ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3544/21

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради м. Дніпро

до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 97421грн.94коп., 3%річних в розмірі 8775грн.98коп., інфляційної складової в розмірі 17341грн.11коп.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 97421грн.94коп., 3%річних в розмірі 8775грн.98коп., інфляційної складової в розмірі 17341грн.11коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати переданої теплової енергії протягом жовтня-грудня 2016 за договором про закупівлю пара та гарячої води; постачання пари та гарячої води (постачання гарячої води) №050506 від 29.02.2016.

Позивач зазначає, що між Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" був укладений договір про закупівлю пара та гарячої води; постачання пари та гарячої води (постачання гарячої води) №050506 від 29.02.2016.

Додатковими угодами від 07.07.2016, від 11.07.2016, від 18.07.2016 до договору №050506 від 29.02.2016 вносились зміни щодо розміру тарифу, щодо зміни найменування енергопостачальної організації з Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" на Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради.

На підставі рішення Дніпровської міської ради №28/12 від 27.07.2016 та згідно з актом приймання-передачі об`єктів і мереж теплопостачання здійснено передачу заборгованості з балансу Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс Комунального підприємства "Теплоенерго".

Позивач зазначає, що листом №2555/1145 від 05.10.2016 повідомив споживача про вищезазначені обставини та направив проект додаткової угоди від 27.09.2016 до договору №050506 від 29.02.2016, згідно з якою пропонувалось замінити енергопостачальну організацію з Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради на Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради. Цей лист отриманий відповідачем особисто 11.10.2016.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 18.11.2016 до договору №050506 від 29.02.2016, підписаної Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради та Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області, договір розірваний з 18.11.2016.

Посилаючись на реєстри отримання платіжних документів та актів виконаних робіт споживачам теплової енергії ТР №7 (№80 за жовтень 2016, №105 за листопад 2016, №122 за грудень 2016), позивач зазначає, що:

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії на суму 13091грн.46коп. відповідачу вручено 08.11.2016;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії на суму 37997грн.13коп. відповідачу вручено 08.12.2016;

- рахунок та акт прийому-передачі теплової енергії на суму 46333грн.35коп. відповідачу вручено 06.01.2017.

Позивач вказує, що у 2018 році на адресу відповідача направлялась досудова вимога, залишена відповідачем без реагування.

Позивач зазначає, що згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №870 від 09.10.2019 Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 8775грн.98коп. за період з 22.03.2018 по 22.03.2021 та інфляційну складову в розмірі 17341грн.11коп. за період квітень 2018 лютий 2021.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Задоволено клопотання позивача та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На адресу суду 30.04.2021 надійшов відзив Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Відповідач зазначає, що загальна вартість спожитих послуг становить 160637грн.88коп. Вказана сума узгоджена сторонами при підписанні додаткової угоди №3 від 18.11.2016 до договору №050506 від 29.02.2016. За твердженням відповідача сума у розмірі 160637грн.88коп. була сплачена ним 30.07.2017 у розмірі 144559грн.58коп. та 18.05.2017 у розмірі 16078грн.30коп.

Відповідач також просить застосувати строк позовної давності до заявлених вимог.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача та відповідача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Предметом доказування у справі є наявність або відсутність порушення Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області умов договору про закупівлю пари та гарячої води; постачання пару та гарячої води (постачання теплової енергії) №050506 від 29.02.2016; наявність підстав для стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 97421грн.94коп., 3%річних в розмірі 8775грн.98коп., інфляційної складової в розмірі 17341грн.11коп.

Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі енергопостачальна організація) та Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області (далі споживач) укладений договір про закупівлю пари та гарячої води; постачання пару та гарячої води (постачання теплової енергії) №050506 від 29.02.2016 (далі договір).

Додатковою угодою №01 від 18.07.2016 сторони змінили найменування енергопостачальної організації з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на Комунальне підприємство "Дніпропетровські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №870 від 09.10.2019 Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції є правонаступником Головного територіального управлінням юстиції у Дніпропетровській області.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради є правонаступником Комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради, що підтверджується рішенням Дніпропетровської міської ради №28/12 від 27.07.2016 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання.

