ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

Копія

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

8 квітня 2010 року м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого ЛЕСЯ В. І.,

суддів НІКІТІНА Г. В., МОЦНОГО М.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України ЧУБКА В.А.,

розглянула у судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України від 4 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за апеляцією ОСОБА_3 на постанову судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 16 квітня 2009 року,

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2008 року до військового місцевого суду надійшла за підсудністю скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України СЛОБОДЯНЮКА В.Ю. від 4 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 423, ч. 3 ст. 424 та ч. 2 ст. 425 КК України, стосовно колишнього командира військової частини А2238 ОСОБА_4, колишнього начальника 10 ВМІС ВМС України ОСОБА_5, військовослужбовця військової частини А2238 ОСОБА_6 та за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України, стосовно командира військової частини А2238 ОСОБА_7 та юрисконсульта цієї ж частини ОСОБА_8

В своїй скарзі ОСОБА_2 посилалась на те, що при винесенні зазначеної постанови прокурор відділу СЛОБОДЯНЮК В.Ю., зловживаючи своїм службовим становищем, з метою приховування скоєних злочинів, порушення прав та законних інтересів військовослужбовців та членів їх сімей та спричиненої державі шкоди, не в повному обсязі провів перевірку заяв ОСОБА_3 щодо вчинення протиправних дій переліченими вище військовими посадовими особами, при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не виконав вказівок, викладених в постанові Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2007 року та ________________________________________________________________________________

справа № 10-7/10 головуючий в суді 1-ї інстанції Тарівєрдієв Т.А.

ухвалі апеляційного суду Одеської області від 23 листопада того ж року, а також не виконав вимоги ст. 97 та ст. 99 КПК України, в звязку з чим просила зазначену постанову скасувати та повернути матеріали до військової прокуратури для проведення додаткової перевірки.

Постановою судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 16 квітня 20089 року скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

В апеляції ОСОБА_3 не погоджується з прийнятим рішенням суду та просить його скасувати, мотивуючи це тим, що розгляд скарги на постанову прокурора про відмову в порушені кримінальної справи проводився з порушеннями кримінально-процесуального законодавства, постанова суду не вмотивована, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи. На думку апелянта, постанова прокурора від 4 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи підлягає скасуванню, а матеріали за його зверненнями поверненню до військової прокуратури для проведення додаткової перевірки.

В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_3 вказує, що суддя військового місцевого суду Одеського гарнізону ОСОБА_11 незаконно прийняв до провадження скаргу ОСОБА_2 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а 15 квітня 2009 року в порушення вимог процесуального закону продовжив її слухання без його участі та не прийняв заходів щодо повідомлення учасників процесу про час слухання скарги. Також ОСОБА_3 вважає постанову про залишення скарги без задоволення такою, що суперечить відомостям, які містяться в матеріалах перевірок за його заявами до органів прокуратури, а також письмовим поясненням, наданим суду під час розгляду скарги.

В доповненнях до апеляції ОСОБА_3, обґрунтовуючи свої доводи про порушення процесуального закону при розгляді скарги, посилається на те, що скарга подавалася до Приморського районного суду м. Одеси, а тому направлення її за підсудністю до військового місцевого суду Одеського гарнізону та розгляд суддею цього суду ОСОБА_10. є незаконним. Тому апелянт просить також винести окрему ухвалу стосовно судді військового місцевого суду Одеського гарнізону ОСОБА_10, якою звернути увагу на порушення ним процесуального законодавства, ініціювати питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді. Також апелянт в доповненнях вказує на неповноту дослідження під час розгляду скарги в суді всіх його доводів про необхідність скасування постанови про відмову в порушення кримінальної справи з огляду на викладені ним порушення діючого законодавства під час будівництва та прийняття в експлуатацію будинку № 15 по вул. Тінистій в м. Одесі. Окрім того, просить винести окрему ухвалу про порушення законодавства та зловживання службовим становищем під час проведення перевірки за його заявами прокурором відділу військової прокуратури Південного регіону України СЛОБОДЯНЮКОМ В.Ю.

Заслухавши доповідь судді МОЦНОГО М.В., думку прокурора, який вважав за необхідне постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції та доповнення до неї, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 236-2 КПК України, розглянувши скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя залежно від того, чи були при відмові в порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього ж Кодексу, приймає рішення про скасування постанови про відмову в порушення кримінальної справи і повертає матеріали для додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.

