ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2021 р. Справа№ 910/11448/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Майданевича А.Г.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Савулій В.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 (повний текст складено 01.03.2021)

у справі № 910/11448/20 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро"

До Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

Про зобов`язання вчинення дій та стягнення суми компенсації витрат по зберіганню майна, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /АРМА/ (далі-відповідач) про зобов`язання вчинення дій та стягнення суми компенсації витрат по зберіганню майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дія договору управління майном закінчилася 30.06.2019, з боку відповідача договір не продовжувався і майно за актом приймання-передачі не передавалося від управителя до установника управління, а на неодноразові звернення з боку позивача до відповідача щодо прийняття майна назад, останній жодним чином не реагував та не реагує. За твердженням позивача, в період з 07.07.2019 позивач забезпечує належну схоронність активів (майна), переданих йому в управління, не зважаючи на закінчення дії договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 позовні вимоги задоволені частково.

Зобов`язано Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /АРМА/ прийняти від Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" майно - Новоадарський елеватор, переданий раніше в управління на підставі договору управління майном (активами), посвідченого 06.04.2018 за реєстраційним № 967, з укладанням акту приймання - передачі.

Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /АРМА/ на користь Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" 2102,00 грн судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог про стягнення 363 347,29 грн компенсації витрат відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач у спосіб визначений договором, в липні 2020 року направив відповідачу лист вих. № 43 від 14.07.2020, в якому пропонував підписати, доданий до листа, акт приймання - передавання об`єкту, датований 16.07.2020. Відповідно відповідач був зобов`язаний підписати направлений йому позивачем акт приймання - передавання об`єкту, датований 16.07.2020, проте не підписав, і доказів іншого матеріали справи не містять, і відповідач не заперечує обставин не підписання ним вищевказаного акту.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення компенсації витрат на зберігання суд вказав, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов`язку позивача здійснювати зберігання майна після закінчення строку дії договору, не покладено такого обов`язку на управителя і чинним законодавством, відтак понесення позивачем будь - яких витрат щодо збереження майна є добровільним актом позивача, який не породжує зустрічних зобов`язань відповідача щодо відшкодування таких витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі № 910/11448/20 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 363 347,29 грн. компенсації витрат та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

За доводами апелянта, з моменту припинення дії договору і до цього часу з боку відповідача не направлялися листи з вимогами припинити користуватися майном і не забезпечувати його збереження. Позивач зазначає, що відповідач своїми діями (листами) спонукав позивача до здійснення дій по наданню звітів по управлінню майном і сплаті грошових коштів як доходу від управління активами. За твердженням апелянта, господарська діяльність ПП СВФ «Агро» по договору управління була заблокована 04.11.2019 у зв`язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість по договору управління майном. Апелянт зазначає, що не зважаючи на припинення дії договору управління майном позивач забезпечує належну схоронність активів (майна), переданих йому в управління за власний рахунок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі №910/11448/20 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів зводяться до того, що з червня 2019 відповідач вживає всіх заходів щодо пошуку нового управителя для передачі активу в управління або його реалізації. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив вимоги матеріального права щодо встановлення ефективного способу відновлення порушеного права позивача про зобов`язання відповідача прийняти актив з укладенням акта прийому-передачі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційні скарги Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Майданевич А.Г., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2021 та від 14.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та призначено до розгляду на 21.04.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 відкладено розгляд справи на 26.05.2021.

Позиції представників сторін

19.04.2021 через відділ документального забезпечення суду від позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

20.04.2021 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро".

Явка представників сторін

Представник позивача у судове засідання 26.05.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи останній був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Крім того, 19.04.2021 від позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 26.05.2021 за відсутності представника позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

06.04.2018 між Приватним підприємством сільськогосподарська виробнича фірма "Агро", як управителем, та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, як установником управління, був укладений договір управління майном (активами) (далі за текстом - договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прівальцевою Я. В. та зареєстрований в реєстрі за № 967.

В п. 1.1. договору сторони узгодили, що в порядку та на умовах, визначених договором, установник управління передає управителю, а управитель приймає в управління об`єкти нерухомого майна (далі - активи) на визначений у договорі строк та за плату зобов`язується здійснювати від свого імені управління активами.

В п. 1.2. договору сторони визначили, що додатком № 1 до договору, який є невід`ємною частиною, визначаються: перелік, ідентифікаційні дані, опис, характеристика та оціночна вартість активів (п. 1.2.1.); програма управління активами (п. 1.2.2.); порядок передачі управителю активів в управління та їх повернення установнику управління (1.2.3.); розмір винагороди за надання послуг з управління активами за договором та розмір необхідних витрат, зроблених управителем у зв`язку з управлінням активами, що підлягають відшкодуванню управителю, та порядок їх сплати.

Відповідно до п. 2.1.2. договору управління активами за договором, в тому числі, здійснюється на засадах ефективності управління активами, які призводять до отримання доходів від управління активами на рівні, не меншому за середній рівень доходів від використання аналогічного майна з метою одержання прибутку на відповідному ринку складського зберігання в Україні.

Визначені п. 2.1. договору загальні засади управління активами застосовуються у сукупності до всіх правовідносин, що виникають на підставі цього договору, в тому числі до відносин контролю за ефективністю управління активами, а також до відносин, що виникають на підставі договору, проте прямо не врегульовані ним, чи актами законодавства, або у разі нечіткості, суперечності (юридичної колізії) відповідних положень договору чи інших норм права (п. 2.2. договору).

Згідно із п. 4.2.1. договору установник управління зобов`язався належним чином виконувати умови договору, в тому числі зобов`язання, що кореспондуються з визначеними договором правами управителя.

Управитель має право, згідно із п. 4.3.3. договору, отримувати винагороду за управління активами, у порядку та на умовах, визначених договором.

Управитель зобов`язаний забезпечувати належну схоронність активів (п. 4.4.5. договору).

Відповідно до п. 4.4.6. договору управитель зобов`язаний повернути активи установнику управління у прядку та на умовах, визначених договором, у разі настання визначеної законом підстави припинення управління чи відмови установника управління від договору.

Перелік необхідних витрат, зроблених управителем у зв`язку з управлінням активами, що підлягають відшкодуванню управителю визначається в додатку № 1 до договору. У разі посилання у договорі на здійснення управителем витрат за рахунок власних коштів, суми таких витрат не включаються до складу витрат на управління (п. 5.3. договору).

Згідно із п. 6.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками договору та додатку № 1 та діє до 31.12.2018, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або договором.

В п. 6.2.3 договору сторони погодили, що дія договору припиняється у разі, зокрема, припинення договору за заявою однієї із сторін у зв`язку із закінченням його строку.

Відповідно до п. 9.1. договору звіти та відповіді управителя на запити установника управління надсилаються на електронну пошту установника управління (amd@arma.gov.ua). На вимогу установника управління управитель надсилає оригінали звітів та інших документів на поштову адресу установника управління.

Запити установника управління про надання інформації надсилаються на електронну пошту управителя (mail@agroton.com.ua). На вимогу управителя установник управління надсилає оригінали запитів на поштову адресу управителя.

Згідно із п. 1.1.1. додатку № 1 до договору активами за договором є нерухоме майно, розташоване за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, смт Новоайдар, вул. Октябрська, буд. 42а, загальною площею 18 006, 5 кв.м.

В п. 2.3. додатку № 1 до договору сторони погодили, що прогнозований середній річний дохід від управління до 31.12.2018 становить: 15 529 100, 00 грн (з ПДВ).

В п. 2.4. додатку № 1 до договору сторони визначили, що прогнозований середній дохід від управління (за вирахуванням винагороди управителя та витрат на управління, а також податків та зборів, що підлягають сплаті управителем згідно з чинним законодавством України (за кожний звітний місяць 2018 року з місяця у якому управитель розпочав управління активами, становить 50 000, 00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. додатку № 1 до договору передача установником управління активів в управління та повернення активів управителем з управління здійснюється на підставі акту прийму - передачі, у якому зазначаються всі відомості, передбачені ст. 1 цього додатку, а також наявні недоліки активів на момент їх прийому - передачі.