Відповідно до пункту 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання протягом 2016 року передати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Умовами пункту 3.1 договору визначено, що сума визначена в договорі становить 240781грн.13коп. з ПДВ.

За приписами пункту 3.4 договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором встановлюються Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) згідно постанови від 29.10.2015 №2690 "Про внесення змін до деяких постанови НКРЕКП" (а саме: постанови №1369 від 30.04.2015 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) МКП "Дніпропетровські теплові мережі".

Тариф за теплову енергію складає 1624грн.94коп. за 1Гкал (з ПДВ).

Додатковою угодою від 07.07.2016 сторони внесли зміни до договору визначивши, що вартість 1Гкал теплової енергії становить 1564грн.34коп. з ПДВ.

Додатковою угодою від 11.07.2016 сторони внесли зміни до договору визначивши, що вартість 1Гкал теплової енергії становить 1286грн.32коп. з ПДВ.

Згідно пункту 4.2 договору розрахунковим періодом є місяць з 20 по 20 число, за результатом якого підписується акт (в 2 примірниках) прийому передачі теплової енергії за формою додатку №4. Отриманий акт прийому передачі теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу енергопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається дата вручення представнику споживача.

У разі неотримання енергопостачальною організацією підписаного акту прийому передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктом 4.4 договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2016, але до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Згідно пункту 10.2 договору, його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2016 до його підписання (частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України та стаття 180 Господарського кодексу України), та діють до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Додатковою угодою №3 від 18.11.2016 сторони узгодили розірвати договір про закупівлю пари та гарячої води; постачання пару та гарячої води (постачання теплової енергії) №050506 від 29.02.2016 з 18.11.2016.

Також вказаною угодою сторони змінили пункт 3.1 договору. З урахуванням внесених змін сума, визначена в договорі складає 160637грн.88коп., в тому числі ПДВ.

На виконання умов договору позивач протягом період з жовтня 2016 по грудень 2016 поставив відповідачу теплову енергію 97421грн.94коп.

Позивач виставив відповідачу рахунки №050506 від 31.10.2016 на суму 13091грн.46коп., №050506 від 30.11.2016 на суму 37997грн.13коп., №050506 за грудень 2016 на суму 46333грн.35коп. та акти прийому передачі теплової енергії від 31.10.2016 на суму 13091грн.46коп., від 30.11.2016 на суму 37997грн.13коп. та акт за грудень 2016 на суму 46333грн.35коп.

Відповідно до реєстрів отримання платіжних документів та актів виконаних робіт, рахунок №050506 від 31.10.2016 та акт прийому передачі теплової енергії від 31.10.2016 на суму 13091грн.46коп. були отримані представником відповідача 08.11.2016; рахунок №050506 від 30.11.2016 та акт прийому передачі теплової енергії від 30.11.2016 на суму 37997грн.13коп. отримані відповідачем 08.12.2016; рахунок №050506 за грудень 2016 та акт прийому передачі теплової енергії за грудень 2016 на суму 46333грн.35коп. отримані відповідачем 06.01.2017.

Докази того, що відповідач мав заперечення щодо змісту отриманих актів та сум, які підлягають оплаті, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з огляду на положення пункту 4.2 договору спірні акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків.

З огляду на приписи пункту 4.4 договору, відповідач був зобов`язаний сплатити теплову енергію згідно акту прийому передачі теплової енергії від 31.10.2016 в строк до 14.11.2016 (включно); згідно акту прийому передачі теплової енергії від 30.11.2016 до 13.12.2016 (включно); згідно акту прийому передачі теплової енергії акту за грудень 2016 до 11.01.2017 (включно).

Докази оплати відповідачем суми боргу у розмірі 97421грн.94коп. в матеріалах справи відсутні. Суд не приймає твердження відповідача, що у нього відсутня заборгованість за договором, оскільки жодних документів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано.

Таким чином, на теперішній час строк оплати суми боргу у розмірі 97421грн.94коп. є таким, що настав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Положеннями статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З огляду на те, що строк оплати теплової енергії згідно акту прийому передачі теплової енергії від 31.10.2016 настав 14.11.2016 (включно), строк позовної давності щодо даної вимоги сплив 15.11.2019.

