головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Сілаєва В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Пельо Н.Р., довіреність;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» адвоката Кокарєва Андрія Павловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 та апеляційної скарги Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2020

у справі №916/2650/20

за позовом: Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп»

про: стягнення 566 430,93 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 позовні вимоги Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» задоволено частково: з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-Груп» на користь Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» стягнуто 141 607,73 грн штрафних санкцій та 8 496, 46 грн судового збору; в решті позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 04.10.2021 у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» за вх. №2-4272/20 від 31.12.2020 про розподіл судових витрат відмовлено; судові витрати у справі, в тому числі і витрати на правничу допомогу, покладено на відповідача.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №916/2650/20 апеляційні скарги Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 у справі №916/2560/20 без змін.

07.05.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» адвоката Кокарєва Андрія Павловича надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2650/20, у якій останній просить: розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»; стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» витрати на професійну правничі допомогу у сумі 20 000,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп»; винести додаткове рішення.

В обґрунтування заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявник, з посиланням на положення ст. ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що Південно-західним апеляційним господарським судом не було знайдено підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», а отже спір в апеляційній інстанції щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції виник внаслідок безпідставних (неправильних) дій апелянта; загальна сума витрат, які підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» становить 20 000,00 грн, на підтвердження чого надав детальний перелік та опис виконаних робіт та наданих послуг на загальну суму 20 000,00 грн за актом прийому-передачі наданої правової допомоги до договору про надання правової допомоги №1-15/9/20 від 15.09.2020.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.12.2020 для розгляду заяви визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Принцевської Н.М., Діброви Г.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного суду від 14.05.2021: заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» адвоката Кокарєва Андрія Павловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2650/20 призначено до розгляду на 24.05.2021 о 16:00 год.; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2650/20.

20.05.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла справа №916/2650/20 від Господарського суду Одеської області.

21.05.2021 від Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» надійшла заява про відкладення розгляду заяви по справі №916/2650/20 на іншу дату у зв`язку з неможливістю прибуття представника позивача у призначене на 24.05.2021 о 16:00 год. засідання через зайнятість у іншому судовому процесі.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Принцевської Н.М., розпорядженням керівника апарату суду №132 від 24.05.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2650/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 для розгляду справи №916/2650/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Богацька Н.С., судді Діброва Г.І., Разюк Г.П.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021: справу №916/2650/20 за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» адвоката Кокарєва Андрія Павловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 04.01.2021 та апеляційної скарги Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2020 у справі №916/2650/20 прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду; повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи №916/2650/20 відбудеться 07.06.2021 о 14:15 год; постановлено судове засідання 07.06.2021 о 14:15 год. провести в режимі відеоконференції в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Запорізькому апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/2650/20, розгляд якої призначено на 07.06.2021 о 14:15 год. в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.

07.06.2021 від позивача надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив задовольнити клопотання Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 95 %, через не об`єктивність розрахунку витрат на правничу допомогу заявленої до компенсації Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп».

Представник позивача в судове засідання 07.06.2021 з`явився, надав усні пояснення, підтримав зміст доводів та заперечень, які викладені письмово.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

За змістом ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» адвоката Кокарєва Андрія Павловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, серед інших, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта і є його невід`ємною складовою.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (вх. №640/21/Д1 від 11.03.2021) Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» зазначило, що: «орієнтовний розрахунок витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката становитиме 20 000,00 грн. Докази понесення таких витрат та детальний розрахунок, а також усі необхідні документи будуть подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, як це і передбачено законодавством».

Судом встановлено, що 15.09.2020 між адвокатом Кокарєвим Андрієм Павловичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №1-15/9/20 відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати клієнту правову інформацію, усні та письмові консультації, роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності, складення заяв, скарг, процесуальних документів та інших документів правового характеру та іншу правову допомогу за бажанням та замовленням клієнта (п. 1.1).

За змістом пунктів 1.2 та 1.3 договору з метою виконання покладених п. 1.1 цього договору обов`язків клієнт надає адвокату права представляти його інтереси в будь-яких органах виконавчої влади, підприємствах та організаціях будь-якої форми власності та підпорядкування, судах першої та апеляційної інстанції, Верховному Суді, зокрема (але не виключно), з правом подання, отримання та підписання від свого імені будь-яких документів, заяв, позовів, скарг, відзивів, заперечень, апеляційний та касаційних скарг, пояснень, мирових угод та інших необхідних документів, право ведення переговорів, здійснення комунікації зі сторонами по судових справах, судовим апаратом, а також завірення копій будь-яких документів, та усіх інших повноважень передбачених процесуальним законодавством. При наданні адвокатом послуги/виконанні роботи, яка конкретно (дослівно) не передбачена цим договором, проте вказана в акті прийому-передачі наданої правової допомоги, який підписаний клієнтом, така послуга/робота вважається такою, що передбачена цим договором до виконання.

Додатковою угодою №2/1 до договору про надання правової допомоги №1-15/9/20 від 15.09.2020 визначено:

індивідуальні погодинні ставки адвоката Кокарєва А.П. для здійснення правової допомоги у межах справи №916/2650/20 (апеляційне провадження), що передбачені п. 2.2 договору про надання правової допомоги від 15.09.2020, визначені відповідно до Положення про індивідуальні погодинні ставки адвоката Кокарєва А.П. та погоджені з клієнтом у розмірі 1 000,00 грн;

гонорар за позитивний результат (гонорар успіху) розгляду справи №916/2650/20 (відмова у задоволені апеляційної скарги Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів») у розмірі 7 500,00 грн. У разі задоволення скарги в частині гонорар успіху вираховується пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до акту прийому-передачі наданої правової допомоги від 29.04.2021 до договору про надання правової допомоги №1-15/9/20 від 15.09.2020 визначено детальний перелік та опис виконаних робіт та наданих послуг на загальну суму 20 000,00 грн, з яких: 3 000,00 грн за вивчення та ознайомлення адвокатом зі змістом матеріалів апеляційної скарги, документами, надання консультацій та правових роз`яснень щодо варіантів здійснення захисту інтересів, дослідження судової практики, розроблення стратегії захисту клієнта (3 год.); 7 000,00 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», формування відзиву, направлення до суду та апелянту (Акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів») поштовим направленням «УКРПОШТА» (7 год.); 2 500,00 грн за складання заяви про стягнення витрат на правову допомогу від 29.04.2021, формування та направлення апелянту (Акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів») поштовим направленням «УКРПОШТА») (2,5 год); 7 500,00 грн за гонорар успіху відповідно до додаткової угоди №2/1 від 01.03.2021.

На виконання умов договору про надання правової допомоги від 15.09.2020 адвокатом Кокарєвив Андрієм Павловичем виставлено рахунок на оплату №1 від 30.04.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» у розмірі 20 000,00 грн - оплата за надані послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 15.09.2020 (згідно з актом прийому-передачі наданої правової допомоги від 29.04.2021, справа №916/2650/20). Докази оплати даного рахунку в матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи також вбачається, що за підписом адвоката Кокарєва А.П. Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» подано відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (вх. №640/21/Д1 від 11.03.2021).

В судовому засідання 28.04.2021 адвокат Кокарєв А.П. як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» участі не брав.

Колегія суддів, керуючись правовими висновками, викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 28.11.2019 №914/1605/18, вказує, що згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як було зазначено вище, саме у відзиві Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (вх. №640/21/Д1 від 11.03.2021) було визначено попередню суму судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.

Разом з тим, згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Таким чином, оскільки повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 складено 30.04.2021, з урахуванням вимог ст. ст. 67, 73 Кодексу законів про працю України та ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, останнім днем для подачі доказів щодо розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи №916/2650/20 є 05.05.2021.

Згідно з відміткою підприємства поштового зв`язку, що міститься на конверті, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» адвоката Кокарєва Андрія Павловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2650/20 (вх. №1909/21 від 07.05.2021) разом з доданими до неї доказами на підтвердження розміру судових витрат, надіслані 05.05.2021, тобто в межах визначених процесуальних строків.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що в якості доказів на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи додано: договір про надання правової допомоги №1-15/9/20 від 15.09.2020; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що міститься в акті прийому-передачі від 29.04.2021 наданої правової допомоги до договору №1-15/9/20 від 15.09.2020; додаткову угоду №2/1 від 01.03.2021 до договору №1-15/9/20 від 15.09.2020; рахунок від 30.04.2021 на оплату наданих послуг/робіт відповідно до цього ж договору.

У зв`язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази сплати вартості наданих послуг і виконаних робіт, колегія суддів, з огляду на правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 та від 03.10.2019 у справі №922/445/19, вважає за належне вказати, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Таким чином, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» адвокатом Кокарєвим Андрієм Павловичем подано документи, необхідні для дослідження судом питання щодо про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на сторону покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.ст. 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача зазначених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів бере до уваги наведені положення законодавства, враховує принципи диспозитивності та змагальності, співмірності розміру витрат з наданими послугами, докази на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу адвокату Кокарєву А.П. у справі №916/2650/20 та зазначає наступне.

Так, Господарський суд Одеської області рішенням від 28.12.2020 вирішив спір, який виник між Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» по суті і встановив факт неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №417 від 29.05.2018 з урахуванням додаткової угоди №2 до нього внаслідок прострочення строків поставки товару, що стало підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкції. У свою чергу, часткове задоволення позову судом зумовлене задоволенням клопотання відповідача про зменшення штрафних санкції, що не виключає вини останнього. В подальшому вказане рішення залишено без змін постановою Південно-західного господарського апеляційного суду від 28.04.2021.

Оцінка обсягів роботи адвоката Кокарєва А.П. під час апеляційного перегляду судового рішення у справі №916/2650/20 визначена в розмірі 20 000,00 грн, проте на момент розгляду справи в апеляційному суді представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» були відомі усі обставини справи, а сформована правова позиція у суді першої інстанції в клопотанні про зменшення штрафних санкцій залишилась незмінною, відповідно відзив, що подавався ним на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» формувався на основі документів суду першої інстанції, про що свідчить і посилання на одну і ту ж судову практику, а саме постанови Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/187, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19. Крім того, при апеляційному розгляді скарги Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» у справі №916/2650/20 адвокатом Кокарєвим А.П. складено лише один процесуальний документ (відзив), що підтверджує незначну складність такого розгляду.

У свою чергу, за змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Проте, колегія суддів враховує правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 де передбачено, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Отже, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи викладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, заяву позивача заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про можливість зменшення розміру заявлених витрат на надання правової (правничої) допомоги у сумі 20 000,00 грн до 5 000,00 грн відповідних витрат, що становлять співмірні і розумні витрати відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі в суді апеляційної інстанції та саме таку суму необхідно стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів».

З урахуванням вказаних обставин, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» адвоката Кокарєва Андрія Павловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2650/20 підлягає частковому задоволенню, а судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» - адвоката Кокарєва Андрія Павловича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2650/20 задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітіес-груп» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, код ЄДРПОУ 36343856) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

3.Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання даної додаткової постанови.

Додаткова постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.06.2021.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Г.П. Разюк