ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Справа № 280/2617/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Схід-Капітал» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Схід-Капітал» (далі позивач, ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал») до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №ДН-59816/262/НП-ФС/11 від 27.01.2021.

Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на умовах договору №147 від 12.09.2019 проводились ремонтні роботи фасаду будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які завершені 30.10.2020 шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Позивач зазначає, що у середині листопада 2020 року до керівника ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» почали надходити телефонні дзвінки від начебто представників Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з пропозицією надати документи щодо трудових відносин з певними особами. Позивач зазначає, що у зв`язку із побоюванням того, що телефонні дзвінки є шахрайськими діями осіб, керівник підприємства попросила їх діяти відповідно до встановлено Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Разом з тим, у березні 2021 року позивачем на пошті отримано спірну постанову, якою до позивача застосовано штраф в розмірі 96000,00 грн. за недопушення посадових осіб до проведення перевірки. Також, позивач зазначає, що за іншим поштовим відправленням позивачем також отримано лист відповідно до якого підприємство повідомлено про відсутність підстав для складання постанови про накладення штрафу за результатами інспекційного відвідування. Позивач вказує на те, що жодних дій, які б перешкоджали проведенню інспекційного відвідування ним не вчинялось, а тому спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Також, позивач вказував на те, що розмір застосованого штрафу за спірною постановою є більшим ніж встановлено чинним законодавством. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 16.11.2020 призначено позаплановий захід у формі інспекційного відвідування у ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал», проведення якого розпочато 17.11.2020. Зазначає, що під час виходу інспекторів за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено осіб, які надали пояснення, що працювали на об`єкті в якості працівників ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал». Відповідач зазначає, що з метою отримання пояснень щодо укладання або відсутності укладання договорів з ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на адресу електронної пошти ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» направлено скановану копію вимоги про надання документів. Також, відповідач зазначає, що з питання надання документів необхідних для проведення інспекційного відвідування, інспектор Держпраці неодноразово телефонував на мобільний телефон директора підприємства та повідомляв про необхідність надання документів для проведення інспекційного відвідування. Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку не поданням документів необхідних для проведення інспекційного відвідування, на адресу підприємства засобами поштового зв`язку була направлена вимога, яка не була отримана позивачем на відділенні поштового зв`язку. Відповідач вважає, що оскільки позивачем створено перешкоду у проведенні інспекційного відвідування, шляхом не надання необхідних документів, то до позивача правомірно застосовано штрафні санкції. Щодо проведення інспекційного відвідування та складання акту про проведення інспекційного відвідування, відповідач вказав, що такий акт складено помилково, у зв`язку з чим штрафні санкцій до позивача на підставі такого акту не застосовувалися. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.09.2019 між Благодійною організацією «Благодійний Фонд АрселорМіттал Кривий Ріг», з однієї сторони, Департаменту розвитку інфраструктури міста виконавчого комітету Криворізької міської ради Балансооутримувач, з другої сторони, та ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» - Підрядник, з третьої сторони, укладено Договір №147, відповідно до умов якого, на виконання Договору про соціальну співпрацю з соціально-економічного розвитку міста між виконавчим комітетом Криворізької міської ради та публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 21.06.2018 №1441 Фонд АМКР та Балансоутримувач доручають, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи «Ремонт фасаду будинку за адресою: АДРЕСА_1 ».

16.11.2020 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області видано наказ №1753-п «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю)», яким наказано у період з 16.11.2020 по 27.11.2020 провести позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування за додержанням законодавства про працю у ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал», місцезнаходження: 69006, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.12А, код ЄДРПОУ 42714626, місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 , з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Також, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області видано направлення на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) (а.с.59).

18.11.2020 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено вимогу про надання документів №ДН59816/1510/НД, якою зобов`язано керівника ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» до 27.11.2020 надати до інспекційного відвідування за період з січня 2020 по жовтень 2020 року документи щодо трудових відносин з працівниками.

27.11.2020 інспектором праці складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ДН-59816/262/АВ, в якому встановлено порушення ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» частини 3 статті 24 Кодексу Законів про працю України допущення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин (а.с.65-75).

Також, 27.11.2020 інспекторами праці складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ДН-59816/262/НП, відповідно до якого відповідач встановив створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці ОСОБА_6 , тобто ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» шляхом не надання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю на вимогу №ДН-59816/262/НП від 18.11.2020 про надання документів (а.с.82-87).

27.01.2021 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, на підставі висновків Акту перевірки №ДН-59816/262/НП від 18.11.2020, прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ДН-59816/262/НП-ФС/11, якою на позивача накладено штраф в розмір 96000,00 грн., на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Позивач, не погодившись з правомірністю спірної постанови, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що станом на 17.11.2020 ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» здійснювало будь-яку господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджують пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , які вказували на те, що працювала на ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» (у минулому часі).

А тому на переконання суду інспекційне відвідування повинно було проводитись за місцем знаходженням підприємства у місті Запоріжжя.

По-друге, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №823), пунктом 8 якого передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження того, що уповноваженій особі ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал», перед початком проведення інспекційного відвідування, інспектором праці було вручено/надіслано засобами поштового зв`язку документи, які надають право на початок інспекційного відвідування (наказ, направлення на перевірку, службове посвідчення, тощо), що свідчить про те, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо порядку проведення інспекційного відвідування.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що за адресою: АДРЕСА_1 , на момент виходу інспекторів Держпраці, була присутня хоча б одна посадова особа, яка перебувала у трудових відносинах з ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» та була повноважна на отримання документів щодо проведення інспекційного відвідування, що свідчить про те, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення інспекційного відвідування, а відповідно відповідач не мав права приступати до його проведення.

Стосовно не виконання вимоги інспектора Держпраці, суд зазначає наступне.

По-перше, суд вважає, що оскільки відповідачем порушено процедуру початку інспекційного відвідування, то відповідно це є самостійною підставою, яка позбавляє об`єкт відвідування від обов`язку надання пояснень та документів за вимогою органу Держпраці.

По-друге, суд зазначає, що дійсно відповідно до підпункту 7 пункту 10 Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Згідно пункту 11 Порядку №823, вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Так, відповідно до вимоги інспектора праці від 18.11.2020 №ДН59816/1510/НД, ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» зобов`язано у строк до 27.11.2020 надати до ГУ Держпраці документи щодо трудових відносин за період з січня 2020 року по жовтень 2020 року.

27.11.2020 відповідачем складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДН-59816/262/НП, в якому вказано на те, що позивач вчиняє дії, які перешкоджають проведенню інспекційного відвідування.

Разом з тим, суд зазначає, що вимога інспектора праці від 18.11.2020 №ДН59816/1510/НД, за адресою місцезнаходження ТОВ «ВКФ «Схід-Капітал» надіслана лише 24.11.2020 о 13 год. 09 хв. (а.с.76-77).

При цьому, станом на 27.11.2020 дату складання Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №ДН-59816/262/НП, відповідач не мав жодної інформації про те, що вимога позивачем була отримана та/або позивач відмовився від її отримання без поважних причин, що свідчить про передчасність складання Акту, на підставі якого до позивача застосовано штрафні санкції.

Стосовно телефонних дзвінків та направлення вимоги на адресу електронної пошти позивача, суд зазначає, що Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, не передбачає можливості такого документообігу з об`єктом відвідування, як надсилання листів електронною поштою, на вайбер, тощо.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю передбачає отримання документів або шляхом їх вручення уповноваженій особі безпосереднього органом контролю або засобами поштового зв`язку з описом вкладенням, тому всі інші дії щодо надсилання позивачу вимоги не відповідають чинному законодавству України, відповідно до яких відповідач зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так само, суд вважає не припустимим і те, що інспекторами Держпраці у один день складається два різних за своїм змістом Акти, один про результати перевірки, інший про неможливість її проведення.

Зазначена обставина свідчить про те, що інспекційне відвідування проводилось без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, а тому акт/акти перевірки складені за результатами такого інспекційного відвідування не можуть слугувати підставою для прийняття рішень, якими на підприємство покладається тягар у вигляді штрафної санкції.

При цьому, та обставина, що за одним з актів інспекційного відвідування до позивача не застосовано штрафні санкції жодним чином не впливає на правомірність дій відповідача під час проведення інспекційного відвідування позивача.

Як зазначено Європейським судом з прав людини у п.71 Рішення по справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (Заява №29979/04): «71. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п.73). … Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), п.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року). …».

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Схід-Капітал».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (складання позовної заяви).

При цьому, відповідно до наданих до матеріалів справи розрахунків, витрати на правничу допомогу складаються виключно з підготовки та подання до суду позовної заяви.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. лише за підготовку позовної заяви є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Схід-Капітал» (69006, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.12А, код ЄДРПОУ 42714626) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, буд.1Д, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН-59816/262/НП-ФС/11 від 27.01.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Схід-Капітал» судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова