Ухвала

Іменем України

02 червня 2021 року

місто Київ

справа № 372/1652/18

провадження № 61-20984св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року у складі судді Кравченка М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Олійника В. І., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачів

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у червні 2018 року звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» (далі - ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» (далі - ТОВ «Укртрансоіл-2009»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс»

(далі - ТОВ «Парком Транс») про відшкодування моральної шкоди, завданої пожежею на нафтобазі.

Позивачі обґрунтовували пред`явлені вимоги тим, що 08 червня 2015 року у Васильківському районі Київської області поблизу сіл Кобці та Крячки о 17:00 год. на ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» розпочалася широкомасштабна пожежа, яка тривала до 10:00 год. 20 червня 2015 року. Зазначена подія порушила спокій позивачів, принесла хвилювання, тривогу, страх та моральні страждання. Так, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 особисто брали участь у гасінні пожежі, оскільки працювали пожежниками в епіцентрі подій, під час якої зазнали важких термічних опіків, тривалий час лікувалися, відчували болісні і фізичні страждання, а ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності.

Також серед інших працівників спеціальних підрозділів брали участь у гасінні пожежі ОСОБА_7 та його син ОСОБА_13 , які були пожежниками під час гасіння пожежі. ОСОБА_7 отримав важкі опіки, а син ОСОБА_13 загинув. Позивач ОСОБА_7 пережила величезні муки та страждання через загибель єдиного сина, вона втратила сенс життя, родина постійно відчувала душевний біль.

Позивач ОСОБА_12 внаслідок пожежі ІНФОРМАЦІЯ_1 втратила сина ОСОБА_14 , у зв`язку з чим зазнала моральної травми, від якої не може до сьогодні оговтатися, перебуває у постійній депресії та втратила сенс життя.

Позивач ОСОБА_11 брав участь у гасінні пожежі, отримав важкі термічні опіки, ускладнені алергічною реакцією, тривалий час проходив лікування, відчував фізичний біль, постійно відчуває жах від минулих подій пожежі, моральне страждання ускладнюється втратою у 2016 році онкохворої дочки, якій через власні травмування не зміг адекватно допомогти.

Позивач ОСОБА_9 також втратила чоловіка внаслідок пожежі ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона залишилася сама зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_10 , 2011 року народження, втрата чоловіка є трагедією їхнього життя та психологічною травмою, від якої вони не можуть оговтатися до цього часу.

Втратила чоловіка також ОСОБА_15 під час гасіння пожежі ІНФОРМАЦІЯ_1 , і позивач ОСОБА_8 , яка прожила 15 років з чоловіком, переживає тяжкі муки, вважала, що за загибель рідних обов`язково мають понести відповідальність відповідачі.

Стислий виклад заперечень відповідачів

Відповідачі позов не визнали, вважали його необґрунтованим, таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_2 - 5 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_3 - 5 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_4 - 5 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_5 - 5 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_7 - 15 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_7 - 10 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_8 - 10 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_9 - 15 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_11 - 5 000 000, 00 грн; на користь ОСОБА_12 - 10 000 000, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» залишено без задоволення, рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року залишено без змін.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що саме ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» як власник нафтобази, володілець джерела підвищеної небезпеки, є відповідальною особою за заподіяння шкоди внаслідок пожежі, тому саме з ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди на користь позивачів. Визначаючи розміри відшкодування моральної шкоди кожному позивачу, суд першої інстанції виходив з характеру і обсягу моральних страждань, засад розумності, виваженості та справедливості, матеріального стану ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», ставлення винної особи до скоєного та потерпілих після настання наслідків пожежі. Вважав, що визначені розміри відшкодування моральної шкоди не порушують баланс між правами відповідача та інтересами позивачів.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ»

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 23 листопада 2019 року, ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначив, що, задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи з ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність вини цього товариства у виникненні пожежі, оскільки вина доводиться наявністю обвинувального вироку суду, тоді як він відсутній, а не будь-якими іншими документами, зокрема як зазначено у рішенні суду, звітом Урядової комісії, актом за формою Н-5, приписом про усунення порушень, висновком судової пожежно-технічної експертизи у кримінальному провадженні. Зазначив, що діяльність чи бездіяльність ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» як власника нафтобази не могла завдати шкоди позивачам, оскільки це товариство не може відповідати за процес гасіння пожежі та шкоду, завдану внаслідок порушень, допущених під час гасіння пожежі.

