ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року

м. Київ

справа №826/2006/16

адміністративне провадження №К/9901/13199/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року (головуючий суддя: Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (головуючий суддя: Файдюк В.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.) у справі № 826/2006/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У лютому 2016 року ОСОБА_1 ( далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ЄГБ», відповідач -1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач-2), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" щодо невнесення інформації про ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду в розмірі 76 437,50 грн;

зобов`язати Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" внести інформацію про вкладника ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду у розмірі 76 437,50 грн та подати дану інформацію про відшкодування грошових коштів ОСОБА_1 в розмірі 76 437,50 грн до ФГВФО;

зобов`язати ФГВФО затвердити загальний реєстр вкладників ПАТ "Європейський газовий банк" для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, до якого буде внесено інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника за депозитним договором № 349166 від 17 червня 2014 року, на грошову суму в розмірі 76 437,50 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення ОСОБА_1 .

Зобов`язано Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" внести інформацію про вкладника ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Європейський газовий банк" за рахунок Фонду у розмірі 76 437,50 грн та подати дану інформацію про відшкодування грошових коштів ОСОБА_1 в розмірі 76 437,50 грн до ФГВФО.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 10 травня 2019 року Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ЄГБ» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

18 червня 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 за її заявою про відставку, за результатами автоматизованого розподілу визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в Уповноваженої особи фонду не було законних підстав визнавати договір банківського вкладу нікчемним, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між прийняттям банком коштів на депозит, зобов`язанням виплатити проценти за користування зазначеними грошовими коштам та настанням неплатоспроможності банку. Також, оскільки, в даному випадку, недійсність вказаного договору банківського владу законом не встановлена, то визнання його нікчемним та невключення позивача до переліку вкладників є незаконним та вчинено з перевищенням повноважень відповідача.

Відповідач-1 наполягає, що діяв в межах та у спосіб визначений законом. Водночас стверджує, що позивач в розумінні Закону України 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі також Закон № 4452-VI) не набув статусу вкладника, а тому гарантії, встановлені цим Законом на нього не поширюються. Також, на думку скаржника, позивач пропустив строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України.

Відповдач-2 зазначає, що у Фонду відсутні обов`язки перед позивачем, тому права позивача не могли бути порушені Фондом, оскільки виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою, а такого переліку відповідачем-1 складено та надано не було, що унеможливлює виплату позивачу коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування як вкладнику неплатоспроможного банку.

IIІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 червня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (надалі - ПАТ "Європейський газовий банк") було укладено договір № 349166 банківського вкладу з фізичною особою, відповідно до якого банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № НОМЕР_1 та приймає від вкладника грошові кошти в національній валюті України на строк 91 день тобто до 16 вересня 2014 року. Вкладник вносить готівкою або перераховує безготівковим шляхом з відкритих в банку або іншій установі банку власних поточних та/або депозитних рахунків, а банк приймає на відкритий вкладнику рахунок грошові кошти в сумі 75 000,00 грн. За використання грошових коштів банк сплачує вкладнику проценти із розрахунку 23% річних.

17 червня 2014 року позивач вніс грошові кошти у сумі 75 000,00 грн. до каси банку.

Постановою Правління Національного Банку України від 17 червня 2014 року № 366/БТ до ПАТ «Європейський газовий банк» було застосовано заходи впливу за порушення банківського законодавства. З дати прийняття цієї Постанови у ПАТ «Європейський газовий банк» зупинено ряд операцій.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 липня 2014 року № 57 вирішено розпочати ліквідацію з 17 липня 2014 року процедуру виведення ПАТ "Європейський газовий банк" та введено тимчасову адміністрацію, яку очолив Ковальов В.М. , а 18 грудня 2014 року рішенням № 150 Ковальова В.М. замінено на Оберемка Р.А.

13 жовтня 2014 року Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 111 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації до 17 листопада 2014 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Європейський газовий банк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку.

24 листопада 2014 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення, що у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 18 листопада 2014 року рішення № 121 про початок ліквідації ПАТ «Європейський газовий банк» фонд розпочинає виплати коштів вкладників даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «Європейський газовий банк» повинні були звернутися до установ банку-агента фонду ПАТ «Банк» Київська Русь».

05 грудня 2014 року, 02 березня 2015 року, 15 травня 2015 року позивач за допомогою оператора «Кур`єрська Служба Доставки» направив на адресу директора-розпорядника заяви про виплату гарантованої суми відшкодування за його вкладом в ПАТ "Європейський газовий банк".

Листом №02-036-14209/15 від 06 травня 2015 року відповідач-2 повідомив позивача про те, що відповідачем-1 надано до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. У Переліку вкладників, що був переданий до Фонду Уповноваженою особою фонду, відсутня інформація про вклади ОСОБА_1

25 травня 2015 року листом №1312-4-21 відповідач-1 повідомив позивача про те, що правочини, в тому числі договір №349166 банківського рахунку з фізичною особою від 17 червня 2014 року, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог пункту 7 ч. 3 статті 38 Закону №4452 та статті 228 ЦК України.

Не отримавши гарантованого відшкодування за вкладом в межах суми 200 000 грн, вважаючи дії відповідачів неправомірними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав щодо невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Щодо посилання Уповноваженої особи ФГВФО на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції зазначив про ненадання відповідачем доказів щодо дотримання позивачем листа від 25 травня 2015 року, яким повідомлено, що договір банківського рахунку № 349166 від 17 червня 2014 року є нікчемними відповідно до вимог пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI та статті 228 ЦК України.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що правочин, вчинений між сторонами після прийняття НБУ постанови від 17 червня 2014 року № 366/БТ, штучно створює обов`язок Фонду щодо відшкодування грошових коштів, спрямований на заволодіння державними коштами та порушує публічний порядок, а тому є нікчемними.

Наполягає на пропущенні позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки з дня початку здійснення виплат (23 вересня 2015 року), тобто, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та дня закінчення виплат (06 січня 2015 року) до дня подання позову (09 лютого 2016 року) минуло понад 14 місяців.

Позивач вважає правильними і такими, що відповідають вимогам закону висновки судів попередніх інстанцій.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI.

Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

У взаємозв`язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статею 27 Закону № 4452-VI.

Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.2001 № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ( далі - Закон № 2346-III).

Так, відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.5. статті 7 Закону № 2346-III, вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється, зокрема, шляхом внесення їх у готівковій формі через касу банку.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за змістом квитанції від 17 червня 2014 року, банк прийняв грошові кошти в сумі 75 000,00 грн на вкладний (депозитний) рахунок, який було відкрито відповідно до вказаного вище договору. Кошти було перераховано до запровадження тимчасової адміністрації. На квитанції міститься підпис уповноваженої особи банку та відтиски штампів банківської установи. Доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились чи вносились з порушенням визначеного законодавства, відповідачем суду не надано.

Отже, на день прийняття Правлінням НБУ постанови від 17 липня 2014 року № 424 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Єврогазбанк" до категорії неплатоспроможних" на рахунку позивача перебували, внесені ним грошові кошти.

Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частиною 2 статті 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI визначає з яких підстав правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Відповідно до частини 4 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Отже, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Аналіз зазначених норм чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства свідчить, що для отримання відшкодування фізичною особою за рахунок Фонду має бути дотримана обов`язкова умова: особа має бути вкладником та повинна мати вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктами 3- 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення) передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини 4 статті 26 Закону № 4452-VI, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями з формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень частини 2 статті 26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

Вкладником, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Разом з тим, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, Уповноважена особа зобов`язана була віднести позивача як вкладника банку до одного із визначених законом переліків вкладників, у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, із обов`язковим зазначенням конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.

Жодних доказів того, що при укладенні договору банківського вкладу та під час внесення на нього коштів позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами надано не було.

На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що операція з внесення коштів на рахунок позивача має ознаки нікчемності.

Також Верховний Суд вважає безпідставними посилання відповідача-1 щодо внесення коштів під час дії постанови Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 366/БТ «Про застосування до ПАТ «Європейський газовий банк» заходів впливу та призначення куратора, оскільки відповідно до положень статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вказана постанова є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для Банку обмеження відповідачами не надано.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, а тому правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI.

Оцінюючи наведені відповідачем доводи, Верховний Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідачем судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог фактично не оскаржуються, а отже не переглядаються.

На думку скаржника, позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, оскільки з дня початку здійснення виплат (23 вересня 2015 року), тобто, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та дня закінчення виплат (06 січня 2015 року) до дня подання позову (09 лютого 2016 року) минуло понад 14 місяців.

Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те що, ані оголошення в газеті «Голос України», ані початок здійснення виплат коштів вкладникам банками-агентами автоматично не свідчить про порушення прав позивача.

Судом апеляційної інстанції встановлено повідомлення відповідачем-1 листом від 25 травня 2015 року позивача про те, що договір банківського рахунку № 349166 від 17 червня 2014 року є нікчемними відповідно до вимог пункту 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI та статті 228 ЦК України. Проте матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено, коли саме позивачем було отримано вказану відповідь.

З огляду на предмет позову, керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, з урахуванням обставин неодноразового звернення позивачем із заявами щодо виплати йому гарантованої суми відшкодування за вкладом, а також зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів отримання останнім повідомлення від відповідача-1, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстарнцій, що залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду унеможливить доступ останнього до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України (у чинній редакції) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень статті 27 Закону № 4452-VI (у редакції Закону України від 16.07.2015 N 629-VIII, яка діє з 01.07.2016) уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

За змістом розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (зі змінами та доповненнями; далі Положення №14) протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів у розмірі 76 437,50 грн.

Такий спосіб захисту порушених прав у повній мірі відповідає вимогам справедливості та забезпечить безперешкодне виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись статями 343, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Єврогазбанк" залишити без задоволення.

Змінити резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року, виклавши абзац третій у такій редакції:

«Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунку ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів у розмірі 76 437,50 грн.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №826/2006/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа