Справа № 201/5333/21

Провадження №1-кс/201/1668/2021

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 26 травня 2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська зі скаргою, в якій просить суд зобов`язати уповноважену особу СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області не пізніше 24 годин внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 26 травня 2021 року (ЭО/ЖЭО №18910 від 26.05.2021 року), про що надати заявниці відповідний витяг з ЄРДР.

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на те, що він в порядку ст. 214 КПК України 26.05.2021 року подав до ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області заяву про злочин за ч. 1 ст. 109 КК України в сукупності з ч. 3 ст. 28 КК України, який, як вона зазначає, був вчинений 26.05.2021 року і полягає в тому, що в цей день за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні юридичної особи приватного права з назвою «Третій апеляційний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 42268164; код КВЕД: 84.23), фізичними особами (суб`єктами кримінального злочину згідно ч.1 ст.18 КК України), які ніколи не набували конституційного громадянства Самостійної української держави України (а відповідно, ніколи не набували владних повноважень) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , керуючись прямим умислом (ч.2 ст.24 КК України), за попередньою змовою співучасників (організованої групи осіб), в «нарадчій» кімнаті, «іменем УКРАЇНИ» (іменем держави, яка припинила своє існування 1 грудня 1991 року, згідно волі Українського народу на Всеукраїнському референдумі), представляючи суд, за відсутності будь-яких доказів затвердження/введення в дію Конституції України (документ 1996 року, як Основного закону Самостійної української Держави України) постановили неправомірне рішення у вигляді ухвали в адміністративній справі № 160/1414/20 про визнання протиправною та скасування вимоги, яку надіслала приватна юридична особа з назвою Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області зареєстрована в ЄДР як юридична особа з кодом ЄДРПОУ 43145015 а також як відокремленний підрозділ з кодом ЄДРПОУ 44118658 в Державній податковій службі України, і також зареєстрована в приватному американському реєстрі DUN&BRADSTREET як суб`єкт підприємницької діяльності з DUNSномеромBRADSTREET498633699 на представника ОСОБА_7 .

Також, на думку скаржниці, вказана вище злочинна дія, вчинена встановленими суб`єктами кримінального злочину ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ), яка зафіксована ними ж у відповідній ухвалі (електронна версія додається) постановленої (іменем держави, яка припинила своє існування 1 грудня 1991 року, згідно ВОЛІ Українського народу на Всеукраїнському референдумі), була вчинена в момент відсутності будь-яких доказів затвердження/введення в дію Конституції України (документ 254к/96-ВР) 1996 року, як Основного закону Самостійної Української Держави України, Всеукраїнським референдумом. А також, за умови неспростовного факту припинення статтею 2. Закону України від 28 червня 1996 року № 254/96-ВР «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» (копія додається) - дії Конституції (Основного закону) України від 20 квітня 1978 року № 888-09 (перейменованої згідно статті 16. Закону України від 17 вересня 1991 року № 1554-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного закону) Української РСР» Української РСР в Україну), та за умови невиконання частини четвертої статті 61 Розділу VIII «ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ» Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (документ 1к/95-ВР), в частині прийняття нової Конституції України, текст якої буде узгоджений Сторонами, на Всеукраїнському референдумі.

Крім того, зазначена вище злочинна дія, яка вчинена встановленими суб`єктами кримінального злочину - фізичними особами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , здійсненна ними всупереч Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 1997 року ЛЧ® 3-зп справа № 1/1909-97, згідно якого: «Конституція України прийнята Верховною Радою України від імені Українського народу (преамбула Конституції України), який відповідно до статті 5 Конституції України має виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Це право не може бути узурповано державою, її органами або посадовими особами (там же). Отже, прийняття Конституції України Верховною Радою України було безпосереднім актом реалізації суверенітету народу, який тільки одноразово уповноважив Верховну Раду України на її прийняття. Це підтверджується пунктом 1 статті 85 Конституції України, яка не передбачає права Верховної Ради України на прийняття Конституції України, а також статтею 156 Конституції України, згідно з якою законопроект про внесення змін до розділів, які встановлюють засади конституційного ладу в Україні, після його прийняття у Верховній Раді України має затверджуватись всеукраїнським референдумом», та свідчить про їх прямий умисел щодо повалення конституційного ладу, встановленого Конституцією України від 28 червня 1996 року (документ 254к/96-ВР).

Також заявниця зазначає, що вказані учасники організованої групи не є громадянами Самостійної української держави України. Натомість ч.3 ст. 127 КУ чітко визначено, зокрема, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Дана конституційна вимога підкріплена також частиною першою статті 69. Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» згідно якої на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Тому скаржник просить зобов`язати слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області негайно внести відомості до ЄРДР за його заявою від 26.05.2021 року.

На даний час скаржниці відомо, що уповноваженими особами ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області кримінальне провадження за поданою заявою не відкрите та досудове розслідування не розпочато.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явилася, через канцелярію суду надала клопотання про розгляд скарги без її участі, яку просила задовольнити.

Представник ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги та доданих до неї документів, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів скарги встановлено, що скаржниця в порядку ст. 214 КПК України 26.05.2021 року подав до ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області заяву про злочин за ч. 1 ст. 109 КК України в сукупності з ч. 3 ст. 28 КК України, який, як він зазначає, був вчинений 26.05.2021 року і полягає в тому, що полягає в тому, що в цей день за адресою: 49005, місто Дніпро, вулиця Василя Жуковського, 23, в приміщенні юридичної особи приватного права з назвою «Третій апеляційний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 42268164; код КВЕД: 84.23), фізичними особами (суб`єктами кримінального злочину згідно ч.1 ст.18 КК України), які ніколи не набували конституційного громадянства Самостійної української держави України (а відповідно, ніколи не набували владних повноважень) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , керуючись прямим умислом (ч.2 ст.24 КК України), за попередньою змовою співучасників (організованої групи осіб), в «нарадчій» кімнаті, «іменем УКРАЇНИ» (іменем держави, яка припинила своє існування 1 грудня 1991 року, згідно волі Українського народу на Всеукраїнському референдумі), представляючи суд, за відсутності будь-яких доказів затвердження/введення в дію Конституції України (документ 1996 року, як Основного закону Самостійної української Держави України) постановили неправомірне рішення у вигляді ухвали в адміністративній справі № 160/1414/20 про визнання протиправною та скасування вимоги, яку надіслала приватна юридична особа з назвою Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області зареєстрована в ЄДР як юридична особа з кодом ЄДРПОУ 43145015 а також як відокремленний підрозділ з кодом ЄДРПОУ 44118658 в Державній податковій службі України , і також зареєстрована в приватному американському реєстрі DUN&BRADSTREET як суб`єкт підприємницької діяльності з DUNSномеромBRADSTREET498633699 на представника ОСОБА_7 .

Також, на думку скаржниці, вказана вище злочинна дія, вчинена встановленими суб`єктами кримінального злочину ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ), яка зафіксована ними ж у відповідній ухвалі (електронна версія додається) постановленої (іменем держави, яка припинила своє існування 1 грудня 1991 року, згідно ВОЛІ Українського народу на Всеукраїнському референдумі), була вчинена в момент відсутності будь-яких доказів затвердження/введення в дію Конституції України (документ 254к/96-ВР) 1996 року, як Основного закону Самостійної Української Держави України, Всеукраїнським референдумом. А також, за умови неспростовного факту припинення статтею 2. Закону України від 28 червня 1996 року № 254/96-ВР «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» (копія додається) - дії Конституції (Основного закону) України від 20 квітня 1978 року № 888-09 (перейменованої згідно статті 16. Закону України від 17 вересня 1991 року № 1554-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного закону) Української РСР» Української РСР в Україну), та за умови невиконання частини четвертої статті 61 Розділу VIII «ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ» Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (документ 1к/95-ВР), в частині прийняття нової Конституції України, текст якої буде узгоджений Сторонами, на Всеукраїнському референдумі.

Крім того, зазначена вище злочинна дія, яка вчинена встановленими суб`єктами кримінального злочину - фізичними особами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , здійсненна ними всупереч Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 1997 року ЛЧ® 3-зп справа № 1/1909-97, згідно якого: «Конституція України прийнята Верховною Радою України від імені Українського народу (преамбула Конституції України), який відповідно до статті 5 Конституції України має виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні. Це право не може бути узурповано державою, її органами або посадовими особами (там же). Отже, прийняття Конституції України Верховною Радою України було безпосереднім актом реалізації суверенітету народу, який тільки одноразово уповноважив Верховну Раду України на її прийняття. Це підтверджується пунктом 1 статті 85 Конституції України, яка не передбачає права Верховної Ради України на прийняття Конституції України, а також статтею 156 Конституції України, згідно з якою законопроект про внесення змін до розділів, які встановлюють засади конституційного ладу в Україні, після його прийняття у Верховній Раді України має затверджуватись всеукраїнським референдумом», та свідчить про їх прямий умисел щодо повалення конституційного ладу, встановленого Конституцією України від 28 червня 1996 року (документ 254к/96-ВР).

Варто також акцентувати увагу, що зазначена вище злочинна дія, вчинена всупереч, також, Рішенню Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 «Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України (справа про здійснення влади народом)» відповідно до якого КСУ вирішив:

Також заявниця зазначає, що вказані учасники організованої групи не є громадянами Самостійної української держави України. Натомість ч.3 ст. 127 КУ чітко визначено, зокрема, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Дана конституційна вимога підкріплена також частиною першою статті 69. Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» згідно якої на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Тому скаржник просить зобов`язати слідчого СВ ВП № 5ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області негайно внести відомості до ЄРДР за його заявою від 26.05.2021 року.

На час розгляду скарги відомості про внесення відомостей до ЄРДР за вищевказаною заявою слідчому судді надані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявниці витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно дост. 22КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 3 Конституції Українипередбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно достатті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з якимКонституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Статтею 21 Конституції Українипередбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їйконституцієюабо законом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою скаржниці порушує його права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин уповноваженими особами не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в заяві скаржника безпідставно не внесені до ЄРДР, слідчий суддя дійшов до висновку, що вимога про зобов`язання уповноваженої особи СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування підлягає задоволенню.

Доходячи до такого висновку, слідчий суддя також враховує положення ст.ст.8,9 КПК України, згідно якихв Україні діє верховенство права. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 07 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Також відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до ЄРДР щодо конкретної особи за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.

Також слід зазначити, що наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 року № 298 затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.

Підпунктом 1 п. 1 розділу 3 вказаного Положення передбачено внесення відомостей про повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення до Реєстру у термін, визначений ч. 1ст. 214 КПК України. Відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положення № 298.

Керуючись ст.ст. 2, 25, 28, 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 26 травня 2021 року задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області не пізніше 24 годин після отримання копії цієї ухвали внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_11 від 26 травня 2021 року (ЄО/ЖЄО №18910 від 26.05.2021 року), про що надати заявниці відповідний витяг з ЄРДР.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її вручення учасникам провадження.

Слідчий суддя ОСОБА_1