04.06.21

Справа № 521/15486/20

Провадження № 2/521/1010/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"04" червня 2021 р. м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Роїк Д.Я.

за участю секретаря судового засідання Гончаревської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Племениченко Г.В. звернувся з позовом до Малиновського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 та просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування. Позовні вимоги він обґрунтовував тим, що відповідач по справі хоча і прописаний в спірній квартирі, однак там не проживає з 2014 року, де знаходиться відповідач невідомо позивачу. Факт не проживання підтверджується письмовими показаннями свідків, а також особистих речей відповідача в квартирі не має.

Ухвалою суду від 05.01.2021 року було відкрито провадження по справі.

В судове засідання позивач не заявився, від їхнього представника адвоката Племениченко Г.В. надійшла письмова заява, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не заявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи згоду позивача, судом відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши наявні у справіписьмові докази, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

ОСОБА_1 є основним наймачем, постійно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 603 від 16.03.2020 року, яка видана ОСББ «Вікторія». Особовий рахунок відкритий на також на ім`я ОСОБА_1 .

Разом з ним в квартирі прописані три його сини, а саме: ОСОБА_3 , 1983 року народження, ОСОБА_2 , 1987 року народження, та ОСОБА_4 , 1995 року народження.

Відповідно до довідки № 604 від 16.03.2020 року заборгованості по СДПТ, опаленню, холодної води та вивезення побутового сміття у ОСОБА_1 відсутня.

В той же час, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 також зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 2014 року в вказаній квартирі не проживає. Позивач вказує, що відповідач вів асоціальне життя, вживав наркотичній засоби, де знаходиться на даний час невідомо ані позивачу, ані іншим його синам.

Не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується письмовими показанням сусідів, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 07.09.2020 року. Відповідно до таких заяв сусідів ОСОБА_2 фактично за адресою: АДРЕСА_2 не проживає, особистих речей особи не виявлено.

Аналогічна інформація міститься в Акті про не проживання та відсутності особистих речей від 07.09.2020 року.

Крім того, на адвокатський запит представника позивача ОСББ «Вікторія» надало інформацію, що дійсно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично в квартирі АДРЕСА_3 не проживає. Даний лист підписаний керівником ОСББ «Вікторія» та засвідчений печаткою підприємства.

Права власника та користувача житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 144, 145, 150 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Згідно з ст. 65 Житлового кодексу Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з ч. 4 ст. 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно з ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналогічна норма проілюстрована в ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_3 не проживає без поважних причин понад 6-ть років (з 2014 року), особистих речей вищевказаної особи в квартирі не має.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права відповідно до пп. 1 п.2 цієї статті.

Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішив спір щодо його прав обов`язків цивільного характеру.

Виходячи із правил ст.6 ч.1 Конвенції і практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд є доступ до суду.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичних або юридичних осіб, поданому відповідно до даного Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами й іншими особами доказів, що беруть участь у справі.

Наведені позивачем доводи суд вважає обґрунтованими та у зв`язку з цим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 65, 71, 72, 14, 145, 150 ЖК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила права користування задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів, з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , РНКОПП НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 ).

Суддя: Д.Я. Роїк