверджується також положеннями Закону України №1798-VIII від 21.12.2016 року «Про Вищу раду правосуддя», яким були внесені зміни у Закон №2453-VI, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом 4 такого змісту: «…судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)…».
Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді - є протиправним.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постановах по справам №414/529/17 від 14 травня 2021 року та №243/8281/17 від 17 травня 2021 року.
У свою чергу, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , відповідно до довідки №6-3906/20 від 24.12.2020 року, становить 23 роки 03 місяці 26 днів.
Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року, до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 було зараховано службу у Збройних Силах СРСР - 02 роки 10 місяців 26 днів; половину строку навчання на денному відділенні юридичного факультету в Одеському державному університеті ім. І.І.Мечникова 02 роки 05 місяців та період роботи на посаді судді 18 років (а.с.14).
Однак, листом №421-12962/С-02/8-1500/21 від 13.01.2021 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило ОСОБА_1 , що з 19.02.2020 року, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №420/6137/20 від 07.09.2020 року, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розраховано виходячи з відсоткових розмірів суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, згідно вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІ від 02.06.2016 року та відмовило у зарахуванні до стажу інших періодів (а.с.12).
Тобто, фактично, вказаний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є рішенням про відмову позивачу у перерахунку призначеного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням календарного періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі.
Однак, з аналізу наведених обставини та законодавчих приписів вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було протиправно відмовлено у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 (який дає право на відповідний відсоток щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді) календарного періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, та здійснено з 19.02.2020 року перерахунок довічного грошового утримання лише з урахуванням стажу роботи позивача безпосередньо на посаді судді.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці календарний період проходження військової служби у Збройних Силах СРСР - 02 роки 10 місяців 26 днів та половину строку навчання на денному відділенні юридичного факультету в Одеському державному університеті ім. І.І.Мечникова 02 роки 05 місяців, з урахуванням періоду роботи на посаді судді 18 років, визначивши суддівський стаж у розмірі 23 роки 03 місяці 26 днів.
Крім того, враховуючи, що положення пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, якими було запроваджено різні підходи до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийшли у відставку до 30 вересня 2016 року та суддям, які виходять у відставку після 30 вересня 2016 року, на позивача не розповсюджуються та були визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 року, суд дійшов висновку, що правовідносини стосовно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, як на час виникнення спору так і на теперішній час, регулюються частиною 4 статті 142 Закону №1402-VIII, але з урахуванням частини 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, яка чітко визначає, що щомісячне довічне грошове утримання має виплачуватися судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, із збільшенням на два відсотки грошового утримання судді за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання.
Як висновок, оскільки стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 становить 23 роки 03 місяці 26 днів, з урахуванням частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII, з 19.02.2020 року позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50% за 20 років + 6% за 3 повні роки).
Суд зазначає, що згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, з 19.02.2020 року, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року «Щодо обчислення стажу роботи на посаді судді у відставці Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_1 », у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності відмови у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням календарного періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.
Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 гривень, який підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку на підставі повідомлення №421-12962/С-02/8-1500/21 від 13.01.2021 року грошового утримання відповідно до довідки ТУ ДСА України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці наступний період: календарний період проходження військової служби у Збройних Силах СРСР 02 роки 10 місяців 26 днів; половину строку навчання на денному відділенні юридичного факультету в Одеському державному університеті ім. І.І.Мечникова 02 роки 05 місяців з урахуванням періоду роботи на посаді судді 18 років, визначивши суддівський стаж 23 роки 03 місяці 26 днів; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання з 13 січня 2021 року, у розмірі 56% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з урахуванням проведених за цей період виплат задовольнити частково.
Дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року «Щодо обчислення стажу роботи на посаді судді у відставці Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_1 » - визнати протиправними.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби та половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, визначені довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року «Щодо обчислення стажу роботи на посаді судді у відставці Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області №6-3906/20 від 24.12.2020 року «Щодо обчислення стажу роботи на посаді судді у відставці Теплодарського міського суду Одеської області ОСОБА_1 », у розмірі 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень.
Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя Балан Я.В.