Вважало, що позивачі зазнали шкоди не внаслідок саме факту виникнення пожежі на нафтобазі, а внаслідок порушень, допущених під час гасіння пожежі, тому обов`язок відшкодування шкоди, завданої позивачам, має бути покладено на ДСНС.

При цьому зазначило, що суд не урахував, що позивачі вже отримали від держави грошову компенсацію за завдану шкоду. Посилалося на те, що розміри задоволених вимог про відшкодування моральної шкоди не відповідають засадам розумності, виваженості та справедливості, а також визначений розмір відшкодування моральної шкоди порушує баланс між правами відповідача та інтересами позивачів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Короткий зміст вимог касаційної скарги позивачів

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 29 листопада 2019 року, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, змінити рішення суду першої інстанції, позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявники зазначили, що суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про стягнення солідарно з усіх відповідачів відшкодування моральної шкоди, оскільки вина всіх відповідачів у заподіянні моральної шкоди доведена доказами, наявними в матеріалах справи. Крім того, зазначили, що суд не розглянув позовні вимоги ОСОБА_10 , суд апеляційної інстанції на зазначене увагу не звернув.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ».

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2021 року цивільну справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08 червня 2015 року приблизно о 17:00 год. на нафтобазі, власником якої є відповідач ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виникла пожежа, яка тривала до 10:00 год. 20 червня 2015 року, що підтверджується актом про пожежу від 08 червня 2015 року, іншими письмовими доказами та визнається сторонами.

У гасінні пожежі серед інших працівників спеціальних підрозділів брав участь позивач ОСОБА_7 , а також син позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_7 . ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які працювали пожежниками у відокремленому підрозділі Козятинського загону Відомчої воєнізованої охорони Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» станції Козятин. Під час гасіння пожежі 9 червня 2015 року позивач ОСОБА_7 отримав важкі опіки, а син позивачів - ОСОБА_13 загинув.

Під час гасіння пожежі ІНФОРМАЦІЯ_7 року загинув чоловік позивача ОСОБА_9 та батько позивача ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , капітан служби цивільного захисту, який працював на посаді заступника начальника АРЗ СП ГУ ДСНС у м. Києві.

Під час гасіння пожежі ІНФОРМАЦІЯ_7 року загинув чоловік позивача ОСОБА_8 . ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , майор служби цивільного захисту, котрий працював на посаді заступника начальника аварійно-рятувального загону Служби порятунку ГУ ДСНС у Київської області.

Під час гасіння пожежі ІНФОРМАЦІЯ_7 року загинув син позивача ОСОБА_12 . ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , молодший сержант служби цивільного захисту, котрий працював на посаді пожежника-рятувальника у 15-й ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві (Дарницьке районне управління Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві).

У гасінні пожежі серед інших працівників спеціальних підрозділів також брали участь позивачі ОСОБА_1 , котрий працював старшим пожежним пожежного поїзду станції Козятин Відокремленого підрозділу Козятинського загону Відомчої воєнізованої охорони Державного територіального об`єднання «Південно-Західна залізниця»; ОСОБА_2 , підполковник служби цивільного захисту, котрий працював начальником 34-ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Вишневе ГУ ДСНС у Київської області; ОСОБА_4 , молодший сержант служби цивільного захисту, котрий працював пожежником-рятувальником у 44-й ДПРЧ (смт Чабани) 9-го ДПРЗ ДСНС України у Київської області; ОСОБА_5 , майор служби цивільного захисту, котрий працював начальником 44-ї ДПРЧ (смт Чабани) 9-го ДПРЗ ГУ ДСНС у Київської області; ОСОБА_3 , котрий працював пожежним рятувальником 15-ї ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві; ОСОБА_11 , підполковник служби цивільного захисту, котрий працював заступником координаційного центру Головного управління ДСНС у Київської області.

Усі позивачі під час гасіння пожежі 09 червня 2015 року отримали важкі термічні опіки, а ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності.

Щодо причин виникнення пожежі

Об`єкт, на якому відбулася пожежа, є об`єктом підвищеної небезпеки, оскільки нафтобаза є комплексом надзвичайно небезпечних машин, механізмів та споруд. Власником об`єкта нафтобази є ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 червня 2015 року № 583 «Про утворення урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 08 червня 2015 року у Київській області» було утворено відповідну комісію з ліквідації наслідків пожежі на нафтобазі ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ».

Відповідно до протоколів Урядової комісії, створеної розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 червня 2015 року № 583, підтверджуються обставини щодо пожежі, організаційних заходів з її гасіння та ліквідації і профілактики наслідків.

Звітом урядової комісії про результати ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 08 червня 2015 року, створеної відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 червня 2015 року № 583-р, про результати ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території нафтобази ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» визначено статус події - пожежі як надзвичайної ситуації, підтверджено загибель шістьох осіб та травмування 16 осіб; підтверджено, що пожежа тривала з 17:00 год. 08 червня 2015 року до 10:00 год. 20 червня 2015 року; зафіксовано, що у гасінні пожежі загалом брало участь 939 осіб та 117 одиниць спецтехніки; що нафтобаза ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» через порушення містобудівного законодавства, правил технічної, протипожежної та екологічної безпеки функціонувала як аварійно-небезпечний об`єкт, що пожежа мала негативні наслідки для довкілля; що пожежа становила загрозу для життя людей декількох населених пунктів через наближеність розташування нафтобази до військового складу боєприпасів; що більш негативного розвитку подій вдалося уникнути лише внаслідок самовідданих дій пожежників з гасіння пожежі.

Актом за формою Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасних випадків (аварії) на нафтобазі ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», який доповнює висновки звіту Урядової комісії, підтверджено надзвичайний характер події. У висновку згаданого акта відзначено, що ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» є власником нафтобази, а ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» є експлуатантами нафтобази та зберігачами на ній пально-мастильних матеріалів. Крім того, в зазначеному акті зафіксовані порушення, які були виявлені та стосувалися функціонування самої нафтобази та дій окремих осіб.

Таким чином, Урядовою комісією та міжвідомчою комісією за участю Державної служби праці України встановлено що:

- будівництво у 2011 - 2012 роках третьої черги нафтобази здійснювалося з порушенням проектної документації;

- при будівництві на обмеженій території нафтобази побудовані 8 резервуарів ємністю 900, 00 куб. м, які проектною документацією взагалі не були передбачені;

- зведенням додаткових резервуарів порушено всі протипожежні відстані на всій нафтобазі, які встановлені ВБН 2.2-58.1-94 «Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа», і, як наслідок, увесь об`єкт став аварійно небезпечним;

- документи дозвільного характеру на будівництво ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» не отримувало (зокрема дозволи на виконання будівельних робіт, сертифікати);

- декларативних документів ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» до ДАБІ не надавало (повідомлень про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларацій про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларацій про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларації про готовність об`єкту до експлуатації);

- стан устаткування і конструкцій нафтобази (технологічне обладнання, трубопроводи, арматура, саморегулююча апаратура, резервуари) чинним нормативам не відповідають;

- збудована третя черга в експлуатацію всупереч вимогам статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не здавалася;

- згідно з частиною першою статті 376 ЦК України вся нафтобаза через порушення містобудівних правил є самочинним будівництвом;

- щодо об`єкта не отримувалися декларації з безпеки.

Зі звіту Урядової комісії та акта Н-5 випливає, що станом на 08 червня 2015 року, на час початку пожежі, жодне із порушень не було усунуто, здійснення гасіння пожежі ускладнилося ущільненим розташуванням резервуарів з паливом, що стало причиною неможливості погашення до моменту фактично повного згорання об`єкта. Також було зафіксовано і (з урахуванням висновків експертиз) визначено основні причини виникнення надзвичайної ситуації: здійснення операцій технологічного процесу з порушенням вимог нормативних документів; експлуатація обладнання загального призначення (не спеціалізованого, не у вибухозахищеному виконанні), експлуатація виробничо-складської бази нафтопродуктів без проектної та виконавчої документації, акта готовності об`єкта до експлуатації, сертифікатів відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації нормативним документам, нормативно-правовим актам з охорони праці, з недотримання правил належних відстаней й участь у виробничому (технологічному) процесі осіб, які не мають професійної підготовки.

При цьому, із документів Урядової комісії та акта Н-5 випливає, що безпосередньо причиною пожежі було здійснення нерегламентованих процесів, які полягали у виготовленні сумішевих бензинів за допомогою електрообладнання, виготовленого не в заводських умовах.

Встановлено, що відповідач ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» є власником земельної ділянки за адресою: Київська область, Васильківський район, Глевахівська селищна рада, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування нафтобази, кадастровий номер 3221455300:03:005:0001.

01 травня 2015 року між ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» (орендодавець) і ТОВ «Парком Транс» (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає за плату на певний строк у користування нерухоме майно.

За актом приймання-передачі від 01 травня 2015 року ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» передало, а ТОВ «Парком Транс» прийняло цілісний майновий комплекс за згаданою адресою; зауважень та претензій щодо якості, кількості та стану об`єкта оренди сторони не висловили. ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» не зазначило про недоліки об`єкта оренди відповідно до підпункту 6.1.3 договору оренди.

Обов`язок забезпечення належного догляду за об`єктом та його схоронністю, у тому числі пожежної безпеки об`єкта оренди згідно з підпунктом 6.3.2 договору, віднесено до обов`язків орендаря. Під час передання 01 травня 2015 року згідно з відомостями акта приймання-передачі від ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» до ТОВ «Парком Транс» зауважень та претензій щодо якості, кількості та стану об`єкта оренди сторони не висловили. При цьому ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» не зазначило про недоліки об`єкта оренди відповідно до підпункту 6.1.3 договору оренди.

Відповідальною особою за цей об`єкт є ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» згідно з паспортом потенційно небезпечного об`єкта «Нафтобаза ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», розташованого за наведеною адресою, у якому наведено небезпечні технологічні процеси виробництва з небезпечними речовинами та характеристику основних джерел небезпеки підприємства.

Органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки здійснено понад 10 перевірок нафтобази ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», за результатами яких неодноразово ухвалювалися постанови про застосування запобіжних заходів, складалися протоколи про вчинені адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.

Так, за результатами перевірки дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, проведеної у травні 2015 року (на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 січня 2015 року № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки»), складено та вручено керівнику об`єкта акт від 20 травня 2015 року № 53 та припис про усунення виявлених порушень, яким запропоновано до виконання 64 заходи та надано строк для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки до 22 липня 2015 року.

Згідно з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 30 квітня 2014 року № 284, складеним Васильківським районним відділом ГУ ДСНС України у Київській області Державної служби України з надзвичайних ситуацій, при проведенні у період з 14 до 30 квітня 2014 року планової перевірки нафтобази на АДРЕСА_1 щодо додержання та виконання ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту відповідно до Кодексу цивільного захисту України, директору ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» запропоновано вжити певні заходи пожежної безпеки для усунення виявлених порушень.

Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 04 червня 2015 року № 26132, складеного головним державним інспектором з питань цивільного захисту та техногенної безпеки Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки стосовно провідного інженера ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» Южаніна Ю. А., під час перевірки встановлено порушення, допущені під час реконструкції об`єкта, що є підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності; постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2015 року згадану особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення.

Згідно з висновком від 18 вересня 2015 року № 11993/15-47 судової пожежно-технічної експертизи за фактом пожежі, що сталася 08 червня 2015 року на території нафтобази на АДРЕСА_1 , яка призначена у кримінальному провадженні № 12015110140000881, «осередок пожежі знаходився у місці виникнення електричної іскри між однією (з трьох) парою контактів (рухомого і нерухомого) у магнітному пускачі, встановленому у металевій шафі, яка була закріплена на кронштейні пересувного насосного електроагрегату, що знаходився між резервуарами № 90 і № 36, при наявній у цій шафі вибухо-пожежонебезпечної концентрації суміші парів горючої рідини з киснем повітря. Наявність цієї концентрації, здатної до займання, з`явилася після розгерметизації трубопроводу, виконаного із гумотканинного рукава, за допомогою якого до виникнення пожежі здійснювалося перемішування пального, що містилося у резервуарі № 90, і внаслідок розлиття пального на поверхню землі, що витікало із зазначеного резервуара поблизу зазначеного електроагрегату; причиною пожежі стало вибухове займання утвореної суміші парів горючої рідини, що вилилася з резервуару № 90, з киснем повітря у встановленому за результатами проведення досліджень осередку пожежі».

Згідно з висновком судових експертів за результатами проведення комплексної судової вибухо-технічної, пожежно-технічної експертизи та експертизи з безпеки життєдіяльності від 20 квітня 2016 року № 11934/15-46/14796/14797/15-47, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12015110140000881, виникнення пожежі на території нафтобази на АДРЕСА_1 пов`язано з недотриманням вимог пожежної безпеки, а саме пунктів 1.1-1.3, 9.2 Правил пожежної безпеки в Україні, пункту 4.6.11 Правил улаштування електроустановок, зокрема відповідними працівниками підприємства.

Щодо завдання моральної шкоди позивачам

Позивачі ОСОБА_17 та ОСОБА_7 стверджували про їх важке моральне травмування. Зазначили, що переживають величезні муки та страждання через загибель єдиного сина ОСОБА_13 . У зв`язку з його загибеллю вони втратили сенс життя. Ситуація ускладнилася тим, що і сам позивач ОСОБА_17 важко травмувався під час гасіння пожежі. Родина постійно відчувала душевний біль через події, пов`язані із загибеллю сина ОСОБА_13 та травмуванням ОСОБА_7 . Обоє заявляють про відчуття марності прожитого життя.

У позивача ОСОБА_9 під час гасіння пожежі загинув чоловік ОСОБА_16 . Вона вважає порушеними свої права та права своєї малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки загибеллю чоловіка позивача і батька їх спільної дитини їм завдана моральна шкода. Стверджувала, що загибель її чоловіка ОСОБА_16 для неї і їхньої дочки ОСОБА_10 є трагедією їх життя, непоправною незворотною психологічною травмою, від якої вони не можуть оговтатися до цього часу і, напевно, ніколи не оговтаються.

Позивачу ОСОБА_8 у зв`язку з загибеллю чоловіка ОСОБА_15 завдана важка моральна травма. Із своїм чоловіком ОСОБА_15 вона спільно прожила 15 років. Спільних дітей у них не було, але у неї є дочка, до якої чоловік ОСОБА_15 ставився як до рідної дитини. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Для них з дочкою його загибель стала трагедією. Від цієї трагедії вона досі не отямилася, переживає тяжкі муки. Її звичний спосіб життя змінився, що відчувається у всіх сферах її буття. Вона досі відмовляється вірити, що її чоловіка ОСОБА_15 немає серед живих і вона досі очікує, що він повернеться.

У позивача ОСОБА_12 при гасінні пожежі загинув її син ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Загибеллю сина їй завдана важка моральна травма. Від цієї втрати вона не може оговтатись до цього часу, перебуває у постійній депресії. Практично не бачить сенсу в своєму житті. Її звичний спосіб життя, беззаперечно, змінився, що відчувається у всіх сферах її буття. Вона досі не може і відмовляється вірити, що її сина ОСОБА_18 немає серед живих.

Позивач ОСОБА_1 зазначав, що внаслідок отриманих опіків став інвалідом першої групи, у нього обгоріло 60 % тіла, він три місяці знаходився в реанімації у лікарні. Переживає величезні моральні і фізичні страждання. Не бачить сенсу у подальшому житті.

Позивач ОСОБА_2 також зазначив, що серйозно постраждав від отриманих опіків, приблизно десять днів знаходився у реанімації лікарні, продовжує відчувати біль і фізичні страждання.

Позивач ОСОБА_3 зазначив, що безпосередньо під час свого травмування перебував в епіцентрі подій, про що і досі згадує із жахом. Отримав опіки рук та обличчя 2 і 3 ступенів, понад 2 місяці лікувався. Постійно відчуває фізичній біль, не може відійти від моральних страждань.

На подібні обставини посилалися також позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_11 посилався на те, що під час гасіння пожежі отримав важкі термічні опіки, ускладнені наявністю у нього алергічної реакції, тривалий час лікувався. До сьогодні відчуває фізичній біль, не може оговтатися від пережитих моральних страждань. Постійно відчуває жах від минулих подій пожежі. Моральний стан ускладнився через те, що у 2016 році у нього померла дочка, яка страждала на онкозахворювання. Через своє травмування вважає, що не зміг їй адекватно допомогти.

Аналізуючи зазначені позивачами обставини, суди встановили, що надзвичайна ситуація, пов`язана із пожежею на нафтобазі, стала психотравмуючою для усіх позивачів і знайшла прояв у комплексі психотравмуючих факторів, що викликали душевні страждання, які завдають істотну моральну шкоду. При чому, глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу на особистості позивачів за обставин, які досліджено, є надзвичайними, гіпертравмованими і потенційно небезпечними для життя і здоров`я. Між завданою позивачам моральною шкодою та психотравмуючими факторами надзвичайної ситуації існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Оцінка аргументів, викладених у касаційних скаргах

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, визначені Законом України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

У статті 1 цього Закону наведені терміни, які вживаються у таких значеннях:

- суб`єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки;

- об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

- аварія на об`єкті підвищеної небезпеки - небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації об`єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров`ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами.

Суб`єкт господарської діяльності зобов`язаний: вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу; повідомляти про аварію, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення; забезпечувати експлуатацію об`єктів підвищеної небезпеки з додержанням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність об`єктів підвищеної небезпеки (частина перша статті 8 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»).

Предметом позову в цій справі є вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичних осіб, які безпосередньо брали участь у гасінні пожежі під час перебування у трудових (службових) відносинах з органами ДСНС, а також членів сімей названих осіб. З урахуванням наведеного до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні положення трудового законодавства.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП країни).

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Конституційний Суд України зробив висновок, що право громадян на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) передбачене статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008).

Отже, за загальним правилом, відповідно до наведених положень законодавства моральна шкода, завдана особі під час виконання нею трудових (службових) обов`язків, відшкодовується власником або уповноваженим ним органом.

Водночас у справі, що переглядається, позивачі звернулися із вимогами про відшкодування моральної шкоди до осіб - безпосередніх володільців та користувачів об`єкта підвищеної небезпеки, оскільки саме внаслідок допущених ними численних порушень вимог Правил пожежної безпеки в Україні, Правил улаштування електроустановок сталася пожежа на об`єкті, гасіння якої було ускладнене саме через такі численні та масштабні порушення.

Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено того, що позивачі (й члени їх сімей) зазнали моральної шкоди з вини організацій - роботодавців пожежників, або ж внаслідок необережних чи умисних дій самих позивачів (рятувальників) під час ведення гасіння пожежі. Такі доводи відповідачів залишилися недоведеними та невстановленими.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними

(S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року).

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Верховним Судом враховано, що Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду вже викладав правові висновки у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 372/1308/16-ц (провадження № 61-6756св19), від 26 лютого 2020 року у справі № 372/4399/15-ц (провадження № 61-14355св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 372/724/16-ц (провадження № 61-2072св19), в яких спірні правовідносини хоча й нетотожними (особами пред`явлено позов до ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», ТОВ «Укртрансоіл-2009», ТОВ «Парком Транс» про відшкодування моральної шкоди, завданої пожежею на згаданій нафтобазі), проте виникли у зв`язку із тією самою надзвичайною подією, у зазначених постановах Верховний Суд робив висновки про осіб, винних у виникненні згаданої надзвичайної події на об`єкті підвищеної небезпеки.

У наведених справах суди не вирішували питання про те, якою саме особою підлягає відшкодуванню моральна шкода у разі її завдання під час виконання трудових (службових) обов`язків з гасіння пожежі на об`єкті підвищеної небезпеки.

Колегія суддів переконана, що справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, що потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів.

Верховним Судом враховано, що судами першої та апеляційної інстанцій у справі, що переглядається, не дана належна оцінка положенням трудового законодавства щодо відшкодування моральної шкоди постраждалим працівникам або членам їхніх сімей, зокрема щодо їх незастосування до цих правовідносин.

Водночас відповідно до статті 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб`єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

За змістом пунктів 21, 23 частини першої статті 20, частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що у випадку аварії, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки, шкода відшкодовується суб`єктом господарської діяльності усім постраждалим особам у повному обсязі.

Отже, питанням, яке складає виключну правову проблему у наведеній справі, є таке: чи підлягає відшкодуванню моральна шкода володільцем об`єкта підвищеної небезпеки особам, які під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків зазнали ушкоджень під час усунення наслідків аварійної ситуації на об`єкті підвищеної небезпеки, а також члени сімей загиблих рятувальників, незалежно від того, чи відповідні компенсації та відшкодування здійснені роботодавцем.

На переконання Верховного Суду, про зазначене свідчить певна неоднозначність законодавчого регулювання цього питання; у зв`язку з відсутністю безпосереднього врегулювання подібних ситуацій аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.

Верховний Суд виходить із того, що служба пожежника, рятувальника завжди пов`язана з підвищеним ризиком отримання ушкодження здоров`я або загибелі. Проте особливість та масштабність надзвичайної події, характер та розмір втрат, яких зазнали позивачі та члени сімей рятувальників, доводить, що до спірних правовідносин загальні правила відшкодування шкоди, завданої робітникові під час виконання службових обов`язків, роботодавцем не можуть застосовуватися.

Крім того, як встановлено судами, органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки здійснено понад 10 перевірок нафтобази ТОВ «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», за результатами яких неодноразово ухвалювалися постанови про застосування запобіжних заходів, складалися протоколи про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, а керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Отже, з урахуванням того, що держава не забезпечила дієвого та ефективного контролю діяльності небезпечного об`єкта, незважаючи на неодноразове виявлення численних порушень у сфері пожежної безпеки, не запобігла виникненню негативних наслідків діяльності бази, що в результаті призвело до катастрофічних описаних наслідків, необхідно визначити, чи відповідає держава за невиконання взятих на себе обов`язків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи наведене, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла переконання, що справа містить виключну правову проблему, яка потребує свого вирішення. Так, підлягає визначенню, чи підлягає відшкодуванню моральна шкода володільцями об`єкта підвищеної небезпеки особам, які під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків зазнали ушкоджень під час усунення наслідків надзвичайної аварійної ситуації на об`єкті підвищеної небезпеки, а також члени сімей загиблих рятувальників, незалежно від того, чи відповідні компенсації та відшкодування здійснені роботодавцем та чи відповідає держава за невиконання взятих на себе обов`язків згідно із Конституцією України.

Передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з метою забезпечення принципу правової визначеності в державі.

Керуючись частинами п`ятою, шостою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 372/1652/18 за позовом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБУТРЕМБУДМАТЕРІАЛИ» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко