Справа № 761/18088/21

Провадження № 1-кс/761/10922/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві

клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 17 травня 2021 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України, а саме: земельну ділянку розміром 0,048 га, з кадастровим номером:1210100000:02:057:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні Головного слідчого управління СБ України перебуває кримінальне провадження №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку розміром 0,048 га, з кадастровим номером:1210100000:02:057:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; із накладенням заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, яка належать ОСОБА_3 . Метою накладення арешту слідчим суддею зазначено збереження речових доказів, оскільки вказані земельні ділянки визнані речовими доказів в кримінальному провадженні, та з метою запобігання їх передачі та відчуження.

Вважає, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба, оскільки ОСОБА_3 не має у кримінальному провадженні статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або особи, щодо якої здійснюється провадження, вказана земельна ділянка також жодного відношення не має до кримінального провадження №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, а тому накладення судом арешту на земельну ділянку розміром 0,048 га, з кадастровим номером:1210100000:02:057:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; із скасуванням заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, є необґрунтованим і очевидно неспіврозмірним обмеженням права власності ОСОБА_3 , яке позбавляє останню у повній мірі володіти, розпоряджатися та користуватись своїм майном.

Власник майна ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. Надала суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі.

Уповноважений слідчий Головного слідчого управління СБ України, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Слідчим не було надано заперечень на клопотання про скасування арешту майна, які б спростовували доводи клопотання ОСОБА_3 та вказували б на необхідність подальшого застосування вжитого заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя, на підставі ст. 174 КПК України, визнав можливим проводити розгляд клопотання за відсутності слідчого та власника майна на підставі наявних даних, які вважає достатніми для вирішення клопотання.

Слідчий суддя вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року задоволено клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, накладено арешт, в тому числі і на земельну ділянку розміром 0,048 га, з кадастровим номером:1210100000:02:057:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; із накладенням заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, яка належать ОСОБА_3 ; із накладенням заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Як визначено в ухвалі слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів, та з метою запобігання його передачі та відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя в ухвалі виходив з обставин, що є достатні підстави вважати, що нежитлове приміщення є речовим доказом, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Проте власником майна ОСОБА_3 надані фактичні дані, відповідно до яких майно набуте на відповідних законних правових підставах, а саме: державним актом на право приватної власності на землю від 04 жовтня 2020 року; договором купівлі продажу земельної ділянки від 19 листопада 1999 року; витягом з Державного земельного кадастру від 19 січня 2021 року; інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 241639483 від 25 січня 2021 року, технічною документацією на земельну ділянку.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують ,що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб,конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу ) ;4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 не є підозрюваною в кримінальному провадженні, обвинуваченим, засудженим або особою, щодо якої здійснюється провадження, не є цивільним відповідачем в кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року.

Викладені обставини свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту земельної ділянки розміром 0,048 га, з кадастровим номером:1210100000:02:057:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; із накладенням заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, у судовому засіданні, не наведено жодних інших додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_3 їй майном на підставі зазначених обставин, оскільки ним доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

У зв`язку з чим, вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174,309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, у кримінальному провадженні №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019041440000062 від 08 листопада 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.272 КК України, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2020 року, в частині, а саме на:

- земельну ділянку розміром 0,048 га, з кадастровим номером:1210100000:02:057:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 ; із скасуванням заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1