ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/132/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - Кітовський В. Л. (адвокат), Мартинюк А. М., Холодова Н. В.,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши касаційну скаргу Громадської організації "ЕКОКЛУБ"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 (судді: Бучинська Г. Б. - головуючий, Філіпова Т. Л., Василишин А. Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп"

до Громадської організації "ЕКОКЛУБ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМК"

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест груп" (далі - ТОВ "Технопривід Інвест груп", Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Громадської організації "ЕКОКЛУБ" (далі - ГО "ЕКОКЛУБ", Відповідач) про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2020 Відповідач на своєму інтернет сайті поширив публікацію, яка безпосередньо стосується планової діяльності ТОВ "Технопривід Інвест груп" під назвою "Концентрацію формальдегіду у Городку перевищено у 9 разів - Екоклуб". Дана стаття містить відомості щодо звіту Позивача про оцінку впливу на довкілля "Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4а" (далі - Звіт (ОВД)). Крім того, 05.02.2020 на сайті Відповідача з`явилася публікація під назвою "Зауваги Екоклубу до Звіту з ОВД деревообробного заводу у с. Городок", в якій йдеться нібито про критичні недоліки Звіту (ОВД) розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "АБМК" на замовлення Позивача. На думку ТОВ "Технопривід Інвест груп", вказана інформація, поширена Відповідачем, є недостовірною, перекрученою, не дослідженою та такою, що шкодить діловій репутації Позивача.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.09.2020 у справі №918/132/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест груп" до Громадської організації "ЕКОКЛУБ", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМК", про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Зобов`язано спростувати недостовірну інформацію, поширену 16.01.2020 та 05.02.2020 в мережі інтернет на сторінці Громадського об`єднання "ЕКОКЛУБ" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці Громадського об`єднання "ЕКОКЛУБ" у соціальній мережі Fасеbоок https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/ під назвами "Концентрацію формальдегіду у Городку буде перевищено у 9 разів - Екоклуб" та "Зауваги Екоклубу до Звіту з ОВД деревообробного заводу у с. Городок" про те, що:

- "Висновок про безпечність концентрацій викидів забруднювальних речовин та відповідність санітарно-гігієнічним нормативам, зроблений у звіті з оцінки впливу на довкілля ТОВ "Технопривід Інвест Груп", є неправдивим.";

- "Концентрація формальдегіду у повітрі у 9 (дев`ять) разів перевищуватиме гранично допустимі концентрації (ГДК).";

- "Фонова концентрація формальдегіду у Городку сьогодні перевищує безпечну концентрацію у 4,6 рази; бензолу - у 10 разів.";

- "Внаслідок діяльності заводу буде перевищено концентрації забруднюючих речовин відносно безпечного рівня.";

- "У разі видачі дозволу на будівництво Кроноспану жителі с. Городок та сусідніх населених пунктів зазнаватимуть впливу забруднюючих речовин, що призведе до погіршення їхнього здоров`я. Довкіллю теж буде завдано збитків."

в той самий спосіб, в який вона була поширена, а саме в мережі інтернет на сторінці Громадського об`єднання "ЕКОКЛУБ" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці Громадського об`єднання "ЕКОКЛУБ" у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/ шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення під заголовком "Спростування".

Зобов`язано Громадське об`єднання "ЕКОКЛУБ" вилучити недостовірну інформацію, визначену в пункті 1, з мережі інтернет на сторінці ГО "ЕКОКЛУБ" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці ГО "ЕКОКЛУБ" у соціальній мережі Facebook https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/.

Присуджено до стягнення з Громадського об`єднання "ЕКОКЛУБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест груп" шкоду в розмірі 1,00 грн та 4 204,01 грн - витрат зі сплати судового збору.

2.2. Вказані рішення мотивовані тим, що є встановленим факт поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб, та те, що поширена інформація стосується саме Позивача. При цьому, за висновком судів, інформація, поширена Відповідачем про ТОВ "Технопривід Інвест груп", не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою Позивача, її можна перевірити на достовірність, оскільки в ній містяться фактичні дані, вказана інформація несе в собі фактичну оцінку дій, а тому вона не є оціночним судженням. У той же час, ГО "ЕКОКЛУБ" жодні експертні або наукові дослідження не проводились, і в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження достовірності поширеної в публікаціях інформації. Таким чином, за висновком судів, 16.01.2020 та 05.02.2020 Відповідачем поширено неправдиву інформацію, яка принижує ділову репутацію Позивача, а відтак позовні вимоги про спростування такої інформації підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі ГО "ЕКОКЛУБ" просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

