Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2021 р. м. РівнеСправа № 918/210/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІМАКС"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ФАРМ"

про: стягнення в сумі 25 959,90 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМІМАКС" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ФАРМ" про стягнення заборгованості в сумі 25 959,90 грн., з яких: 22 083,68 грн. сума основного боргу, 3 512,27 грн. пеня.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №215/18 від 01 жовтня 2018 року, а саме позивач вказує, що здійснив відповідачу поставку товару згідно з умовами укладеного договору, проте відповідач допустив прострочення оплати отриманого товару на суму 22 083,68 грн.

Також позивач, на підставі положень пункту 7.2. договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 3 512,27 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, відзиву на позов не надав, причин нез`явлення в судове засідання не повідомив, поштове повідомлення що містило інформацію про місце дату та час розгляду справи повернулось до суду з відміткою "адресат вибув.

Згідно з правилами статті 120 ГПК України, ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з положеннями статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з нормами статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Враховуючи положення статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", статей 120, 242 ГПК України відповідач вважається повідомлений належним чином про місце дату та час розгляду справи.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 27 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року розгляд справи відкладено на 01 червня 2021 року.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

01 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМІМАКС" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ФАРМ" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №215/18 (надалі договір), згідно з предметом якого постачальник зобов`язався постачати та передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату.

Згідно з умовами пункту 2.5. договору, поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент підписання покупцем видатково-прибуткової накладної або товаротранспортної накладної на партію товару.

Позивач поставив відповідачу товар згідно з видатковими накладними: від 09 липня 2019 року на суму 353,88 грн., від 09 липня 2019 року на суму 297,54 грн., від 11 липня 2019 року на суму 1 467,06 грн., від 12 липня 2019 року на суму 1 205,37 грн., від 12 липня 2019 року на суму 191,16 грн., від 16 липня 2019 року на суму 669,35 грн., від 16 липня 2019 рок на суму 288,12 грн., від 19 липня 2019 року на суму 1 127,98 грн., від 25 липня 2019 року на суму 1 352,31 грн., від 25 липня 2019 року на суму 286,02 грн., від 30 липня 2019 року на суму 680,04 грн., від 06 серпня 2019 року на суму 761,25 грн., від 13 серпня 2019 року на суму 402,00 грн., від 13 серпня 2019 року на суму 1 455,65 грн., від 16 серпня 2019 року на суму 1 064,40 грн., від 16 серпня 2019 року на суму 509,61 грн., від 30 серпня 2019 року на суму 1 079,49 грн., від 30 серпня 2019 року на суму 2 828,82 грн., від 03 вересня 2019 року на суму 2 173,92 грн., від 19 вересня 2019 року на суму 3 932,55 грн., від 19 вересня 2019 року на суму 236,28 грн. Всього товару поставлено на суму 22 362,80 грн.

Згідно з положеннями розділу 5 договору, пунктів 5.1.-5.3., оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем наступного дня після дня отриманні покупцем, товару або на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та видаткової накладної, за якою передавався товар. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату відповідної видаткової накладної.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару не виконав належним чином, докази оплати поставленого товару на суму 22 083,68 грн. в матеріалах справи відсутні.

Згідно з умовами пункту 7.2. договору, в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За період прострочення платежу (з 31 грудня 2019 року по 31 грудня 2020 року) позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 3 512,27 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом є договірними та заснованими на договорі поставки товару, позивач вважає свої права порушеними, оскільки відповідачем не оплачено в належні строки поставлений товар.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено умовами договору (пункт 5.1.), оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем наступного дня після дня отриманні покупцем, товару або на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Суд встановив обставини щодо належного виконання позивачем своїх договірних зобов`язань з поставки товару відповідачу.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що вимоги позивача стосовно оплати поставленої продукції на суму 22 083,68 грн. є законними та обґрунтованими, а відтак такими, що мають бути задоволені.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з нормами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями частини 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач за період з 31 грудня 2019 року по 31 грудня 2020 року нарахував відповідачу пеню в сумі 3 512,27 грн. А проте суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок є неправильним, оскільки при здійсненні розрахунку позивач не врахував положення частини 6 статті 232 ГК України. Так за розрахунком суду розмір пені розрахованої по кожній накладній з врахуванням положень частини 6 статті 262 ГК України становить 3 219,77 грн. Відтак в задоволенні позовних вимог про стягнення 292,50 грн. пені необхідно відмовити з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Суд встановив обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 22 083,68 грн. заборгованості та 3 219,77 грн. пені. В задоволенні позовних вимог про стягнення 292,50 грн. пені позивачу необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, 2 244,06 грн. судового збору покладається на відповідача та підлягає до стягнення на користь позивача, решта судового збору в сумі 25,94 грн. покладається на позивача з огляду на часткову відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ФАРМ" (33028, м. Рівне, вул. Словацького 1, офіс 40, код ЄДРПОУ 39978149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІМАКС" (03187, м, Київ, вул. Академіка Заболотного 142, кв. 57, код ЄДРПОУ 40965892) 22 083 (двадцять дві тисячі вісімдесят три) грн. 68 коп. заборгованості, 3 219 (три тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. 77 коп. пені та 2 244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 06 коп. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 292,50 грн. пені відмовити.

4 Судові витрати в сум 25,94 грн. судового збору покласти на позивача.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМІМАКС" (03187, м, Київ, вул. Академіка Заболотного 142, кв. 57, код ЄДРПОУ 40965892).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ФАРМ" (33028, м. Рівне, вул. Словацького 1, офіс 40, код ЄДРПОУ 39978149).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Качур А.М.