ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року місто Київ № 640/11088/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Громадської організації "Національний екологічний центр України"

до Державної інспекції ядерного регулювання України,

Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України

треті особи Міністерство енергетики України,

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом»

про визнання протиправною та скасування постанови №16 від 23.12.2019,

визнання протиправними дій та скасування ліцензії

№ЕО 000064 від 26.12.2019,

за участю:

представника позивача - Цокура В.В.,

представників відповідача (Державної інспекції ядерного регулювання України)- Беззубцевої Г.С., Матвєєвої В.Г.,

представника третьої особи (Міністерство енергетики України) - Гуземи А.А.,

представника третьої особи (ДП «НАЕК «Енергоатом») -Пальченко О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська організація «Національний екологічний центр України» (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Державної інспекції ядерного регулювання України (далі по тексту - відповідач 1), Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України (далі по тексту - відповідач 2), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову колегії Державної інспекції ядерного регулювання України «Про продовження експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУАЕС у понадпроектний термін за результатами періодичної переоцінки безпеки» №16 від 23.12.2019.

- визначити протиправними дії Державної інспекції ядерного регулювання України щодо продовження дії ліцензії №ЕО 000064 переоформленої 26.12.2019, виданої Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на право провадження діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки» енергоблока №3 Южно-Української АЕС;

- скасувати ліцензію №ЕО 000064 переоформленої 26.12.2019, виданої Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на право провадження діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки» енергоблока №3 Южно-Української АЕС.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 23.12.2019 колегія Державної інспекції ядерного регулювання України (далі - Держатомрегулювання) постановою №16 (далі - Постанова №16) продовжила експлуатацію енергоблока №3 ВП «Южно-Українська АЕС» у понадпроектний термін за результатами періодичної переоцінки безпеки. Держатомрегулювання 26.12.2019 переоформила ліцензію № НОМЕР_1 на право здійснення діяльності «Експлуатація ядерних установок Южно-Української АЕС».

Позивачем вказано, що 10.02.2020 завершувався термін експлуатацію енергоблока №3 Южно-Української АЕС. Южно-Українська АЕС мала намір продовжити термін експлуатації. У зв`язку з цим, Южно-Українською АЕС було проведено та отримано позитивний висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки звіту з періодичної переоцінки безпеки (далі - ЗППБ). Відповідно до описової частини Постанови №16, проведено інспекційне обстеження, яким встановлено виконання умов ліцензії у повному обсязі, розроблені технічні рішення з продовження терміну експлуатації для більшості елементів та конструкцій, виконання протипожежних заходів та аварійна готовність відповідає вимогам нормативних документів. Також зазначено про проведення громадського обговорення 17.12.2019 у м. Южноукраїнськ за участі 874 особи. Однак, як зазначає позивач, відсутні відомості щодо оцінки впливу на довкілля, оцінки транскордонного впливу на довкілля, врахування зауважень та позицій громадськості тощо. Оскільки оцінка впливу на довкілля при вирішенні питання про продовження терміну експлуатації енергоблоку №3 Южно-Української АЕС не проводилася, а відповідно не досліджувалося питання впливу на довкілля планованого виду діяльності (продовження у понадпроектний термін об`єкту підвищеної небезпеки) у визначений Законом спосіб, не залучалася громадськість тощо.

Також зазначено, що оцінка впливу на довкілля є обов`язковою при продовженні терміну експлуатації атомного енергоблоку, а відповідно здійснення усіх дій з боку Державного підприємства "НАЕК" Енергоатом" для початку процедури оцінки впливу на довкілля з повідомлення про плановану діяльність відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

На думку позивача, колегією Держатомрегулювання необгрунтованно та незаконно прийнято оскаржувану постанову, а Держатомрегулювання незаконно переоформлено ліцензію №ЕО 000064 на право здійснення діяльності «Експлуатація ядерних установок Южно-Української АЕС» з порушенням вимог абзацу 1 частини першої статті 3, 5, 14 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», статті 22, пункту 2 частини другої статті 37 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», статті 13 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», статті 2 Конвенції Еспо.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачам у встановлений судом строк надати відзив на позовну заяву.

Державною інспекцією ядерного регулювання України 23.07.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечено та вказано, що наказом Держатомрегулювання від 26.12.2019 №569 було прийняте рішення про переоформлення ліцензії серії ЕО №000064, виданої Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на право здійснення діяльності «Експлуатація ядерних установок Южно-Української АЕС». Переоформленою ліцензією дозволяється «Національній атомній енергогенеруючій компанії «Енергоатом» (далі - ДП НАЕК «Енергоатом») провадження діяльності на етапі життєвого никлу «експлуатація ядерної установки» енергоблока №3 Южно-Української АЕС до видачі ліцензії на провадження діяльності на етапі життєвого циклу «зняття з експлуатації ядерної установки» енергоблока №3 Южно-Української АЕС. Вказано, що дане рішення було прийняте відповідно до компетенції Держатомрегулювання, визначеної законами України. Також зазначено, що статтею 6 Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об`єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» передбачено, що рішення щодо продовження терміну експлуатації існуючих ядерних установок приймається органол державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (Держатомрегулюванля) на підставі висновку державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки шляхом внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки.

Вказано, що підставою для розгляду питання щодо переоформлення зазначеної ліцензії була заява ДП НАЕК «Енергоатом», як експлуатуючої організації Южно-Української АЕС, №1896/06 від 08 лютого 2019 року, у зв`язку із тим, що ДП НАЕК «Енергоатом» відповідно до Загальних вимог до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 квітня 2017 року №136, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 травня 2017 року за №578/30446 (далі - Загальні вимоги до управління старінням) для переходу до довгострокової експлуатації енергоблоку №3 Южно-Української АЕС обрано варіант, згідно з яким протягом проектного строку експлуатації здійснено організаційно-технічні заходи для продовження експлуатації та переходу до довгострокової експлуатації (пункт 2 розділу Ш Загальних вимог до управління старінням). ДП НАЕК «Енергоатом» відповідно до пункту 4 розділу Ш Загальних вимог до управління старінням розроблено та затверджено документ ПМ.3.3812.0240 «Програма підготовки енергоблоку №3 ВП ЮУАЕС до експлуатації в понадпроектний термін» (далі - Програма). Зазначена Програма пройшла державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки та була погоджена Держатомрегулюванням.

Згідно з вимогами Загальних положень безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року №162 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року за №56/14747, рішення щодо можливості продовження терміну експлуатації енергоблока у понад встановлений проектом термін приймається Держатомрегулюванням на основі результатів переоцінки його безпеки. Результати переоцінки безпеки відображаються в звіті з періодичної переоцінки безпеки, розробленому експлуатуючою організацією у відповідності до Загальних вимог до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний строк за результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки (далі - ЗППБ), затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 26 листопада 2004 року №181, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2004 року за №1587/10186, який підлягає державній експертизі з ядерної та радіаційної безпеки звіту з періодичної переоцінки безпеки.

Зазначено, що основною метою ЗППБ є обґрунтування того, що поточний стан систем та елементів енергоблока, рівень його безпеки з урахуванням виконаних модифікацій відповідають вимогам норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, а також підтвердження можливості експлуатації енергоблока у понадпроектний термін. Висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 ВП «Южно-Українська АЕС» затверджено Держатомрегулюванням шляхом введення в дію наказом від 24.12.2019 №566 постанови Колегії Держатомрегулювання №16 від 23.12.2019. Результати державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки матеріалів ЗППБ енергоблока №3 ВП «Южно-Українська АЕС» дозволили зробити наступні узагальнюючі висновки: матеріали Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 Южно-Української АЕС за складовими звіту та обсягом представленої інформації відповідають національним нормативним вимогам зазначеними вище НПА (Загальні положення безпеки атомних станцій, Загальні вимоги до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний строк зі результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки, Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій, Загальні вимоги до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій, Вимоги до структури і змісту звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків діючих АЕС), враховують рекомендації МАГАТЕ SSG-25 «Periodic Safety Review of Nuclear Power Plants» та референтні рівні Асоціації західноєвропейських ядерних регулюючих органів WENRA «Safety Reference Levels for Existing Reactors»; матеріалами ЗППБ підтверджено cпроможність експлуатуючої організації забезпечити під час довгострокової експлуатації енергоблока №3 ЮУ АЕС захист не тільки навколишнього природного середовища, а й населення та персоналу відповідно до вимог норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки.

За посиланням відповідача, Держатомрегулювання прийняла рішення про переоформлення ліцензії серії ЕО №000064 виданої Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», у зв`язку з продовженням терміну експлуатації блоку №3 ЮУ АЕС на підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки та оцінки спроможності зазначеної експлуатуючої організації виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки.

Щодо проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище при продовженні терміну експлуатації блоку №3 ЮУ АЕС, відповідачем зазначено, що відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» пректи господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище та здоров`я людей. Тобто, саме проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище та здоров`я людей. Оскільки, діяльність щодо продовження терміну експлуатації не вимагає розробки окремого проекту, то документація з оцінки її впливу на навколишнє середовище не потребується.

Також, відповідачем зазначено, що пропозиції та зауваження стосовно проекту рішення Держатомрегулювання про можливість продовження експлуатації ядерної установки - енергоблока №3 ЮУ АЕС надходили в усній, письмовій формі та електронною поштою протягом всього процесу публічного громадського обговорення - з 22 листопада 2019 року по 22 грудня 2019 року. Перелік пропозицій та зауважень, по надійшли до Держатомрегулювання протягом публічного громадського обговорення проекту рішення Державної інспекції ядерного регулювання України про можливість продовження експлуатації ядерної установки - енергоблока №3 ЮУ АЕС, а також відомості про врахування або відхилення пропозицій та зауважень громадськості, наведені у «Звіті про публічне громадське обговорення проекту рішення Державної інспекції ядерного регулювання України про можливість продовження експлуатації ядерної установки - енергоблока №3 Южно-Української АЕС» який розміщений у повному обсязі на офіційному веб-сайті Держатомрегулювання та на веб-сайті відокремленого підрозділу Южно-Української АЕС.

Разом з тим, 17.08.2020 Державною інспекцією ядерного регулювання України подано додаткові пояснення до відзиву, в яких вказано, що на думку відповідача, права та інтереси позивача діями Держатомрегулювання не були порушені, оскільки відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Таким чином, при зверненні до суду повинен бути наявним об`єкт судового захисту, а саме порушене право, свобода або інтерес особи. Між тим, позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, свобод або інтересів, не надав належних доказів, в чому ж були порушені саме його права, свободи або інтереси при прийнятті відповідачем рішення про переоформлення ліцензії серії ЕО №000064 чи яким законом йому надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб. Відсилки позивача тільки до одного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», вказівка на прогалини законодавства України та неврахування всього масиву нормативно-правових актів та процедур у сфері ядерної та радіаційної безпеки на відміну від розгляду цього питання Держатомрегулюванням в комплексі, не є порушенням чинного законодавства України у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також порушенням міжнародних зобов`язань України у сфері охорони довкілля. Таким чином, відповідач вказує, що позивач не довів наявність його порушеного права, свободи або інтересу, в зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2020 задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи - Міністерство енергетики та захисту довкілля України та Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

За наслідками підготовчого засідання 07.12.2020, визначено, що правильне найменування третьої особи - Міністерство енергетики України (код ЄДРПОУ 37552996).

Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подано пояснення, в яких вказано, що законодавством у сфері використання ядерної енергії не вимагається здійснення оцінки впливу на довкілля під час продовження експлуатації енергоблоків діючих АЕС. Також вказано, що запрошення громадськості до участі у громадських слуханнях з питань обґрунтування безпеки продовження строку експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУАЕС було опубліковано 30.08.2019 на офіційних сайтах Компанії та ВП ЮУАЕС. Для громадськості була забезпечена можливість надати свої пропозиції чи коментарі до Держатомрегулювання для їх врахування під час прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУАЕС. Відповідні матеріали, які стосуються аналізу впливу на довкілля також були опубліковані на офіційному сайті ВП ЮУАЕС для ознайомлення. Для тих, хто не має можливості користування електронними засобами масової інформації, було забезпечено розповсюдження відповідних матеріалів у паперовому вигляді як в інформаційному центрі ВП ЮУАЕС (м. Южноукраїнськ), так й в адміністративних центрах, розташованих в зоні спостереження АЕС (Вознесенськ, Олександрівка, Доманівка, Арбузинка, Братське та ін.)

Міністерством енергетики України 25.11.2020 подано письмові пояснення щодо позову, проте останні не приймаються судом до уваги, оскільки не підписані повноважною особою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи №640/11088/20 по суті. Зобов`язано відповідача у встановлений судом строк надати суду всі наявні у нього докази про дотримання вимог законодавства щодо проведення громадських слухань, врахування пропозицій, зауважень громадськості, проведення оцінки впливу на довкілля наслідків експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУАЕС у понадпроектний термін та інших обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.

Міністерством енергетики України 01.02.2021 подано письмові пояснення щодо позову, в яких вказано, що обґрунтування забезпечення безпеки довкілля під час експлуатації АЕС наводиться у окремому розділі Звіту з періодичної переоцінки безпеки експлуатації енергоблоку АЕС - 14 факторів безпеки «Вплив на навколишнє середовище». Діяльність з продовження експлуатації енергоблоків у понадпроектний термін здійснюється на підставі ліцензії, яка видана Держатомрегулювання на окремий етап життєвого циклу «експлуатація ядерної установки». Термін дії ліцензії на цей етап обмежується виданням нової ліцензії на здійснення діяльності на наступному окремому етапі життєвого циклу - «зняття з експлуатації ядерної установки». Таким чином, законодавством у сфері використання ядерної енергії не вимагається здійснення оцінки впливу на довкілля під час продовження експлуатації енергоблоків діючих АЕС.

Також вказано, що оскільки Держатомрегулювання діяло відповідно до повноважень, передбачених у Положенні про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №363, відповідно до норм Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об`єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення», Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», тому, на думку третьої особи, позиція позивача щодо протиправного продовження експлуатації енергоблоку №3 ВП «Южно-Української АЕС» у понадпроектний термін без висновку оцінки впливу на довкілля є необгрунтованою та безпідставною.

Державною інспекцією ядерного регулювання України 02.02.2021 подано додаткові пояснення до відзиву.

В судовому засіданні 20.05.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Представники третіх осіб заперечували проти позовних вимог в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши наявні документи, матеріали, пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією ядерного регулювання України видано Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ліцензію від 19.07.2002 серії ЕО 000064 на право провадження діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки» енергоблока №3 Южно-Української АЕС.

Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подано до Державної інспекції ядерного регулювання України заяву від 08.02.2019 №1896/06 на внесення змін до ліцензії на право здійснення діяльності з експлуатації ядерних установок Южно-Української АЕС, в якій останній просив переоформити/внести зміни/ліцензію у зв`язку із забезпеченням довгострокової експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУ АЕС на енергетичних рівнях потужності після досягнення встановленого проектом служби строку служби (експлуатації на провадження діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки»), ліцензія серії ЕО №000064.

Постановою Колегії Державної інспекції ядерного регулювання України від 23.12.2019 №16 «Про продовження експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУ АЕС у понадпроектний термін за результатами періодичної переоцінки безпеки» постановлено:

1. Затвердити Висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 ВП ЮУАЕС.

2. Ґрунтуючись на відомостях, наданих у Звіті з періодичної переоцінки безпеки енергоблока щодо термінів експлуатації корпусу реактора, споруд, систем та елементів, важливих для безпеки, висновку державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 ВП «Южно-Українська АЕС», визнати обґрунтованою можливість безпечної експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУАЕС на визначених у проекті рівнях потужності.

3. Встановити дату наступної періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 ВП ЮУАЕС 10 лютого 2030 року.

4. Департаменту з питань безпеки ядерних установок забезпечити здійснення дозвільних процедур для переоформлення ліцензії серії ЕО №000064 на право здійснення діяльності «Експлуатація ядерних установок Южно-Української АЕС».

5. Продовжити термін дії Окремого дозволу серії ОД № 000064/35/15 на пуск ядерної установки енергоблока №3 ВП «Южно-Українська АЕС» після проведення планово-попереджувального ремонту з перевантаженням активної зони.

У вказаній постанові, за результатами інспекційного обстеження було встановлено наступне:

- Умови ліцензії серії ЕО №000064 від 19 липня 2002 року на право здійснення діяльності «Експлуатація ядерних установок Южно -Української АЕС» та окремого дозволу серії ОД № 000064/34/15 виконуються у повному обсязі.

- На час проведення інспекційного обстеження не завершено виконання заходів «Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій» (далі - КзППБ) у погоджених обсягах.

- На час проведення інспекційного обстеження виконана оцінка технічного стану елементів систем важливих для безпеки, у тому числі критичних елементів. Розроблені заходи з підтримки в прийнятних межах деградації обладнання, систем та елементів, важливих для безпеки. Ці заходи включені в Програму управління старінням елементів енергоблоку №3 Южно-Української АЕС, визначені терміни їх виконання. Розроблені технічні рішення з продовження терміну експлуатації для більшості елементів та конструкцій. Для низки обладнання тривають роботи продовження терміну експлуатації в ППР-2019. Виконано роботи з кваліфікації обладнання на «жорсткі» умови навколишнього середовища та сейсмічні впливи і оцінки сейсмостійкості трубопроводів, будівель та споруд в рамках заходів КзППБ №10101 і №18101. Робота з оцінки сейсмостійкості арматури, що встановлена на трубопроводах систем важливих для безпеки в стадії виконання.

- Стан робіт з усунення на енергоблоці №3 ВП ЮУАЕС відступів від вимог норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки свідчить про те, що роботи виконуються в обсягах та у терміни погоджені Держатомрегулюванням.

- Звіт з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 ВП ЮУАЕС розроблено у визначених обсягах та у встановлені терміни.

- Стан виконання організаційних заходів з питань пожежної безпеки ВП ЮУАЕС, утримання систем протипожежного захисту та території енергоблока № 3, проведення спеціального навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки та протипожежних тренувань, відповідає вимогам нормативно-правових актів.

- Завершення виконання протипожежних заходів КзППБ в узгоджені терміни та у відповідності з вимогами норм, правил і стандартів з питань пожежної безпеки дозволить зробити висновок про спроможність здійснення діяльності на етапі життєвого циклу «експлуатація ядерної установки» із експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУАЕС під час довгострокової експлуатації.

- Стан аварійної готовності і реагування ВП ЮУАЕС відповідає вимогам законодавчих та нормативно-правових актів у сфері використання ядерної енергії, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

- Стан радіаційної безпеки та безпеки поводження з радіоактивними відходами ВП ЮУАЕС відповідає вимогам нормативно-правових актів у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки. Заходи, визначені «Комплексною програмою поводження з РАВ ДП НАЕК «Енергоатом» на період 2012-2016 р.р.» ПМ-Д.0.18.174-12, виконуються у встановлені терміни. Вимоги регламентів й інструкцій з радіаційної безпеки та безпеки поводження з РАВ дотримуються. Функціонування системи обліку, ідентифікації та реєстрації РАВ відповідає вимогам чинних нормативних документів.

- Надані ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП ЮУАЕС) документи для внесення змін (переоформлення) ліцензії серія ЕО № 000064 від 19 липня 2002 року на право здійснення діяльності «Експлуатація ядерних установок Южно-Української АЕС» щодо готовності ДП НАЕК «Енергоатом» до здійснення діяльності на етапі життєвого циклу "експлуатація ядерної установки» із експлуатації енергоблоку №3 ВП ЮУАЕС під час довгострокової експлуатації є повними, достовірними та відображають фактичний стан справ.

Інспекцією з ядерної безпеки на Південно-Українській АЕС була здійснена перевірка стану впровадження заходів, визначених в Акті інспекційного обстеження від 22.11.2019 №АІО-306/15-25/03, що знаходяться у стадії виконання. За результатами перевірки встановлено, що всі зазначені в Акті заходи станом на 23.12.2019 виконуються в узгоджених обсягах та у заплановані терміни.

З метою залучення громадськості до участі в управлінні державними справами, обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, надання можливості для вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади Держатомрегулювання 17 грудня 2019 року в м. Южноукраїнськ, були проведені громадські слухання стосовно можливості продовження терміну експлуатації ядерної установки - енергоблока №3 ВП ЮУАЕС.

В громадських слуханнях взяли участь представники Держатомрегулювання, ДП «ДНТЦ ЯРБ», ДП «НАЕК «Енергоатом», ВП ЮУАЕС, представники громадських організацій та місцевих ЗМІ, міських та сільських рад, а також мешканці населених пунктів зони спостереження ВП ЮУАЕС. Кількість зареєстрованих учасників громадських слухань становила 874 особи.

Також, Колегія Держатомрегулювання констатувала, що результати державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 ВП ЮУАЕС та результати інспекційних обстежень підтверджують можливість безпечної довгострокової експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУАЕС. Енергоблок №3 ВП ЮУАЕС відповідає вимогам з безпеки за показниками цільових критеріїв безпеки. Держатомрегулюванням забезпечено проведення громадського обговорення питання про можливість продовження експлуатації ядерної установки - енергоблока №3 ВП ЮУАЕС.

Наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 24.12.2019 №566 «Про введення в дію постанови Колегії Держатомрегулювання від 23.12.2019 №16» затверджено постанову Держатомрегулювання від 23.12.2019 №16 «Про продовження експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУ АЕС у понадпроектний термін за результатами періодичної переоцінки безпеки».

Вважаючи протиправними постанову колегії Державної інспекції ядерного регулювання України від 23.12.2019 №16 та дії Державної інспекції ядерного регулювання України щодо продовження дії ліцензії №ЕО 000064 переоформленої 26.12.2019, виданої Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1,2 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №363 Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії.

Держатомрегулювання у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її провадження, як виняток із загальних положень, установлених Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначає Закон України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» від 11.01.2000 №1370-XIV (далі- Закон №1370-XIV».

Згідно статті 2 Закону №1370-XIV основними завданнями цього Закону є правове регулювання відносин під час провадження дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії.

При цьому, документами дозвільного характеру є - ліцензії, дозволи, у тому числі окремі дозволи, сертифікати про затвердження у разі перевезення радіоактивних матеріалів (пункт 4 статті 1 Закону №1370-XIV).

Ліцензія на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії - документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що засвідчує право ліцензіата на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії за умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (пункт 10 статті 1 Закону №1370-XIV).

Ліцензування - видача, внесення змін, переоформлення, зупинення дії та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій; ведення ліцензійних справ, контроль за додержанням ліцензіатами умов провадження ліцензованої діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки і фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; видача розпоряджень про усунення порушень умов провадження ліцензованої діяльності (пункт 11 статті 1 Закону №1370-XIV).

Переоформлення ліцензії - видача органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки ліцензії на новому бланку на заміну чинної з урахуванням умов, на підставі яких була видана чинна ліцензія, та змін, що стали підставою для її переоформлення (пункт 13 статті 1 Закону №1370-XIV).

Відповідно до статті 14 Закону №1370-XIV ліцензії у сфері використання ядерної енергії видаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на бланках спеціального зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Замовлення на виготовлення бланків ліцензій у сфері використання ядерної енергії здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Порядок обліку, зберігання бланків ліцензій у сфері використання ядерної енергії та ведення відповідної звітності встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Строк дії ліцензії встановлюється:

на провадження діяльності на окремих етапах життєвого циклу ядерних установок та сховищ для захоронення радіоактивних відходів відповідно до передбачуваної поданими документами тривалості відповідного етапу життєвого циклу зазначених установки або сховища;

на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії на строк, не менший ніж три роки.

Протягом строку дії ліцензії орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки може вносити до неї зміни чи здійснювати переоформлення ліцензії.

Підставами для внесення змін до ліцензії є:

зміна найменування або місцезнаходження ліцензіата - юридичної особи або прізвища, імені та по батькові, місця проживання ліцензіата - фізичної особи (без зміни місця провадження діяльності), крім зміни найменування у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. У такому разі товариство має право на провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії на підставі виданої раніше такому товариству ліцензії;

намір ліцензіата поширити дію ліцензії на додаткові ядерні установки, сховища для захоронення радіоактивних відходів, будівлі чи об`єкти, додаткові джерела іонізуючого випромінювання, щодо поводження з якими встановлені умови ліцензії, а також розширити межі майданчика, на якому розміщено ядерну установку або сховище для захоронення радіоактивних відходів;

намір ліцензіата продовжити строк дії ліцензії;

внесення змін до чинних, набрання чинності новими нормативно-правовими актами з ядерної та радіаційної безпеки;

виявлення у процесі провадження діяльності або під час здійснення державного нагляду за виконанням умов ліцензії обставин, що потребують перегляду і зміни умов ліцензії.

Ліцензія підлягає переоформленню у разі:

Реорганізації ліцензіата, крім перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство;

зміни місця або території провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;

виявлення ліцензіатом наміру внести зміни до ліцензії, що потребують перегляду спроможності заявника дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки.

У разі переоформлення ліцензії орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки приймає рішення про визнання попередньої ліцензії недійсною із внесенням відповідних змін до єдиного реєстру виданих ліцензій не пізніше наступного робочого дня.

Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, на який видавалася ліцензія, що підлягала переоформленню.

Розгляд заяви про внесення змін до ліцензії та її переоформлення здійснюються у порядку, встановленому для видачі ліцензії. Заява про внесення змін до ліцензії у зв`язку з продовженням строку її дії подається ліцензіатом до закінчення строку дії ліцензії у строки, встановлені статтею 12 цього Закону для розгляду заяви органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Згідно статті 6 Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об`єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» від 08.09.2005 №2861-IV рішення щодо продовження терміну експлуатації існуючих ядерних установок і об`єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі висновку державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки шляхом внесення змін до ліцензії на експлуатацію ядерної установки або об`єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами.

Як зазначено відповідачем, підставою для розгляду питання щодо переоформлення зазначеної ліцензії була заява ДП «НАЕК «Енергоатом», як експлуатуючої організації Южно-Української АЕС, №1896/06 від 08.02.2019, у зв`язку із тим, що ДП НАЕК «Енергоатом» відповідно до Загальних вимог до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 13 квітня 2017 року №136, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 травня 2017 року за №578/30446 (далі - Загальні вимоги до управління старінням) для переходу до довгострокової експлуатації енергоблоку №3 Южно-Української АЕС обрано варіант, згідно з яким протягом проектного строку експлуатації здійснено організаційно-технічні заходи для продовження експлуатації та переходу до довгострокової експлуатації (пункт 2 розділу Ш Загальних вимог до управління старінням). ДП НАЕК «Енергоатом» відповідно до пункту 4 розділу Ш Загальних вимог до управління старінням розроблено та затверджено документ ПМ.3.3812.0240 «Програма підготовки енергоблоку №3 ВП ЮУАЕС до експлуатації в понадпроектний термін» (далі - Програма). Зазначена Програма пройшла державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки та була погоджена Держатомрегулюванням.

За посиланням відповідача, основним документом, на основі якого ухвалене Держатомрегулюванням рішення щодо переоформлення ліцензії серії ЕО № 000064 у зв`язку із продовженням терміну експлуатації енергоблоку № 3 ЮУ АЕС у понадпроектний період, є Звіт з періодичної переоцінки безпеки. Вказано, що в ЗППБ включається інформація в об`ємі, який є необхідним і достатнім для оцінки поточного стану систем та елементів енергоблока, рівня його безпеки з урахуванням виконаних модифікацій енергоблока в цілому і можливості продовження його експлуатації на обґрунтований термін.

У відповідності до пункту 1.1 Загальних положень безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року №162 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року за №56/14747, ці Загальні положення встановлюють потреби і критерії забезпечення безпеки атомних станцій, а також основні технічні та організаційні заходи, спрямовані на їх реалізацію, захист персоналу атомних станцій, населення і навколишнього природного середовища від можливого радіаційного впливу. Обсяг і повнота реалізації цих заходів повинні визначатися нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, чинними в Україні.

Відповідно до пункту 10.8 Загальних положень безпеки атомних станцій, експлуатуюча організація (далі- ЕО) за результатами періодичної переоцінки безпеки подає до Держатомрегулювання заяву про продовження терміну експлуатації енергоблока.

Рішення про можливість продовження терміну експлуатації енергоблока АС понад встановлений проектом термін приймається Держатомрегулюванням на основі результатів переоцінки його безпеки. Однією з умов продовження експлуатації енергоблоку в понад встановлений проектом термін є виконання цільових критеріїв безпеки для діючих енергоблоків АС.

Для обґрунтування безпеки під час продовження проектного терміну експлуатації енергоблока ЕО розробляє ЗППБ. За результатами переоцінки безпеки енергоблока визначаються термін, режими і умови його подальшої експлуатації.

Для підготовки енергоблока АС до експлуатації в понад проектний термін ЕО не менше ніж за три роки до закінчення проектного терміну розробляє програму, у якій визначаються обсяг, порядок і терміни виконання відповідних організаційно-технічних

заходів, спрямованих на підготовку енергоблока до експлуатації в понад проектний термін. Зазначена програма, ЗППБ надаються ЕО до Держатомрегулювання.

Порядок продовження терміну експлуатації конструкцій, систем і елементів, важливих для безпеки, визначається окремими документами ЕО і погоджується Держатомрегулюванням. Необхідною умовою отримання дозволу на продовження терміну експлуатації конструкцій, систем та елементів є виконання ЕО заходів щодо відновлення їх ресурсу або підтвердження функціональних і надійнісних характеристик за результатами спеціального обстеження і оцінки технічного стану.

Щодо тверджень позивача про не проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище при продовженні терміну експлуатації блоку №3 ЮУ АЕС, суд зазначає наступне.

Згідно статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Тобто, саме проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище та здоров`я людей. Оскільки, діяльність щодо продовження терміну експлуатації не вимагає розробки окремого проекту, то документація з оцінки її впливу на навколишнє середовище не потребується.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі-Закон № 2059-VIII).

Згідно частини першої статті 3 Закону №2059-VIII, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 3 Закону №2059-VIII перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів (крім дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного палива та сировини для одержання вторинного ядерного палива, матеріалів, що діляться та відтворюються, потужність яких не перевищує 1 кіловат постійного теплового навантаження);

Згідно пункту 22 частини другої статті 3 Закону №2059-VIII розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1010 «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об`єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об`єктів, визначених пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", зокрема, розширення господарської діяльності або об`єктів, які підлягали оцінці впливу на довкілля та щодо яких було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля, порогові значення для яких у частинах другій і третій статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" не встановлені, за умови, що в результаті такого розширення господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення (пункт 6 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1010).

Матеріали справи містять витяг зі звіту з періодичної переоцінки безпеки Южно-Української АЕС Енергоблок №3, Фактор безпеки №14 «Вплив на навколишнє середовище», затверджений першим віце-президентом-технічним директором Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» О.В. Шавлаковим 16.04.2019. Повний текст звіту розміщений за посиланням https://www.sunpp.mk.ua/sites/default/files/custom_media/fb-14_oppb.3_vplyv_na_navkolyshnye_seredovyshche.pdf, та міститься у відкритому доступі.

У складі Звіту з періодичної переоцінки безпеки виконано аналіз 14 факторів безпеки, які містяться в главах ЗППБ.

Відповідно до висновків ЗППБ: «У ВП ЮУАЕС реалізовано та справно функціонує ефективна система радіаційного контролю. Ця система дозволяє здійснювати не лише контроль за параметрами навколишнього середовища, а й контроль за технологічним процесом і поширенням радіаційного забруднення. Оскільки основним джерелом радіаційного забруднення є паливо, то технологічний радіаційний контроль дозволяє своєчасно відстежити пошкодження таких фізичних бар`єрів як матриця та паливна оболонка, та своєчасно запобігти подальшому поширенню радіоактивних елементів. Таким чином запобігає поширенню радіаційного забруднення за межі контуру теплоносія, а радіонукліди, що надійшли в теплоносій, виводяться з контуру на установках СВО. Результати вимірювань викидів і скидів за роки експлуатації показують, що фактичні рівні скидів і викидів після очисних установок на два порядки нижче граничних значень викидів і скидів регламентованих для ВП ЮУАЕС у [13,14], згідно з НРБУ-97. Завдяки чому радіаційна обстановка навколо ВП ЮУАЕС знаходиться на тому ж рівні, що й до пуску енергоблоків у експлуатацію. Це підтверджує порівняння результатів досліджень повітряного середовища, водних об`єктів, ґрунту, рослинності та ін. За роки експлуатації ВП ЮУАЕС з результатами досліджень, проведених до будівництва ВП ЮУАЕС (див. [15]). Накопичений персоналом досвід експлуатації енергоблока з реакторною установкою В-302, налагоджений технологічний процес, а також стабільність і висока якість поставлених протягом десятиліть на ВП ЮУАЕС паливних збірок, дозволяє стверджувати, що немає передумов для збільшення фактичних значень викидів і скидів у подальшому. ВП ЮУАЕС проводить планомірну діяльність зі зниження радіаційного впливу на навколишнє середовище, зокрема: - виконується та періодично оновлюється «Програма підвищення радіаційної безпеки ВП ЮУАЕС» ПМ.0.0026.0029; - діє програма ALARA, реалізація заходів якої сприяє зниженню колективних і індивідуальних доз персоналу ВП ЮУАЕС і підрядних організацій, стабілізації та зниженню темпів накопичення РАВ, відсутності випадків перевищення контрольних рівнів і основних дозових меж і радіаційних аварій; - діє «Програма мінімізації радіоактивних відходів у ВП «Южно-Українська АЕС» ПМ.0.0006.0003»; - введення в промислову експлуатацію системи АСКРО дає можливість контролювати радіаційні параметри навколишнього середовища в автоматичному режимі.» (стор.175 І том справи).

З огляду на викладене вбачається, що прийняттю оскаржуваної постанови та продовженню дії ліцензії №ЕО 000064 передували заходи із здійснення періодичної переоцінки безпеки відповідної АЕС за критеріями, визначеними вимогами законодавства України. Зворотного позивачем не наведено.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 ВП «Южно-Українська АЕС» затверджено Держатомрегулюванням шляхом введення в дію наказом від 24.12.2019 № 566 постанови Колегії Держатомрегулювання від 23.12.2019 № 16.

Результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки матеріалів ЗППБ енергоблока № 3 ВП «Южно-Українська АЕС» зроблено наступні висновки: «Матеріали Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока № 3 Южно-Української АЕС за складовими звіту та обсягом представленої інформації відповідають національним нормативним вимогам (Загальні положення безпеки атомних станцій, Загальні вимоги до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понадпроектний строк за результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки, Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій, Загальні вимоги до управління старінням елементів і конструкцій та довгострокової експлуатації енергоблоків атомних станцій, Вимоги до структури і змісту звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблоків діючих АЕС), враховують рекомендації МАГАТЕ (SSG-25 «Periodic Safety Review of Nuclear Power Plants») та референтні рівні Асоціації західноєвропейських ядерних регулюючих органів («WENRA Safety Reference Levels for Existing Reactors»).

Матеріалами ЗППБ підтверджено спроможність EO забезпечити під час подальшої експлуатації енергоблока №З ЮУАЕС захист персоналу, населення та навколишнього природного середовища відповідно до вимог норм і правил з ЯРБ.» (стор. 169 І том справи).

Щодо тверджень позивача про продовження терміну експлуатації енергоблока №3 Южно-Української АКС без врахування врахування зауважень та позицій громадськості, суд зазначає наступне.

Право вільного доступу до інформації про екологічний стан навколишнього середовища та участь громадськості в обговоренні питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, включаючи порядок проведення громадського обговорення та громадських слухань у сфері ядерної та радіаційної безпеки визначається Конституцією України та , зокрема, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»; «Про поводження з радіоактивними відходами»; - «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»; «Про місцеве самоврядування в Україні»; «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об`єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення»; «Про інформацію»; «Про доступ до публічної інформації»; постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» №1122 від 18 липня 1998 року; постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на довкілля» №771 від 29 червня 2011 року; постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» № 996 від 03 листопада 2010 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771 (далі-Постанова №771) громадське обговорення передбачає: інформування громадськості про початок розгляду проекту рішення та можливість узяти в ньому участь; забезпечення доступу громадськості до проекту рішення, документів, на підставі яких приймається таке рішення, та іншої необхідної інформації; надання можливості громадськості подавати пропозиції (зауваження) для врахування під час прийняття рішення (далі - пропозиції (зауваження), брати участь у громадських слуханнях та інших формах громадського обговорення; розгляд поданих пропозицій (зауважень); інформування громадськості про врахування чи відхилення поданих пропозицій (зауважень) із зазначенням підстави; забезпечення ознайомлення громадськості з прийнятим рішенням.

Згідно пункту 20 Постанови №771 за результатами громадського обговорення його організатор готує матеріали, які включають документи, що підтверджують факти розміщення в засобах масової інформації, на інформаційних стендах відомостей про його проведення, надсилання індивідуальних повідомлень тощо, перелік пропозицій (зауважень), що надійшли, та відомості про їх врахування або причини відхилення (зокрема часткового), а в разі відсутності пропозицій (зауважень) - акт про їх відсутність.

Пунктом 21 Постанови №771 визначено, що оприлюднення результатів розгляду пропозицій (зауважень) здійснюється у двотижневий строк після прийняття рішення шляхом опублікування в засобах масової інформації, що розповсюджуються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті органу, що приймає рішення.

На офіційному сайті Южно-Української АЕС (https://www.sunpp.mk.ua/uk/ltoe/8170) розміщений ПРЕС-РЕЛІЗ про процес громадських слухань з обґрунтування безпеки продовження строку експлуатації енергоблока №3 Южно-Української АЕС від 08.11.2019.

Також, на офіційному сайті Южно-Української АЕС (https://www.sunpp.mk.ua/uk/ltoe_ua) розміщені стенограми та списки учасників громадських слухань з питань обґрунтування безпеки продовження строку експлуатації енергоблока №3 ВП ЮУАЕС.

На офіційному сайті Державної інспекції ядерного регулювання України розміщена інформація від 22.11.2019 про «Продовження терміну експлуатації енергоблоку № 3 ЮУАЕС» (https://snriu.gov.ua/news/prodovzhennya-terminu-ekspluataciyi-energobloku-3-yuuaes) відповідно до якої розміщено повідомлення, що з метою залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, надання можливості вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади Державна інспекція ядерного регулювання України з 22 листопада по 22 грудня 2019 року проводить публічне громадське обговорення питання про можливість продовження експлуатації ядерної установки - енергоблоку №3 Южно-Української АЕС. Зауваження та пропозиції до проекту рішення приймаються до 22 грудня 2019 року (адреса: Державна інспекція ядерного регулювання України, м. Київ, 01011, вул. Арсенальна 9/11 (в письмовому вигляді); e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Також, прикріплено посилання на Звіті з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ) енергоблоку № 3 Южно-Української АЕС для ознайомлення громадськості.

Перелік пропозицій та зауважень, по надійшли до Держатомрегулювання протягом публічного громадського обговорення проекту рішення Державної інспекції ядерного регулювання України про можливість продовження експлуатації ядерної установки - енергоблока № З ЮУ АЕС, а також відомості про врахування або відхилення пропозицій та зауважень громадськості, наведені у «Звіті про публічне громадське обговорення проекту рішення Державної інспекції ядерного регулювання України про можливість продовження експлуатації ядерної установки - енергоблока №3 Южно-Української АЕС» який розміщений у повному обсязі на офіційному веб- сайті Держатомрегулювання (https://snriu.gov.ua/news/zvit-pro-publichne-gromadske-obgovorennya-proyektu-rishennya-derzhavnoyi-inspekciyi-yadernogo-regulyuvannya-pro-mozhlivist-prodovzhennya-ekspluataciyi-energobloku-3-yuzhno-ukrayinskoyi-aes) та на веб-сайті Южно-Української АЕС (https://www.sunpp.mk.ua/sites/default/files/custom_media/zvit_pro_gromadski_sluhannya_xs.pdf).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Громадській організації "Національний екологічний центр України" було здійснено розсилку «Про публічне громадське обговорення продовження терміну експлуатації енергоблоку №3 ЮУ АЕС», що підтверджується листом Держатомрегулювання від 22.11.2019 №07-34/13747 (стор.99-102 ІІ том справи).

Зважаючи на викладене, судом відхиляються доводи позивача щодо продовження терміну експлуатації енергоблока №3 Южно-Української АКС без врахування зауважень та позицій громадськості, оскільки вищезазначеним підтверджується, що процедура публічного громадського обговорення проведена з інформуванням громадськості про проведення, з наданням пропозицій та зауважень, відомостями про їх врахування або відхилення, розміщенням на офіційних веб-сайтах повної інформації, звітів, оприлюднення інформації, відбулась з додержанням всіх законодавчих вимог.

Разом з тим, суд підтримує доводи відповідача та третіх осіб щодо відсутності порушеного права позивача та зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини першої та частини третьої статті 1 Закону України №4572-VI «Про громадські об`єднання» (далі- Закон №4572-VI), громадська організація - це добровільне об`єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Пунктом 2 частини першої статті 11 Закону №4572-VI передбачено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону №4572-VI для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Водночас, право громадських організацій на звернення до суду із відповідними позовами у розумінні пункту 2 частини першої статті 21 наведеного Закону є загальною прерогативою та обмежено певними категоріями правовідносин, з якими безпосередньо пов`язана статутна діяльність громадських організацій, та законодавством, яке безпосередньо регулює відповідні правовідносини.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Водночас передбачена законом можливість звернення до суду громадських організацій за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб передбачає, що такі особи можуть і самостійно звернутися до суду з таким позовом, проте у цьому випадку належить встановити факт порушення їхніх прав, свобод чи інтересів оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №640/11643/19 (адміністративне провадження №К/9901/4128/20).

Зі статуту Національного екологічного центру України (НЕЦУ) вбачається, що НЕЦУ має право здійснювані таку діяльність, зокрема, представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у органах державної та судової влади, місцевого самоврядування, інших організаціях: залучати вчених і інших фахівців, представників громадськості до обговорення проектів пов`язаних з природокористуванням та впливом на довкілля: вносити пропозиції до органів державної влади та місцевого самоврядування. (Том 1 а.с.28)

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів тому, що будь-які особи уповноважували Громадську організацію "Національний екологічний центр України" захищати їх права, в тому числі в судовому порядку.

Згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з предметом і підставами позову в цій справі, суд вважає за необхідне зазначити, що громадська організація, зважаючи на мету свого створення, може бути учасником певних правовідносин, будучи наділеним певним обсягом прав та обов`язків. Залежно від характеру цих правовідносин, їх змісту та власне правового статусу громадської організації у певному правовідношенні залежить обсяг її прав та способів їх реалізації.

Громадська організація наділена процесуальною правосуб`єктністю, тож може звертатися до суду за захистом своїх прав. Спосіб захисту в такому випадку обумовлюється предметом спору, підставами позову, обставинами, за яких виник спір, але насамперед повинен мати на меті відновити/захистити порушенні права від неправомірних рішень, дій/бездіяльності, якщо розглядати це в контексті адміністративного судочинства, суб`єктів владних повноважень у публічно-правових відносинах.

Але в будь-якому випадку звернення, як в цій справі, громадської організації з адміністративним позовом до суб`єкта владних повноважень передбачає існування публічно-правового спору (який виник щодо права (громадської організації), яке ґрунтується за законі). Такий спір має бути реальним, а наслідки оспорених рішень, дій/бездіяльності, так само як і результат вирішення судом спору, повинні мати безпосередній вплив на відповідне право (порушення якого зумовило звернення до суду). Посилання на опосередковані наслідки від неправомірних рішень, дій/бездіяльності чи на абстрактні права, за захистом яких подано цей позов, чи правомірну мету, яку в такий спосіб (подання адміністративного позову) переслідує заявник, не можуть слугувати свідченням як виникнення спору, так і підставою для захисту порушених прав (в тому сенсі, як їх трактує позивач).

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №804/577/18 (провадження №К/9901/58376/18).

Таким чином, за наслідком розгляду та дослідження всіх обставин та матеріалів справи, судом встановлено відсутність порушеного права позивача.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа має мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) від 4 грудня 1995 року, заява № 23805/94, § 36).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, судовому захисту підлягає порушене право.

Так, відповідно до статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином.

Таким чином, право особи на звернення до Європейського суду з прав людини пов`язане з наявністю у неї статусу жертви (потерпілого). Слово «жертва» в контексті статті 34 Конвенції означає особу або осіб, яких прямо або опосередковано торкнулося стверджуване порушення. Отже, стаття 34 стосується не тільки безпосередньої жертви або жертви стверджуваного порушення, але також непрямих жертв, яким порушення заподіяло б шкоду або які б мали дійсну і особисту зацікавленість в тому, щоб воно припинилося (Валліанатос та інші проти Греції [ВП], №№ 29381/09 та 32684/09, п. 47, від 7 листопада 2011).

Щоб мати можливість подати скаргу відповідно до статті 34, заявник повинен бути здатним довести, що оскаржуваний захід «зачіпає його безпосередньо» (Тенасє проти Молдови [ВП], № 7/08, п. 104, від 27 квітня 2010, Берден проти Сполученого Королівства [ВП], №. 13378/05, п. 33, від 29 квітня 2008).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77-79, 139, 243- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2021.