ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Справа№ 910/16856/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Андрієнка В.В.

Сітайло Л.Г.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача: Компанець М.Б. ( ордер КВ №805581 від 28.11.19);

від відповідача: Грамм Ю.В. самопредставництво;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 та

додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021

у справі № 910/16856/19 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" Лтд

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

третя особа. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України

про стягнення 465 340, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/16856/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» Лтд задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» Лтд грошові кошти в сумі 420 340грн.90коп. в рахунок відшкодування шкоди (упущеної вигоди). Стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» Лтд витрати за проведення судової експертизи у розмірі 3 376грн.80коп. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 305грн. 11 коп.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- 17.01.2019 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №15 про зупинення з 18.01.2019 дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності серії АС 286841 від 08.04.2014, дилерської діяльності серії АС 286842 від 08.04.2014, виданої на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781 ТзОВ «Джерело» ЛТД на термін з 18.01.2019 до 18.04.2019, таким чином позивач у період з 18.01.2019 по 18.04.2019 був унеможливлений здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів;

- Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 10.07.2019 у справі №640/4735/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, визнав протиправним та скасував це рішення відповідача, при цьому адміністративний суд у рішенні встановив, що оспорюваний акт відповідача призвів до неспівмірного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення;

- позивачем належним чином доведено порушення його прав з боку відповідача.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/16851/19 стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» Лтд витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 549 грн. 45 коп..

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва ґрунтується на тому, що:

- позивачем надано суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 15 000,00грн, разом з тим, враховуючи що позовні вимоги задоволено частково, вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 та додаткове рішення від 05.04.2021, яким відмовити ТОВ «Джерело» Лтд у задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:

- зупинення дії ліцензії ТОВ «Джерело» Лтд не позбавляє його права виступати як клієнтом при купівлі/продажу цінних паперів за участю іншого торговця, при цьому упущена вигода була розрахована як комісійна винагорода іншому торговцю при купівлі-продажу цінних паперів;

- суму прибутку (337 590,90грн), яку позивач вказує як таку, що відображає середній прибуток за 3 місяці 2019 року, який би ТОВ «Джерело» Лтд отримало у разі не зупинення дії ліцензії від операцій з цінними паперами, не є вірним прогнозованим прибутком від операцій з цінними паперами позивача за період зупинення ліцензії;

- відсутні підстави вважати доведеним позивачем факт неотримання прибутку (упущеної вигоди) у розмірі 337 590,90грн з 18.01.2019 по 18.04.2019 у зв`язку з прийняттям комісією рішення №15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Сітайло Л.Г., Андрієнка В.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021, справу №910/16856/19 призначено на 02.06.2021.

Від позивача 31.05.2021 надійшов відзив на апеляційну скаргу (на електронну адресу суду) та відзив на поштову адресу суду, які за своїм змістом є ідентичні, тому оцінюється колегією суддів як єдиний відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2021 у справі №910/16856/19 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2021 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:

- відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протягом тривалого часу здійснювався системний невмотивований та протиправний тиск на законну господарську діяльність до ТзОВ «Джерело» Лтд, при цьому надані законом владні управлінські функції використовувались відповідачем не у спосіб, що передбачений законом та без легітимної мети; внаслідок цих дій позивачу було заподіяно матеріальних збитків, що є підставою для їх відшкодування, про що вірно зазначив суд першої інстанції;

- нормативно та фактично не підтверджуються доводи апелянта про відсутність у позивача доходу від здійснення господарської діяльності у період, що передував зупиненню дії ліцензії.

В судове засідання апеляційного господарського суду 02.06.2021 не з`явився представник третьої особи.

Враховуючи те, що третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судовою колегією встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело" ЛТД є торговцем цінними паперами та здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів на підставі ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: ліцензії на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та ліцензії на дилерську діяльність серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення НКЦПФР від 18.09.2012 №781.

17.01.2019 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №15 про зупинення з 18.01.2019 дії ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності серії АС 286841 від 08.04.2014, дилерської діяльності серії АС 286842 від 08.04.2014, виданої на підставі рішення Національно комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781 TзOB "Джерело" ЛТД на термін з 18.01.2019 до 18.04.2019.

10.07.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято рішення у справі №640/4735/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, яким адміністративний позов "Джерело" ЛТД задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення №15 від 17.01.2019 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо зупинення з 18.01.2019 дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку ТзОВ "Джерело" ЛТД, ідентифікаційний код юридичної особи 14343896, а саме брокерської діяльності серії АС 286841 від 08.04.2014, дилерської діяльності серії АС 286842 від 08.04.2014, виданої на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781 Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" ЛТД на термін до 18.04.2019.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №640/4735/19 набрало законної сили 30.10.2019 та має преюдиційне значення в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення № 15 від 17.01.2019, ТзОВ "Джерело" ЛТД втратило на термін з 18.01.2019 по 18.04.2019 право здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 420 340,90грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 45000,00грн моральної шкоди внаслідок поширення негативної інформації про ТзОВ "Джерело" ЛТД на сайті НКЦПФР та на особистій сторінці Голови НКЦПФР Хромаєва Т. в соціальній мережі Facebook.

Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання недоговірної шкоди передбачено ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є торговцем цінними паперами та здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів на підставі ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: ліцензії на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та ліцензії на дилерську діяльність серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення НКЦПФР від 18.09.2012 №781.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав на цінні папери та прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством.

Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами діяльності забороняється, крім:

- провадження банком діяльності з торгівлі цінними паперами, депозитарної діяльності та діяльності з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю;

- надання професійним учасником фондового ринку консультаційних послуг щодо емісії, обігу та обліку цінних паперів, щодо прав та обов`язків емітента, інвестора та/або особи, яка видала неемісійний цінний папір, щодо обігу та обліку інших фінансових інструментів, а також щодо здійснення фінансових інвестицій у зазначені цінні папери та інші фінансові інструменти;

- здійснення компанією з управління активами діяльності з адміністрування пенсійних фондів та/або діяльності з управління іпотечним покриттям;

- провадження професійним учасником фондового ринку діяльності з надання інформаційних послуг на фондовому ринку, відмінне від надання рекламних послуг.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлено, що на фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку; клірингова діяльність; діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів; діяльність з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (крім професійної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів та депозитарної діяльності Національного банку України). Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її видачі та анулювання встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В ч. 1 ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" зазначено, що професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність; дилерську діяльність; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами.

Частинами 2 та 3 ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" наведено визначення брокерської та дилерської діяльності.

Так, брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема на підставі договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 27-1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" юридична особа набуває статусу професійного учасника фондового ринку і права на провадження певного виду професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення виключно після отримання ліцензії на провадження відповідного виду професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення. Провадження професійної діяльності на фондовому ринку та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення без отримання зазначеної ліцензії забороняється.

З наведених правових норм вбачається, що позивач, як учасник ринку цінних паперів, може здійснювати свою професійну діяльність на ринку цінних паперів тільки на підставі ліцензії на здійснення брокерської та дилерської діяльності, виданої відповідачем.

Господарським судом міста Києва встановлено, що 17.01.2019 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення №15 про зупинення з 18.01.2019 дії ліцензій на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності серії АС 286841 від 08.04.2014, дилерської діяльності серії АС 286842 від 08.04.2014, виданої на підставі рішення Національно комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781 TзOB "Джерело" ЛТД на термін з 18.01.2019 до 18.04.2019.

Таким чином, позивач у період з 18.01.2019 по 18.04.2019 був унеможливлений здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 10.07.2019 у справі №640/4735/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019, визнав протиправним та скасував рішення відповідача №15 від17.01.2019.

При цьому, адміністративний суд у рішенні встановив, що оспорюваний акт відповідача призвів до неспівмірного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення, та прийнятий у невідповідності до приписів п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому, як наслідок, рішення НКЦПФР підлягає скасуванню, як невмотивоване. Зокрема, адміністративним судом зазначено, що Комісія зупинила дію ліцензій позивача в процесі з`ясування обставин справи про ймовірне правопорушення на ринку цінних паперів, без встановлення факту такого правопорушення, тобто без достатніх на те підстав.

Приймаючи до уваги, що відповідач не погоджується з наведеним позивачем розрахунком щодо розміру понесених ТзОВ "Джерело" ЛТД збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 18.01.2019 по 18.04.2019, господарський суд міста Києва ухвалою від 20.02.2020 призначив у справі №910/16856/19 судову експертизу, проведення якої доручив Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Зокрема, на вирішення експерта судом поставлено наступні питання:

- Чи є документально обґрунтованим розрахунок збитків/упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" Лтд (ідентифікаційний код 14343896), понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37567646) рішенням №15 від 17.01.2019 ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781?

- В якій сумі підтверджується розмір збитків/упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" Лтд (ідентифікаційний код 14343896), понесених внаслідок зупинення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37567646) рішенням №15 від 17.01.2019 ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" Лтд на брокерську діяльність серії АЕ №286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ №286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 №781?

Судовий експерт Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Корецька Ю.В. у висновку № СЕ-19-20/21058-ЕК від 28.01.2021 встановила таке:

- з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 № 640/4735/19 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 № 640/4735/19, розрахунок збитків/упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" ЛТД (ідентифікаційний код 14343896), понесених внаслідок зупинення національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37567646) рішення № 15 від 17.01.2019 ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" ЛТД на брокерську діяльність серії АЕ № 286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ № 286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 № 781 документально підтверджується.

- з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 № 640/4735/19 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 № 640/4735/19 розмір збитків/упущеної вигоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" ЛТД (ідентифікаційний код 14343896), понесених внаслідок зупинення національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код 37567646) рішення № 15 від 17.01.2019 ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" ЛТД на брокерську діяльність серії АЕ № 286841 від 08.04.2014 та на дилерську діяльність серії АЕ № 286842 від 08.04.2014, виданих на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.09.2012 № 781 підтверджується в сумі 420 340,90 грн.

Відповідно до ст. 104 ГПК висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта № СЕ-19-20/21058-ЕК від 28.01.2021 є належним доказом на підтвердження розміру понесених ТзОВ "Джерело" ЛТД збитків (упущеної вигоди) в сумі 420 340,90 грн.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" та статті 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" (справа про відшкодування шкоди державою), також визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Крім того, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Державна казначейська служба України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем належним чином доведено порушення його прав з боку відповідача, у зв`язку з чим правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" ЛТД про стягнення з Державного бюджету України збитків (упущеної вигоди) в сумі 420 340,90грн, а доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що відсутні підстави вважати доведеним позивачем факт неотримання прибутку (упущеної вигоди) у розмірі 337 590,90грн. з 18.01.2019 по 18.04.2019 у зв`язку з прийняттям комісією рішення №15, не спростовують висновків суду та не доводять їх протилежність.

Щодо вимог ТзОВ "Джерело" ЛТД про стягнення моральної шкоди у розмірі 45 000,00грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведеної норми вбачається, що заподіяння моральної шкоди юридичній особі проявляється у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Діловою репутацією юридичної особи є престиж її фірмового (комерційного) найменування, торгових марок та інших належних їй нематеріальних активів серед споживачів її товарів і послуг. Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб`єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами ст. 1166, ст. 1167 ЦК. Положення цих норм щодо категорій поширювачів такої інформації можуть бути конкретизовані в окремих законах.

Звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про приниження відповідачем ділової репутації позивача або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням його ділової репутації, вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача.

Не можуть бути покладені в основу рішення доводи позивача, що головою Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку Хромаєвим Т.З. на особистій сторінці в соціальній мережі Facebook поширено недостовірну інформацію про ТзОВ "Джерело" ЛТД, що спричинило останньому моральну шкоду, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки "інформації" чи "ідей", які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає "демократичного суспільства" (рішення у справі "Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Судовою колегією при цьому враховано правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями "оціночне судження" та "фактів". Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі "Нова Газета і Бородянський проти Росії" вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі "Фельдек проти Словаччини" суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розміщення на особистій сторінці Хромаєва Т.З. в соціальній мережі Facebook інформації про неправомірну діяльність суб`єктів, як учасників ринку цінних паперів, є його окремою думкою, як фізичної особи та оціночним судженням, відповідно не може розцінюватися, як поширення неправдивої інформації відповідачем про позивача.

За вказаних обставин, заявлена позовна заява позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 45 000,00грн є необґрунтованою, задоволенню не підлягає.

Щодо апеляційної скарги в частині додаткового рішення, судовою колегією встановлено наступне.

Після прийняття Господарським судом міста Києва 02.06.2021 рішення у справі, 30.03.2021 до канцелярії суду від ТзОВ "Джерело" ЛТД надійшла заява про надання доказів щодо витрат, понесених на правничу допомогу, в якій товариство просило суд покласти на відповідача понесені судові витрати.

Зі змісту позовної заяви також вбачається попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.1, ч.3 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 18/11 від 05.11.2018, укладений між Адвокатським об`єднанням "Бахмач та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело" ЛТД, акт №166 від 16.12.2019 про виконання договору про надання правової допомоги № 18/11 від 05.11.2018, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 15 000,00грн та платіжне доручення № 320 від 16.12.2019 про сплату юридичних послуг згідно договору про надання правової допомоги № 18/11 від 05.11.2018 на суму 15 000,00грн.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем було надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 15 000,00грн, однак з урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено частково вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення .

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №910/16856/19 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/16856/19 залишити без змін.

4. Матеріали справи №910/16856/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2021

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді В.В.Андрієнко

Л.Г. Сітайло