Згідно вимог ч. 7 ст. 374 КПК України вказівка суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обовязковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Як видно з матеріалів провадження, заявниця ОСОБА_2 у своїй скарзі від 1 вересня 2008 року на постанову прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України від 4 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, посилається на те, що прокурором при прийнятті цього рішення не виконані вказівки, викладені у постанові Приморського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2007 року, якою було скасовано постанову заступника начальника відділу військової прокуратури Південного регіону України від 27 лютого 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також у ухвалі апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2007 року, якою названу постанову районного суду залишено без зміни.

Зі змісту ухвали апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2007 року вбачається, що доводи ОСОБА_3, які викладені в його заявах, заступником начальника відділу військової прокуратури Південного регіону України перевірені не повно, а саме належним чином не досліджено питання щодо наявності в діях військових посадових осіб, причетних до будівництва, прийому в експлуатацію та розподілу житлової площі в будинку № 15 по вул. Тінистій в м. Одесі, ознак кримінально караних діянь. Також ретельно не досліджено питання економічної доцільності отримання військовою частиною А2238 від АТ «Стікон» квартир в різних районах м. Одеси та регіонах України в обмін на житло у зазначеному будинку.

Між тим при винесенні постанови від 16 квітня 2009 року про залишення скарги ОСОБА_2 без задоволення ці доводи скарги заявниці належної оцінки не отримали, а сама постанова загалом за змістом повторює постанову прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України від 4 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи.

Поза увагою залишилося також дослідження питання, які дії були вчиненні посадовими особами військової прокуратури Південного регіону України в ході проведення додаткової перевірки заяв ОСОБА_3 після скасування постанови заступника начальника відділу військової прокуратури Південного регіону України від 27 лютого 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи на виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2007 року.

За таких обставин, оскаржувану постанову судді військового місцевого суду не можна визнати законною та обґрунтованою внаслідок неповноти дослідження доводів скарги, а тому вона підлягає скасуванню з поверненням матеріалів за скаргою на новий судовий розгляд.

Твердження апелянта про безпідставність прийняття до провадження та розгляд військовим місцевим судом Одеського гарнізону скарги на постанову про порушення кримінальної справи, з огляду на її не підсудність даному суду, є необґрунтованим.

Так, відповідно до змісту ст. 236-1 КПК України скарги на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подаються до місцевих судів за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про судоустрій України” місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міжміські суди, а також військові суди гарнізонів.

Як видно з матеріалів справи скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України СЛОБОДЯНЮКА В.Ю. від 4 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи була подана до Приморського районного суду м. Одеси. Постановою судді цього ж суду від 25 вересня 2008 року матеріали скарги були направлені за підсудністю до військового місцевого суду Одеського гарнізону та прийняті до провадження 6 листопада 2008 року.

Таким чином прийняття до провадження та розгляд військовим місцевим судом Одеського гарнізону скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України від 4 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи відповідає наведеним вище нормам законодавства та в повній мірі забезпечує судовий контроль за діяльністю органів військової прокуратури.

Посилання в апеляції про порушення процесуального законодавства, а саме продовження 15 квітня 2009 року розгляду судом скарги без участі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також не прийняття заходів щодо повідомлення учасників процесу про час слухання скарги, також є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 236-2 КПК України, отримавши скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушені справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу. Тобто процесуальний закон не вимагає обовязкової участі особи, яка подала скаргу, в судовому розгляді скарги.

Як видно з матеріалів провадження, про час та місце розгляду скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомлялися встановленим порядком за реквізитами вказаними ними для направлення поштової кореспонденції, а саме: м. Одеса, Головпоштамт, за вимогою.

З протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приймали участь в судових засіданнях та їм була надана можливість надати суду пояснення з приводу поданої скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, чим вони і скористалися. Таким чином, під час судового розгляду скарги права ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо надання особистих пояснень були забезпечені.

Що стосується прохання ОСОБА_3 в доповненні до апеляційної скарги про винесення окремої ухвали стосовно судді військового місцевого суду Одеського гарнізону ОСОБА_10, а також прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України СЛОБОДЯНЮКА В.Ю., колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що в силу ст. 23-2 КПК України таке рішення приймається у випадку виявлення істотних порушень прав громадян та інших порушень закону, оформлюється окремим процесуальним документом, а тому виходить за межі доводів апелянта про необхідність скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та вирішується судом самостійно за наявності для цього відповідних підстав.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 366, 374, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил,

у х в а л и л а :

Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову судді військового місцевого суду Одеського гарнізону від 16 квітня 2009 року скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України від 4 серпня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Головуючий

Судді

З оригіналом згідно:

суддя військового апеляційного суду

Військово-Морських Сил М.В. Моцний