ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 року м. Київ № 640/4637/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., за участю секретаря судових засідань Баженовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі

Міністерства культури та інформаційної політики України

до Міністерства оборони України,

Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони

України,

треті особи: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зобов`язання вчинити дії,-

за участю представників сторін:

від позивача 1: Бересток Б.П.,

від позивача 2: Дзюба І.Ю.,

від відповідача 1: Бондаренко В.В.,

від відповідача 2: Матійко Д.В.,

від третьої особи: Черненко І.І.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 травня 2021 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051) в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022), Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3, ЄДРПОУ 14303572), третя особа: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, ЄДРПОУ 42475311), в якому просить суд:

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Міністерством культури та інформаційної політики України (код ЄДРПОУ 43220275) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) та державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 14303572) привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом здійснення консерваційних робіт;

- зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) та державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 14303572) привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом здійснення реставраційних робіт.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2021 року вирішено перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог Заступник Генерального прокурора зазначає, що в результаті довготривалої бездіяльності відповідачів щодо незабезпечення схоронності будівлі, що відносить до об`єктів культурної спадщини «Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор ОСОБА_1 з родиною» та перебуває у власності Міністерства оборони України та на балансі Державного підприємства "Готель "Козацький", здійснюється його руйнування. Такий стан із збереження пам`яток є неприпустимим, завдає значної шкоди іміджу держави на міжнародній арені, створює негативний суспільний резонанс та суперечить державній політиці з охорони культурної спадщини. Крім, того будівля знаходиться в аварійному стані, що створює загрозу життю та здоров`ю громадян.

Представник Міністерства культури та інформаційної політики підтримали заявлені позовні вимоги Заступника Генерального прокурора з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях на позов.

Представники позивачів та третьої особи у судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав викладених у письмових відзивах на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У власності держави в особі Міністерства оборони України (далі - МОУ) перебуває нежитловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про право власності на зазначене нерухоме майно 26.03.2019 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 11.03.1998 № 520 «Про затвердження переліку пам`яток історії та культури місцевого значення (Радянський р-н)» будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , включено до переліку пам`яток історії та культури місцевого значення з охоронним № 981 -Кв.

Актом приймання (передачі) на баланс будівель і споруд від 17.05.1993 будинок було передано МОУ у господарське відання та на баланс державного підприємства «Готель «Козацький» МОУ (далі - ДП «Готель «Козацький»).

Перебування будівлі на балансі ДП «Готель «Козацький» також підтверджується актом приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка від 09.06.2003, виданого на підставі наказу Державного секретаря МОУ від 02.06.2003 № 19.

У 2000 році будинок було надано в оренду Міжнародному благодійному фонду «Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського» з умовами щодо страхування майна, його капітального ремонту, відпрацювання документації на проведення будівельних робіт, узгодження та отримання дозволів на проведення будівельних робіт.

Однак у зв`язку з невиконанням орендарем взятих на себе зобов`язань, зокрема щодо необхідності проведення ремонтних робіт, відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2015 у справі № 910/23394/15, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016, будинок було вилучено в Міжнародного благодійного фонду «Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського».

У 2012 році ТОВ «Межінсервіс» було проведено обстеження технічного стану несучих конструкцій, за результатами якого складено акт від 12.12.2012. Зокрема, було встановлено незадовільний стан таких конструкцій, а також поганий стан стін, перекриття проїзду та сходових кліток, покрівлі, елементів даху та дерев`яних перекриттів будинку.

Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено приписи № 46/п від 15.08.2012 та № 62/п від 09.10.2012 щодо невиконання МОУ та ДП «Готель «Козацький» вимог законодавства в частині утримання пам`ятки у належному санітарному, протипожежному і технічному стані за відсутності охоронного договору та зобов`язано згаданих суб`єктів усунути встановлені порушення.

Також листом від 19.09.2012 № 5426 Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зверталось до Департаменту економічної та господарської діяльності МОУ щодо необхідності проведення комплексу першочергових протиаварійних робіт з подальшою реставрацією зазначеного об`єкта та прискорення опрацювання шляхів вирішення питання належного утримання пам`ятки.

Про потребу здійснення аналогічних заходів було наголошено в листі Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.11.2012 № 6403, адресованого ДП «Готель «Козацький».

Упродовж 2013 - 2014 років Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) неодноразово повідомляло МОУ про необхідність проведення першочергових протиаварійних та реставраційних робіт, зокрема листами від 23.05.2013 № 066/02-1182, від 09.08.2013 № 066/02-2046, від 24.01.2014 № 066/08-192 та від 16.07.2014 № 066/08-1758, а також ДП «Готель «Козацький» листом від 19.03.2013 № 066/02-476.

Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 19.08.2015 складено акт № 78 про вчинення правопорушення МОУ у зв`язку з тим, що ним не укладено охоронного договору, а пам`ятка утримується в неналежному стані, а також винесено припис № 235/п, яким зобов`язано МОУ в місячний термін із дня його отримання укласти з Департаментом охоронний договір на вказану пам`ятку місцевого значення та в найкоротший строк здійснити першочергові протиаварійні роботи (консервацію) щодо пам`ятки відповідно до розробленої і погодженої у встановленому законодавством порядку науково-проєктної документації.

На підставі зазначених вище акта та припису Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено постанову від 04.09.2015 № 57-15 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини», якою на МОУ накладено фінансові санкції у розмірі 20 400 грн за ухилення власника пам`ятки від підписання охоронного договору та за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, умисне доведення пам`ятки до стану руйнації.

Наказом Міністерства культури України від 06.12.2016 № 1162 згаданий будинок включено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення.

У червні - липні 2017 року інститутом «УкрНДІпроектреставрація» було проведено визначення втрат первісного вигляду пам`ятки та огляд її технічного стану, за результатами чого складено акти від 19.06.2017 та 19.07.2017. Так, було встановлено, що втрати пам`ятки складають 69 %, загальний стан аварійний та частково непридатний для нормальної експлуатації. Будинок потребує виконання повного комплексу ремонтно-реставраційних робіт, заміни інженерних мереж та благоустрою території.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 32 «Про внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» будинок внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, надано статус національного значення з охоронним № 260087 як «Будинку, в якому мешкав видатний авіаконструктор ОСОБА_1 з родиною».

Розпорядженням Міністерства культури, молоді та спорту України від 06.03.2020 № 78/6.11.6 зобов`язано ДП «Готель «Козацький» укласти з органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації охоронний договір, здійснити заходи щодо проведення першочергових заходів для уникнення подальшої руйнації пам`ятки та приведення її до належного стану.

Листом від 06.04.2020 ДП «Готель «Козацький» повідомило Міністерство культури, молоді та спорту України про реєстрацію права власності на будівлю за державою в особі МОУ та просило відтермінувати виконання розпорядження.

Відповідно до листа Головного управління майна та ресурсів МОУ від 30.07.2020 № 503/6/5553 протягом 2017 - 2018 років вживались деякі заходи щодо укладення охоронного договору на вказаний об`єкт культурної спадщини та проведення підготовчих робіт з реставрації.

Зокрема, охоронний договір, підготовлений ДП «Готель «Козацький», було передано до управління охорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), однак його повернули не підписаним із рекомендаціями звертатися до Департаменту культурної спадщини Міністерства культури України.

Також замовлено попередній етап проекту реставрації з оцінкою технічного стану та категорії складності й отримано від інституту «УкрНДІпроектреставрація» такі висновки: загальний стан пам`ятки аварійний та частково непридатний для нормальної експлуатації, інженерні мережі відключені, будинок не експлуатується. Стан зовнішніх та внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів непридатний для експлуатації. Фундамент, перекриття, стеля та підлога - в аварійному стані, дах місцями деформований, водовідвідна система відсутня. Будівля збережена на 31 %, категорія складності при реставрації - IV. Крім того, виконано комп`ютерне відновлення будинку та частину попередніх науково-вишукувальних робіт, що є передумовою для розроблення проекту реставрації. За умови виконання попередніх вишукувань можливо розробити проект першочергових протиаварійних робіт (орієнтовна вартість 150 тис. грн) та провести їх (орієнтовна вартість від 5 до 10 млн грн).

Однак, оскільки з 2015 року на рахунки ДП «Готель «Козацький» накладено арешти, обігових коштів для проведення робіт немає.

У свою чергу, МОУ пропозиції до державного бюджету щодо виділення коштів для проведення необхідних протиаварійних заходів для збереження пам`ятки не подавало, відповідні бюджетні асигнування не отримувало, видатки на здійснення заходів з ремонту, відновлення та утримання зазначеної будівлі не передбачало, кошторис для проведення таких робіт не затверджувало.

Відповідно до листа Міністерства культури та інформаційної політики України від 31.07.2020 № 9372/6.11.2 охоронний договір на об`єкт культурної спадщини національного значення по АДРЕСА_1 не укладався, відомостей щодо наявності погоджень науково-проєктної документації та видачі дозволів на проведення робіт за згаданою адресою немає.

Відсутність укладеного договору на вказану пам`ятку національного значення також підтверджується листом Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.07.2020 № 066-2565.

Актом від 28.08.2020 року складеним ТОВ «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей» було проведено візуальне обстеження пам`ятки історії «Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор ОСОБА_1 з родиною», згідно з яким загальний стан будівлі є аварійним.

Таким чином, пам`ятка національного значення з охоронним № 260087 «Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною», розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що становить виняткову культурну цінність, перебуває у вкрай занедбаному стані, під загрозою остаточного руйнування та знищення, що беззаперечно свідчить про необхідність проведення першочергових робіт із консервації та реставрації.

Вважаючи вказану довготривалу бездіяльність відповідачів протиправною Заступник Генерального прокурора звернувся до суду для захисту прав та інтересів держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Основним завданням охоронного договору є встановлення режиму використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована, видів і термінів виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини. До охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Тобто саме такий договір є першочерговим документом, що встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам`ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.

Важливим елементом охоронного договору, який підтверджує його публічно-правову природу, є предмет - пам`ятка архітектури, правовий режим якої відрізняється від інших матеріальних об`єктів.

Особливий предмет охоронного договору обумовлює спеціальний суб`єктний склад.

Так, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону. Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів має імперативний характер та спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, враховуючи свою правову природу, зміст, суб`єктний склад та мету, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону, є адміністративним.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.

Частиною 3 ст. 23 Закону передбачено, що порядок укладення охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок), власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Отже, МОУ протягом одного місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку культурної спадщини було зобов`язане укласти охоронний договір.

Обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 у справі № 826/10265/14.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16 вказав, що п. 5 Порядку зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

За п. 6 Порядку до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства, юридичні або фізичні особи, які є власниками об`єктів культурної спадщини чи їх частин, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що на пам`ятки національного значення, які належать до сфери управління будь-якого центрального органу виконавчої влади, охоронний договір укладається з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

За приписами п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730 (далі - Положення), МОУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ») та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Враховуючи викладене, МОУ було зобов`язане протягом місяця з моменту набуття права власності на будинок по

АДРЕСА_1 укласти охоронний договір з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури та інформаційної політики України.

Всупереч вищевказаним нормам законодавства МОУ з моменту набуття права власності на зазначене нерухоме майно та отримання пам`яткою статусу місцевого, а потім національного значення (в 1998 та 2018 роках відповідно) й дотепер не виконує свого обов`язку з укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини.

З огляду на викладене, а також на те, що правопорушення у вигляді неукладення договору, допущене МОУ, є триваючим, суд приходить до висновку, що МОУ виникає обов`язок укласти охоронний договір на пам`ятку національного значення «Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною», розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Крім того, Конституція України передбачає, що власність зобов`язує і, отже, не повинна використовуватися на шкоду суспільству та його інтересам, а право власності може бути обмежене і навіть позбавлене з мотивів суспільної необхідності. Суспільний та публічний інтерес у цьому випадку є легітимною підставою для обмеження права власності.

ЦК України та Закон визначають особливий правовий режим власності на культурні пам`ятки, який включає положення щодо контролю за їх збереженням та встановлює вимоги до їх власників, щодо їх збереження.

Так, за приписами ч. 4 ст. 23 Закону, відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону встановлено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що у разі виникнення загрози для збереженості пам`ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка.

Проте вказані заходи ні МОУ, ні ДП «Готель «Козацький» не вживались.

Про загрозу руйнування пам`ятки «Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор ОСОБА_1 з родиною» відповідні уповноважені органи охорони культурної спадщини місцевого та національного значення дізнались внаслідок проведених ними перевірок, за результатами яких складались відповідні акти, приписи та розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Норма згаданої статті передбачає солідарний обов`язок суб`єктів, тобто приведення пам`ятки до належного стану покладається одночасно як на її власника, так і на особу, в управлінні якої перебуває такий об`єкт.

Таким чином, проведення робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування пам`ятки «Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор ОСОБА_1 з родиною» має здійснюватись відповідачами у справі.

Згідно з абз.абз. 15, 20 ч. 1 ст. 1 Закону консервація - це сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд; реставрація - це сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об`єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

Консерваційні роботи на пам`ятках визначаються необхідністю фізичного збереження пам`ятки в існуючому вигляді, максимального збереження автентичності об`єкта його культурної та історичної цінності, мінімального втручання в історичну субстанцію.

Роботи з консервації пам`ятки можуть бути превентивними (запобіжними) або стабілізуючими, тобто визначатися наявністю такого технічного стану пам`ятки, коли з`являється загроза її збереженню, мають місце ознаки деформації і наслідки руйнівної дії, нерідко аварійного характеру.

У свою чергу, реставраційні роботи, окрім фізичного збереження історичного вигляду пам`ятки, максимального збереження автентичності об`єкта, його культурної та історичної цінності, мінімального втручання в історичну субстанцію, передбачають відновлення частково втрачених чи пошкоджених елементів, розкриття характерних елементів об`єкта.

Тобто повноцінне приведення пам`ятки до належного стану можливе лише шляхом проведення комплексу робіт з консервації та реставрації.

Саме у такому випадку об`єкт культурної спадщини буде відновлений та поверне свій первозданний вигляд.

За приписами ч. 2 ст. 27 Закону, якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

Так, розпорядженням Міністерства культури, молоді та спорту України від 06.03.2020 № 78/6.11.6 серед іншого зобов`язано ДП «Готель «Козацький» в місячний строк із дня отримання цього розпорядження забезпечити приведення пам`ятки до належного стану, а саме проведення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково- дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

Відповідно до п. 1.5 ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково- проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2016 № 337 (далі - ДБН А.2.2-14-2016), вимоги до розроблення науково-проектної документації є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання в сфері збереження пам`яток.

Підпунктом 3.11 п. З ДБН А.2.2-14-2016 визначено, що науково-проектна документація - це сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

У пп. 9.1 п. 9 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено, що проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та на основі матеріалів комплексних наукових досліджень. Проект складається з текстових та графічних матеріалів, якими визначаються принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з метою збереження пам`ятки національного значення по АДРЕСА_1 МОУ та ДП «Готель «Козацький» повинні: забезпечити проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних; забезпечити розроблення та погодження науково-проєктної документації; отримати дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини; привести цю пам`ятку до належного стану шляхом здійснення консерваційних та реставраційних робіт.

Як вбачається з листа Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України від 30.07.2020 № 503/6/5553, указані заходи щодо збереження пам`ятки вжиті не були через відсутність фінансування.

Проте така обставина не може свідчити про неможливість самостійного виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо приведення пам`ятки до належного стану її власником, який є центральним органом виконавчої влади та в силу приписів ч. 1 ст. 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зокрема, відповідно до пп.пп. 9, 23 п. 4 Положення МОУ бере участь у формуванні оборонного бюджету, забезпечує проведення ремонту та модернізації матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України, у межах коштів, передбачених державним бюджетом, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.

Рішення щодо розподілу бюджетних коштів приймає Міністр оборони України (п. 24 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»). Підставою для розподілу бюджетних асигнувань є затверджений Міністром оборони України зведений кошторис Міністерства оборони України на відповідний рік, річний та помісячний розпис асигнувань Державного бюджету України (п. 2.1 Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міністерстві оборони України, затвердженого наказом МОУ від 31.12.2016 № 757).

Таким чином, МОУ бере участь у формуванні бюджету та самостійно визначає напрями використання бюджетних асигнувань. Однак, матеріалами справи підтверджено, що МОУ не вчиняє необхідних дій щодо збереження свого майна на виконання вимог пам`яткоохоронного законодавства України, а отже допускає триваючу бездіяльність.

У свою чергу, ДП «Готель «Козацький», посилаючись на відсутність грошових коштів, арешт активів та наявність численних боргів, зазначає про об`єктивну неможливість самостійного приведення об`єкта культурної спадщини до належного стану.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог законодавства обов`язок щодо приведення пам`ятки до належного стану в МОУ та ДП «Готель «Козацький» є солідарним.

Це означає, що право вимоги виконання обов`язку можливе частково або в повному обсязі як від усіх відповідачів разом, так і від будь-кого з них окремо.

МОУ та ДП «Готель «Козацький» залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі, а виконання солідарного обов`язку в повному обсязі одним із них припиняє обов`язок іншого.

Водночас МОУ, знаючи про складне фінансове становище свого відомчого підприємства, не виконує солідарного обов`язку щодо захисту пам`ятки.

З огляду на те, що право власності на пам`ятку не може використовуватися на шкоду суспільству та його інтересам у сфері охорони культурної спадщини, МОУ несе першочергову відповідальність за збереження такого об`єкта.

Суд також погоджується із доводами позивача про те, що бездіяльність щодо цієї пам`ятки з кожним роком погіршує її стан через дію природних чинників, призводить до збільшення як кількості та обсягу робіт, так і їх загальної вартості, а також може спричинити повне руйнування та неможливість відновлення пам`ятки, що наразі перебуває у критичному аварійному стані.

Крім того, суд зазначає, що постанова про накладання фінансових санкцій застосована до відповідача на підставі наявних фактів порушень пам`яткоохоронного законодавства в межах об`єктів, що належать на праві власності саме позивачу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, відповідачем не було надано жодних доказів того, що ним вживалися заходи щодо укладення охоронного договору, збереження, реставрації чи відновлення пам`ятки національного значення.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту.

Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ЄДРПОУ 00034051) в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275) задовольнити.

2. Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Міністерством культури та інформаційної політики України (код ЄДРПОУ 43220275) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор ОСОБА_1 з родиною", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;

3. Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) та державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 14303572) привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом здійснення консерваційних робіт;

4. Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) та державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 14303572) привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним № 260087 "Будинок, в якому мешкав видатний авіаконструктор І. Сікорський з родиною", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом здійснення реставраційних робіт.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2021 р.