open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Номер провадження: 33/813/689/21

Номер справи місцевого суду: 522/19101/20

Головуючий у першій інстанції Осіік Д.В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді - Князюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал 2017» на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2021 року в адміністративній справі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2021 року провадження у справі № 522/19101/20 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито, у зв`язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Не погодившись із постановою суду 28 квітня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Професіонал 2017» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить:

-постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2021 року - скасувати.

-прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної ТОВ «Професіонал 2017» зазначає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням прав потерпілого, а також через порушення норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 , в умовах сухого асфальту, без будь-яких вибоїн, не слідкуючи належним чином за дорожньою обстановкою, виїжджаючи з прилеглої території на проїзну частину вул. Армійська не переконався, ще це буде безпечно, не надав перевагу транспортним засобам, що здійснюють рух по зазначеній вулиці, виїхав на проїзну частину та продовжив рух прямо т а ліворуч.

В результаті ОСОБА_2 допустив зіткнення з мотоциклом «SУМ Х-РRO 125» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням працівника ТОВ - ОСОБА_3 , який здійснював рух по вул. Армійська, зі сторони пр. Шевченка у напрямку вул. Маршала Говорова та не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем. Мотоцикл є власністю Товариства.

З огляду на зазначене, представник товариства вважає, що дії водія автомобіля Scoda Octavia ОСОБА_1 при виїзді з прилеглої території, регламентувалися п. 10.2 Правил дорожнього руху, та фактичні винні дії ОСОБА_1 перебувають в причинному зв`язку із спричиненням ДТП.

Апелянт вказує, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 порушень п. 10.1, 10.2 ПДР України ґрунтується на неповно з`ясованих обставинах та належним чином не мотивований.

Апелянту також не зрозуміло, на якій підставі суддя прийняв за істину саме верхню межу припустимої водієві мотоцикла швидкості у 60 км/год, а не 50 км/год, відповідно до наданих пояснень ОСОБА_3 .

Представник товариства звертає увагу суду апеляційної інстанції щодо наданої суду представником ОСОБА_1 фотографії дорожнього знаку, який на думку апелянта, не є належним доказом, про що було заявлено в судовому засіданні. З фотографії не зрозуміло місце знаходження знаку та зону його дії, не додано схеми організації дорожнього руху, з відображенням місця розташування дорожніх знаків та дорожньої розмітки.

Крім того, апелянт вважає за необхідне зазначити, що працівниками поліції на місці ДТП протоколу про порушення водієм мотоцикла ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості руху складено не було, в зв`язку з чим у суду відсутні передбачені законом підстави для визнання останнього винним у порушенні відповідних норм КУпАП.

Також, представник ТОВ «Професіонал 2017» зазначає, що наявність або відсутність категорії «А» потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді не може бути підставою для автоматичного виправдання водія. Дії якого призвели до зіткнення транспортних засобів.

Таким чином, апелянт вважає, що судом повністю проігноровано пояснення потерпілого, не надано їм правової оцінки, а взято до уваги лише твердження ОСОБА_1 та докази, які не спростовують його вину.

Стосовно відсутності підпису ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення апелянт вважає за необхідне зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення і відомості, які відображені в ньому, є лише одним із доказів на підставі яких суд в ході розгляду справи встановлює наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

У доповнення до протоколу надано схему місця ДТП із зазначенням обставин, сторін пригоди та пункту ПДР, що порушений, на схемі наявний підпис ОСОБА_1 без надання зауважень. Під час судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник не ставили під сумнів обставини, зафіксовані у схемі ДТП, а також пояснення самого ОСОБА_1 , який не заперечував події та обставин ДТП.

У доповнення до справи додані фото з місця ДТП, які спростовують пояснення ОСОБА_1 щодо обмеження огляду під час виїзду з двору. З положення транспортних засобів чітко простежується значна віддаленість від перехрестя інших автомобілів, що нібито заважали огляду ОСОБА_1 .

Крім того, візуальна відсутність по видимій частині дороги автотранспортних засобів, як вказав у своїх поясненнях водій ОСОБА_1 , не надавали йому жодного права починати рух не надавши перевагу мототранспортному засобу.

За викладених обставин постанова суду першої інстанції, яка містить передчасний необґрунтований та невмотивований висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вимог Правил дорожнього руху України, а відповідно і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

28 травня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 вважає постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2021 року такою, що не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу ТОВ «Професіонал 2017» такою, що не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в апеляційній скарзі - є безпідставними і не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 083701, не відповідає вимогам ст. 256, 268 КУпАП, про що зазначено в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, а тому не може бути визнаний допустимим доказом по справі.

Також, ОСОБА_1 зазначає, що досліджена схема ДТП не містить необхідної інформації, на підставі якої можна було б встановити всі обставини ДТП.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що у ТОВ «Професіонал 2017» відсутнє право на апеляційне оскарження оскільки, товариства не є особою, зазначеною у статті 294 КУпАП.

Підсумовуючи наведене у наданих суду поясненнях ОСОБА_1 вважає, що апелянтом не наведено істотних та переконливих доводі, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові та які були б підставою для її скасування або зміни.

ОСОБА_1 просить суд апеляційну скаргу ТОВ «Професіонал 2017» - залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2017 року - залишити без змін.

