Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2021 року м. Київ № 640/12235/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за первісним позовом Головного управління Державної казначейської служби України у м. КиєвідоКомунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово- транспортних споруд м. Києва" третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд"провизнання недійсними додаткових угод та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово- транспортних споруд м. Києва" до треті особи: Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві Київська міська рада, Департамент транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії представники учасників справи:ТОВ "Еко-Буд-Трейд" - Сидорчук Р.Д.; позивача - Кендюх Т.В., Абашина О.Ю.; відповідача - Дурицька М.Є.; КМР - Івашов Г.Л. (у судовому засіданні 13.05.2021, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),
ВСТАНОВИВ:
Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, ідентифікаційний код - 37993783) (далі - позивач, ГУ ДКСУ у м. Києві, Головне управління) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (адреса: 01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 6, ідентифікаційний код - 05445267) (надалі - відповідач, КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва", Замовник, КП «ДБШТС»), у якому позивач просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду від 20.11.2019 № 25 до Договору генпідряду № 10/03-16 від 10.03.2016 на виконання робіт з будівництва Великої Окружної дороги на ділянці від проспекту Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях, укладеного між Комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та ТОВ "ЕКО-БУД-ТРЕЙД";
- визнати недійсною додаткову угоду від 16.12.2019 № 26 до Договору генпідряду № 10/03-16 від 10.03.2016 на виконання робіт з будівництва Великої Окружної дороги на ділянці від проспекту Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях, укладеного між Комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та ТОВ "ЕКО-БУД-ТРЕЙД".
В якості підстав позову позивач відзначив, що відповідачем укладено договір на виконання робіт з будівництва з порушенням законодавства про державні закупівлі, що призвело до протиправного збільшення видатків бюджетних коштів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/12235/20; призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 20.08.2020; залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" (адреса: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Чигоріна, будинок 18, офіс 325, ідентифікаційний код - 39532133) (в тексті - третя особа-1, ТОВ "Еко-Буд-Трейд", Генпідрядник, Товариство) у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Призначеного дня по справі судом оголошено перерву до 10.09.2020, а в подальшому до 15.10.2020.
До канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов зустрічний позов від Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" № 31-1878 від 18.08.2020 (за рішенням - позивач за зустрічним позовом), у якому КП «ДБШТС» просить суд:
- визнати протиправним та скасувати попередження Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.03.2020 № 08-17/2924 про неналежне виконання бюджетного законодавства;
- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві зареєструвати бюджетні зобов`язання за Договором № 10/03-16 від 10.03.2016, укладеним між Комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-БУД-ТРЕЙД" з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 25 від 20.11.2019, № 26 від 16.12.2019, № 27 від 16.12.2019, № 28 від 19.02.2020, № 29 від 04.03.2020.
Мотивуючи підстави зустрічного позову КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" зазначено, що первісний позов пов`язується із вимогою розірвати додаткові угоди, а зустрічний обов`язок Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (по рішенню - відповідач за зустрічним позовом) зареєструвати бюджетні зобов`язання за Договором № 10/03-16 від 10.03.2016 із змінами внесеними додатковими угодами № 25 від 20.11.2019, № 26 від 16.12.2019, № 27 від 16.12.2019, № 28 від 19.02.2020, № 29 від 04.03.2020. Таким чином, первісний позов пов`язується з вимогою розірвати додаткові угоди, а зустрічний з обов`язком Головного управління зареєструвати бюджетні зобов`язання, тому задоволення зустрічного позову взаємовиключає можливість задоволення первісного позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 прийнято зустрічний позов Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" № 31-1878 від 18.08.2020; об`єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом з первісним позовом у адміністративній справі № 640/12235/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 03.11.2020.
Вказаного дня судове засідання відкладено, справу призначено до розгляду на 01.12.2020.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 витребувано у Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" належним чином завірені копії документів, що стосуються процедури закупівлі та стали підставою для укладення Договору генпідряду № 10/03-16 від 10.03.2016 на виконання робіт з будівництвом Великої Окружної дороги на ділянці просп. Маршала Рокосовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях.
У судовому засіданні 01.12.2020 судом оголошено перерву до 17.12.2020, а надалі до 04.02.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2020 витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) належним чином завірені копії доказів, а саме: документацію конкурсних торгів затверджена протоколом комітету з конкурсних торгів № 1 від 02 лютого 2016 року (кількість аркушів - 127) (п. 15); оголошення про проведення відкритих торгів від 14.05.2015 № 31-832 (кількість аркушів - 2) (п. 291); реєстр отриманих пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій (кількість аркушів - 1) (п. 292); протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій (кількість аркушів - 7) (п. 293); протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій (кількість пропозицій - 4) (п. 294); звіт про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації № 1 від 11.03.2016 (кількість аркушів - 4) (п. 295); пропозиція конкурсних торгів (Технічна частина) ТОВ "ЕКО-БУД-ТРЕЙД" (кількість сторінок - 554) (п. 301); пропозиція конкурсних торгів (Комерційна частина) ТОВ "ЕКО-БУД-ТРЕЙД" (кількість сторінок - 180) (п. 302).
Судовими повістками про виклик від 04.02.2021 викликано представників учасників справи у судове засідання на 25.02.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 витребувано у Головного слідчого управління Національної поліції України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ідентифікаційний код 40107578, ел. пошта: info@police.gov.ua) належним чином завірені копії документів, вилучених у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42019100000000293 від 19.04.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2021 повторно витребувано у Головного слідчого управління Національної поліції України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ідентифікаційний код 40107578, ел. пошта: info@police.gov.ua) належним чином завірені копії документів, вилучених у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42019100000000293 від 19.04.2019.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 витребувано повторно у Головного слідчого управління Національної поліції України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ідентифікаційний код 40107578, ел. пошта: info@police.gov.ua) належним чином завірені копії документів, вилучених у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42019100000000293 від 19.04.2019; залучено Київську міської ради (адреса: 01044, місто Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код - 22883141) (альтернативно - третя особа-2, КМР) та Департамент транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01030, місто Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, ідентифікаційний код - 37405284) (нижче - третя особа-3, Департамент ВО КМР (КМДА) до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Наразі варто зауважити, що витребуваних у Головного слідчого управління Національної поліції України документів до суду не надійшло.
Київська міська рада та Департамент транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у наданих письмових поясненнях № від 05.05.2021 просять суд у первісному позові відмовити, зокрема, з підстав хибності акцентів позивача за первісним позовом щодо неможливості зміни ціни за Договором. Тоді як треті особи висловили позицію щодо задоволення зустрічного позову, позаяк неправомірною є відмова відповідача за зустрічним позовом у реєстрації бюджетних зобов`язань за додатковими угодами.
Поряд із цим у судових засіданнях 25.02.2021, 18.03.2021 та 08.04.2021 по справі оголошувалась перерва, призначено розгляд справи на 13.05.2021.
У цей день у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов, за викладених у позові підстав, а також відмовити у задоволенні зустрічного позову.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що у 2016 році Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за результатами проведеної процедури закупівлі відкритих торгів укладено договір генпідряду від 10.03.2016 № 10/03-16 на виконання робіт з будівництва Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях з ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» у сумі 325 914 325,76 грн. (скорочено - Договір або Договір на виконання робіт або Договір генпідряду).
ГУ ДКСУ у м. Києві вказує, що термін дії Договору відповідно до п. 21.1 Договору визначено до 28.02.2017, строк виконання робіт згідно п. 5.2. Договору визначено з 22.03.2016 по 18.01.2017, що не відповідає терміну виконання робіт, зазначеному у Звіті про результати проведення процедур відкритих та двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації від 11.03.2016 № 1, а саме - 2015-2016 роки.
В порушення вимог частини п`ятої статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197 (в рішенні - Закон або Закон № 1197), відповідачем чотири рази внесено зміни до умов Договору шляхом укладання додаткових угод до Договору, якими продовжували строки дії Договору та терміни виконання робіт, а саме: додатковою угодою від 17.01.2017 № 3/1 подовжено строк дії Договору на рік, додатковою угодою від 29.12.2017 № 11 подовжено строк дії Договору на рік, додатковою угодою від 21.12.2018 № 17 - на 2019 рік, додатковою угодою від 16.12.2019 № 27 - на 2020 рік.
Укладаючи такі додаткові угоди до Договору, КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" порушено умови пункту 3.3 Договору, а саме, що «істотні умови даного Договору генпідряду не повинні відрізнятися від умов пропозиції Генпідрядника і не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Тобто, на думку Головного управління, подовженням строку дії Договору КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" порушено зміст тендерної документації.
Також позивач відмічає, що відповідачем у 2019 році додатковою угодою від 20.11.2019 № 25 до Договору внесено доповнення, а саме порядок зміни ціни, який не було передбачено у первинному Договорі та тендерній документації. Так, п.п. 3.4 Договору викладено КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" у новій редакції, а саме: « 3.4. Перегляд договірної ціни повинен бути обґрунтований та підтверджений розрахунками і оформляється Сторонами шляхом укладання додаткових угод. Вартість динамічної договірної ціни може бути відкоригована у випадках: внесення змін до проектної документації; внесення змін до норм чинного законодавства, будівельних норм і правил, які впливають на вартість будівельних робіт; за результатами проходження та отримання висновку державної експертизи; зміни вартості матеріальних ресурсів та механізмів, що відбулися з моменту затвердження зведеного кошторису до початку виконання будівельно-монтажних робіт; якщо виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені Сторонами під час укладання Договору; в інших випадках передбачених законодавством України про закупівлі».
Позивач вважає, що дії відповідача щодо передбачення порядку зміни ціни шляхом укладання додаткової угоди від 20.11.2019 № 25 до Договору від 10.03.2016 спричинили зміну істотних умов Договору, тобто останнім фактично порушено зміст тендерної документації, чим не дотримано припис частини п`ятої статті 40 Закону № 1197, оскільки цією частиною зазначеної статті передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної документації після його підписання крім встановлених випадків. При цьому, частиною п`ятою статті 40 Закону не передбачено випадку зміни істотних умов договору шляхом доповнення його порядком зміни ціни.
Зміна істотної умови договору про закупівлю, зокрема ціни Договору, відповідно до пункту 7 частини п`ятої 40 статті Закону № 1197, може здійснюватися виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.
Натомість, відповідачем у 2019 році додатковою угодою від 16.12.2019 № 26 до Договору збільшено загальну ціну Договору на суму 392 815 519,40 грн., яка склала 718 729 845,16 грн., за відсутності в умовах Договору порядку коригування приблизної (динамічної) договірної ціни, а також порядку її коригування в процесі виконання робіт, чим порушено припис пункту 7 частини п`ятої статті 40 Закону № 1197.
В межах цього позивач виокремлює, що згідно з «Положенням про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 (у редакції наказу Міністерства фінансів України
17.08.2015 № 716), органи Казначейства відповідно до покладених на них завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснюють бухгалтерський облік за бюджетною класифікацією видатків у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України; здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, контроль за: дотриманням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами вимог законодавства у сфері закупівель в частині наявності, відповідності та правильності оформлення документів; застосовують або здійснюють заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
Повноваження органів Казначейства з контролю за дотриманням бюджетного законодавства під час казначейського обслуговування встановлено статтями 43, 48, та 112 Бюджетного кодексу України, з контролю у сфері закупівель - статтею 7 Закону № 1197.
Органи Казначейства в установленому порядку мають право: повертати без виконання документи, подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами і стягувачами у передбачених законодавством випадках; надавати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, а також складати протоколи про порушення бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, на підставі яких зупиняти в межах повноважень, передбачених законом, операції з бюджетними коштами, а також ініціювати призупинення бюджетних асигнувань; звертатись до суду, в тому числі у разі виявлення порушень бюджетного законодавства.
Абзацами третім-восьмим частини третьої статті 7 Закону № 1197 визначені випадки, при встановлені яких, органи Казначейства вживають заходи з недопущення здійснення платежів з рахунків замовника за договором про закупівлю, зокрема, у разі відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 2.10 «Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 (альтернативно - Порядок або Порядок № 309), визначено перелік бюджетних порушень, при встановленні яких органи Казначейства не реєструють бюджетні зобов`язання, тобто договори та зміни до них відповідно до укладених додаткових угод.
Згідно з абзацом восьмим пункту 2.10 Порядку № 309, у разі недотримання розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, органи Казначейства зобов`язані не реєструвати зобов`язання.
Позивач звертає увагу, що факт порушення відповідачем статті 48 Бюджетного кодексу України в частині безпідставного збільшення ціни Договору від 10.03.2016 на суму 392 815 519,40 грн. Головним управлінням встановлено у 2020 році під час подання КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" на реєстрацію зобов`язань на суму 372 462 820,82 грн.: згідно додаткової угоди від 19.02.2020 № 28 у сумі 193 950 000,00 грн. та додаткової угоди від 04.03.2020 № 29 у сумі 178 512 820,82 грн.
Зазначений факт порушення не було встановлено Головним управлінням Казначейства у 2019 році у зв`язку з тим, що загальна сума збільшення Договору та сума оплати, яка здійснена 27.12.2019 (в останній робочий день бюджетного року) були укладені відповідачем різними додатковими угодами від 16.12.2019, а саме: загальна сума збільшення Договору у сумі 392 815 519,40 грн. була передбачена додатковою угодою від 16.12.2019 № 26 та не реєструвалася в Головному управлінні, тоді як, сума оплати у розмірі 20 352 700,00 грн. у 2019 році, що є складовою частиною загальної суми збільшення Договору, відповідачем була затверджена окремою додатковою угодою до Договору від 16.12.2019 № 27 та була подана на реєстрацію.
Внаслідок зазначеного, Головним управлінням Казначейства у 2019 році було помилково зареєстровано зобов`язання за безпідставно укладеною додатковою угодою від 16.12.2019 № 27 до Договору у розмірі 20 352 700,00 грн.
Таким чином, Головне управління керуючись пунктом 2 частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 7 Закону № 1197, відповідно до абзацу восьмого пункту 2.10 Порядку № 309 та на підставі пункту 40 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України надало КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 18.03.2020 № 08-17/2924 з вимогою усунути бюджетне правопорушення в частині безпідставного внесення змін до істотних умов Договору, а саме збільшення ціни Договору на 392 815 519,40 грн. за відсутності передбаченого умовами Договору порядку коригування приблизної (динамічної) договірної ціни, а також порядку її коригування в процесі виконання робіт, як того вимагає припис пункту 7 частини п`ятої статті 40 Закону № 1197.
Однак, відповідачем не було усунуто зазначене порушення.
Головне управління переконане, що неправомірна зміна ціни (збільшення) Договору є наслідком недобросовісних дій відповідача та призводить до спотворення результатів проведеної процедури закупівлі та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, а отже, до збитків бюджету.
Підсумовуючи викладені у позові обставини, позивач зауважує, що безпідставно та неправомірно укладені відповідачем: додаткова угода до Договору від 20.11.2019 № 25, якою доповнено Договір порядком зміни ціни, та додаткова угода до Договору від 16.12.2019 № 26, якою збільшено ціну Договору за відсутності в Договорі порядку зміни ціни, є недійсними, оскільки вони укладені без відповідних бюджетних асигнувань та з перевищенням повноважень, встановлених положеннями статей 23, 46 та 48 Бюджетного кодексу України та суперечать нормам частини п`ятої статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Тому Головне управління звертається до суду з позовом про визнання недійсними додаткової угоди від 20.11.2019 № 25 та додаткової угоди від 16.12.2019 № 26 до Договору генпідряду № 10/03-16 від 10.03.2016, бо вони укладені з порушенням вимог статті 40 Закону № 1197.
Представник відповідача з викладеними у позові твердженнями не погоджується.
У відзиві на позов КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" викладено твердження, що підставою для пролонгації строків дії Договору та строків виконання робіт на Об`єкті будівництва була затримка бюджетного фінансування, тобто обставини, що спричинили зміну істотних умов Договору знаходяться у причинно- наслідковому зв`язку із діями/бездіяльністю третіх осіб - виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який безпосередньо визначає обсяг фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету, в т.ч. фінансування Об`єкта будівництва.
Окрім того, після внесення змін до Договору у 2017-2019 роках (додаткові угоди №№ 11, 17, 27), позивач не надав жодних зауважень щодо порушення норм тендерного законодавства, та належним чином зареєстрував бюджетні зобов`язання, фінансування робіт у 2019 здійснювалося в межах бюджетних асигнувань, порушень з боку казначейства виявлено не було.
Відповідач впевнений, що укладаючи додаткові угоди № 25 та № 26 до Договору, його сторони не порушували норм тендерного законодавства, діяли в спосіб та в межах законодавчих актів.
У відповіді на відзив, та в запереченнях на відповідь на відзив позивач і відповідач відповідно виклали тези щодо непогодження з аргументами кожного за подібних мотивів, викладених у позові та відзиві.
Третя особа-1 у письмових поясненнях від 20.07.2020 відмітила, що пунктом 4 частини 5 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Таким чином, законодавець вказаною нормою передбачив випадок пролонгації строку дії договору, укладеного за результатами тендерної закупівлі, за наявності двох взаємних підстав: затримка фінансування; зміна строку не призведе до збільшення ціни договору.
ТОВ "Еко-Буд-Трейд" зауважило, що додатковими угодами № 11 від 29.12.2017, № 17 від 21.12.2018 та № 27 від 16.12.2019 до Договору на виконання робіт пролонговано строк дії Договору виключно через обставини, що не залежали від волі сторін Договору - затримки бюджетного фінансування.
Разом з тим такі зміни до Договору не мали наслідком зміни його ціни, що повністю відповідає вимогам чинного на момент укладання названих додаткових угод, законодавства України.
Так, програмою економічного на соціального розвитку міста Києва на 2018-2020, затвердженою рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049 передбачено наступне фінансування робіт по об`єкту: в редакції розпорядження КМДА від 05.01.2018 - 110 000 тис. грн.; в редакції розпорядження КМДА від 28.12.2018 - 11 7 778 тис. грн.; в редакції розпорядження КМДА від 28.12.2019 - 106 298 тис. грн.
При цьому, названою програмою передбачається фінансування не тільки виконання будівельно-монтажних, а й проектних та супровідних їм робіт.
Загальна ціна договору становить 325 914 тис. грн.
Київською міською радою та її виконавчим органом передбачено часткове фінансування робіт у 2018 - 2020 роках, у зв`язку зі цим роботи не могли бути виконані в повному обсязі апріорі, та на цій підставі сторони договору, керуючись нормами Закону були зобов`язані змінити строки дії договору та строки виконання робіт.
В частині обставин додаткових угод № 25 та № 26 до Договору третя особа-1 зазначила, що 20.11.2019 між ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» та КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" укладено додаткову угоду № 25 до Договору, якою внесено зміни до пункту 3.4. Договору в частині уточнення випадків коригування договірної ціни за Договором.
В первісній редакції Договору пункт 3.4. було викладено таким чином: «перегляд договірної ціни повинен бути обґрунтований та підтверджений розрахунками і оформляється Сторонами шляхом укладання додаткових угод», що надавало можливість сторонам коригувати договірну ціну фактично на власний розсуд.
Згідно з п. 6.3.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватись протягом всього строку будівництва, зокрема, у зв`язку із уточненням витрат на трудові і матеріально-технічні ресурси, прийнятих в договірній ціні.
ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» зазначає, що формою типового договору, встановленою «Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», відсутній пункт, який конкретизує порядок внесення змін до договору. У відповідності до діючих норм законодавства, порядок внесення змін до договору не відноситься до істотних умов, а отже може змінюватись під час дії договорів.
Таким чином, уклавши додаткову угоду № 25 до Договору, його сторони не порушили норм тендерного законодавства, та з метою уточнення випадків внесення змін до Договору виклали у новій редакції пункт 3.4. Договору.
Третя особа-1 вважає, що у Договорі сторони передбачили перегляд (зміну) його ціни, як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення, в залежності від ситуації, яка склалася.
Загалом сторонами Договору дотримано положення Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання і додаткової угоди № 26.
У зустрічній позовній заяві КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" відображає, що відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації") від 08.09.2008 № 1225, Замовником будівництва Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Рокоссовського до вул. Богатирської у Оболонському районі визначено Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва».
Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва 18.06.2015 оголошено про проведення відкритих торгів з виконання робіт по об`єкту: «Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від проспекту Маршала Рокосовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях» (далі - Об`єкт будівництва).
Процедура закупівлі робіт здійснювалася відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Згідно протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій від 22.02.2016 переможцем торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО- БУД-ТРЕЙД».
10 березня 2016 року між КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та Товариством укладено Договір, за умовами якого Замовник доручив, а Генпідрядник взяв на себе зобов`язання за плату виконати роботи з будівництва Об`єкту будівництва.
Ціна договору на момент укладання становила 325 914 325,76 грн.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 28.02.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 21.1. Договору). Додатковими угодами № 11 від 29.12.2017, № 17 від 21.12.2018 та № 27 від 16.12.2019 строк виконання робіт за Договором продовжувався у зв`язку із затримкою бюджетного фінансування та на сьогоднішній день пролонгований до 31.12.2020.
Позивач за зустрічним позовом закцентував, що підставою для пролонгації строків дії Договору та строків виконання робіт на Об`єкті будівництва була затримка бюджетного фінансування, тобто обставини, що спричинили зміну істотних умов Договору знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із діями/бездіяльністю третіх осіб - виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який безпосередньо визначає обсяг фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету, в т.ч. фінансування Об`єкта будівництва.
Після внесення змін до Договору у 2017-2019 роках (додаткові угоди №№ 11, 17, 27), відповідач за зустрічним позовом не надав жодних зауважень щодо порушення норм тендерного законодавства, та належним чином зареєстрував бюджетні зобов`язання, фінансування робіт у 2019 році здійснювалося в межах бюджетних асигнувань, порушень з боку казначейства виявлено не було.
Також КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" зауважує, що 20 листопада 2019 року, між ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» та КП «ДБШТС» укладено додаткову угоду № 25 до Договору, якою внесені зміни до пункту 3.4. Договору, та лише конкретизовано випадки коригування договірної ціни за Договором. Оскільки в первісній редакції Договору пункт 3.4. було викладено у наступній редакції: «Перегляд договірної ціни повинен бути обґрунтований та підтверджений розрахунками і оформляється Сторонами шляхом укладання додаткових угод», що надавало можливість сторонам коригувати договірну ціну фактично на власний розсуд.
Договір укладено з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством, у тому числі з урахуванням «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668. Договором встановлено, що його ціна є динамічною та може бути змінена.
Відповідно до Загальних умов приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду (пункт 3 Загальних умов).
Згаданий у Попередженні пункт 27 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, не має відношення до підстав внесення змін до Договору.
Згідно з п. 6.3.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватись протягом всього строку будівництва, зокрема у зв`язку з уточненням витрат на трудові і матеріально-технічні ресурси, прийнятих в договірній ціні. Згідно з роз`ясненнями уповноваженого органу у сфері закупівель - Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.11.2012 № 3302-04/42786-1, від 07.04.2015 № 3302-05/11444-06 та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Слід зазначити, що формою типового договору, встановленою Загальними умовами, відсутній пункт, який конкретизує порядок внесення змін до договору. У відповідності до діючих норм законодавства, порядок внесення змін до договору не відноситься до істотних умов, а отже може змінюватись під час дії договорів.
Таким чином, за переконанням позивача за зустрічним позовом, уклавши додаткову угоду № 25 до Договору, його сторони не порушили норм тендерного законодавства, діяли в спосіб та в межах законодавчих актів, та з метою звуження та конкретизації випадків внесення змін до Договору виклали у нові редакції пункт 3.4. Договору.
Щодо додаткової угоди № 26 до Договору, КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" звертає увагу, що 16 грудня 2019 року до Договору було укладено Додаткову угоду № 26, якою збільшено договірну ціну на 392 815 519, 40 грн. на підставі ч. 5 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а також п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку зі змінами встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін та регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в Договорі.
Також, 16 грудня 2019 року до Договору було укладено додаткову угоду № 27, якою зокрема сторони визначили, що сума для розрахунків на 2019 рік збільшується на 20 352 700,00 грн. грн. та складає 102 948 111,74 грн. Враховуючи, що станом на 01.01.2019 за Договором сплачено 243 318 914,02 грн. (це зафіксовано у додаткових угодах № 18, № 20 та № 23 до Договору), очевидно, що сума для розрахунків на 2019 рік в додатковій угоді № 27 була визначена вже з врахуванням збільшення договірної ціни за Договором (243 318 914,02 + 102 948 111,74 = 346 267 025,76).
Стаття 22 Бюджетного кодексу України передбачає, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Згідно із статтею 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 3 частини першої статті 46 Бюджетного кодексу України визначено, що однією зі стадій виконання бюджету за видатками є взяття бюджетних зобов`язань.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України.
Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок № 309).
Згідно із абзацом 2 пункту 1.1 Порядку № 309 орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України "Про міжнародні договори України", законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку.
Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.
За умови взяття бюджетного зобов`язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
Згідно пункту 2.9 Порядку № 309 органи Казначейства не реєструють:
а) зобов`язання у разі: відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання; відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження); невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми; відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:
- до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;
- вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини; відміни процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними; на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Позивач за зустрічним позовом акцентує, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою реєстрації бюджетного зобов`язання є перевірка наявності договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Визначений бюджетним законодавством перелік документів та роз`яснень, висновок ДП «Укрдержбудекспертиза» від 10.10.2018 № 00-1296-18/ПБ, новий зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації") від 27.02.2019 № 355, яким затверджено нову кошторисну вартість будівництва, оновлений титул будівництва, погоджений та затверджений у встановленому порядку, разом з Договором та додатковими угодами до нього (в тому числі № 25 та № 26) надавались до Держказначейства у грудні 2019 року під час реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення оплат на підставі додаткової угоди від 16.12.2019 № 27.
Бюджетні зобов`язання за додатковою угодою № 27 були належним чином зареєстровані відповідачем за зустрічним позовом, що підтверджується відбитком штампу ГУ ДКСУ у м. Києві «зареєстровано та взято на облік 27.12.2019» на Реєстрах бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 18.12.2019 № 281 та № 283 на суму 2 952 700,00 грн. та 17 400 000,00 грн. відповідно.
27 грудня 2019 року ГУ ДКСУ у м. Києві з рахунку КП «ДБШТС» проведено оплати за додатковою угодою № 27 до Договору на загальну суму 21 714 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.12.2019 №№: 20, 21, 22, 28, 29 та 30.
Тим самим це доводить, що відповідач за зустрічним позовом до здійснення оплати за Договором (27.12.2019) перевірив наявність та відповідність встановленим законодавством вимогам необхідних документів, в тому числі і додаткові угоди № 25 та № 26 до Договору, що свідчить про правомірність їх укладення.
У 2020 році виконуючи вимоги, встановлені Порядком № 309 юридичні зобов`язання за Договором генпідряду з визначенням суми договору на 2020 рік за коштами місцевого бюджету (додаткова угода № 28 від 19.02.2020) 25.02.2020 подано до ГУ ДКСУ у м. Києві на реєстрацію.
Враховуючи завершення термінів опрацювання документів, встановлених Порядком № 309 для органів Казначейства, КП «ДБШТС» 02.03.2020 направило до ГУ ДКСУ у м. Києві бюджетні фінансові зобов`язання та платіжне доручення на надання авансу для придбання матеріалів на суму 58 185 000,00 грн. разом із погодженням головного розпорядника бюджетних коштів, а також 13.03.2020 - бюджетні фінансові зобов`язання та платіжне доручення на оплату будівельно-монтажних робіт на суму 3 835 847,90 грн. разом із підтвердними актами виконаних будівельних робіт.
10.03.2020 до ГУ ДКСУ у м. Києві подано на реєстрацію юридичні зобов`язання за Договором генпідряду з визначенням суми договору на 2020 рік (додаткова угода № 29 від 04.03.2020) за коштами дорожнього фонду. 17.03.2020 - бюджетні фінансові зобов`язання на надання авансу на придбання матеріалів на суму 53 553 846,00 грн.
Але 18 березня 2020 року казначейством направлено КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 18.03.2020 № 08-17/2924 (вх. № 811 від 19.03.2020), з вимогою щодо усунення виявленого порушення, за суттю якого відсутність у Договорі порядку зміни ціни унеможливлює скоригувати договірну ціну, окрім того Казначейство зазначає, що внесення змін до договору повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
В окресленому позивач за зустрічним позовом наголосив, що законодавець не ставить в залежність зміну ціни в договорі про закупівлю виключно у разі встановлення в договорі про закупівлю, така зміна ціни здійснюється на підставі закону.
Як вбачається з додаткової угоди № 26 зміна ціни Договору здійснювалася у зв`язку зі зміною індексу інфляції, зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, та такі підстави не залежать від умов укладеного договору та регулюються на рівні законодавчого акта.
У зв`язку із цим, як вважає КП «ДБШТС», що Головне управління хибно акцентує увагу на тому, що зміна ціни можлива виключно у разі коли в договорі передбачений порядок зміни ціни.
Позивач за зустрічним позовом визначає, що дії Головного управління щодо застосування такого заходу впливу як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 18.03.2020 № 08-17/2924 є протиправними, а попередження застосоване без достатніх на те правових підстав, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку.
У відзиві на зустрічний позов ГУ ДКСУ у м. Києві окреслює, що в порушення вимог п. 4 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197 КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" чотири рази, без документально підтверджених об`єктивних обставин, внесена зміни до Договору.
Також відповідачем за зустрічним позовом протягом 2016-2020 років не дотримано п. 2.11. Порядку № 309, і не зменшено обсягу бюджетних зобов`язань та/або бюджетних фінансових зобов`язань за Договором, а перенесено обсяг на наступні бюджетні періоди, як наслідок, порушення не лише ст. 40 Закону № 1197, але й ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України (недотримання бюджетного законодавства).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
10.03.2016 між КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва", як замовником, та ТОВ "Еко-Буд-Трейд", як генпідрядником, укладено договір № 10/03-16 на виконання робіт з будівництва Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях.
В період з листопада 2016 року по березень 2020 року між сторонами Договору укладено додаткові угоди до Договору генпідряду, у тому числі оскаржувані за позовом угоди.
Акцентуючи на укладання відповідачем додаткової угоди до Договору від 20.11.2019 № 25, та додаткової угоди до Договору від 16.12.2019 № 26 в порушення Закону України «Про здійснення державних закупівель», позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
В грудні 2019 року КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (позивач за зустрічним позовом) подано до ГУ ДКСУ у м. Києві (відповідач за зустрічним позовом) на реєстрацію бюджетні зобов`язання від 18.12.2019 № 281 та № 283 на загальну суму 20 352 700,00 грн.
Вказані зобов`язання зареєстровані Головним управлінням 27.12.2019.
В березні 2019 року ГУ ДКСУ у м. Києві прийнято попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства № 08-17/2924 від 18.03.2020, згідно якого останнім зауважувалося, що КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" допущено порушення бюджетного законодавства, а саме внесено зміни до істотних умов Договору в частині зміни ціни. Тому, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 117 Кодексу, Головним управлінням застосовано захід впливу у вигляді попередження про неналежне виконання КП «ДБШТС» бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення виявленого порушення.
18.03.2020 Головним управлінням складено протокол № 1 про порушення бюджетного законодавства КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва".
Позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом з листом, у якому відмітив, серед іншого, про те, що:
« 27.12.2019 ГУ ДКСУ у м. Києві було здійснено оплату платіжних доручень по Договору з урахуванням збільшення його ціни. Визначений бюджетним законодавством перелік документів разом з Договором та додатковими угодами надавались до казначейства у грудні 2019 року під час реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення оплат на підставі додаткової угоди від 16.12.2019 № 27. За потреби усі необхідні документи та обґрунтування можуть бути надані повторно.
У 2020 році виконуючи вимоги, встановлені Міністерством фінансів України у Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України (наказ 02.03.2012 № 309), юридичні зобов`язання за Договором генпідряду з визначенням суми договору на 2020 рік за коштами місцевого бюджету (додаткова угода № 28 від 19.02.2020) своєчасно подано до ГУ ДКСУ у м. Києві на реєстрацію 25.02.2020.
Враховуючи завершення термінів опрацювання документів, встановлених зазначеним вище наказом Міністерства фінансів України для органів Казначейства, КП «ДБШТС м. Києва» 02.03.2020 направило до ГУ ДКСУ у м. Києві бюджетні фінансові зобов`язання та платіжне доручення па надання авансу для придбання матеріалів на суму 58 185 000,00 грн. разом із погодженням головного розпорядника бюджетних коштів, а також 13.03.2020 - бюджетні фінансові зобов`язання та платіжне доручення на оплату будівельно-монтажних робіт на суму 3 835 847,90 грн., разом із підтвердними актами виконаних будівельних робіт.
10.03.2020 до ГУ ДКСУ у м. Києві подано на реєстрацію юридичні зобов`язання за Договором генпідряду з визначенням суми договору на 2020 рік (додаткова угода № 29 від 04.03.2020) за коштами дорожнього фонду. 17.03.2020 - бюджетні фінансові зобов`язання на надання авансу на придбання матеріалів на суму 53 553 846,00 грн. Платіжне доручення електронними засобами зв`язку не надавалося.
З огляду на зазначене вище, враховуючи наявність підстав, визначених законодавством про закупівлі та іншими нормативно-правовими актами і роз`ясненнями уповноважених органів влади, враховуючи дотримання вимог законодавства під час укладання КП «ДБШТС м. Києва» додаткової угоди № 26 від 16.12.2019 до договору на виконання робіт з будівництва Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях від 10.03.2016 № 10/03-16, просимо у відповідності до бюджетного законодавства зареєструвати бюджетні зобов`язання на 2020 рік, що виникли згідно з додатковими угодами 19.02.2020 № 28 та від 04.03.2020 № 29 в межах затверджених бюджетних призначень на поточний рік».
У своєму листі-відповіді № 08-08.10/3535 від 15.04.2020 Головне управління відзначило, що:
«У Головного управління Казначейства відсутні правові підстави для здійснення реєстрації зобов`язань за додатковими угодами від 19.02.2020 № 28 та від 04.03.2020 № 29 до Договору, оскільки вони укладені з порушенням норм пункту 7 частини п`ятої Закону, а саме: у первинному Договорі відсутній порядок внесення змін ціни. Додатково зазначаємо, що внесення змін до первинного Договору, шляхом укладання додаткової угоди до Договору від 20.11.2019 № 25, стосовно встановлення в Договорі порядку зміни ціни також суперечить нормам пункту 7 частини п`ятої статті 40 Закону.
Крім цього, Головне управління Казначейства звертає увагу, що всі учасники бюджетного процесу мають діяти в межах чинного законодавства, не порушуючи вимог законодавчих та нормативно-правових актів.
Враховуючи виявлені ознаки порушення законодавства у сфері закупівель та з метою виконання Головним управлінням Казначейства контролю за здійсненням бюджетних повноважень при реєстрації взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями, Головне управління Казначейства буде звертатися до відповідних органів влади щодо надання оцінки правомірності дій Комунального підприємства під час укладання додаткових угод до договорів на подовження строку їх дії та збільшення суми договору.
За результатами отриманих відповідей, Головним управлінням Казначейства буде прийнято рішення щодо реєстрації зобов`язань за зазначеними вище додатковими угодами до Договору та повідомлено Комунальне підприємство додатково».
За цих обставин позивач за зустрічними позовом, не погоджуючись із попередженням Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.03.2020 № 08-17/2924 про неналежне виконання бюджетного законодавства, вважаючи наявними правові підстави для реєстрації бюджетних зобов`язання за Договором № 10/03-16 від 10.03.2016, укладеним між Комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-БУД-ТРЕЙД" з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 25 від 20.11.2019, № 26 від 16.12.2019, № 27 від 16.12.2019, № 28 від 19.02.2020, № 29 від 04.03.2020, подав на розгляд суду зустрічний позов до ГУ ДКСУ у м. Києві.
Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (в тексті - ЦК України), Господарським кодексом України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про здійснення державних закупівель», Законом України «Про публічні закупівлі», «Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договірні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦК України).
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов`язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов`язань має здійснюватися відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
При цьому сторони за згодою вправі змінити договір, з урахуванням положень законодавства або договору.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» поряд з правовим регулюванням питань, наприклад, загальних умов здійснення закупівлі, процедури відкритих торгів, визначає основні вимоги до договору про закупівлю.
За ст. 40 Закону, договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Державного бюджету України і місцевих бюджетів замовник має право передбачати в договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.
Забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Тобто можливою є зміна істотних умов договору про закупівлю через: продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі затримки фінансування витрат замовника; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
Поряд із цим, 19.02.2016 набув чинності Закон України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 7 розділу ІХ Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що процедури закупівель товарів, робіт та послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
За такого, у випадку не завершення процедур закупівель товарів, робіт та послуг до 19.02.2016, ці процедури завершуються відповідно до порядку, що діяв згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Частина 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Так Закон України «Про публічні закупівлі» визначає зміну істотних умов договору про закупівлю у разі: продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі затримки фінансування витрат замовника; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Також суд висвітлює, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.02.2014 № 192 "Про затвердження робочого проекту "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях", відповідно до статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", затверджено робочий проект "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях" з такими техніко-економічними показниками (згідно з експертним звітом ДП "Укрдержбудекспертиза" від 26 грудня 2013 року N 28-0290-13-А) /… показники/.
За п. 2 цього розпорядження, використання коштів на покриття ризику (з ПДВ) та інфляційних процесів (з ПДВ), що передбачені зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, здійснюється замовником будівництва на підставі обґрунтовуючих документів та результатів їх детальної перевірки в установленому порядку.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.02.2019 № 355 «Про перезатвердження робочого проекту "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях" (Коригування)», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", перезатверджено робочий проект "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях" (Коригування), враховуючи експертні звіти щодо розгляду проектної документації державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" від 26 грудня 2013 року N 28-0290-13-А та від 10 жовтня 2018 року N 00-1296-18/ПБ, з такими техніко-економічними показниками /… показники/.
Згідно п.п. 2, 3 відміченого розпорядження, використання коштів на покриття ризику (з ПДВ) та інфляційних процесів (з ПДВ), передбачених зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, здійснює замовник будівництва на підставі обґрунтувальних документів та результатів їх детальної перевірки в установленому порядку.
Визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 лютого 2014 року № 192 "Про затвердження робочого проекту "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях".
У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, мають право затверджувати проекти будівництва об`єктів розрахунковою кошторисною вартістю понад 5 млн. гривень, реалізація яких на території міста Києва на замовлення міської адміністрації та районних виконавчих органів здійснюватиметься із залученням коштів державного та місцевих бюджетів.
За такого, відповідним суб`єктом, в межах передбачених повноважень, перезатверджено робочий проект "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях" (Коригування), враховуючи експертні звіти щодо розгляду проектної документації державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" від 26 грудня 2013 року N 28-0290-13-А та від 10 жовтня 2018 року N 00-1296-18/ПБ, з певними техніко-економічними показниками, про що прийнято розпорядження від 27.02.2019 № 355.
Додатково варто виокремити, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» затверджено «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
За приписами Загальних умов, вони відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.
Загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Згідно Загальних умов, приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду.
Договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.
У разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру).
У разі коли роботи (будівництво об`єкта) фінансуються із залученням державних коштів, договірна ціна визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.
Якщо під час укладання договору підряду через невизначеність витрат чи інші обставини остаточно встановити договірну ціну неможливо, сторони у договорі підряду визначають приблизну договірну ціну, а також порядок її коригування в процесі виконання робіт (будівництва об`єкта).
Приблизна договірна ціна може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо.
Внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду.
Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду.
Відтак, «Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» передбачено коригування динамічної договірної ціни в процесі виконання робіт (будівництва об`єкта), яка може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо.
Такі зміни оформлюються сторонами шляхом укладення додаткової угоди.
В рамках обставин справи суд примічає, що Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" було замовником у процедурі закупівлі - «Будівництво Великої окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013)» (номер оголошення про проведення процедури закупівлі, яке оприлюдено на веб-порталі Уповноваженого органу № 133330).
Переможцем вказаних відкритих торгів обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД».
10.03.2016 між КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва", як замовником, та ТОВ "Еко-Буд-Трейд", як генпідрядником, укладено договір № 10/03-16 на виконання робіт з будівництва Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях.
За п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи з будівництва Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (надалі - роботи, Об`єкт), відповідно до затвердженої проектної документації, діючих норм і стандартів, здати у встановлені цим Договором генпідряду строки Об`єкт в експлуатацію Замовнику, усунути за свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації Об`єкту, а Замовник зобов`язується передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.
Пунктом 3.1. Договору на виконання робіт договірна ціна робіт є динамічною, узгоджена Сторонами та складає 325 914 325,76 грн. (триста двадцять п`ять мільйонів дев`ятсот чотирнадцять тисяч триста двадцять п`ять гривен 76 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 54 319 054,29 грн. Договірна ціна робіт визначена Додатком № 1, який є невід`ємною частиною Договору генпідряду.
Істотні умови Договору генпідряду не повинні відрізнятись від умов пропозиції Генпідрядника і не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (п. 3.3.).
Перегляд договірної ціни повинен бути обґрунтований та підтверджений розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод.
За п.п. 6.3., 6.4. Договору Замовник вправі вносити в ході виконання робіт зміни і доповнення в проектну документацію, а також її корегування, склад і обсяги робіт, якщо вони не призведуть до підвищення договірної ціни і до зміни характеру робіт. Генпідрядник зобов`язаний враховувати ці зміни, якщо вони офіційно передані не менш ніж за 20 календарних днів до виконання відповідних робіт.
Рішення Замовника про зміну і доповнення робіт приймається Генпідрядником до виконання за умови внесення їх у проектну документацію, а також якщо це потрібно, при перегляді термінів виконання робіт і договірної ціни. Такий перегляд оформляється додатковою угодою.
Згідно п. 20.9. Договору зміни та доповнення до Договору генпідряду вносяться в період його дії шляхом укладання додаткових угод.
Договір генпідряду набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 28.02.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
Таким чином, умовами Договору сторонами визначено динамічну договірну ціну робіт.
Перегляд динамічної договірної ціни має бути обґрунтований та підтверджений розрахунками.
Істотні умови Договору генпідряду можуть змінюватися у випадках, визначених ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Крім цього, рішення Замовника про зміну і доповнення робіт приймається Генпідрядником до виконання, якщо це потрібно, при перегляді термінів виконання робіт і договірної ціни.
Про зміни та доповнення до Договору генпідряду сторонами укладаються додаткові угоди.
В період з листопада 2016 року по березень 2020 року між сторонами Договору укладено: додаткову угоду № 1 від 10.03.2016, додаткову угоду № 2 від 12.05.2016, додаткову угоду № 3 від 15.11.2016, додаткову угоду № 3/1 від 17.01.2017, додаткову угоду № 4 від 10.02.2017, додаткову угоду № 5 від 26.07.2017, додаткову угоду № 7 від 08.09.2017, додаткову угоду № 8 від 29.11.2017, додаткову угоду № 9 від 15.12.2017, додаткову угоду № 10 від 27.12.2017, додаткову угоду № 11 від 29.12.2017, додаткову угоду № 12 від 27.06.2018, додаткову угоду № 13 від 02.07.2018, додаткову угоду № 14 від 09.08.2018, додаткову угоду № 15 від 02.11.2018, додаткову угоду № 16 від 10.12.2018, додаткову угоду № 17 від 21.12.2018, додаткову угоду № 18 від 14.03.2019, додаткову угоду № 19 від 14.03.2019, додаткову угоду № 20 від 03.04.2019, додаткову угоду № 21 від 04.04.2019, додаткову угоду № 22 від 10.04.2019, додаткову угоду № 23 від 14.06.2019, додаткову угоду № 24 від 10.10.2019, додаткову угоду № 27 від 16.12.2019, додаткову угоду № 28 від 19.02.2020, додаткову угоду № 29 від 04.03.2020.
За умовами додаткових угод сторонами, серед іншого, погоджено умови про: продовження строку виконання робіт по 31.12.2017, 31.12.2018, 31.12.2019, 31.12.2020; збільшення суми для розрахунків на 2016-2019 роки з огляду на динамічність договірної ціни робіт; погодження нових Графіків фінансування та Календарного графіку виконання робіт.
Крім цього, 20.11.2019 між Замовником та Генпідрядником укладено додаткову угоду № 25, згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди доповнити п. 3.4 Договору та викласти його в наступній редакції:
« 3.4. Перегляд договірної ціни повинен бути обґрунтований та підтверджений розрахунками і оформляється Сторонами шляхом укладання додаткових угод. Вартість динамічної договірної ціни може бути відкоригована у випадках:
- внесення змін до проектної документації;
- внесення змін до норм чинного законодавства, будівельних норм і правил, які впливають на вартість будівельних робіт;
- за результати проходження та отримання висновку державної експертизи;
- зміни вартості матеріальних ресурсів та механізмів, що відбулися з моменту затвердження зведеного кошторису до початку виконання будівельно-монтажних робіт;
- якщо виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені Сторонами під час укладання Договору;
в інших випадках передбачених законодавством України про закупівлі».
Разом із цим 16.12.2019 між Замовником та Генпідрядником укладено додаткову угоду № 26, п. 1 якої передбачено, що:
«Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку зі змінами встановленого згідно з законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін та регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, ст. 321 Господарського кодексу України, пп. 21, 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», Роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.11.2012 року № 3302-04/42786-1 та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, п. 6.3.2.3 Національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», у зв`язку із тим, що обсяг робіт за Договором генпідряду № 10/03-16 від 10.03.2016 не змінюється, Сторони погодились збільшити договірну ціну на 392 815 519,40 грн. (триста дев`яносто два мільйона вісімсот п`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривен 40 копійок), в тому числі ПДВ - 60 469 253,23 грн.».
З преамбули додаткової угоди № 26 випливає, що: «У зв`язку з тим, що після укладання Договору генпідряду визначеною динамічною Договірною ціною у розмірі 325 914 325, 76 грн., складеною по поточних цінах станом на 19.01.2016 з застосуванням нормативів ціноутворення в будівництві, що діяли на той час, відбулось значне зростання індексу споживних цін (індексу інфляції), цін на матеріально-технічні та трудові ресурси, зміни діючих нормативів щодо визначення рівня прибутку і адміністративних витрат, та зважаючи на експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» від 10.10.2018 № 00-1296-18/ПБ, затверджений Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.02.2019 № 355 «Про перезатвердження робочого проекту «Будівництво Великої окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях» (Коригування)», Сторони домовилися укласти додаткову угоду».
Відповідно, сторонами Договору відкориговано договірну ціну.
Коригування динамічної договірної ціни пов`язувалося: з складенням ціни по поточних цінах станом на 19.01.2016; значним зростанням індексу споживних цін (індексу інфляції), цін на матеріально-технічні та трудові ресурси, змін діючих нормативів щодо визначення рівня прибутку і адміністративних витрат; експертним звітом ДП «Укрдержбудекспертиза» від 10.10.2018 № 00-1296-18/ПБ, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.02.2019 № 355 «Про перезатвердження робочого проекту «Будівництво Великої окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях».
Матеріали справи свідчать про складення Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» ДП «Укрдержбудекспертиза» експертного звіту щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Будівництво Великої окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях» (коригування) від 10 жовтня 2018 року N 00-1296-18/ПБ.
Даний експертний звіт покладено в основу розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.02.2019 № 355 «Про перезатвердження робочого проекту "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях" (Коригування)», яким перезатверджено робочий проект "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях" (Коригування).
Наведене розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є чинним.
Зворотнього до суду не представлено.
За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
В площині зауваженого, приймаючи до уваги перезатвердження робочого проекту "Будівництво Великої Окружної дороги на ділянці від просп. Маршала Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом транспортної розв`язки в різних рівнях" з відповідними техніко-економічними показниками, що, як наслідок, окреслює, у тому числі, кошторисну частину проекту будівництва, беручи до уваги, що умовами Договору сторонами узгоджено умови щодо перегляду термінів виконання робіт і коригування договірної ціни робіт, яка є динамічною, з урахуванням проведення Замовником і Генпідрядником змін за додатковими угодами №№ 25 та 26 як в порядку, передбаченому Договором, так і за наявності обставин змін встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, враховуючи продовження строку дії Договору за об`єктивних обставин, зокрема, затримки фінансування витрат, про що відображено в додаткових угодах, та слугувало підґрунтям для узгодженостей Замовника і Генпідрядника щодо підписання нових графіків фінансування робіт та календарного графіку виконання робіт, необґрунтованими, за висновками суду, є доводи позивача щодо безпідставності та неправомірності укладення відповідачем спірних угод.
В частині зустрічного позову, суд відзначає наступне.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже для встановлення обставин протиправності оспорюваного рішення, необхідним є перевірка судом такого рішення на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.
Бюджетний кодекс України регулює відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Згідно ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:
1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;
2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями;
3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України;
4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.
Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.
Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України.
На виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116 - 118 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) при взятті бюджетних зобов`язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами, розроблено та затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 «Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України».
Згідно положень Порядку орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України "Про міжнародні договори України", законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку.
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Орган Казначейства перевіряє документи згідно з вимогами законодавства у сфері закупівель.
Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.
За умови взяття бюджетного зобов`язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та/або бюджетного фінансового зобов`язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".
Органи Казначейства не реєструють зобов`язання у разі:
відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання;
відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);
невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель;
недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;
недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.
За ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:
до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;
вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини; відміни процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними; на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Перевірка наявності документів, визначених в абзаці другому цієї частини, проводиться підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника, шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Таким чином, Порядок визначає випадки, у яких органи Казначейства не реєструють зобов`язання.
В свою чергу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю та вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю.
Такими випадками є: відсутність або невідповідність встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини; відміна процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними; період призупинення процедури закупівлі; наявність відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі».
Статтею 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме, інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу.
За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу: 1) попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів; 2) зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу; 3) призупинення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 20, 22-29, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу. Призупинення бюджетних асигнувань передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у порядку, встановленому Міністерством фінансів України; 4) зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу. Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 7 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 122 цього Кодексу; 7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 28 частини першої статті 116 цього Кодексу. Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів передбачає стягнення органами Казначейства України коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету, в тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (базової дотації) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 8) інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України, - застосовуються за порушення бюджетного законодавства згідно із таким законом (ст. 117 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 118 Бюджетного кодексу України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 2-5 та 7 частини першої статті 117 цього Кодексу, приймається Міністерством фінансів України, органами Казначейства України, органами державного фінансового контролю, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів у межах встановлених їм повноважень на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства або акта ревізії та доданих до них матеріалів. Рішення набирає чинності з дня його підписання.
Форма та порядок складання протоколу про порушення бюджетного законодавства встановлюються Міністерством фінансів України.
З матеріалів справи випливає, що КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" подано до Головного управління на реєстрацію бюджетні зобов`язання від 18.12.2019 № 281 та № 283 на загальну суму 20 352 700,00 грн., які були зареєстровані останнім 27.12.2019.
ГУ ДКСУ у м. Києві з рахунку КП «ДБШТС» проведено оплати по Договору на загальну суму 21 714 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.12.2019 №№: 20, 21, 22, 28, 29 та 30.
В лютому та березні 2020 року Замовником подано до Головного управління на реєстрацію юридичні зобов`язання за Договором генпідряду згідно додаткових угод №№ 28 та 29.
Головним управлінням надано Замовнику відповідь про відсутність правових підстав для здійснення реєстрації зобов`язань за додатковими угодами від 19.02.2020 № 28 та від 04.03.2020 № 29 до Договору, оскільки вони укладені з порушенням норм пункту 7 частини 5 статті 40 Закону, а внесення змін до Договору підряду шляхом укладання додаткової угоди до Договору від 20.11.2019 № 25 також не відповідає цим нормам Закону.
В площині вказаних відповідних фактичних обставин справи, зважаючи на наведені приписи Бюджетного кодексу України та Порядку, суд приймає до уваги висновки щодо проведення Замовником і Генпідрядником змін за додатковими угодами №№ 25 та 26 в порядку, передбаченому Договором генпідряду, а також за наявності об`єктивних для того обставин.
Тому, зважаючи на направлення Замовником до Головного управління бюджетних зобов`язань за Договором, з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 25 від 20.11.2019, № 26 від 16.12.2019, № 27 від 16.12.2019, № 28 від 19.02.2020, № 29 від 04.03.2020, на підставі Порядку, враховуючи здійснення ГУ ДКСУ у м. Києві реєстрації бюджетних зобов`язань за додатковою угодою № 27, а також проведення оплати по Договору за такими зобов`язаннями, що обумовлює здійснення Головним управлінням перевірки дотримання Замовником вимог щодо оформлення поданих документів з урахуванням вже відкоригованої договірної ціни, вмотивованими, на думку суду, є аргументи позивача за зустрічним позовом про те, що попередження № 08-17/2924 від 18.03.2020 прийнято відповідачем за зустрічним позовом необґрунтовано.
Відтак суд дійшов висновку про прийняття оскаржуваного рішення не у відповідності до приписів п.п. 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що, беручи до уваги протиправність попередження № 08-17/2924 від 18.03.2020, зумовлює його скасування у судовому порядку.
В частині вимог позивача за зустрічним позовом щодо зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві зареєструвати бюджетні зобов`язання за Договором, з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 25 від 20.11.2019, № 26 від 16.12.2019, № 27 від 16.12.2019, № 28 від 19.02.2020, № 29 від 04.03.2020, то враховуючи їх похідність від вимог про визнання протиправним та скасування попередження від 18.03.2020 № 08-17/2924, а також приймаючи до уваги встановлення судом, в межах цього спору, відсутності підстав для відмови Головним управлінням від реєстрації бюджетних зобов`язань Замовника за Договором в рамках відповідних додаткових угод, суд вважає, що заявлені вимоги зобов`язального характеру підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За переконанням суду, доказів, які б спростовували доводи позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом суду не надав.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 22.01.2021 (справа № 420/4262/19).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд прийшов до висновку про повне задоволення зустрічного позову, то відшкодуванню позивачу за зустрічним позовом за рахунок бюджетних асигнувань за зустрічним позовом підлягають судові витрати, а саме судовий збір, сплачений за подання такого адміністративного позову, у розмірі 6 306,00 грн.
Тоді як судові витрати за первісним позов розподілу не підлягають, з підстав відмови у його задоволенні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову № 04.1-12/5191 від 03.06.2020 Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - відмовити повністю.
2. Позов № 31-1878 від 18.08.2020 Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово- транспортних споруд м. Києва" - задовольнити у повному обсязі.
3. Визнати протиправним та скасувати попередження Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.03.2020 № 08-17/2924 про неналежне виконання бюджетного законодавства.
4. Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, ідентифікаційний код - 37993783) зареєструвати бюджетні зобов`язання за Договором № 10/03-16 від 10.03.2016, укладеним між Комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (адреса: 01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 6, ідентифікаційний код - 05445267) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-БУД-ТРЕЙД" (ідентифікаційний код - 39532133), з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 25 від 20.11.2019, № 26 від 16.12.2019, № 27 від 16.12.2019, № 28 від 19.02.2020, № 29 від 04.03.2020.
5. Стягнути на користь Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово- транспортних споруд м. Києва" (адреса: 01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 6, ідентифікаційний код - 05445267), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, ідентифікаційний код - 37993783) понесені КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення складено 27.05.2021.
Суддя К.С. Пащенко
