справа №619/1696/21

провадження №1-кп/619/229/21

Ухвала

іменем України

09 червня 2021 року

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката потерпілої ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

законного представника особи, що скоїла

суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_8

особи, яка скоїла суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі

клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури про застосування примусових заходів виховного характеру відносно:

неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, що ареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має базову середню освіту, студентка Державного навчального закладу «Слобожанський регіональний центр професійної освіти»,

у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

Неповнолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не досягла віку з якого може наставати кримінальна відповідальність, 13.10.2020 приблизно о 21 год. 00 хв., знаходячись на залізничній станції «Лозовенька» в смт Мала Данилівка, Дергачівського району, Харківської області, де між ОСОБА_9 та неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин - виник усний конфлікт, в ході якого у неповнолітньої ОСОБА_9 виник умисел, спрямований на нанесення неповнолітній ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого прямого умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_5 , неповнолітня ОСОБА_9 підійшла до останньої, схопила її за волосся та потягнула в сторону, в результаті чого потерпіла впала на коліна.

Продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_5 , діючи з цією метою - неповнолітня ОСОБА_9 ще раз потягнула останню за волосся, через що потерпіла впала всім тілом на землю.

В результаті умисних протиправних дій неповнолітньої ОСОБА_9 , потерпілій неповнолітній ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку, ротаційного підвивиху 1-го шийного хребця вліво, які згідно висновку експерта № 12-14/923-А/20 від 11.01.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня) (п. 2.3.1. «а», п.2.3.3. Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

На час вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - виповнилося 15 років, тому відповідно до ст. 22 КК України вона не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення.

Допитана всудовому засіданнінеповнолітня ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свою вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнала та пояснила суду, що 13.10.2020 приблизно о 21 год. 00 хв. вона із знайомими у кількості приблизно 15 осіб - знаходилась на залізничній станції «Лозовенька» в смт Мала Данилівка, Дергачівського району, Харківської області, де між ОСОБА_9 та неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на ґрунті неприязних відносин виник усний конфлікт, т.я. ОСОБА_9 образила її та почала з`ясовувати із нею конфлікт. У відповідь ОСОБА_5 привела на місце пригоди свого хлопця ОСОБА_10 , який викликав активістів, що підтримували суспільний порядок для того, щоб вони розібралися із порушниками. Після з`ясовування конфлікту із активістами - неповнолітня ОСОБА_9 «психанула» та підійшла до потерпілої, схопила її за волосся та потягнула в сторону, в результаті чого потерпіла впала, умисними діями ОСОБА_9 потерпілій було спричинено легкі тілесні ушкодження.

Законний представникособи,стосовно якоїрозглядається клопотанняпро застосуванняпримусових заходіввиховного характеру ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має на вихованні двох дітей. З батьком ОСОБА_9 не спілкується та останній матеріальної допомоги на утримання дочки не надає. ОСОБА_9 допомагає по господарству, доглядає за молодшою сестрою, однак погано вчиться, зв`язалася із поганою компанією, з якою проводить вільний час. На теперішній час ситуація зміниться, мати буде ретельніше контролювати вільний час дочки та її навчання, а також порядок її спілкування із «друзями», буде також вирішуватись питання щодо участі доньки у спортивних кружках і прийнятті її на роботу, її участь у професійній практиці за місцем навчання. Законний представник не заперечувала щодо застосування до дочки заходів виховного характеру та просила передати дочку їй під нагляд. Пояснила, що дочка жалкує про вчиненим, просила пробачення у потерпілої, мати неодноразово проводила із дочкою виховні бесіди, та дочка пообіцяла в подальшому не вчиняти подібного. Дочка виховується в належних умовах та забезпечена всім необхідним, хоча мати змушена працювати на декількох роботах. Вважає, що має вплив на дочку, зможе забезпечити її належну поведінку та має можливість належним чином здійснювати нагляд за нею.

Потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у судовому засіданні пояснила, що 13.10.2020 приблизно о 21 год. 00 хв., знаходячись на залізничній станції «Лозовенька» в смт Мала Данилівка, Дергачівського району, Харківської області, де між нею та ОСОБА_9 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин - виник усний конфлікт. У відповідь ОСОБА_5 привела на місце пригоди свого хлопця ОСОБА_10 , який викликав активістів, що підтримували суспільний порядок для того, щоб вони розібралися із порушниками. Після з`ясовування конфлікту із активістами - неповнолітня ОСОБА_9 підійшла до потерпілої, схопила її за волосся та потягнула в сторону, в результаті чого потерпіла впала на коліна.

Однак, неповнолітня ОСОБА_9 ще раз потягнула останню за волосся, через що потерпіла впала всім тілом на землю. В результаті умисних протиправних дій неповнолітньої ОСОБА_9 , потерпілій неповнолітній ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку, ротаційного підвивиху 1-го шийного хребця вліво, які згідно висновку експерта №12-14/923-А/20 від 11.01.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Потерпіла не оспорювала матеріали судово-медичної експертизи. Вона погодилася із застосуванням щодо неповнолітньої ОСОБА_9 , 2005р.н., примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_8 , встановивши тривалість заходів виховного характеру терміном на 1 рік.

Законний представникпотерпілої ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що не вдоволений проведеною судово-медичною експертизою № 12-14/923-А/20 від 11.01.2021, вважав, що тілесні ушкодження дочки більш тяжкі, але на теперішній час оспорювати матеріали експертизи СМЕ не буде з урахуванням того, що ОСОБА_9 неповнолітня, її мати сплатила 3000 грн. матеріальної шкоди, які потерпіла витратила на лікування травми. Законний представник потерпілої погодився із застосуванням щодо неповнолітньої ОСОБА_9 , 2005р.н., примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_8 , встановивши тривалість заходів виховного характеру терміном на 1 рік.

В судовомузасіданні прокурор підтримала клопотання та просила застосувати щодо неповнолітньої ОСОБА_9 , 2005р.н., примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_8 , встановивши тривалість заходів виховного характеру терміном на 1 рік.

В судовому засіданні адвокат потерпілої ОСОБА_4 погодилась із застосуванням щодо неповнолітньої ОСОБА_9 , 2005р.н., примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_8 , встановивши тривалість заходів виховного характеру терміном на 1 рік.

В судовомузасіданні адвокатособи,що скоїласуспільно-небезпечнедіяння ОСОБА_7 просив застосувати щодо неповнолітньої ОСОБА_9 , 2005 р.н. - примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_8 , встановивши тривалість заходів виховного характеру терміном на 1 рік.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали, додані до клопотання, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та про можливість його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною цього Кодексу.

Відповідно до ст. 22 КК України кримінальна відповідальність за даний злочин настає з шістнадцяти років, що свідчить про те, що неповнолітня ОСОБА_9 не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Вирішуючи питання щодо застосування до неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , конкретного виду із заходів виховного характеру, суд виходить з наступного.

За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.

Суд вважає, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, в якому вбачається ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження - доведена у повному обсязі.

Згідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх та малолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов`язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють (п. 3 ч. 2ст. 105 КК), допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Особами, які заміняють батьків, є, зокрема, усиновителі, опікуни і піклувальники.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.501 КПК України, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з`ясовує, чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру якщо слід, то який саме.

Відповідно до положень ч.2 ст.97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст.105 КК України, зокрема, передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу.

Виходячи з наведеного, у зв`язку з тим, що неповнолітня ОСОБА_9 вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, суд вважає, що до ОСОБА_9 на підставі статті 498 КПК України та частини другої статті 97 КК України необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру, передбачені положеннями частиною другою статті 105 КК України.

Разом з тим, судом були досліджені дані про особу ОСОБА_9 , яка на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння є неповнолітньою особою, має базову середню освіту, є студенткою Державного навчального закладу «Слобожанський регіональний центр професійної освіти», де характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, матеріальна шкоди потерпілій відшкодована.

Вирішуючи питання про те, який саме примусовий захід виховного характеру, перелік яких визначений частиною другою статті 105 КК України, буде найбільш ефективним та забезпечить позитивний виховний вплив, суд з урахуванням вищезазначених даних про особу, вважає за доцільне застосувати до неповнолітньої ОСОБА_9 , яка на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягла віку кримінальної відповідальності, примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі неповнолітнього під нагляд батьків, а саме під нагляд матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Запобіжний захід ОСОБА_9 не обирався.

Цивільній позов не заявлено.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись вимогами статтями 372, 395, 498, 500, 501 КПК України, статтями 97, 105 КК України, суд,

ухвалив:

Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури - задовольнити.

Неповнолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягла віку кримінальної відповідальності, визнати винуватою у вчиненні суспільно - небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Застосувати до неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі її під нагляд матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає у АДРЕСА_1 на термін один рік.

Речові докази: медичну документацію щодо захворювання та травм потерпілої ОСОБА_5 - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1