Проект акту прийому - передачі з управління (далі - акт повернення з управління) повинен містити відомості, передбачені ст. 1 цього договору, а також наявні недоліки активів на момент їх прийому - передачі. Проект акту повернення з управління складається управителем та передається установникові управління для розгляду щонайпізніше за 1 календарний день до дня повернення активів з управління. Проект акту повернення з управління підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін не пізніш як в останній день визначеного цим договором строку повернення активів з управління. З дня складання та підписання акту повернення з управління активи вважаються повернутими установникові управління, а управління ними - припиненим (п. 3.3. додатку № 1 до договору).

В п. 4.1.2. додатку № 1 до договору сторони визначили, що щомісячний розмір винагороди управителя становить 0,03 % без ПДВ від доходів від управління.

Згідно із п.4.2. додатку № 1 до договору із доходів від управління також вираховуються передбачені цим додатком витрати на управління та сплачуються суми відповідних податків та зборів, які підлягають нарахуванню на відповідний вид доходів відповідно до діючого в Україні законодавства.

Відповідно до п. 4.3. додатку № 1 до договору відшкодуванню із суми доходів від управління підлягають витрати на управління, які понесені (вчинені) управителем як оплата на забезпечення/організацію надання послуг, необхідних для належного управління активами, що передбачені п.2.2. цього додаткового договору. В п.4.3.2. додатку № 1 до договору визначено, що відшкодуванню підлягають, зокрема, господарські витрати (заробітна плата персоналу, витрати на відрядження охорону праці та охорону активів і їх території).

За умови відсутності зауважень установника управління до звітності управителя протягом 10 календарних днів з дня одержання відповідної звітності установником управління, управитель щомісячно самостійно здійснює розрахунок та перерахування за попередній звітній місяць: а) винагороди управителя та витрат на управління на власну користь; б) доходів від управління (за вирахуванням винагороди управителя та витрат на управління, а також податків та зборів, що підлягають сплаті управителем згідно з чинним законодавством України) на спеціальний реєстраційний рахунок установника управління, відкритий в Державній казначейській службі України, для подальшого перерахування до Державного бюджету України (п. 4.4. додатку № 10 до договору).

08.10.2018 сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до договору, в якому погодили, що договір діє до 30.06.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва 13.02.2020 у справі № 910/14951/19 у задоволенні позову Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /АРМА/ про визнання договору управління майном поновленим відмовлено у повному обсязі.

У рішенні від 13.02.2020 у справі № 910/14951/19 Господарський суд міста Києва встановив, що листом від 17.04.2019 за вих. № 62 позивач у даній справі звернувся до відповідача у даній справі з пропозицією продовження строку дії договору управління майном (активами) від 06.04.2018 за № 967 до 30.06.2020.

Суд також встановив, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) 05.06.2019 оголосило конкурс на управителя арештованими активами, а саме нерухомим майном, розташованим за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, смт Новоайдар, вул. Октябрська, 42а (Новоайдарський елеватор), яке передане в управління АРМА на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.01.2018 № 757/1883/18-к.

Станом на 15.06.2019 на адресу АРМА надійшов тільки один пакет документів на участь у конкурсному відборі управителя Активами, з огляду на що рішенням Тендерного комітету АРМА вирішено продовжити термін подання документів потенційними управителями Активами до 24.06.2019. Оскільки на адресу АРМА станом на 25.06.2019 надійшли документи для участі у конкурсі лише від одного учасника (ПП СВФ "АГРО"), конкурс з обрання управителя арештованими Активами не відбувся.

Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні відповідного позову у справі № 910/14951/19 з тих підстав, що договір управління активом на новий календарний рік може бути укладеним тільки з учасником процедури закупівлі послуг з управління зазначеним активом, який відповідатиме кваліфікаційним критеріям та буде визначений переможцем за результатами конкурсу, проведеним відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

В травні 2020 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 23 від 26.05.2020 про повернення майна, в якому висловив наполегливість щодо укладання акту приймання - передачі майна (повернення) з управління у найближчий час.

В липні 2020 року позивач направив відповідачу лист вих. № 43 від 14.07.2020, в якому пропонував підписати, доданий до листа, акт приймання - передавання об`єкту, датований 16.07.2020.

Вказані листи були направлені позивачем відповідачу у спосіб визначений п. 9.1. договору (на електронну скриньку), докази чого наявні в матеріалах справи.

Крім того, позивач розмістив у газеті «Голос України» (№ 117 (7374) від 14.07.2020) оголошення, в якому просив відповідача забезпечити на 16.07.2020 на 11:00 прибуття повноважних представників для прийняття майна та підписання акту прийому - передачі майна від позивача до відповідача.

Доказів прийняття відповідачем від позивача майна, переданого в управління за договором, матеріали справи не містять. Не заперечує обставин не прийняття такого майна після закінчення терміну дії договору і відповідач.

Предметом позову у даній справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про зобов`язання відповідача прийняти (за місцем зберігання) від позивача майно - Новоадарський елеватор, переданий раніше на зберігання на підставі договору управління майном (активами), посвідченого 06.04.2018 за реєстраційним № 967, з укладанням акту приймання - передачі, та про стягнення з відповідача компенсацію витрат позивача за фактичний час зберігання майна після закінчення строку договору управління майном (активами), посвідченого 06.04.2018 за реєстраційним № 967, та до моменту подачі позовної заяви у сумі 363 347, 29 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Договір, укладений між сторонами, є договором управління майном, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 70 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (ст. 1030 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 1032 ЦК України у випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначає Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року (ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (ст. 1033 ЦК України).

Статтею 1036 ЦК України визначено, що строк управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п`ять років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах.

Згідно зі ст. 1044 ЦК України договір управління майном припиняється, зокрема, у разі припинення договору за заявою однієї із сторін у зв`язку із закінченням його строку. У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.

В договорі сторони визначили строк його дії до 30.06.2019, а також що проект акту повернення з управління складається управителем та передається установникові управління для розгляду щонайпізніше за 1 календарний день до дня повернення активів з управління, проект акту повернення з управління підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін не пізніш як в останній день визначеного цим договором строку повернення активів з управління. З дня складання та підписання акту повернення з управління активи вважаються повернутими установникові управління, а управління ними - припиненим.

Як було встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва 13.02.2020 у справі № 910/14951/19 за позовом Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /АРМА/ про визнання договору управління майном продовженим, яким було відмовлено у задоволенні позову, договір управління активом на новий календарний рік може бути укладеним тільки з учасником процедури закупівлі послуг з управління зазначеним активом, який відповідатиме кваліфікаційним критеріям та буде визначений переможцем за результатами конкурсу, проведеним відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Факти, встановлені рішенням у справі № 910/14951/19, не підлягають доказуванню відповідно до норм ч. 4 ст. 75 ГПК України, а отже встановленим є факт, що договір управління майно закінчив свою дію 30.06.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у спосіб визначений договором, в липні 2020 року направив відповідачу лист вих. № 43 від 14.07.2020, в якому пропонував підписати акт приймання - передавання об`єкту, датований 16.07.2020.

Відповідно відповідач був зобов`язаний підписати направлений йому позивачем акт приймання - передавання об`єкту, датований 16.07.2020, проте не підписав, і доказів іншого матеріали справи не містять, і відповідач не заперечує обставин не підписання ним вищевказаного акту.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач був зобов`язаний після закінчення строку дії договору прийняти від позивача майно та підписати відповідний акт повернення майна, проте не виконав відповідне зобов`язання, вимоги позивача про зобов`язання відповідача прийняти від позивача майно - Новоадарський елеватор, переданий раніше на підставі договору управління майном (активами), посвідченого 06.04.2018 за реєстраційним № 967, з укладанням акту приймання - передачі, правомірно були задоволенні судом першої інстанції.

Доводи відповідача про те, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У ст. 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов`язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов`язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов`язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Оскільки відповідно до норм ЦК України та умов договору після закінчення строку дії договору управління відповідач зобов`язаний прийняти від позивача майно, яке було передано в управління, однак відповідних дій не вчинив, а тому позивачем було обрано належний спосіб захисту свого порушеного права шляхом зобов`язання відповідача прийняти майно по акту приймання-передачі, який є ефективним способом захисту та не суперечить вимогам закону.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 363 347, 29 грн компенсації витрат позивача за фактичний час зберігання майна після закінчення строку договору управління майном (активами) за період з 01.07.2019 до 30.06.2020, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1042 ЦК України внормовано, що управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням майном. Управитель майном, якщо це передбачено законом або укладеним відповідно до нього договором, має право відраховувати належні йому відповідно до частини першої цієї статті грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління.

В договорі сторони погодили, що перелік необхідних витрат, зроблених управителем у зв`язку з управлінням активами, що підлягають відшкодуванню управителю визначається в додатку № 1 до договору. В п.4.3.2. додатку № 1 до договору сторони погодили, що відшкодуванню підлягають, зокрема, господарські витрати (заробітна плата персоналу, витрати на відрядження охорону праці та охорону активів і їх території).

Отже, за умовами договору заробітна плата персоналу, витрати на відрядження охорону праці та охорону активів і їх території відшкодовуються управителю із доходів від управління.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач мав намір продовжувати управління майном, визначеним в договорі, адже звертався до відповідача із заявою про участь у конкурсі та звертався до суду із позовом про визнання договору продовженим, відтак здійснював утримання відповідного майна з метою подальшого отримання доходу від управління.

Матеріалами справи підтверджується, що з липня 2019 по грудень 2019 року позивач фактично продовжував здійснювати управління майном, звітував перед відповідачем про результати управління та сплачував по 50 000, 00 грн доходу від управління.

Суму компенсації витрат на зберігання майна позивач розраховує на підставі розрахункових відомостей заробітних плат 8 його працівників, які були задіяні в зберіганні майна за період з 01.07.2019 до 30.06.2020. Загальна сума заробітних плат, вказаних працівників, за вказаний період, з врахуванням сплачених позивачем, як роботодавцем податків та зборів, складає 363 347, 29 грн.

В той же час, як було зазначено вище, з липня 2019 по грудень 2019 року позивач фактично здійснював управління майном та отримував від такого управління дохід, за рахунок якого, в тому числі, мав відшкодовувати свої витрати по виплаті заробітної плати своїм працівникам.

Крім того, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов`язку позивача здійснювати зберігання майна після закінчення строку дії договору, не покладено такого обов`язку на управителя і чинним законодавством, а тому понесення позивачем будь - яких витрат щодо збереження майна не породжує зустрічних зобов`язань відповідача щодо відшкодування таких витрат.

Судом першої інстанції правомірно відхилені посилання позивача на положення глави 66 Цивільного кодексу України та твердження, що між сторонами після закінчення строку договору (та/або при укладанні договору) виникли правовідносини щодо зберігання майна, оскільки жодних домовленостей (ні письмових, ні укладених у спрощеному порядку) з цього приводу між сторонами досягнуто не було і доказів протилежного матеріали справи не містять.

Як вже було встановлено вище, між сторонами був укладений договір управління майном, правова природа якого суттєво відрізняється від договору зберігання, і та обставина, що в обов`язки управителя за договором управління був включений обов`язок зберігати майно, жодним чином не свідчить, що після закінчення строку договору управління майном (та/або при укладанні договору), між сторонами виникли правовідносини щодо договірного зберігання майна.

А тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 363 347, 29 грн компенсації витрат, понесених на зберігання майна.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі № 910/11448/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявників.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги Приватного підприємства сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі № 910/11448/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі № 910/11448/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянтів.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі № 910/11448/20.

5. Матеріали справи № 910/11448/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 01.06.2021

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

А.Г. Майданевич