3.2. У якості підстави для подання зазначеної скарги заявник посилається на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 40 Конституції України, статей 94, 277 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України "Про інформацію", статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", статті 56 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах від 01.10.2019 у справі № 910/13556/18, від 20.05.2019 у справі № 591/7099/16-ц, від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, від 22.01.2020 у справі № 910/5117/17, від 06.03.2019 у справі № 545/3721/15-ц, від 04.08.2020 у справі № 903/927/19, від 13.11.2019 у справі №758/2393/16-ц, від 05.12.2018 у справі № 755/11402/17, від 13.11.2020 у справі №914/167/20, від 17.08.2020 у справі № 908/290/20, від 04.02.2021 у справі №912/2509/19.

3.3. Скаржник також зазначає, що підставою для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції є відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 34 Конституції України, частини четвертої статті 277 Цивільного кодексу України (у разі подання позову про спростування вирваних з контексту словосполучень), статті 3 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, статей 2, 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" у подібних правовідносинах.

3.4. Крім того, на думку скаржника, апеляційним судом не було належним чином досліджено зібрані у справі докази, зокрема поданий Відповідачем розрахунок щодо концентрації формальдегіду; листи ГО "ЕКОКЛУБ" № 23 від 05.02.2020, № 17 від 15.01.2020; звіт про оцінку впливу на довкілля.

3.5. Заявник також зазначає, що апеляційний суд встановив істотні обставини справи на підставі недопустимих доказів, зокрема поданих Позивачем копій висновку експерта та звітів, протоколу ДУ "Інститут громадського здоров`я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ" № 117/2 досліджень повітря населених пунктів від 29.01.2020.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить залишити оскаржувану постанову без змін, а вказану скаргу - без задоволення.

4. Обставини встановлені судами

4.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.01.2020 Громадська організація "ЕКОКЛУБ" на своєму інтернет сайті https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ поширила публікацію під назвою "Концентрацію формальдегіду у Городку буде перевищено у 9 разів - Екоклуб".

Зазначена стаття містить відомості щодо звіту ТОВ "Технопривід Інвест груп" про оцінку впливу на довкілля "Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4а" та несе в собі наступний зміст:

"Висновок про безпечність концентрацій викидів забруднювальних речовин та відповідність санітарно-гігієнічним нормативам, зроблений у звіті з оцінки впливу на довкілля ТзОВ "Технопривід Інвест Груп", є неправдивим. За розрахунками Екоклубу, концентрація формальдегіду у повітрі у 9 (дев`ять) разів перевищуватиме гранично допустимі концентрації (ГДК).".

4.2. 05.02.2020 на сайті ГО "ЕКОКЛУБ" з`явилася публікація під назвою: "Зауваги Екоклубу до Звіту з ОВД деревообробного заводу у с. Городок", в якій зазначено:

"Попри численні заяви про безпечність деревообробного заводу Кроноспан, який хочуть збудувати поблизу Рівного, дані зі Звіту з оцінки впливу на довкілля свідчать про зворотнє.

1. Повітря у с. Городок уже зараз дуже забруднене формальдегідом та бензолом - речовинами, які планує викидати у повітря завод. Так, фонова концентрація формальдегіду у Городку сьогодні перевищує безпечну концентрацію у 4,6 рази, бензолу - у 10 разів. Формальдегід та бензол є канцерогенами, тобто сприяють виникненню раку.

2. У Звіті прямо повідомляється про те, що внаслідок діяльності заводу буде перевищено концентрації забруднюючих речовин відносно безпечного рівня.

3. У результаті діяльності заводу будуть утворюватися відходи, що включатимуть зіпсовані клеї та відпрацьовані мастила.

4. Звіт з ОВД не включає технологічних альтернатив виробничих процесів (розглянуто лише одну з очисних споруд), які б не призводили до таких понаднормових викидів. Так само не розглянуто інші місця для розміщення заводу. Хоча розгляд таких альтернатив прямо вимагається Законом про оцінку впливу на довкілля.

У разі видачі дозволу на будівництво Кроноспану жителі с. Городок та сусідніх населених пунктів зазнаватимуть впливу забруднюючих речовин, що призведе до погіршення їхнього здоров`я. Довкіллю теж буде завдано збитків.".

4.3. Також 05.02.2020 аналогічна стаття була поширена і на офіційній сторінці Відповідача https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/.

4.4. Як встановлено господарськими судами, Позивач звертався до Відповідача з листом від 21.01.2020 № 12/01/20 стосовно заявлених зауважень і роз`яснив, що ці зауваження не є коректними. Однак, як зазначає Позивач, дане звернення ніяким чином не вплинуло на дії та позицію Відповідача, після чого в мережі інтернет і далі продовжували з`являтися наступні інформативні статті, які містять недостовірну інформацію про ТОВ "Технопривід Інвест груп".

4.5. Вважаючи, що вищезазначена інформація є недостовірною, перекрученою, не дослідженою та такою, що шкодить діловій репутації Позивача, ТОВ "Технопривід Інвест груп" звернулось до суду з цим позовом.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторони, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

5.3. При цьому за змістом статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

5.4. Згідно зі статтею 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

5.5. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 Цивільного кодексу України).

5.6. Статтею 277 вказаного Кодексу встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

5.7. Таким чином, розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

5.8. Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

5.9. При цьому, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

5.10. Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи 16.01.2020 Громадська організація "ЕКОКЛУБ" на своєму інтернет сайті https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ поширила публікацію під назвою "Концентрацію формальдегіду у Городку буде перевищено у 9 разів - Екоклуб".

Зазначена стаття містить відомості щодо звіту ТОВ "Технопривід Інвест груп" про оцінку впливу на довкілля "Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4а" та несе в собі наступний зміст:

"Висновок про безпечність концентрацій викидів забруднювальних речовин та відповідність санітарно-гігієнічним нормативам, зроблений у звіті з оцінки впливу на довкілля ТзОВ "Технопривід Інвест Груп", є неправдивим. За розрахунками Екоклубу, концентрація формальдегіду у повітрі у 9 (дев`ять) разів перевищуватиме гранично допустимі концентрації (ГДК).".

05.02.2020 на сайті ГО "ЕКОКЛУБ" з`явилася публікація під назвою: "Зауваги Екоклубу до Звіту з ОВД деревообробного заводу у с. Городок", в якій зазначено:

"Попри численні заяви про безпечність деревообробного заводу Кроноспан, який хочуть збудувати поблизу Рівного, дані зі Звіту з оцінки впливу на довкілля свідчать про зворотнє.

1. Повітря у с. Городок уже зараз дуже забруднене формальдегідом та бензолом - речовинами, які планує викидати у повітря завод. Так, фонова концентрація формальдегіду у Городку сьогодні перевищує безпечну концентрацію у 4,6 рази, бензолу - у 10 разів. Формальдегід та бензол є канцерогенами, тобто сприяють виникненню раку.

2. У Звіті прямо повідомляється про те, що внаслідок діяльності заводу буде перевищено концентрації забруднюючих речовин відносно безпечного рівня.

3. У результаті діяльності заводу будуть утворюватися відходи, що включатимуть зіпсовані клеї та відпрацьовані мастила.

4. Звіт з ОВД не включає технологічних альтернатив виробничих процесів (розглянуто лише одну з очисних споруд), які б не призводили до таких понаднормових викидів. Так само не розглянуто інші місця для розміщення заводу. Хоча розгляд таких альтернатив прямо вимагається Законом про оцінку впливу на довкілля.

У разі видачі дозволу на будівництво Кроноспану жителі с. Городок та сусідніх населених пунктів зазнаватимуть впливу забруднюючих речовин, що призведе до погіршення їхнього здоров`я. Довкіллю теж буде завдано збитків.".

Також 05.02.2020 аналогічна стаття була поширена і на офіційній сторінці Відповідача https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/.

5.11. Таким чином, господарськими судами встановлено факт поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі шляхом в мережі інтернет на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" https://ecoclubrivne.org/kronospan ovd/ та на сторінці Громадського об`єднання "Екоклуб" у соціальній мережі Fасеbоок https://www.facebook.com/Ecoclubrivne.org/, а також той факт, що поширена інформація стосується саме Позивача.

5.12. Водночас, аналізуючи зміст вищевказаних публікацій, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що інформація, поширена Відповідачем про Позивача не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою Позивача, її можна перевірити на достовірність, оскільки в ній містяться фактичні дані, вказана інформація несе в собі фактичну оцінку дій, а тому вона не є оціночним судженням. Отже, на думку судів, з огляду на зміст поширеної відповідачем інформації щодо Позивача в її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, Позивачем доведено факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням.

У зв`язку із зазначеним суди дійшли висновку, що є встановленим факт порушення особистих немайнових прав Позивача шляхом поширення недостовірної інформації, оскільки доведення до відома великої кількості людей такої інформації впливає на формування негативного відношення населення с. Городок, Рівненської області до діяльності ТОВ "Технопривід Інвест Груп", безпідставно викликає у суспільства переживання за те, що будівництво деревообробного заводу на вулиці Барона Штейнгеля, 4а в с. Городок спричинить в майбутньому екологічну шкоду всьому Рівненському району, чим провокує людей на мітинги та протести проти будівництва.

5.13. Однак, колегія суддів вважає вищевказані висновки господарських судів попередніх інстанцій необґрунтованими, виходячи з наступного.

5.14. Частиною другої статті 50 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

5.15. Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію".

5.16. Зокрема, відповідно до положень статті 10 цього Закону за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.

5.17. Статтею 13 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про:

- стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;

- фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);

- стан здоров`я та безпеки людей, умови життя людей, стан об`єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;

- інші відомості та/або дані.

5.18. При цьому правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації) визначається законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

5.19. В контексті зазначених положень Суд враховує, що Україна є стороною Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі - Орхуської конвенції), яка ратифікована відповідним Законом України № 832-XIV від 06.07.1999.

5.20. Зазначена Конвенція, норми якої відповідно до приписів статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначає, зокрема, зміст таких понять як "екологічна інформація", "громадськість" та "зацікавлена громадськість".

Так, "екологічна інформація" означає будь-яку інформацію в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про: а) стан таких складових навколишнього середовища, як повітря і атмосфера, вода, ґрунт, земля, ландшафт і природні об`єкти, біологічне різноманіття та його компоненти, включаючи генетично змінені організми, та взаємодію між цими складовими; б) фактори, такі як речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні заходи, угоди в галузі навколишнього середовища, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища, зазначені вище в підпункті а), і аналізі затрат і результатів та інший економічний аналіз і припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища; с) стан здоров`я та безпеки людей, умови життя людей, стан об`єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через ці складові, фактори, діяльність або заходи, зазначені вище в підпункті б).

"Громадськість" означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їх не об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою.

"Зацікавлена громадськість" означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.

5.21. Водночас, зміст поняття інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) деталізується в статті 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якої інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про: стан навколишнього природного середовища чи його об`єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення; біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об`єктами навколишнього природного середовища; джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей; загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об`єкти та здоров`я людей; екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища; витрати, пов`язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.

5.22. При цьому статтею 3 цього ж Закону передбачено, що до основних принципів охорони навколишнього природного середовища належать, в тому числі, пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; обов`язковість оцінки впливу на довкілля; гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду.

5.23. Водночас, статтею 9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що кожний громадянин України має право, зокрема, на:

- безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище;

- участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

- участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

- об`єднання в громадські природоохоронні формування;

- вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

- участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;

- участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.

5.24. Таким чином, з викладеного вбачається, що право на участь в обговоренні та внесенні пропозицій до матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі у громадських обговореннях, належить до основоположних прав у сфері екологічної безпеки, яке (право) з урахуванням принципів охорони навколишнього природного середовища (обов`язковість оцінки впливу на довкілля, гласність і демократизм при прийнятті рішень, формування у населення екологічного світогляду) перебуває у тісному зв`язку з правом на отримання та поширення інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічної інформації).

5.25. При цьому статтею 21 цього закону визначено також повноваження громадських природоохоронних організацій, які мають право: а) брати участь у розробці планів, програм, пов`язаних з охороною навколишнього природного середовища, розробляти і пропагувати свої екологічні програми; б) утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням з місцевими радами за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських організацій виконувати роботи по охороні та відтворенню природних ресурсів, збереженню та поліпшенню стану навколишнього природного середовища; в) брати участь у проведенні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів; д) вільного доступу до екологічної інформації; е) виступати з ініціативою проведення всеукраїнського і місцевих референдумів з питань, пов`язаних з охороною навколишнього природного середовища, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки; є) вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду; ж) подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров`ю громадян і майну громадських організацій; з) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони навколишнього природного середовища; и) брати участь у підготовці проектів нормативно-правових актів з екологічних питань; і) оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом екологічної інформації або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення.

Діяльність громадських організацій в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.

5.26. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

5.27. Відповідно до статті 2 цього Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

5.28. При цьому статтею 4 вказаного Закону передбачені заходи щодо забезпечення гласності оцінки впливу на довкілля з метою реалізації своєчасного, адекватного та ефективного інформування громадськості.

5.29. У такий спосіб, системний аналіз положень наведених нормативних актів дозволяє дійти висновку про те, що положеннями міжнародних договорів, учасниками яких є Україна, та нормами національного законодавства закріплено та гарантовано права громадських екологічних організацій, як форм самоорганізації громадянського суспільства, приймати участь в обговоренні та розповсюдженні екологічної інформації, зокрема щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.

5.30. Таким чином, розповсюдження Відповідачем інформація, враховуючи її зміст та форму публікацій (посилання на недоліки Звіту з ОВД з висловленням власних зауважень, повідомлення громадськості про підготовку листа-звернення з вказаними зауваженнями) відповідає заходам щодо забезпечення гласності оцінки впливу на довкілля, передбаченим Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", зокрема у вигляді участі в громадських обговореннях.

5.31. При цьому розповсюдження такої інформації з метою забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської діяльності, стимулювання громадських обговорень з вказаних питань, враховуючи вищенаведені стандарти ЄСПЛ, не може вважатися поширенням недостовірних та негативних відомостей про особу з огляду на особливості змісту екологічних правовідносин та гарантії прав громадян у сфері захисту навколишнього природного середовища.

5.32. Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що в демократичному суспільстві в умовах існування соціальної та правової держави, участь громадськості у вирішенні соціально-екологічних проблем є не тільки мірою реалізації громадянських прав, а й умовою розвитку такого суспільства та держави.

За змістом статті 6 Орхуської конвенції кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою (пункт 4).

Кожна зі Сторін ще перед поданням заяви про дозвіл на участь має сприяти, у разі потреби, потенційним заявникам у визначенні зацікавлених кіл громадськості, проведенні обговорення та надання інформації стосовно цілей подання заявки (пункт 5).

Процедури участі громадськості дають їй можливість подавати в письмовій формі або, у разі потреби, під час громадських слухань або розгляду питання за участю заявника будь-які зауваження, інформацію, аналіз або міркування, які, на її думку, стосуються запланованої діяльності (пункт 7).

Кожна зі Сторін забезпечує, щоб у відповідному рішенні належним чином було враховано результати участі громадськості (пункт 8).

Кожна зі Сторін забезпечує, щоб після прийняття рішення державним органом громадськість була б належним чином поінформована про це рішення відповідно до належних процедур. Кожна зі Сторін надає громадськості текст рішення разом з переліком причин і міркувань, покладених в основу цього рішення (пункт 9).

5.33. При цьому, згідно з практикою застосування пункту 7 цієї Конвенції Комітетом з питань дотримання Конвенції в рамках Наради сторін, яка є робочим органом Орхуської конвенції (стаття 10 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля), у Висновках та рекомендаціях за повідомленням АССС/С/2010/50 стосовно дотримання Конвенції Чеською Республікою наголошувалось на тому, що згідно з пунктом 7 статті 6 Конвенції участь громадськості не має обмежуватися оцінкою можливого впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище, а має забезпечувати для громадськості можливість представляти будь-які зауваження, інформацію, аналіз або міркування, які, як вона вважає, мають відношення до запланованої діяльності, включаючи її думку щодо аспектів допустимості цієї діяльності і її відповідності природоохоронному законодавству.

5.34. Крім того, Суд звертає увагу на позицію ЄСПЛ у справі "Відес Айзсардзібас Клубс" проти Латвії" (27.05.2004) в якій суд дійшов висновку про те, що організація-заявник, як неурядова організація, що спеціалізується у відповідній галузі, виконала свою роль "сторожового пса" згідно із Законом про охорону довкілля. Така участь асоціації була важливою в демократичному суспільстві. Отже, для того, щоб виконувати своє завдання ефективно, асоціація повинна була повідомляти інформацію та факти, що становили публічний інтерес, оцінювати їх і в такий спосіб сприяти прозорості діяльності державної влади.

На погляд ЄСПЛ організація-заявник висловила власну правову думку, яка становила оцінне судження. Отже, від неї не вимагається доводити точність такого оцінювання. У зв`язку з цим Суд постановив, що в демократичному суспільстві органи державної влади, як правило, постійно наражаються на уважні та допитливі погляди громадян, і з урахуванням того, що вони мають діяти добросовісно, кожен повинен мати змогу привернути увагу громадськості до ситуацій, коли він вважає їхні дії незаконними.

5.35. Однак, господарські суди попередніх інстанцій викладеного не врахували та, зазначивши, що безпідставними є твердження Відповідача про поширення спірної інформації з метою громадських обговорень, враховуючи відсутність будь-яких посилань на розповсюдження з метою громадських обговорень та її публікацію вже після завершення таких обговорень, залишили поза увагою, що нормами Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачено строк, подані в межах якого зауваження до відповідних звітів підлягають обов`язковому розгляду. Однак, положеннями вказаного Закону жодним чином не обмежено право громадських організацій поширювати такі зауважень з метою інформування суспільства і поза межами процедур передбачених цим Законом в рамках реалізації своїх статутних цілей та завдань, а також реалізації права на екологічну інформацію (в тому числі права на її поширення).

5.36. З огляду на викладене колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про доведеність порушення особистих немайнових прав Позивача у зв`язку з поширення спірної інформації необґрунтованими.

5.37. Колегія суддів також вважає необґрунтованими висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, що інформація про Позивача, поширена Відповідачем у вищевказаних публікаціях, є фактичним твердженням.

5.38. Статтею 30 Закону України "Про інформацію" встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина перша). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду (частина друга). Суб`єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною (частина третя). Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються Законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими (частина четверта).

5.39. У своїй практиці ЄСПЛ розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, то правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі "Лінгенс проти Австрії" від 08.07.1986).

Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ у справі "Бразільє проти Франції" від 11.04.2006), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення ЄСПЛ "Патурель проти Франції" від 22.12.2005, "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" від 02.06.2016).

Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення ЄСПЛ у справі "Де Хаес і Гійселс проти Бельгії" від 24.02.1997).

5.40. Таким чином, з наведених положень чинного законодавства та усталеної практики ЄСПЛ убачається, що судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки, і пов`язане із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

5.41. Отже, виходячи з викладеного, при вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації шляхом спростуванням відомостей, що були поширені у тому числі за допомогою мережі Інтернет з метою задоволення суспільного інтересу, ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями у інформації, що викладалася у спірній публікації. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню.

5.42. Як вбачається зі змісту спірної інформації, вона безпосередньо не стосується оцінки результатів господарської чи іншої діяльності Позивача, тобто конкретних фактичних дій чи подій, пов`язаних з його діяльністю. Спірні публікації лише стосується інформування громадськості про зауваження Відповідача щодо Звіту з ОВД, тобто можливої небезпечності планової діяльності.

5.43. Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували, що спірна інформація, яка поширена Відповідачем, була здобута ним на підставі аналізу відкритих даних, мала вигляд прогнозів щодо можливих змін стану довкілля внаслідок запланованої діяльності та містила словосполучення "за розрахунками Екоклубу", тобто не є фактичним твердженням. При цьому, з огляду на широке тлумачення в чинному законодавстві термінів "громадськість" і "зацікавлена громадськість" та відсутність в міжнародному і національному законодавстві критеріїв, пов`язаних з освітніми, експертно-кваліфікаційними й іншими характеристиками до них, законодавцем не встановлено жорстких обмежень щодо достовірності і наукової обґрунтованості зазначених зауважень та пропозицій.

5.44. У такому випадку вказана інформація фактично виступає в якості орієнтирів на спростування або підтвердження яких і повинна бути спрямована діяльність відповідних суб`єктів оцінки впливу на довкілля.

5.45. Натомість господарські суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та фактично вдались до перевірки достовірності опублікованої Відповідачем інформації з посиланням на відповідні методики та регламенти. До того ж, частина вказаної інформації є інформацією про існуючий стан довкілля та його окремі компоненти і, в такий спосіб, взагалі не може порушувати права та інтереси Позивача.

5.46. Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди залишили викладене поза увагою та дійшли безпідставних висновків, що інформація, поширена Відповідачем про Позивача, не є припущенням та несе в собі фактичну оцінку дій.

5.47. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий та апеляційний господарські суди мали відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Технопривід Інвест груп" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, однак цього не зробили.

5.48. Таким чином, враховуючи необґрунтованість висновків господарських судів попередніх інстанцій про порушення особистих немайнових прав Позивача у зв`язку з поширенням Відповідачем інформації, Суд вважає наявними достатні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень про задоволення позову та ухвалення нового рішення про відмову в його задоволенні.

6. Висновки Верховного Суду.

6.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.3. Відповідно до частин першої та третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

6.4. За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову не відповідають положенням Конституції України, Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, Цивільного кодексу України, Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про інформацію" та "Про оцінку впливу на довкілля".

6.5. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

6.6. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково - скасувати рішення та постанову і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317, 318 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації "ЕКОКЛУБ" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 у справі №918/132/20 та рішення Господарського суду Рівненської області від 28.09.2020 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп" в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Т. Б. Дроботова

І. С. Міщенко