Обставин, які відповідно до вимог ст.67КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд, враховуючи посткримінальну поведінку обвинуваченого, приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, тому йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст.286КК України у виді штрафу.

Крім того, беручи до уваги принцип змагальності в кримінальному процесі, а також , що обвинувачений працює водієм, що є єдиним джерелом його доходу, та має на утриманні неповнолітню дитину , суд приходить до висновку про можливість не застосовувати додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

У даному кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_6 пред`явив цивільний позов до ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (надалі-Відповідач1) та ФОП « ОСОБА_4 » (надалі-Відповідач 2), а третьою особою залучив обвинуваченого ОСОБА_3 , та просить стягнути на його користь з Відповідача 1 в загальному розмірі 87 720,35 грн. спричиненою матеріальної шкоди та

9 789,04 грн. моральної шкоди, а з Відповідача 2 стягнути 149 020,95 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.01.2020р. сталася ДПТ, внаслідок якої він отримав тілесні ушкодження і був доставлений в лікарню, у зв`язку з лікуванням поніс витрати на придбання медикаментів та оплату лікарських послуг розміром 19580,98 грн.

В результаті зіткнення належний йому автомобіль «Фольксваген Транспортер»,р.н. НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження, тому він звернувся до судового експерта, який в результаті експертного дослідження від 14.05.2020р. встановив, що вартість пошкоджень даного автомобіля становить 61 958,13 грн. За проведення даного експертного дослідження він заплатив 3 000,00 грн.

На моментДТП цивільно-правовавідповідальність водія автомобіля« МАН 35.414», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована ТДВ «СК» Ю.ЕС.АЙ» відповідно до полісу №АО1757843.

Посилаючись на норми ст.ст.999, 1187,1194 ЦК України та статей ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»( надалі Закон №1961-IV) вважає, що сума шкоди, заподіяна його здоров`ю, яка підлягає стягненню з Відповідача 1, становить 19 580,98 грн., а сума шкоди за знищений транспортний засіб визначається з розрахунку різниці між вартістю транспортного засобу до (127 097,50 грн.) та після ДТП ( 61 958,13 грн.) та становить 65 139,37 грн.

Крім того,внаслідок ДТП йомубула заподіяна моральна шкода, яка виразилась у фізичному болі та стражданнях від отриманих травм, яку він оцінює в розмірі 150000 грн.

Згідно ст.26-1 Закон №1961-IV, страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, завдану здоров`ю.

На момент ДТП ОСОБА_3 виконував обов`язки водія у ФОП « ОСОБА_4 ».

Тому вважає, що обов`язок по стягненню моральної шкоди повинен бути покладений на Відповідача 1 у розмірі 5 % від суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю

(19580,98 х0,05=468,97) 979,04 грн., а на Відповідача 2 , дії працівника якого спричинили ДТП , у розмірі 149020,95 грн.

Представник Відповідача1в судовезасідання неявився тане повідомивпричин неявки,однак 16.03.2021р.подав відзивна позов, вякому зазначив,що частковопогоджується зпозовними вимогамита визнав,що намомент ДТПцивільно-правовавідповідальність водія автомобіля « МАН 35.414», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована ТДВ «СК» Ю.ЕС.АЙ» відповідно до полісу №АО1757843. За даним полісом страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю становить 200000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну 100000,00 грн.

03.02.2020р. ОСОБА_6 надав ТДВ «СК» Ю.ЕС.АЙ» повідомлення про ДТП, що мала місце 23.01.2020р., якому представник компанії повідомив перелік документів, які необхідно подати для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування. Однак на день подання відзиву - 09.03.2021р. , ОСОБА_6 не подав заяви про страхове відшкодування з необхідними додатками.

До данихправовідносин підлягаєзастосуванню спеціальний Закон №1961-IV,яким встановлений порядоквиплати страхового відшкодування,а такожграничні його розміриТому рішення по зверненню потерпілого буде прийнято Страховиком після набрання законної сили рішення суду по кримінальній справі та подання встановлених Законом документів і відповідних доказів. З цих підстав вважає передчасним проводити примусове стягнення шкоди зі Страховика.

Представник Відповідача 2 в судовому засіданні подала відзив на позов, в задоволенні якого просить відмовити, оскільки позов вважає безпідставним та необґрунтованим. Щодо заявленої позивачем причиненої йому моральної шкоди у розмірі 150000 грн., то таку вважає необґрунтованою та явно завищеною. Крім того, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку розміру такої шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_3 , залучений як третя особа та його представник-адвокат ОСОБА_8 заявлений позов вважають безпідставним, в задоволенні якого просять відмовити.

Вирішуючи пред`явлений потерпілим цивільний позов суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.ст.128, 129 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого за шкоду, завдану його діями, який розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності зі ст.1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичні особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому , в тому числі, додаткові витрати на придбання ліків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає серед іншого, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( правовласності) володіє транспортним засобом.

Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди", обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно п.35.1 ст.35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Даним Законом ( ст.ст.2,35) визначено вичерпний перелік документів, які потерпіла чи інша особа повинні подати Страховику для отримання страхового відшкодування , а також встановлено порядок виплати такого відшкодування.

Судом встановлено, що момент ДТПцивільно-правовавідповідальність водія автомобіля « МАН 35.414», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована ТДВ «СК» Ю.ЕС.АЙ» відповідно до полісу №АО1757843.

З повідомлення ТДВ «СК» Ю.ЕС.АЙ» від 02.04.2020р., направленого за місцем проживання ОСОБА_6 слідує, що 03.02.2020р. ОСОБА_6 звернувся до страхової компанії з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, і такому роз`яснено , що у відповідності вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування відстрочується до моменту отримання страховиком зазначеної в даному листі інформації ( вироку суду, що набрав законної сили та інших визначених документів).

Крім того, як слідує з відзиву ТДВ «СК» Ю.ЕС.АЙ», станом на 09.03.2021р. ОСОБА_6 не подав заяви про страхове відшкодування з необхідними додатками.

З цих підстав суд вважає позов ОСОБА_6 в частині вимог до Відповідача 1- ТДВ «СК» Ю.ЕС.АЙ» передчасним, тому таким, що не підлягає до задоволення в цій частині.

Щодо позовнихвимог до Відповідача2, судвважає доведенимфакт,що намомент ДТП обвинувачений ОСОБА_3 перебував втрудових відносинахз ФОП« ОСОБА_4 »,та під час виконання ним трудових обов`язків водія, спричинив ДТП, в результаті якої спричинив потерпілому ОСОБА_6 шкоду. Тому ФОП « ОСОБА_4 » являється належним відповідачем.

Визначаючи розмір завданої потерпілому злочином моральної шкоди, суд виходить з того, що під час дорожньо - транспортної пригоди потерпілий в результаті протиправних дій обвинуваченого зазнав середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а відтак фізичних і моральних страждань, що мало наслідком стаціонарного лікування останнього протягом 7 днів, призвело до значних змін його життєвих зв`язків та вимагало додаткових зусиль для відновлення таких.

З врахуванням вчиненого обвинуваченим та наслідків такого діяння , суд приходить до переконання, що розмір відшкодування потерпілому моральної шкоди в розмірі 149020,95 грн. не відповідає вимогам розумності, справедливості та вважається судом явно завищеним. Тому, у відповідності до вимог ст.ст.1187,1195 ЦК України, враховуючи посткримінальну поведінку обвинуваченого, який не вибачився перед потерпілим, та до даного часу ні обвинувачений, ні представник Відповідача 2 не здійснили будь-якого відшкодування потерпілому, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково, стягнувши з Відповідача 2 на користь потерпілого 50000,00 грн.