Справа №145/1243/20

Провадження №1-кп/127/295/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря - ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соснівка Шаргородського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 - 2015 року народження, з середньою освітою, працюючого водієм Шаргородське КП «Комунсервіс», паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05.12.2011 Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020020320000144 від 30.07.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , маючи умисел на надання неправомірної вигоди службовій особі, переслідуючи мету уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), 30.07.2020, перебуваючи біля пасажирських дверей службового автомобіля поліції марки «Мітсубісі», моделі «Аутлендер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області, на 26 км. автодороги Т - 02- 12 сполучення «Вінниця - Шпиків - Комаргород», передав службовій особі - начальнику СРПП №3 Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 200 гривень за непритягнення його до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

Так, начальником СРПП № 3 Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_6 та інспектором СРПП № 3 Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_7 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами відповідно до дислокації сил та засобів Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, на службовому автомобілі марки «Мітсубісі», моделі «Аутлендер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювалося патрулювання по визначеному маршруту у Тиврівському районі Вінницької області.

В ході виконання завдання, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області, на 26 км. автодороги Т - 02- 12 сполучення Вінниця - Шпиків - Комаргород, на підставі ст. ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ», моделі «554М» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який допустив порушення статті 132-1 КУпАП, а саме - не виконав вимоги дорожнього знаку 22.4 - вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш як на 1 м, а за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 ПДР.

У подальшому, ОСОБА_4 , знаходячись біля переднього пасажирського вікна службового автомобіля марки «Мітсубісі», моделі «Аутлендер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в момент, коли ОСОБА_8 , на підставі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», розділу 3, 4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, роз`яснював дане адміністративне правопорушення, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 222 КУпАП уповноважені на розгляд справи за вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які, передбачена ст. 132-1 КУпАП, та накладення стягнення шляхом винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, 30.07.2020, о 14 год. 30 хв., надав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 200 гривень, які поклав на переднє пасажирське сидіння службового автомобіля марки «Мітсубісі», моделі «Аутлендер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , тим самим надав неправомірну вигоду за прийняття незаконного рішення про не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 369 КК України, визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме: 30.07.2020, коли він на службовому автомобілі марки «ЗИЛ-ММЗ» перевозив негабаритний багаж з м. Гнівані з порушенням вимог Правил дорожнього руху, без позначення багажу відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 ПДР, його зупинили працівники поліції. Розуміючи, що працівники поліції виявили порушення ним Правил дорожнього руху, він з метою непритягнення його до адміністративної відповідальності, усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав працівникам поліції неправомірну вигоду в сумі 200 грн., які поклав на переднє пасажирське сидіння їхнього службового автомобіля. Після цього працівники поліції викликали слідчо-оперативну групу для фіксації вчиненого ним кримінального правопорушення.

Про вчинене шкодує, у вчиненому щиро розкаюється, усвідомив недопустимість подібної протиправної поведінки в подальшому, просив суд його суворо не карати.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 369 КК України як надання неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_4 , який являється в особою раніше не судимою (т.1 а.с. 56-57), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.с. 55), позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (т.1 а.с. 52, 54).

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав у вчиненому щиро розкаявся, має на утриманні малолітню дитину, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення ОСОБА_4 , а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному в межах санкції ч. 1ст.369КК України 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч.4 ст. 174 КК України арешт, накладений на речовий доказ та конфіскувавши в дохід держави предмет злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 50, 53, 65-67 КК України, ст. ст. 100, 174, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 гривень.

На підставі ч.4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на грошові кошти ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 05.08.2020 скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- диск з відеозаписами з цифрової нагрудної камери «CammPro 1826R2.3/32н2 від 30.07.2020, який долучений до матеріалів кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти в сумі 200 гривень, які поміщені до спец пакету НПУ №0004793, та зберігаються у відділенні №220/01 АБ «Укргазбанк за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Бевза, 34, після набрання вироком законної сили конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1