В судове засідання призначене на 02.06.2021 року з`явився ОСОБА_1 , заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Також, 02.06.2021 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду від представника ТОВ «Професіонал 2017» - М.В. Лук`янова надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Частинами першою - третьою статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

14.02.2019 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Відомостями клопотання зафіксована відсутність накладення електронного цифрового підпису під час надсилання вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того відміткою на вказаній заяві про відкладення розгляду справи підтверджується відсутність електронного цифрового підпису зазначеного електронного документу.

З огляду на вказане, апеляційний суд не приймає до уваги подане апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу, впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд відхиляє доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності щодо відсутності у ТОВ «Професіонал 2017» права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки як вбачається з матеріалів справи товариство є власником мототранспортного засобу SYM, д.н.з. НОМЕР_1 . Тому, обставини встановлені в даній справи безпосередньо можуть вплинути в подальші права та обов`язки товариства.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Стаття 9 Кодексу про адміністративні правопорушення наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Згідно ч.2 ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

10.2. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.10.2021 року серії ДПР18 № 083701, 12.10.2020 року о 11 год. 00 хв. в м. Одеса, керуючи транспортним засобом Skoda, д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Армійська, 13, при виїзді з двору не надав переваги в русі транспортному засобу мотоцикл SYM, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по вул. Армійська, 16 та скоїв з ним зіткнення. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до письмових пояснень водія мотоциклу «SУМ Х-РRO 125» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , вбачається, що він направлявся по вул. Армійській зі сторони пр. Шевченка в сторону вул. М. Говорова та рухався з приблизною швидкістю 50-60 км/год. Водій «Шкоди» д/н НОМЕР_2 виїжджав з двору та перешкоджав його руху, в результаті меню сталося ДТП.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта щодо необґрунтованого та не доведеного твердження суду першої інстанції щодо перевищення водієм ОСОБА_3 швидкості, оскільки вказана обставина не встановлена та не зафіксована будь-якими належними та допустимими доказами, та відповідно питання про встановлення якої не є обставиною, що підлягає встановленню в даній справі про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 а саме п. 10.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, матеріали справи не місять відомостей щодо факту складання протоколу про порушення водієм мотоцикла ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості рух, в зв`язку з чим у суду відсутні передбачені законом підстави для визнання останнього винним у порушенні відповідних норм КУпАП.

Крім того, під час пред`явлення документів працівникам патрульної поліції з`ясувалось, шо водій ОСОБА_3 згідно його водійського посвідчення не має категорії «А», тобто не мас права керувати двоколісним транспортом (мотоцикли та ін.), проте вказаний факт, не впливає будь-яким чином на обставини, що є необхідними для встановлення вини ОСОБА_1 як учасника дорожнього руху.

З письмових пояснень водія авто «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 вбачається, що він рухався з прибудинкової території по вул. Армійська, 16. Перед виїздом на пул. Армійську, ввімкнув лівий поворот, зупинився для того, що пересвідчитися у відсутності автотранспортних засобів, що рухаються. З правої сторони автотранспортних засобів не було, а з лівої сторони на узбіччі, закриваючи видимість проїжджої частини, стояло три авто д.н.з. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 . Візуально по видимій частині дороги автотранспортних засобів не було, тому він продовжив рух з лівим ввімкнутим поворотом. Через припарковані авто вискочив мопед без додержання швидкісного режиму, внаслідок цього сталося ДТП.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо тверджень з приводу того, що з фотофіксації місця ДТП дійсно вбачається, що на узбіччі перед поворотом, закриваючи видимість проїжджої частими, стоїть автомобілі» «Хюндай» д/н НОМЕР_3 та автомобіль «Mitsubishi» д/н НОМЕР_5 , та вважає, що зазначені обставини не вбачаються з фотокарток наявних в матеріалах справи, та не можуть бути встановлені судом.

Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції зокрема в ній графічно не зображено та не зафіксовано об`єкти, передбачені положеннями «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, а саме: ширину проїжджої частини разом з роздільними смугами; ширину тротуарів, узбіччя; сліди гальмівного шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжину від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів тощо.

Проте, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані факти не впливають будь-яким чином на встановлення дійсних обставин справи.

Показання свідків в матеріалах справи відсутні.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Всупереч вищевикладених правил статті 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, не підписано особою відносно якої його було його складено та в матеріалах відсутні відомості щодо відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, однак може бути доказом у справі лише у разі відповідності вимогам ст. 256 КУпАП.

Зі змісту ст. 245 КУпАП вбачається, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зі змісту статей 7, 254, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, враховуючи досліджені в справі докази, апеляційний суд дійшов висновку, що вони переконливо свідчать про те, що працівники поліції дійшли вірного висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху, тобто відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

В той же час, особу яка притягується до відповідальності не було ознайомлено із протоколом про адміністративне правопорушення.

За вказаних обставин даний протокол є неналежним доказом у справі та не може свідчити про доведеність вини ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Такі дії поліцейського дають підстави вважати, що ніякого правопорушення на місці не було і доказів цьому не має (відсутня подія та склад адміністративного правопорушення). При порушеному порядку притягнення до адміністративної відповідальності та порядку зібрання доказів, зокрема порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

Рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Подію та склад правопорушення можуть підтвердити чи спростувати лише належні та допустимі докази, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновки суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 вини, та відповідно складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП є вірними, проте, судом першої інстанції в супереч вимогам КУпАП було закрито провадження на підставі п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП у зв`язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:

вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

закінчення встановленого законом двомісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення).

Оскільки судом встановлено відсутність вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал 2017» - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15.04.2021 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким провадження у справі № 522/19101/20 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Князюк

Джерело: ЄДРСР 97462646
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку