ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 758/1804/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипник О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.,

судді: Ключкович В.Ю.,

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.,

пр-к позивача Дацюк М.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області, майора поліції Тодоріна М.В. про скасування постанови, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області, майора поліції Тодоріна М.В. в якому просив:

- визнати протиправними дії інспектора Управління патрульної поліції Одеської області майора поліції Тодоріна М.В. щодо винесення стосовно ОСОБА_1 постанови від 23.01.2021 року серії БАА № 148358 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 23 січня 2021 року серії БАА № 148358 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 0 грн за порушення ч.3 ст. 121 КУпАП та стягнути з відповідача судовий збір.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі, у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Зокрема, на переконання скаржника, його автомобіль відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про дорожній рух» не підлягає обов`язковому технічному контролю.

З огляду на зазначене, апелянт вважає, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також не повне з`ясування обставин справи мало наслідком прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, яке відповідно до положень ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 червня 2021 року.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи.

У судове засідання відповідач не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що в місці СП «Дачне» Одеської області а/д М-05 Київ-Одеса, інспектором Управління патрульної поліції Одеської області майором поліції Тодоріним М.В. стосовно ОСОБА_1 винесено постанову від 23.01.2021 року серії БАА № 148358 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340, 0 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для скасування постанови відповідача, оскільки позивач керував транспортним засобом, який не пройшов вчасно обов`язковий технічний контроль, і відповідно в його діях є порушення Правил дорожнього руху, а оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, розмір штрафу відповідає вимогам санкції частини третьої ст.121 КУпАП, тому при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектором не було порушено права позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України та оскаржувана постанова прийнята правомірно, а позовні вимоги задоволенню не підлягають .

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, звертає увагу на наступне.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.

Відповідно до підпункту "б" пункту 31.3 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Частина 3 статті 121 КУпАП встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до вимог ст.31 Закону «Про дорожній рух» транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність обов`язковим вимогам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.

Відповідно до вимог ст.33 цього Закону технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам, затвердженим у встановленому порядку.

Обов`язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.10 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення без зміни реєстраційних документів та національних номерних знаків країни їх реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 35 цього ж Закону встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 137 перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.

У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за відповідною формою.

У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку.

Відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про дорожній рух», якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про дорожній рух, то застосовуються правила міжнародної угоди.

Єдині умови періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів регламентовано Віденською Угодою 1997 року, яка набула чинності в Україні з 18 березня 2007 року відповідно до Указу Президента України від 28 лютого 2006 року № 159/2006.

Згідно з ст. 1 Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, затвердженої Указом Президента №159/2006 від 28.02.2006 року, договірні сторони приймають правила щодо періодичності технічних оглядів колісних транспортних засобів, зареєстрованих або допущених до експлуатації на їхній території і на взаємній основі визнають огляди, які поводяться до цих Правил.

З метою виконання Україною Віденської Угоди 1997 року Міністерство транспорту і зв`язку України затвердило наказ від 09.01.2009 року №8 «Про заходи щодо забезпечення виконання Віденської Угоди 1997 року».

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що для всіх транспортних засобів, що беруть участь у дорожньому русі ( в тому числі тимчасово ввезені на митну територію України на строк понад 30 діб) та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України обов`язковим є наявність протоколу перевірки їх технічного стану. Наявність Міжнародного сертифікату технічного огляду є необхідною при виконанні міжнародних автоперевезень до країн, що є учасницями Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, затвердженої Указом Президента України від 28 лютого 2006 року №159/2006.

Відповідно до п. 18 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів № 137 від 30.01.2012р. (далі Порядок №137 від 30.01.2012р.), перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за відповідною формою.

Положеннями п. 19 зазначеного Порядку №137 від 30.01.2012р. визначено, що якщо протокол перевірки технічного стану застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: «Міжнародний технічний огляд проведено».

Тобто, положення п. 19 зазначеного Порядку №137 від 30.01.2012р. визначають застосування протоколу перевірки технічного стану як альтернативи Міжнародному сертифікату технічного огляду та не містить приписів щодо неможливості використання Міжнародного сертифікату технічного огляду, виданих акредитованими згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності" виконавцями відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів.

З матеріалів справи убачається, що 23.01.2021 року ОСОБА_1 на 450 км автодороги М-05 в Одеській області СП «Дачне» керував автомобілем « Мерседес-Бенц Спринтер», спеціалізований, номерний знак НОМЕР_1 , з причіпом д/н.з НОМЕР_2 який не пройшов обов`язковий технічний огляд. Міжнародний сертифікат технічного огляду відсутній, документи, що підтверджують проходження зазначеним транспортним засобом обов`язкового технічного огляду не надано.

Тобто, наявне з боку позивача порушення Правил дорожнього руху та Закону України «Про дорожній рух», що тягне за собою адміністративну відповідальність встановлену ч. 3 ст.121 КУпАП.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Переглядаючи судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 286,308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 02.06.2021р.)