Справа № 752/15029/17

Провадження № 1-вп/752/1/21

УХВАЛА

24 травня 2021 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

адвоката ОСОБА_7

засудженого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва дистанційно, в режимі відео конференції, заяву захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження у кримінальній справі № 1-33/04, відеозапису слідчих експериментів щодо скоєння вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , звукозапису судового розгляду, яке закінчилось ухваленням вироку Апеляційного суду АР Крим від 07.06.2004 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 233, п.п. «а, з» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ч. 1 ст. 263 ( в редакції 2001 року), ч. 3 ст. 189 ( в редакції 2001 року), п.13 ч.2 ст. 115 КК України (в редакції 2001 року), з застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі,

В С Т А Н О В И В :

До Голосіївського районного суду м. Києва, після визначення підсудності Апеляційним судом м. Києва, надіслано заяву захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження у кримінальній справі № 1-33/04, яке закінчилось ухваленням вироку Апеляційного суду АР Крим від 07.06.2004 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 233, п.п. «а, з» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ч. 1 ст. 263 ( в редакції 2001 року), ч. 3 ст. 189 ( в редакції 2001 року), п.13 ч.2 ст. 115 КК України (в редакції 2001 року) до довічного позбавлення волі.

В обґрунтовування даного клопотання захисник посилався на те, що Крим анексовано військовими силами РФ, в зв`язку з чим постало питання про відновлення матеріалів кримінальної справи, яка залишилась в архівах Апеляційного суду АР Крим.

Засуджений ОСОБА_8 заяву підтримав. Відмітив, що копії матеріалів кримінальної справи, які надані в розпорядження суду, отримані адвокатами ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , з якими, за його дорученням, його дружина ОСОБА_15 уклала угоду, та які працюють в м. Сімферополі. З приводу отримання матеріалів, які надані в розпорядження суду, під час розгляду його заяви допитувалася ОСОБА_15 . Просить відновити матеріали кримінальної справи щодо нього, копії яких надані в розпорядження суду, а також відео та аудіо записи.

З приводу заяви про відновлення матеріалів, прокурор відмітив, що на його погляд немає підстав задовольняти заяву про відновлення матеріалів. Оскільки в ході судового розгляду заяви не було допитано російського адвоката, який робив копії матеріалів кримінальної справи та немає змоги його допитати, враховуючи, що він на тимчасово окупованій території АРК. Більше того, оскільки тягар доведеності походження матеріалів лежить на засудженому, немає достатніх та переконливих доказів законності походжння каопій матеріалів та доведеності відношення їх до засудженої особи.

Адвокат підтримав заяву ОСОБА_16 , просив вважати втраченими та відновити втрачені матеріали кримінальної справи, копії яких надані в розпорядження суду. Зокрема, просить вважати втраченими та відновити наступні матеріали надані в копіях та сформовані в томах з посиланням на нумерацію аркушів справи згідно кримінальної справи.

Ознайомившись з заявою та наданими в додаток до неї в розпорядження суду матеріалами, суд прийшов до висновку, що розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження слід закрити. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.ст.524,525,526 КПК Українивідновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду. Втрачені матеріали кримінального провадження можуть бути відновлені за заявою учасника судового провадження. Заява про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження подається до суду, який ухвалив вирок.

Як видноз наданихматеріалів,07.06.2004року вироком колегіїсуддів судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ Апеляційногосуду АРКрим ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 233, п.п. «а, з» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), ч. 1 ст. 263 ( в редакції 2001 року), ч. 3 ст. 189 ( в редакції 2001 року), п.13 ч.2 ст. 115 КК України (в редакції 2001 року), з застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, до довічного позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 23.12.2004 року, вирок щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання залишено без змін.

Згідно зіст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним судам), розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - одним з районних судів міста Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва; кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Автономної Республіки Крим та Апеляційному суду міста Севастополя, - Апеляційним судом міста Києва.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.07.2017 підсудність розгляду вищевказаної заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження визначено за Голосіївським районним судом м. Києва.

Під час розгляду заяви ОСОБА_8 , за клопотанням засудженого, було допитано ОСОБА_15 , яка відмітила, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 . За проханням ОСОБА_16 в 2016 році їздила в Апеляційний суд Криму, з метою отримання копій матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_8 , однак її відмовили, відмітивши, що вона не стороною. Звернулася до адвоката ОСОБА_14 , офіс якої поряд з судом, та уклала з нею угоду. Оскільки копіювання матеріалів кримінальної справи потребувало значного часу, вона поїхала в м. Київ, а цим займався адвокат. Через певний час адвокат повідомила, що на флеш носії є копії матеріалів, як були передані її, при черговому прибуттю в Крим. Вона з флеш носія робила копії документів.

Судом також були досліджені та перевірені сформовані в 10 томах надані копії матеріалів кримінальної справи, які він просив відновити.

Відповідно достатті 3Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України» тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права,Конституціїта законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Враховуючи те, що з березня 2014 року на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя перестали діяти суди, створені на підставі закону України, а кримінальне провадження перебуває на території, яка є тимчасово окупованою, ані обвинувачений, який перебуває під контролем держави, ані правоохоронні чи судові органи України відповідно до міждержавних угод, позбавлені можливості отримати з матеріалів кримінального провадження інформацію.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що перебування матеріалів кримінальної справи на тимчасово окупованій території є свідченням про їх втрату, та не ставить під сумнів право ОСОБА_8 на його відновлення.

Однак,дослідивши таперевіривши всудовому засіданнівсі наданікопії документів,вислухавши засудженогота йогозахисника,з`ясувавшипозицію прокурора,який,з вищезазначенихпідстав, заперечував щодо задоволення клопотання про відновлення матеріалів кримінального провадження, суд вважає, що зібраних та наданих в розпорядження суду матеріалів недостатньо для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження, оскільки у суду є сумніви, що надані матеріали є повними та в повній мірі стосуються кримінальної справи щодо ОСОБА_8 .

Так, для відновлення втрачених матеріалів кримінальної справи з боку захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 , до суду було надано частину копій матеріалів провадження у кримінальній справі з зазначенням на титульних листах томів № 1-33/04, відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , що видно з зазначення аркушів в описах. Вибірково надані копії ніяким чином не завірені в тому числі адвокатом ОСОБА_14 , яка, відповідно до угоди від 22.09.2016 року про надання юридичної допомоги, копія якої надана в додаток до заяви, знайомилася з такими документами та робила з них копії, та яка, згідно ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», має право посвідчувати копії документів, у справах, які веде.

Більше того, в подальшому, зазначені копії документів, надані в розпорядження суду і на відновленні яких наполягає заявник, також не були посвідчені адвокатом який звертався з заявою до суду, або іншими уповноваженими особами.

За таких обставин, коли у суду виникають обґрунтовані сумніви у належності наданих матеріалів, та суд не може в повній мірі переконатися, що надані копії документів, з огляду на поняття та зміст документа, розкритого в ст. 99 КПК України, в дійсності є достатніми саме для точного та повного відновлення втраченого кримінального провадження, та в повній мірі стосуються саме кримінальної справи, по якій був засуджений ОСОБА_8 , керуючись ч.3 ст.531 КПК України, суд прийшов до висновку, що недостатньо зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження, а тому слід закрити розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз`яснити учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Більшетого, щостосується відновлення відеозапису слідчих експериментів щодо скоєння вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , звукозапису судового розгляду, суд також вважає за необхідне відмітити, що ст. 531 КПК України передбачено можливість відновлення лише матеріалів, а не відео та аудіо записів.

На підставі викладеного, керуючись ст.12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 34, 524, 525, 526КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити розгляд заяви захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_8 про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження у кримінальній справі № 1-33/04, відеозапису слідчих експериментів щодо скоєння вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , звукозапису судового розгляду, яке закінчилось ухваленням вироку Апеляційного суду АР Крим від 07.06.2004 року.

Роз`яснити учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Суддя ОСОБА_1