Строк оплати теплової енергії згідно акту прийому передачі теплової енергії від 30.11.2016 настав 13.12.2016 (включно), строк позовної давності щодо даної вимоги сплив 14.12.2019.

Строк оплати теплової енергії згідно акту прийому передачі теплової енергії грудень 2016 настав 11.01.2017 (включно), строк позовної давності щодо даної вимоги сплив 12.01.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом 31.03.2021, що підтверджується відповідною відміткою відділу документального забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області.

Таким чином, Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до суду із вимогами щодо стягнення суми боргу у розмірі 97421грн.94коп. поза межами строку позовної давності.

З огляду на наведене, в задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 97421грн.94коп. слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 17341грн.11коп. та 3% річних в сумі 8775грн.98коп., яка складається з:

- інфляційної складової, нарахованої на заборгованість за жовтень 2016 у розмірі 2330грн.28коп. за період з квітня 2018 по лютий 2021;

- інфляційної складової, нарахованої на заборгованість за листопад 2016 у розмірі 6763грн.49коп. за період з квітня 2018 по лютий 2021;

- інфляційної складової, нарахованої на заборгованість за грудень 2016 у розмірі 8247грн.34коп. за період з квітня 2018 по лютий 2021;

- 3% річних, нарахованих на заборгованість за жовтень 2016 у розмірі 1179грн.31коп. за період з 22.03.2018 по 22.03.2021;

- 3% річних, нарахованих на заборгованість за листопад 2016 у розмірі 3422грн.86коп. за період з 22.03.2018 по 22.03.2021;

- 3% річних, нарахованих на заборгованість за грудень 2016 у розмірі 4173грн.81коп. за період з 22.03.2018 по 22.03.2021;

Відповідно до статті 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Судом встановлено, що строк позовної давності щодо позовних вимог щодо заборгованості за жовтень 2016 сплив 15.11.2019; за листопад 2016 сплив 14.12.2019; за грудень 2016 сплив 12.01.2020.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової за загальний період з 15.11.2019 по 22.03.2021 та 3% річних за загальний період з 15.11.2019 по 22.03.2021 у зв`язку із спливом позовної давності до основної вимоги.

Позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової за загальний період з 22.03.2018 по 30.03.2018 та 3% річних за загальний період з 22.03.2018 по 30.03.2018 не підлягають задоволенню, оскільки сплив 3 річний строк позовної давності вказаних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової у загальному розмірі 10154грн.11коп., яка складається з:

- інфляційної складової, нарахованої на заборгованість за жовтень 2016 у розмірі 1365грн.75коп. за період з квітня 2018 по жовтень 2019;

- інфляційної складової, нарахованої на заборгованість за листопад 2016 у розмірі 4005грн.96коп. за період з квітня 2018 по листопад 2019;

- інфляційної складової, нарахованої на заборгованість за грудень 2016 у розмірі 4782грн.40коп. за період з квітня 2018 по грудень 2019;

У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової у розмірі 7187грн.00коп. слід відмовити.

Сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 5069грн.65коп. та складається з:

- 3% річних, нарахованих на заборгованість за жовтень 2016 у розмірі 639грн.15коп. за період з 31.03.2018 по 14.11.2019;

- 3% річних, нарахованих на заборгованість за листопад 2016 у розмірі 1945грн.66коп. за період з 31.03.2018 по 13.12.2019;

- 3% річних, нарахованих на заборгованість за грудень 2016 у розмірі 2484грн.84коп. за період з 31.03.2018 по 11.01.2020;

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 3706грн.33коп. слід відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 279грн.73коп.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст. 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення суми боргу в розмірі 97421грн.94коп., 3% річних в розмірі 8775грн.98коп., інфляційної складової в розмірі 17341грн.11коп. задовольнити частково.

Стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код: 43314918; місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 21 А) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 32688148; місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504) 3% річних в розмірі 5069грн.65коп., інфляційну складову в розмірі 10154грн.11коп. та витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 279грн.73коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 07.06.2021.

Суддя Р.Г. Новікова