Провадження № 2/734/59/21 Справа № 748/2469/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2021 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Соловей В.В.,

при секретареві судових засідань Ринви Т.О.,

із участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Пирог Л.О., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Демиденка Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у суд звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є бабусею малолітнього ОСОБА_3 , матір дитини ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків - не проживає з дитиною, веде аморальний спосіб життя, не цікавиться життям дитини, не утримує сина. ОСОБА_4 , який є батьком дитини, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 проживає з ОСОБА_1 , перебуває на її утриманні, вона переймається вихованням, здоров`ям і навчанням дитини. Позивач ОСОБА_1 ставить позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За ухвалою від 12 листопада 2020 року судді Чернігівського районного суду Чернігівської області справа передана для розгляду до Козелецького районного суду Чернігівської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

За ухвалою від 07 грудня 2020 року судді Козелецького районного суду Чернігівської області відкрите провадження у цивільній справі і призначена справа до підготовчого судового засідання.

За ухвалою від 22 березня 2021 року Козелецького районного суду Чернігівської області закрите підготовче провадження у цивільній справі та призначена справа до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і пояснила, що є матір`ю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 і ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_3 . Із 21 липня 2020 року ОСОБА_3 постійно проживає з нею у м. Чернігові, перебуває на її утриманні і вихованні. ОСОБА_2 залишила у неї дитину, з того часу жодного разу не цікавилася про сина.

Представник позивача - адвокат Пирог Л.О. також позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і пояснила, що є матір`ю дітей - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Тимчасово не працює за станом здоров`я, власного житла не має, проживає із чоловіком без реєстрації шлюбу у смт. Десна. Позбавлена батьківських прав щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які проживають у м. Бердичеві із ОСОБА_9 , - її матір`ю. ОСОБА_5 проживає з нею та з ОСОБА_10 , яка є її бабусею дитини. Востаннє 12 серпня 2020 року спілкувалася із ОСОБА_3 , який проживає з ОСОБА_1 із 21 липня 2020 року. ОСОБА_1 чинить перешкоди в спілкуванні з дитиною.

Представник відповідача - адвокат Демиденко Г.О. вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, який належним чином повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 і ОСОБА_2 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина проживає із 21 липня 2020 року у сім`ї ОСОБА_1 у м. Чернігові. За наказом № 45 від 17 серпня 2020 року начальника Служби у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові раді тимчасово влаштований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до родини ОСОБА_1 . Зі змісту листа, виданого 22 вересня 2020 року КНП «Дитяча поліклініка № 1» Чернігівської міської ради, виходить, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться під наглядом лікувального закладу з народження. За інформацією лікаря, із яким укладена декларація, на прийом до лікаря дитина приходила у супроводі матері ОСОБА_2 , рекомендації лікарів виконуються не в повному обсязі. Зі змісту листа, виданого 11 вересня 2020 року Чернігівським дошкільним навчальним закладом № 54, виходить, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поступив до навчального закладу з 04 вересня 2019 року. Дитина дуже мало відвідувала садочок, приводила й забирала його матір. 23 липня 2020 року дитину до садочку привела бабуся ОСОБА_1 , яка повідомила, що ОСОБА_2 поїхала до м. Бердичева, де в неї троє дітей, і вихованням дитини буде займатися бабуся. Хлопчик є товариським, активним, розвивається згідно віку, володіє культурно-гігієнічними навичками, доглянутий, вдягнутий чисто і охайно, із задоволенням відвідує дитячий садок. Приводить і забирає дитину бабуся, яка цікавиться його успіхами і життям, купує йому одяг, іграшки та необхідні речі. Дитина любить свою бабусю, про свою матір не згадує. У дитячому закладі ОСОБА_2 більше не з`являлась. Зі змісту довідки, виданої 02 жовтня 2020 року Чернігівським ВП ГУНП в Чернігівській області, виходить, що ОСОБА_11 зверталась 11 вересня 2020 року до відділу поліції з приводу встановлення місця знаходження її невістки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2 проживає у смт. Десна Козелецького району Чернігівської області. За розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області № 124 від 26 травня 2017 року з метою захисту прав та інтересів дітей, батьки яких позбавлені батьківських прав (рішення від 15 травня 2017 року Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, справа № 274/766/17), наданий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , статус дітей, позбавлених батьківських прав. За рішенням № 117 від 04 березня 2021 року Чернігівської міської ради «Про особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» затверджений висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно із вказаним висновком є доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо сина - ОСОБА_3 , як таку, що вихованням дитини не займається, не цікавиться його життям, здоров`ям та успіхами у навчанні, матеріальної допомоги на утримання не надає, не працює, проживає окремо.

Свідок ОСОБА_12 показала, що із ОСОБА_1 перебуває у дружніх відносинах. ОСОБА_2 залишила дитину у позивача, не телефонувала, за дитиною не доглядала вісім місяців, веде не хороший спосіб життя, проживає у смт. Десна, вживає спиртні напої. ОСОБА_1 повідомила про те, що ОСОБА_2 зникла і два тижні не з`являється. Дитина проживає з бабусею, яка займається її вихованням і утриманням. Дитина навчається у садочку, ОСОБА_1 водить її до лікарні.

Свідок ОСОБА_13 показала, що із ОСОБА_2 перебуває у дружніх відносинах, є знайомими з середини літа 2019 року. На її погляд ОСОБА_2 спиртними напоями не зловживає. Наприкінці серпня 2020 року ОСОБА_2 їздила додому у м. Бердичів, вирішувала свої питання, хотіла забрати свою дитину. ОСОБА_2 відноситься до дитини добре.

Свідок ОСОБА_10 показала, що є бабусею ОСОБА_5 , яка є донькою ОСОБА_2 . ОСОБА_5 проживає з нею і з матір`ю, а батько дитини помер. Із літа 2020 року ОСОБА_3 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , проживає з ОСОБА_1 , яка є його бабусею. ОСОБА_1 для дитини є хорошою бабусею. Вважає, що ОСОБА_2 є хорошою матір`ю. Останні десять місяців ОСОБА_3 не проживає із матір`ю. ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні матері з дитиною.

Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначає, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Правовими нормами ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1)не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2)ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3)жорстоко поводяться з дитиною; 4)є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5)вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6)засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши надані сторонами докази, враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради про позбавлення батьківських прав не підлягає задоволенню.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини.

Відповідач ОСОБА_2 із липня 2020 року неналежно виконує передбачені ч.ч. 1-3 ст. 150 і ст. 180 СК України батьківські обов`язки щодо ОСОБА_3 : не приймає постійної участі у вихованні сина; не піклується про стан його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток; не готує його до самостійного життя. Однак, відповідач ОСОБА_2 має намір і бажання приймати участь у виховані та утриманні своєї дитини.

Висновок від 04 березня 2021 року, що затверджений рішенням № 117 «Про особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» виконавчого комітету Чернігівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не містить мотивованих висновків необхідності позбавлення батьківських прав відповідача щодо малолітньої дитини. Згідно довідки-характеристики, виданої 19 березня 2021 року виконавчим комітетом Деснянської селищної ради Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_2 проживає у смт. Десна без реєстрації з 20 вересня 2020 року, зарекомендувала себе з позитивного боку.

Позивачем ОСОБА_1 не надані належні та допустимі докази на підтвердження пред`явлених позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо дитини.

Правові підстави для позбавлення судом батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо її сина ОСОБА_3 відповідно до ст. 164 СК України відсутні.

Разом із тим, суд вважає за необхідне попередити відповідача ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання й утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, необхідно покласти на Чернігівську міську раду контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо ОСОБА_3 та зобов`язати Чернігівську міську раду надати ОСОБА_2 допомогу у здійсненні батьківських обов`язків щодо ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 150, 151, 164 і 180 СК України, ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 і 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради про позбавлення батьківських прав залишити без задоволення.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання й утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на Чернігівську міську раду контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо ОСОБА_3 . Зобов`язати Чернігівську міську раду надати ОСОБА_2 допомогу у здійсненні батьківських обов`язків щодо ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Суддя