Справа № 495/9928/16-ц

№ провадження 2/495/202/2021

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

01 червня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайоний суд Одеської області у складі

головуючої - одноособово судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/9928/16-ц,

особисто позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністрвоський Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - прийняти орендну плату за користування земельною ділянкою,

представника позивача - адвоката Гербей А.А.,

представника відповідача - адвоката Бондаренко Г.Є.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

16 грудня 2016 року ОСОБА_1 , звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - прийняти орендну плату за користування земельною ділянкою, просить суд: зобов`язати ОСОБА_2 прийняти орендну плату за користування земельною ділянкою згідно договору оренди земельної частки /паю/ від 22.06.2007 року; стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.06.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної частки/паю/, строком на 15 років,що діє до 22.06.2022 року.

За умовами цього договору, ОСОБА_2 передав в оренду ОСОБА_1 для сільськогосподарських потреб, а саме - виноградарства земельну частку/пай/ розміром 5,2 в умовних кадастрових гектарах під № НОМЕР_1 у земельному масиві АДРЕСА_1 , яка знаходиться на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідно до п.2.2. Договору оренди, за користування вказаною в договорі земельною часткою орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1250 грн без врахування ПДФ у розмірі, встановленому законодавством на день виплати.

Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягала індексації на дату її виплати відповідно до рівня національної валюти України.

Позивач вказує, що певний час договірні зобов`язання між сторонами виконувались в повному обсязі, але згодом, відповідач почав ігнорувати свої обов`язки як сторони договору та не приймати орендну плату.

Вважає, що дії /бездіяльність/ ОСОБА_2 носять умисний характер з метою в майбутньому зробити спробу оспорити легітимність договору оренди, при цьому використовуючи як підтвердження невиконання договірних зобов`язань, відсутність орендної плати. На думку позивача, такі дії відповідача ускладнюють договірні стосунки та можуть нести загрозу її авторитету та іміджу як підприємця,що може негативно вплинути на її взаємовідносини з іншими орендодавцями та партнерами

З урахуванням наведеного вище, вона і звернулася до суду з даним позовом.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі.

19 грудня 2016 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду, суддя Гайда - Герасименко О.Д., по вказаній справі було відкрито провадження у справі. /а.с. 17/

17 січня 2017 року від відповідача надійшло заперечення проти позову, згідно якого вважає позовні вимоги ОСОБА_1 незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, стверджує, що на даний час він вже є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 у масиві 41 , площею 5,7192 га на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 681622.

Посилаючись на умови Типового договору оренди земельної частки/паю/ вказав, що після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, сторони повинні були привести договірні відносини в належний стан відповідно до вимог ЗУ «Про оренду землі».

Відповідач не бажає переукладати договір оренди, та вказує, що ані чинним законодавством, ані умовами договору оренди частки /паю/ від 22.06.2007 року не передбачено обов`язку з отримання орендної плати, а існує лише обов`язок орендаря вчасно її сплачувати.

За викладених обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. /а.с. 24-25/

06 березня 2017 року ухвалою суду, суддя Гайда - Герасименко О.Д. в задоволені клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі було відмовлено. /а.с. 85-86/

24 березня 2017 року Ухвалою суду, суддя Гайда - Герасименко О.Д., задоволено клопотання представника відповідача та провадження по справі було зупинено. /а.с. 99-100/

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2018 року вказана справа надійшла до провадження судді Прийомової О.Ю.

04 травня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду провадження по справі було поновлено, суд перейшов до загального позовного провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

02 лютого 2021 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволені.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодилася, вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що дійсно 22 червня 2007 року між ОСОБА_2 /орендодавець/ та ОСОБА_1 /орендар/ був укладений договір оренди земельної частки /паю/. /а.с.7/.

Так, предметом даного договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну частку /пай/ розміром 5,2 в умовних кадастрових гектарах, яка підлягає виділенню під № НОМЕР_1 у земельному масиві АДРЕСА_1 .

Згідно п.2 Договору оренди земельної частки/паю/, земельна частка /пай/ передавались в оренду для сільськогосподарських потреб, а саме - виноградарства.

У п.2.2. сторони обумовили, що орендна плата за користування вказаною у договорі земельною часткою щороку становить 1250 грн без врахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі, встановленому законодавством на день виплати. Орендар мав сплачувати орендну плату протягом терміну дії договору не пізніше 01 грудня кожного року.

Також згідно умов договору, сторони погодили, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України.

На підставі п.2.3 Договору оренди земельної частки /паю/, договір укладався сторонами терміном на 15 років і мав діяти до 22.06.2022 року

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, умовами самого Договору оренди земельної частки /паю/ від 22.06.2007 року сторони домовились, що орендар зобов`язується здійснити заходи, необхідні для виділення земельної частки /паю/ в натурі та отримання державного акта на ім`я орендодавця, за власний рахунок за умови своєчасного надання орендодавцем всіх необхідних з його боку документів.

Після виділення земельної ділянки на основі земельної частки /паю/ в натурі/ на місцевості, договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих саме умовах, що і раніше укладений.

Тобто наведеним вище договором, сторони врахували порядок його обов`язкового переукладання після виділення земельної ділянки на основі земельної частки/паю/ в натурі/ на місцевості/.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно письмової заяви ОСОБА_2 до ПП ОСОБА_1 від 14.04.2007 року він зобов`язався в день отримання державного акту на землю в масиві АДРЕСА_1 на ділянку № НОМЕР_1 укласти договір оренди цієї ділянки з ПП ОСОБА_1 на строк 15 років, з правом передачі орендатором земельної ділянки в суборенду.

Також вказано, що у разі його відмови від передачі ділянки в оренду ПП ОСОБА_3 він зобов`язується відшкодувати витрати, понесені у зв`язку з виконаними роботами з передачі в натурі земельної частки /паю/ та виготовленню державного акту в подвійному розмірі. /а.с.8/.

Судом встановлено, що на протязі тривалого часу, а саме з 2007 року по 2016 рік зобов`язання сторін за договором оренди земельної частки /паю/ виконувались належним чином, згідно умов Договору,що підтверджується розписками про отримання орендної плати, касовими ордерами та відповідними квитанціями. /а.с. 9-15/.

Проте, згодом отримання орендодавцем орендної плати перервалося, що і стало приводом звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом.

В ході розгляду справи, відповідач повідомив, що після отримання ним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ№ 681622, згідно якого він став власником земельної ділянки, площею 5,7192 га у межах згідно з планом, ділянка № НОМЕР_1 , масив АДРЕСА_1 , розташована на території Шабівської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, орендні відносини з приводу права на земельну частку /пай/ припинилися. /а.с. 29-30/.

Крім того, відповідачем було звернуто увагу, що позивач як третя особа з самостійними вимогами вже зверталась до відповідача з аналогічним позовом.

З приводу цього, ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.03.2017 року зупинялось провадження по цивільній справі №495/9928/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - прийняти орендну плату за користування земельною ділянкою до винесення остаточного рішення по цивільній справі №495/5083/15-ц за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ТОВ «Агрофірми «Шаболат», ПП «Лакарен», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 про визнання договору нікчемним та усунення перешкод у користуванні майном, за позовом ОСОБА_9 до ТОВ «Агрофірми «Шаболат», ПП «Лакарен» про визнання договору нікчемним та усунення перешкод у користуванні майном та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ПП «Лакарен» про зобов`язання вчинити певні дії по виконанню договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення по цивільній справі № 495/5083/15-ц, за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат» та Приватного підприємства «Лакарен», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання договору нікчемним та усунення перешкод у користуванні майном; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_9 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Шаболат» та Приватного підприємства «Лакарен» про визнання договору нікчемним та усунення перешкод у користуванні майном та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Приватного підприємства «Лакарен» про зобов`язання вчинити певні дії по виконанню умов договору оренди, згідно якого зокрема в задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Приватного підприємства «Лакарен» про зобов`язання вчинити певні дії по виконанню умов договору оренди - відмовлено в повному обсязі.

Постановою апеляційного суду від 07.02.2018 року та постановою ВС від 06.02.2020 року рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Приватного підприємства «Лакарен» про зобов`язання вчинити певні дії по виконанню умов договору оренди залишено без змін.

Викладаючи свою правову позицію, Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 року, вказав, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, ВС виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонами було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальних сенсах, а доводи, викладені у касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду та суду першої інстанції у не скасованій апеляційним судом частині.

Тож, суд дотримується позиції, викладеної з наведеного питання, що було предметом розгляду судів усіх судових інстанції.

Нормативне обґрунтування.

За правилами п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Типові договори оренди земельної частки (паю) затверджені наказом Державного комітету України по земельним ресурсах від 17.01.2000 року № 5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.02.2000 року за № 101/4322.

Положеннями п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 17 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікат на право на земельну частку (пай), що був підставою для укладення договору оренди земельної частки (паю) з виділенням його власнику земельної ділянки та видачі йому державного акта на право власності на землю, втратив силу правовстановлюючого документа, а його власник набув статусу власника земельної ділянки, тобто з договору оренди земельної частки (паю) вибув суб`єкт (орендодавець) та предмет оренди, тому слід вважати, що цей договір припинено.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Таким чином, з часу отримання ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю він набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренду, а тому договір оренди земельної частки (паю) слід вважати припиненим.

Щодо виконання договорів оренди землі на умовах договору оренди земельної частки (паю) суд зазначає наступне.

Оренда земельної частки (паю) та земельної ділянки за предметом є суттєво різними відносинами.

У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо прав на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

Після виділення земельної ділянки в натурі змінюється предмет спору й земельна частка з ідеальної частки стає реальною земельною ділянкою.

У зв`язку з цим сторони повинні були привести договірні відносини в належний стан відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до абз.5 п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі, суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.02.2000 року за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється.

Таким чином, виконання договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Відповідач не бажає переукладати договір оренди.

З огляду на це, у позивача наявне лише право вимагати відшкодування понесених нею витрат у зв`язку з виконаними роботами з передачі в натурі земельної частки/паю/ та виготовленню державного акту в подвійному розмірі на підставі заяви ОСОБА_2 від 14.04.2007 року.

Згідно до приписів ст. 13 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В силу ч.1 ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням усього вищевикладеного, враховуючи те, що після виділення земельної ділянки на основі земельної частки /паю/ в натурі /на місцевості/ зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства, та виходячи з обумовленого самим договором оренди земельної частки /паю/ обов`язковості переукладання договору оренди землі, що можливе лише з урахуванням волевиявлення сторін, чого власником земельної ділянки площею 5,7192 га у межах згідно з планом, ділянка № НОМЕР_1 , масив АДРЕСА_1 , розташована на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області не встановлено, примушування його до виконання вказаних дій є порушенням його прав, а зобов`язання виконати умови договору оренди земельної частки /паю/ від 22.06.2007 року у вигляді прийняття орендодавцем орендної плати втратили свою актуальність у зв`язку з втратою чинності самим договором, тобто суть заявлених вимог не узгоджується з вимогами діючого законодавства та суперечить самим умовам договору оренди земельної частки/паю/ від 22.06.2007 року, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - прийняти орендну плату за користування земельною ділянкою слід відмовити, як в необґрунтованому.

Керуючись ст. ст. 13, 21, 24 Закону України «Про оренду землі», Перехідними положеннями Земельного кодексу України, ст.ст. 14, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 81-83, 263, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛ И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - прийняти орендну плату за користування земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 07 червня 2021 року.

Суддя: