ОКРЕМА ДУМКА

(спільна)

суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Британчука В. В., Гриціва М. І.

на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2021 року у справі № 9901/173/21 (переведення № 11-203ав21) за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 (далі - ОВО № 87) на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК, Комісія), третя особа - кандидат у народні депутати України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_2 , про скасування протоколу, визнання дій та рішень протиправними, зобов`язання вчинити дії

У травні 2021 року кандидат у народні депутати України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ЦВК, у якому просив:

- визнати протиправними дії ЦВК від 19 травня 2021 року щодо встановлення результатів виборів народного депутата України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року;

- визнати протиправним і скасувати протокол Комісії про результати виборів народних депутатів України в ОВО № 87 від 19 травня 2021 року з поміткою «Уточнений»;

- визнати протиправним і скасувати пункт 2 постанови ЦВК від 19 травня 2021 року № 214 «Про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 травня 2021 року в справі № 9901/114/21»;

- визнати протиправним і скасувати пункт 1 постанови Комісії від 19 травня 2021 року № 214 «Про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 травня 2021 року в справі № 9901/114/21»;

- зобов`язати ЦВК вчинити дії щодо встановлення результатів виборів народного депутата України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 травня 2021 року у справі № 9901/114/21.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 23 травня 2021 року адміністративний позов задовольнив частково:

- визнав протиправними дії ЦВК від 19 травня 2021 року щодо встановлення результатів виборів народного депутата України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року;

- визнав протиправним і скасував протокол Комісії про результати виборів народних депутатів України в ОВО № 87 від 19 травня 2021 року з поміткою «Уточнений»;

- визнав протиправним і скасував пункт 2 постанови ЦВК від 19 травня 2021 року № 214 «Про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 травня 2021 року в справі № 9901/114/21»;

- визнав протиправним і скасував пункт 1 постанови Комісії від 19 травня 2021 року № 214 «Про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 травня 2021 року в справі № 9901/114/21»;

- зобов`язав ЦВК вчинити дії щодо встановлення результатів виборів народного депутата України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року з урахуванням висновків, наданих судом у рішенні, ухваленому за результатами розгляду цієї справи.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, кандидат в народні депутати України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_2 , Політична партія «Слуга народу» (далі - ПП «Слуга народу») та ЦВК подали до Великої Палати Верховного Суду апеляційні скарги.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 травня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами кандидата в народні депутати України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_2 , ПП «Слуга народу» й ЦВК та призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

27 травня 2021 року Велика Палата Верховного Суду оголосила перерву у цій справі до 5 червня 2021 року.

28 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ЦВК вчиняти дії з реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України.

На обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначив, що станом на сьогодні наявні всі умови для подачі ОСОБА_2 заяви разом з відповідними документами про реєстрацію його народним депутатом України відповідно до статті 101 Закону України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI).

Крім того, у ЦВК знаходяться документи, подані ОСОБА_2 27 квітня 2021 року, для реєстрації його народним депутатом України (зазначена обставина встановлена у справі № 9901/117/21, по якій було вжито заходів забезпечення позову). Відповідач 5 травня 2021 року не провів реєстрацію ОСОБА_2 народним депутатом, вказавши про відсутність на зазначену дату правових підстав для цього, оскільки на цю дату було скасовано протокол про встановлення результатів голосування. Проте ЦВК складено новий протокол про встановлення результатів голосування, а питання щодо його законності не вирішено судом з об`єктивних причин у строк, визначений частиною четвертою статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Однак, на переконання сторони позивача, чинним законодавством не заборонено Комісії розглянути вказані документи повторно та прийняти рішення про реєстрацію ОСОБА_2 народним депутатом України до прийняття остаточного рішення у цій справі.

Більше того, позивач вважає, що ЦВК незаконно встановила 19 травня 2021 року результати виборів народного депутата України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року. Комісія, у свою чергу, це заперечує та подала відповідну апеляційну скаргу, відтак, на думку позивача, відповідач має зацікавленість у подальшому виконанні свого рішення.

Сторона позивача також зауважила, що закон не встановлює повноваження відповідача щодо скасування реєстрації особи, обраної народним депутатом.

Отже, на переконання заявника, невжиття цих заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 травня 2021 року зазначену заяву адвоката Попова А. С. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнила та заборонила ЦВК вчиняти дії з реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України до набрання законної сили рішенням у справі № 9901/173/21.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що, як убачається з матеріалів справи, 19 травня 2021 року протоколом з поміткою «Уточнений» Комісія встановила результати виборів народних депутатів України в ОВО № 87, а 22 травня 2021 року ЦВК офіційно оприлюднила результати виборів народного депутата в ОВО № 87 у газеті «Голос України», повідомивши про те, що ОСОБА_2 обрано народним депутатом України в ОВО № 87 ( http://www.golos.com.ua/article/346306).

Оскільки протокол ЦВК від 19 травня 2021 року з поміткою «Уточнений» про результати виборів народних депутатів України в ОВО № 87 знаходиться в процесі оскарження в судовому порядку, тобто є чинним, можлива ситуація, що в разі подання ОСОБА_2 до ЦВК заяви та відповідних документів для реєстрації його народним депутатом України у Комісії не буде визначених законом підстав для нерозгляду відповідної заяви.

Отже, за певних обставин ЦВК до вирішення цієї справи по суті може прийняти рішення про реєстрацію ОСОБА_2 народним депутатом України, що приведе до подальшого складення ним присяги та видання йому посвідчення народного депутата України й нагрудного знака встановленого зразка.

Більшість суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що з огляду на те, що Закон № 4061-VI та Закон України від 30 червня 2004 року № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) не наділяють ЦВК повноваженнями скасовувати реєстрацію особи народним депутатом України, у разі прийняття Комісією рішення про реєстрацію ОСОБА_2 народним депутатом України та вирішення цієї справи на корись кандидата у народні депутати України в ОВО № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 можуть скластися обставини неможливості поновлення виборчих прав позивача, істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ми не можемо погодитися з позицією більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, які висловилися за ухвалене Великою Палатою Верховного Суду 29 травня 2021 року рішення, у зв`язку із цим, керуючись частиною третьою статті 34 КАС, вважаємо за необхідне висловити окрему думку з таких міркувань.

Відповідно до вимог частин першої та п`ятої статті 11 Закону № 4061-VIвиборчий процес - це здійснення суб`єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.

Із частини першої статті 101 Закону № 4061-VI убачається, що особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов`язана подати до ЦВК не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.

Частина третя статті 101 Закону № 4061-VI передбачає, що при отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, ЦВК приймає рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України, а згідно із частиною сьомою статті 101 цього Закону рішення ЦВК про реєстрацію депутата та тимчасове посвідчення народного депутата України є підставою для складення обраною особою присяги народного депутата України.

Таким чином, статтею 101 Закону № 4061-VI детально регламентовано порядок здійснення ЦВК такої стадії виборчого процесу, як реєстрації обраних депутатів.

На нашу думку, зазначені вище положення Закону № 4061-VI дають підстави зробити висновок, що ЦВК є суб`єктом виборчого процесу і на виконання вимог статті 101 цього Закону вчиняє дії щодо реєстрації народного депутата України виключно в межах виборчого процесу, адже такі дії безпосередньо стосуються проведення виборів.

На наше переконання, застосовані Великою Палатою Верховного Суду заходи забезпечення позову щодо заборони ЦВК вчиняти дії з реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України до набрання законної сили рішенням у справі № 9901/173/21 порушують процес проведення виборів, що виключає законну можливість застосування таких заходів забезпечення позову в силу частини четвертої статті 151 КАС.

Вважаємо за необхідне звернути увагу на статтю 102 Закону № 4061-VI,згідно з якою ЦВК не пізніш як на сьомий день після складення народним депутатом України присяги видає йому посвідчення народного депутата України та нагрудний знак встановленого нею зразка. Водночас відповідно до частили шостої статті 79 Конституції України повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.

З викладеного слідує, що прийняття рішення чи вчинення дій ЦВК щодо реєстрації обраної особи народним депутатом України не є підставою для початку повноважень народного депутата.

Таким чином, можна дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови ЦВК у частині реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України не може свідчити про наявність очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 , які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Крім того, вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що станом на дату розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви про забезпечення позову - 29 травня 2021 року, ЦВК не було призначено засідання Комісії щодо розгляду питання про реєстрацію ОСОБА_2 народним депутатом, тому і з цих міркувань не було підстав для задоволення заяви позивача, адже відсутня очевидна небезпека у ймовірному порушенні прав позивача.

Також слід зазначити, що вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.

При цьому має бути забезпечений принцип інституційної безперервності, який означає, що органи державної влади, встановлені Основним Законом України, продовжують функціонувати в інтересах Українського народу та реалізовувати свої повноваження, виконувати завдання і функції, визначені в Конституції України, незалежно від змін, якщо тільки цими змінами не передбачено істотну (докорінну) зміну їх конституційного статусу, у тому числі їх ліквідацію.

Саме тому законодавець з метою не допустити зволікання з формуванням вищих органів державної влади при прийнятті КАС у новій редакції відійшов від чіткого формулювання визначення категорії спорів, щодо яких забороняється вжиття судом заходів забезпечення позову, зазначив у частині четвертій статті 151 КАС (у чинній редакції), що заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів, всеукраїнського референдуму.

Відповідно до статті 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Виборчий процес є безперервним та не може бути скасованим, зупиненим або перенесеним.

Відступлення від такого підходу, як це було запроваджено Великою Палатою Верховного Суду, а саме можливість зупинення судом процедур з формування вищих органів державної влади, яке здійснюється шляхом виборів, може мати непередбачувані наслідки. Зокрема, можуть виникнути ситуації, коли через винесення відповідних ухвал про забезпечення позову судами різних рівнів можуть бути заблоковані процедури формування Верховної Ради України, набуття повноважень Президентом України, що може стати загрозою правовому порядку та внутрішньому суверенітету держави.

Також варто констатувати, що КАС врегулювано процесуальні питання розгляду адміністративної справи з урахуванням спеціальної норми статті 273 КАС і суд справу розглядає як виборчу справу в межах дводенного строку як таку, що безпосередньо відноситься до питань проведення виборів.

Водночас спеціальною нормативно-правовою базою в галузі виборчого права є закони № 4061-VIта № 1932-IV, тому судами, на нашу думку, неправильно розтлумачено та застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, оскільки правовідносини, передбачені статтею 101 Закону № 4061-VI, є етапом виборчого процесу.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Варто зазначити, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони вчиняти певні дії. Водночас в ухвалі про забезпечення позову судом зазначається, що встановлення результатів виборів є передумовою для проведення реєстрації особи обраною народним депутатом України. А предметом позову в цій справі є, зокрема, дії ЦВК щодо встановлення результатів виборів в ОВО № 87 та протокол ЦВК про результати виборів в ОВО № 87.

Разом з тим серед позовних вимог відсутня вимога про оскарження визнання особи обраною та офіційного оприлюднення таких результатів як єдиної підстави для реєстрації народного депутата України в розумінні положень статті 101 Закону № 4061-VI.

На нашу думку, забезпечуючи позов, суд фактично перейшов на наступну за рівнем процедуру від тієї, що оскаржується. Тому забезпечення позову відбулося на тому рівні, який не є предметом оскарження, а отже, і судового дослідження.

Ми переконані, що наявність тих чи інших можливих порушень при вчиненні дій ЦВК з питань реєстрації народного депутата України не може свідчити про очевидність ознак протиправності оскарженого рішення, оскільки факти таких порушень можуть бути встановлені виключно під час судового розгляду справи по суті, проте позивачем у справі не було оскаржено дії щодо оприлюднення результатів виборів, визнання особи обраною, тобто відсутній спір щодо реєстрації народного депутата України.

Крім того, варто наголосити на тому, що статтею 278 КАС встановлено особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов`язаних з виборчим процесом чи референдумом, та їх оскарження. За змістом частин другої та четвертої вказаної статті апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Як зазначалося раніше, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 травня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ПП «Слуга народу» й ЦВК та призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.

Водночас 27 травня 2021 року Велика Палата Верховного Суду оголосила перерву у цій справі до 5 червня 2021 року, при цьому не дотрималась вимог частини четвертої статті 278 КАС, з чим ми також не погоджуємося.

З огляду на викладене вважаємо, що за результатами розгляду заяви адвоката Попова А. С. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 9901/173/21 Велика Палата Верховного Суду повинна була ухвалити рішення про відмову у її задоволенні.

Судді Великої Палати Верховного Суду: О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук

М. І. Гриців