Справа № 761/886/18

Провадження № 1-м/761/3/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

за прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку іноземного суду, щодо громадянина України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області, який має вищу освіту, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

який 19.07.2016 засуджений за ч. 3 ст. 30 ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації до дев`яти років позбавлення волі,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації, яким засуджений громадянин України ОСОБА_5 .

З доданих до клопотання документів вбачається, що Городищенським районним судом Волгоградської області від 19.07.2016 ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 30 ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації з застосуванням положень ч. 3 ст. 66, ч. 1 ст. 62 КК Російської Федерації засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Ухвалою Апеляційного суду Волгоградської області від 17.11.2016 зазначений вирок залишений без змін.

Таким чином, ОСОБА_5 призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років.

Початок строку відбування покарання обчислюється з дня затримання ОСОБА_5 , тобто з 10 січня 2016 року, кінець строку - 09 січня 2025 року.

Згідно з вироком засудженого визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи на території Російської Федерації, вчинив замах на незаконний збут наркотичних засобів з використанням електронних та інформаційно-телекомунікаційних систем, групою осіб, за попередньою змовою, в особливо великому розмірі.

У судовому засіданні прокурор просив клопотання Міністерства юстиції України задовольнити, захисник погодилася з думкою прокурора.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.

У силу ч.1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст. 603 КПК, якою на суд покладено обов`язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК, відмічає, що чинними на території України є Закони України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб» 1983 року та «Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків».

Зазначені Європейські конвенції згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до ст. 4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків санкція (тобто призначене покарання) може виконуватися іншою Договірною Державою тільки у разі, якщо згідно з її законодавством дія, за яку була встановлена санкція, була б злочином в разі її вчинення на її території, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.

З огляду на зазначені норми, суд відмічає, що відповідальність за суспільно небезпечне діяння, за яке ОСОБА_5 засуджено у Російської Федерації, передбачена також законодавством України.

Так, за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах в Україні встановлена кримінальна відповідальність частиною 3 статті 307 КК України.

Суд також бере до уваги, що згідно з вироком ОСОБА_5 перевозив наркотичний засіб з метою збуту. Тому його діяння підпадають під дію ч. 3 ст. 307 КК України як закінчений злочин, санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 з конфіскацією майна.

Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.

Таким чином, дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 307 КК України з призначенням покарання у межах санкції цієї статті, однак без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки таке покарання судом Російської Федерації до засудженого не застосувалося.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків ст. 9, 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, ст. 609, 610, 614 КПК України, суд

у х в а л и в :

Вирок Городищенського районного суду Волгоградської області Російської Федерації від 19.07.2016, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 30 ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації з застосуванням положень ч. 3 ст. 66, ч. 1 ст. 62 КК Російської Федерації до покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі, привести у відповідність із законодавством України.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років без конфіскації майна.

Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання відрахувати з дня його затримання, а саме - з 10 січня 2016 року.

Копію вироку направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Головуючий суддя ОСОБА_1