Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 14.06.2021 Справа № 937/624/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Є.У.№ 937/624/21 Головуючий у 1 інстанції: Юрлагіна Т.В.
№ 22-ц/807/1747/21 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2021 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів,
ВСТАНОВИВ
В січні 2021 року УСЗН Мелітопольської міської ради Запорізької області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 звернулася з заявою до управління 20.01.2020 за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відповідно до рішення від 23.01.2020 відповідачу було призначено допомогу з 01.01.2020 по 30.06.2020 у розмірі 2035,00 грн. Допомога на дітей одиноким матерям призначалася і виплачувалася відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, у редакції чинній на момент спірних пить, (далі - Постанова 1751). Відповідно до п. 34 постанови 1751 допомога виплачується протягом шести календарних місяців.
Для продовження виплати вищезазначеної допомоги відповідачу необхідно було звернутися до позивача протягом липня 2020 року з заявою та відповідним пакетом документів. Але, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» було встановлено, що строк виплати в тому числі і допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до відповідача.
Так, враховуючи норми вищезазначеної постанови відповідачу було продовжено виплату допомоги одиноким матерям у розмірі 2035,00 грн. починаючи з 01.07.2020 по 31.07.2020. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» було встановлено, що з 1 липня 2020 р. призначення і виплата в тому числі і допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 p., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан дріб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 p., призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року, але з урахуванням змін, які були внесенні до порядку призначення та визначення права на отримання допомоги.
Так, відповідачем було подано заяви 20.07.2020 для підтвердження та визначення права на отримання допомоги з 01.07.2020, з урахуванням змін. Відповідно до рішення від 24.07.2020 відповідач не мала права на отримання допомоги, тому що у складі сім`ї є працездатний, що не здійснює догляду, який не працював 3 місяці, що передують зверненню.
Враховуючи п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» позивачем було здійснено перерахунок розміру допомоги, в результаті якого було виявлено, що відповідачем не підтверджено право на отримання допомоги з 01.07.2020. В такому випадку позивачу необхідно було визначити обсяг коштів, який підлягає поверненню, визначити строки повернення коштів та повідомити отримувача допомоги.
Сума переплати бюджетних коштів становить 2035,00 грн. (виплата за липень місяці 2020 року). П. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» було доповнено абзацом такого змісту: «Не підлягають поверненню кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям, виплачені отримувачам під час карантину до 1 липня 2020 p., якщо не було підтверджено право на отримання допомоги або її розмір внаслідок перерахунку зменшився.
Якщо отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям повернув суми надміру виплачених коштів, орган соціального захисту населення повертає такі кошти отримувачу допомоги.» (постанова КМУ від 28.10.2020 № 1035). Отже, враховуючи норми чинного законодавства, поверненню підлягають кошти, які були виплачені за липень 2020 року у розмірі 2035,00 грн.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем допомоги самостійно; за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги в розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги. 01.12.2020 відповідачу було направлено повідомлення про необхідність повернення надмірно виплачених коштів у розмірі 2035,00 грн. (дві тисячі тридцять п`ять грн. 00 коп.) у відповідності з чинним законодавством.
Відповідач не виявив бажання повернути кошти самостійно, відрахування здійснити не можливо, оскільки відповідачу не призначено вищезазначену допомогу.
Посилаючись на вищезазначене просило суд, стягнути надмірно виплачені бюджетні кошти у розмірі 2035,00 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, УСЗН Мелітопольської міської ради Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 360 ЦПК України до суду не надходив.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 20.01.2020 року звернулась із заявою до Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради про призначення допомоги на дітей одиноким матерям.
У заяві від 20.01.2020 року відповідач, підтвердила власним підписом про наступне:
- підтверджує відсутність змін у складі сім`ї (при повторному зверненні);
- вона усвідомлює, що наведені нею відомості про доходи та майно, що вплинули або могли вплинути на прийняття рішення щодо надання соціальної допомоги, компенсацій та пільг, будуть перевірені згідно з чинним законодавством України;
- її повідомлено, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути або могли вплинути на отримання нею соціальної допомоги, компенсації та пільг, вона зобов`язується повідомити органи соціального захисту населення;
- про відмову в призначенні або припинення виплати призначеної соціальної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї її попереджено /а.с. 5-6/.
На підставі поданих документів УСЗН Мелітопольської міської ради, рішенням про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 23.01.2020 року заявниці призначено допомогу одиноким матерям (з урахуванням доходів) з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року у розмірі 2035,80 грн. /а.с.7/.
Згідно розпорядження на продовження строку виплати допомоги одиноким матерям (з урахуванням доходів) від 19.06.2020 строк виплати допомоги продовжено з 01.07.2020 по 31.07.2020 в сумі 2035,80 грн. /а.с. 8/.
Також, ОСОБА_1 20.07.2020 року звернулась до Управління із заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям з липня 2020 року. /а.с.9-10/.
На підставі поданих документів, керуючись пунктом 35-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», розпорядженням Управління №148 від 06.08.2020 ОСОБА_1 виплату допомоги одиноким матерям припинено з 01.07.2020 року, в зв`язку з тим, що у складі сім`ї є працездатні особи, що не працювали та не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи /а.с.11/.
Як наслідок цього, УСЗН Мелітопольської міської ради здійснено розрахунок переплати ОСОБА_1 допомоги на дітей одиноким матерям за період з 01.07.2020р. по 31.07.2020р. в розмірі 2035,80 грн. /а.с.12/.
27.11.2020 року ОСОБА_1 надіслано рекомендованим листом повідомлення про надміру виплачені кошти допомоги одиноким матерям за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 та про те, що вона зобов`язана повернути переплачену суму допомоги і перерахувати 2035,80 грн. до 31.12.2020 року на рахунок УСЗН, зазначений у повідомлені.
Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Згідно пункту 35 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» Допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо: у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому - чотирнадцятому цього пункту).
Згідно пункту 11 підпункту 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 22 липня 2020 року, якщо у складі малозабезпеченої сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, державна соціальна допомога призначається: на один шестимісячний період, якщо малозабезпечена сім`я є багатодітною або у складі малозабезпеченої сім`ї є одинока мати (одинокий батько), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) такої дитини до Книги реєстрації народжень внесено в установленому порядку за вказівкою матері (батька), або мати (батько) у разі смерті одного з батьків і звернулася (звернувся) за призначенням державної соціальної допомоги у липні і грудні 2020 року.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин): строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - орган соціального захисту населення).
Орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів.
Якщо за результатами проведеного перерахунку не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 1 липня 2020 р. призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги; державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям та допомога на дітей одиноким матерям особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 р., призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року.
За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статей 1212, 1215 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Не підлягає поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року, "Онер`їлдіз проти Туреччини" від 18 червня 2002 року, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" від 08 квітня 2008 року, "Москаль проти Польщі" від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року і "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" від 18 червня 2002 року та "Беєлер проти Італії" від 05 січня 2000 року).
Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що грошові кошти у розмірі 2035,80 грн., які отримані відповідачкою є такими, що безпідставно нею набуті, а тому вказані кошти підлягають поверненню відповідно до закону.
Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо не встановлення факту недобросовісного набуття ОСОБА_1 отриманих коштів у розмірі 2035,80 грн.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області залишити без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 березня 2021 рокупо цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 14 червня 2021 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков
