Справа №757/57395/20-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/1016/2021 Доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

за участю:

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного (в режимі ВКЗ з

ДУ «Київський слідчий ізолятор») ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020000000000178 від 27.02.2020 року, за апеляційними скаргами захисників підозрюваного ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року про продовження строку тримання під вартою до 26.02.2021 року включно,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Вале Ахалцихінського району Республіки Грузія, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000178 від 27.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

13 серпня 2020 року ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження №12020000000000178 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

01 вересня 2020 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.10.2020 року включно.

Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування кримінального провадження №12020000000000178 продовжено до 3 (трьох) місяців, а саме до 14.11.2020 року.

02 листопада 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000178 завершено та сторону захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування.

05 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 до 02.01.2021 року включно.

29 грудня 2020 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_13 за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_9 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивуючи клопотання необхідністю виконати значний обсяг процесуальних дій, об`ємністю кримінального провадження та кількістю матеріалів досудових розслідувань, а також провадженням існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Поряд з цим зазначив, що 02.11.2020 року в порядку ст.290 КПК України прийнято рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надання доступу до матеріалів досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року клопотання слідчого задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк тримання під вартою до 26.02.2021 року включно.

Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування практики Європейського суду з прав людини, доведеності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих злочинів, даних про особу підозрюваного та того, що ризики можливої неправомірної поведінки підозрюваного, які встановлені попередніми судовими рішеннями, не зменшилися та продовжують існувати. Крім того, зазначив, що продовження запобіжного заходу необхідно у зв`язку з тим, що на даний час з об`єктивних причин не проведено ряд слідчих та процесуальних дій, які мають значення для вирішення питань, передбачених ст.2 КПК України.

На вказану ухвалу слідчого судді захисники підозрюваного ОСОБА_9 ОСОБА_12 та ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 ОСОБА_12 не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням кримінального процесуального закону. На думку апелянта, слідчим суддею залишено поза увагою невідповідність клопотання про продовження застосування запобіжного заходу вимогам матеріального права, оскільки прокурор не надав суду належним чином завірені копії процесуальних документів, а лише їх ксерокопії. При цьому слідчий суддя не послався на докази, які обґрунтовують та свідчать про існування обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також не мотивував неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, не врахував допущені порушення права на захист під час здійснення ОСОБА_9 повідомлення про підозру. Крім того, під час судового засідання захисниками заявлено відвід слідчому судді, однак, в порушення вимог ст.135 КПК України, сторона захисту не була належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду заявлених відводів, а відтак апелянт вважає незаконними ухвали, постановлені за наслідком розгляду заявлених відводів, що в свою чергу дає підстави стверджувати про прийняття ухвали про продовження строку тримання під вартою відведеним слідчим суддею. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 29 грудня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_9 строку тримання під вартою.

В своїй апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 ОСОБА_10 не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням кримінального процесуального закону. Зазначає, що слідчим суддею залишено поза увагою та ігноровано доводи сторони захисту про істотне порушення вимог ст.1 КПК України, оскільки стороною обвинувачення надано незавірену копію листа від компетентних органів Республіки Вірменія про начебто ініціювання притягнення Україною ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності. Разом з цим, всупереч норм Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах від 22.01.1993 року ОСОБА_9 не повідомлено про отримання Україною клопотання про порушення кримінального переслідування, але ОСОБА_9 вже незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності чим істотно порушено право підозрюваного на захист. Крім того, вказує, що слідчим суддею ігноровано доводи сторони захисту про невиконання стороною обвинувачення вимог ч.ч.1.3 ст.595 КПК України, з огляду на те, що у разі перейняття кримінального провадження Офіс Генерального прокурора доручає здійснення досудового розслідування відповідному прокурору та повідомляє державу, яка надіслала запит, проте таке доручення у кримінальному провадженні відсутнє. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 29 грудня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_9 строку тримання під вартою.

Заслухавши:

доповідача суддю апеляційного суду;

прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг;

захисників та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити;

ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого висновку.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні даних, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення.

Також слідчий суддя при прийнятті рішення про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних з метою зміни їх показань; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Слідчим суддею також належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, дані, які характеризують особу підозрюваного, його вік, сімейний, майновий стан та стан здоров`я.

Крім того, необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_9 строку тримання під вартою об`єктивно обумовлена тим, що стороні захисту, у відповідності до ст.290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. При цьому, у відповідності до ч.3 ст.219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, в порядку ст.290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування

Доводи захисника ОСОБА_10 про незаконність здійснення кримінального провадження щодо ОСОБА_9 на території України у зв`язку з відсутністю клопотання компетентного органу Республіки Вірменія про порушення кримінального переслідування та недотриманням строків притягнення до кримінальної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно ст.542 КПК України міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.

Питання перейняття кримінального провадження між Україною та Республікою Вірменія регулюються Європейською конвенцією про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року, а також Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року.

В статті 4 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року зазначено, що установи юстиції Договірних Сторін надають взаємну правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції. Установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу й іншим установам Договірних Сторін по справах, зазначених у пункті 1 цієї статті. Правова допомога надається на підставі доручень та інших передбачених цією Конвенцією звернень, які направляються установами юстиції запитуючої Договірної Сторони установам юстиції запитуваної Договірної Сторони.

Відповідно до ч.1 ст.72 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року кожна Договірна Сторона зобов`язується за дорученням іншої Договірної Сторони здійснювати у відповідності зі своїм законодавством карне переслідування проти власних громадян, підозрюваних у тому, який вони зробили на території запитуючої Договірної сторони злочин.

В статтях 2, 13, 19 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року зазначено, що повноваження, які надаються Договірній Державі виключно в цілях цієї Конвенції, можуть здійснюватися лише за клопотанням про порушення кримінального переслідування, що подається іншою Договірною Державою. Усі клопотання, що передбачені цією Конвенцією, робляться в письмовій формі та надсилаються або міністерством юстиції запитуючої держави до міністерства юстиції запитуваної держави, або, за окремою взаємною домовленістю, безпосередньо органами запитуючої держави до органів запитуваної держави. При цьому, документи, що надсилаються на виконання цієї Конвенції, встановлення автентичності не потребують.

Як встановлено з матеріалів клопотання про продовження запобіжного заходу та документів, наданих прокурором в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_9 переховувався від компетентних органів Республіки Вірменія у зв`язку з чим перебував у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Вірменія для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.104 КК Республіки Вірменія, а саме: вбивство, скоєне групою осіб або організованою злочинною групою, що відповідає кваліфікації злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

04 квітня 2016 року слідчим слідчого відділу адміністративних округів Ачапняк і Даташен Слідчого управління міста Єревана винесено рішення про порушення кримінальної справи №10115916 за матеріалами, отриманими органами поліції.

13 червня 2016 року винесено постанови про притягнення ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в якості обвинувачених у кримінальній справі №10115916.

10 лютого 2020 року від імені Прокуратури Республіки Вірменія прокурором адміністративних округів Ачапняк і Давташен на підставі даних, отриманих від Генеральної прокуратури України про здійснення кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , складено клопотання про здійснення кримінального переслідування стосовно громадян України ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 за скоєння останніми злочину на території Республіки Вірменія.

Кримінальна справа, яка розпочата компетентними органами Республіки Вірменія, у відповідності до приписів ч.1 ст.72 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року і Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року, перейнята до провадження компетентними органами України 26.02.2020 року на підставі відповідного доручення Заступника Генерального прокурора Республіки Вірменія від 12.02.2020 року, про що 27.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості та розпочато кримінальне провадження №12020000000000178 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

13 серпня 2020 року ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження №12020000000000178 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Наведені обставини дають суду апеляційної інстанції достатні підстави вважати, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 перейнято компетентними органами України у відповідності до кримінального процесуального законодавства України, із застосуванням Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року, та Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, та з дотриманням встановлених строків для притягнення до кримінальної відповідальності.

Повертаючись до доводів апеляційних скарг про порушення прав підозрюваного ОСОБА_9 , які передбачені ст.42 КПК України, колегія суддів відзначає, що відповідно до вимог ст.17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

У відповідності до ч.2 ст.598 КПК України відомості, які містяться в матеріалах, отриманих до перейняття кримінального провадження відповідним органом іншої держави на її території та згідно з її законодавством, можуть бути визнані допустимими під час судового розгляду в Україні, якщо це не порушує засад судочинства, передбачених Конституцією України та цим Кодексом, і вони не отримані з порушенням прав людини і основоположних свобод. Не потребують легалізації відомості, визнані судом допустимими.

Статтею 600 КПК України передбачено зміст та форму клопотання про передання кримінального провадження з посиланням на те, що вони повинні відповідати вимогам КПК України та відповідних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як пояснив прокурор в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, після перейняття компетентними органами України кримінального провадження з Республіки Вірменія, переклад всіх процесуальних документів з вірменської мови на українську мову здійснений бюро перекладів на підставі укладеного договору.

Також не можуть бути визнані обґрунтованими доводи захисника підозрюваного ОСОБА_9 ОСОБА_12 щодо прийняття ухвали про продовження строку тримання під вартою відведеним слідчим суддею з огляду на те, що питання про відвід слідчого судді вирішувалося іншим суддею цього ж суду, якого визначено в порядку встановленому ч.3 ст.35 КПК України. За наслідками розгляду вказаної заяви, у задоволенні відводу було відмовлено, а тому такі обставини не можуть бути визнані судом апеляційної інстанції безумовною підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до переконання, що зазначені в апеляційних скаргах доводи щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування оскарженого судового рішення, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Разом з наведеним вище, колегія суддів враховує відомості про те, що по кримінальному провадженню №12020000000000178 складено обвинувальний акт, який направлено до суду, та оскаржена ухвала, законність якої перевіряється, припинила свою дію.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_9 ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року про продовження підозрюваному ОСОБА_9 строку тримання під вартою до 26.02.2021 року включно, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_________________ ________________ _______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4