Справа № 991/3653/21

Провадження № 1-кс/991/3713/21

УХВАЛА

3 червня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» ОСОБА_4 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

(1) Зміст поданої скарги

31.05.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

З її змісту вбачається, що 06.05.2021 ТОВ «Укравтотранс Плюс» звернулося до Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) з повідомленням про вчинення начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_5 кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 366-2 та ч. 2 ст. 368-2 Кримінального кодексу України (далі КК України).

24.05.2021 отримано відповідь від НАБУ про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за результатами розгляду повідомлення.

Заявник вважає, що детективами НАБУ допущено протиправну бездіяльність, адже вони не виконали обов`язку передбаченого ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

У зв`язку з цим, скаржник просить: зобов`язати детективів НАБУ в порядку ст. 214 КПК внести до ЄРДР відомості за повідомленням ТОВ «Укравтотранс Плюс» від 05.05.2021.

(2) Позиції учасників провадження

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав доводи, зазначені у скарзі, просив її задовольнити. Вказав, що предметом кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-2 (Декларування недостовірної інформації), на його думку є незадекларована сума. Щодо незаконного збагачення, зазначив, що йдеться про збагачення на суму 150000 Євро. Пояснив, що вказана особа здійснює тиск на їх підприємство.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з`явився. Натомість, до суду надійшли пояснення представника НАБУ на скаргу. У них зазначено, що до НАБУ надійшло повідомлення директора ТОВ«Укравтотранс Плюс» від 05.05.2021, зареєстроване 11.05.2021 щодо можливих протиправних дій начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_5 за обставин, наведених у повідомленні та з інших питань. В повідомленні не наведено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ, у зв`язкуз чим,відсутні достатніправові підставидля внесеннявідомостей доЄРДР. Бездіяльність з боку службових осіб НАБУ відсутня. А тому, просить в задоволенні скарги відмовити та розглянути справу без участі представника НАБУ за наявними письмовими поясненнями.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги

За приписами ч. 1 ст. 33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК.

Скаржник просить внести відомості до ЄРДР щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366-2 та ч. 2 ст. 368-2 КК України. В судовому засіданні він, з урахуванням того, що статтю 368-2 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2019 від 26.02.2019, зазначив про помилку в скарзі. А тому, просив врахувати, що діяння вчинене ОСОБА_5 незаконне збагачення, передбачене у статті 368-5 КК України.

Злочин передбачений ст. 368-5 КК України віднесений до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Що ж стосується кримінального правопорушення зазначеного в ч. 1 ст.366-2 КК України, слідчий суддя виходить з того, що згідно з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК йдеться про умову, яка відносить його до підсудності Вищого антикорупційного суду. Зокрема, коли розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено зокрема службовою особою державного органу).

Частина перша статті 366-2 КК України передбачає відповідальність за умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України«Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Предметом злочинувважаються будь-які речі та тіла матеріального світу, а також інтелектуальні і матеріальні цінності, впливаючи на які, винна особа завдає шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Предметом статті 366-2 КК України є декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції». Інформація, що зазначається в декларації, визначена у ст. 46 цього закону. Декларація не має будь-якої вартості, яку можна було б оцінити у грошовому еквіваленті, а внесення до неї недостовірних відомостей на суму, що перевищує 500 прожиткових мінімуми доходів громадян має значення для кваліфікації дій особи як злочину, проте не є предметом цього кримінального правопорушення.

Окрім цього, ОСОБА_5 за посадою не відноситься до суб`єктів визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК.

У зв`язку з цим, відомості у скарзі за статтею 366-2КК України слідчий суддя не має повноважень розглядати, не може встановлювати наявність або відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР щодо вчинення цього злочину. Тому в цій частині скарга не перевіряється слідчим суддею.

Що стосується скарги в частині невнесення відомостей до ЄРДР за ст.368-5 КК України слідчий суддя приходить до наступних висновків.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).

Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).

Крім цього, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

З аналізу вказаних норм вбачається обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у своїй заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

У випадку, якщо зі змісту заяви неможливо встановити цих загальних ознак, тобто чи могло бути вчинено злочин взагалі, такі відомості до реєстру не підлягають внесенню.

Разом з тим, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали.

Встановлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» ОСОБА_4 звернувся до НАБУ з повідомленням від 05.05.2021 про кримінальні правопорушення.

В повідомленні вказує, що ОСОБА_5 як фактичний співвласник ТОВ «Інтерспецмаркет» внаслідок розподілу бізнесу з іншими засновниками цього підприємства 20.03.2021 отримав автобуси Mercedes-Benz O530, тимчасові технічні паспорти на які оформлені на підприємство ТОВ «ТРАНСМЕЙЛ». Ринкова вартість кожного автобусу складає понад 30000 Євро, а в цілому загальна ринкова вартість автобусів складає понад 150000 Євро, що складає понад 5 млн. гривень. Вказане, на думку заявника, свідчить про отримання ОСОБА_5 активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами.

Не здійснюючи детального аналізу обставинам, що зазначені у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що у ньому не наведено відомостей, що можуть свідчити про вчинення корупційного злочину, визначеного у ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення).

Зокрема, ст. 368-5 КК України визначає, що кримінальна відповідальність за нею настає у разі набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

За правилами п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в частині кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 цього Кодексу для відповідного року (50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).

З повідомлення про злочин вбачається, що датою вчинення злочину є 20.03.2021, що також підтвердив представник у судовому засіданні.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270 грн. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

Отож, податкова соціальна пільга становила 50% від 2270 грн, тобто 1135 грн.

Таким чином, у даному випадку діяння за ст. 368-5 КК України матиме місце у разі набуття особою активів вартість яких більше ніж на 7377500 грн (6500х1135=7377 500) перевищує її законні доходи.

В повідомленні йдеться про суму в розмірі 150000 Євро, що складає понад 5 млн грн, що є значно меншою від суми необхідної для кваліфікації діяння особи за ст. 368-5 КК України.

Таким чином, в повідомленні про злочин не зазначено конкретних фактичних відомостей та обставин, що вказували або могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення, з чим закон пов`язує внесення відомостей до ЄРДР.

З урахуванням цього, слідчий суддя робить висновок, що подана скарга є необґрунтованою. Отже, вона не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- відмовити у задоволенні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс Плюс» ОСОБА_4 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 08.06.2021 о 17:55 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1