ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Справа № 160/4863/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 30.04.2021 року, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо включення заробітної плати за страховий стаж з 01.03.1982 року по 28.02.1987 року та 01.08.2001 року по 31.07.2009 року до періоду, за яким обчислена заробітна плата для перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу з 01.01.1980 року по 31.12.1984 року в межах шестимісячного строку до дати звернення до суду з позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 15.03.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання розрахунку пенсії, розрахунку стажу та розрахунку заробітної плати. З отриманого розрахунку заробітної плати позивачу стало відомо про те, що органом пенсійного фонду при перерахунку пенсії позивача включено заробітну плату за страховий стаж з 01.08.2001 року по 31.07.2009 року та за період з 01.03.1982 року по 28.02.1987 року, за яким обчислена заробітна плата з 01.03.2021 року, внаслідок чого коефіцієнт зарплати значно зменшено до 1,95952, що призвело до зменшення розміру зарплати, з якої обчислюється пенсія, і відповідно до зменшення розміру пенсії. Дії відповідача щодо включення заробітної плати за страховий стаж з 01.08.2001 року по 31.07.2009 року та за період з 01.03.1982 року по 28.02.1987 року до періоду, за яким обчислена заробітна плата для перерахунку розміру пенсії позивача є протиправними, оскільки не відповідають вимогам закону, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/4863/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

28.04.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що 15.03.2021 року позивач звернувся до сервісного центру управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за усною консультацією з приводу порядку обчислення розміру пенсії. Спеціалістами Головного управління були наданні усні роз`яснення та витяги з програми ІКІС ПФУ ППВП, що стосуються розрахунку пенсії, стажу та заробітної плати. З огляду на зазначене, правовідносини між позивачем та Головним управлінням з питання здійснення перерахунку пенсії не виникали, відповідно Головне управління не приймало рішення про відмову проведення перерахунку пенсії. Відповідач зазначає, що перерахунок пенсії проводився на підставі особистих заяв позивача про перерахунок з визначеним ним періодів страхового стажу на підставі наданих довідок.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач з 03.06.1992 року знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.

15.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про надання розрахунку пенсії, розрахунку стажу та розрахунку заробітної плати.

Після отриманні вказаних документів, позивачу стало відомо, що з 01.03.2021 року розмір пенсії складає: 8506,82грн., страховий стаж з 1966 року по 2010 рік складає: 54 роки, з яких: 21 рік стаж за Списком № 1 з 1966 року по 1992 рік на момент призначення пенсії, коефіцієнт стажу - 0,54000, коефіцієнт заробітної плати 1,95952, розрахований із заробітної плати за період з 01.03.1982 року по 28.02.1987 рік та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.08.2001 року по 31.07.2009 року, з урахуванням вказаного коефіцієнту зарплата для призначення пенсії складає: 10633,53грн.

З розрахунку заробітної плати позивачу стало відомо, що пенсійним органом при перерахунку пенсії позивача включено заробітну плату за страховий стаж за період з 01.08.2001 року по 31.07.2009 року та за період з 01.03.1982 року по 28.02.1987 року, за яким обчислена зарплата з 01.03.2021 року, внаслідок чого коефіцієнт зарплати зменшено до 1, 95952, що призвело до зменшення розміру зарплати, з якої обчислюється пенсія, і відповідно до зменшення розміру пенсії.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим ч. 3 ст.24 цього Закону, - 0,85.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цьогоЗаконувраховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Таким чином, коефіцієнт заробітної плати не є сталою величиною, а розраховується заново кожного разу при перерахунку пенсії, у зв`язку зі змінами розміру заробітної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 пенсія за віком на пільгових умовах призначена відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із середнього заробітку 3196 руб., розрахованого за довідкою про заробіток для обчислення пенсії за період з 01.06.1990 по 31.05.1992.

Пізніше була надана нова довідка про заробіток для обчислення пенсії №1-6/58 від 12.02.1993 за період з 01.01.1991 по 31.12.1991.

Згідно з розпорядженнями Павлоградського міського відділу соцзахисту населення №3124946 від 22.05.1996, від 16.01.1997 та від 24.02.1998 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №342 від 01.03.1996, №831 та №1357 від 08.12.1997 із середньомісячного заробітку в розмірі 3832 крб. (0,03830 грн.).

Відповідно до розпорядження №124946 від 06.01.2000 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із розрахунку середньої заробітної плати в розмірі 335,47грн., обчисленої із заробітку за період з 01.06.1990 по 31.05.1992, тобто за період, з якого призначалася пенсія.

На підставі заяви позивача від 10.12.2003 про проведення перерахунку пенсії та наданих документів, ОСОБА_1 з 01.12.2003 проведено перерахунок пенсії із середньомісячного заробітку за період з 01.06.1990 по 31.05.1992 в розмірі 335,47грн.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058), відповідно до якого проведено перерахунок пенсії.

Чинним механізмом нарахування пенсій, відповідно до Закону № 1058, передбачено, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески.

При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу залежно від кількості відпрацьованих місяців та коефіцієнт заробітної плати.

Пенсіонери, які після призначення пенсії продовжували працювати, могли надати документи про стаж роботи або, за бажанням, документи про стаж і заробітну плату. Якщо особа надала документи про стаж та заробіток, крім перерахунку коефіцієнту страхового стажу проводиться перерахунок заробітку, який враховується при обчисленні розміру пенсії.

При здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку з додаванням страхового стажу та врахуванням заробітку після призначення пенсії в деяких випадках відбувалось збільшення заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія, відповідно, розмір пенсії підвищувався, але при цьому знижувався індивідуальний коефіцієнт заробітку.

Законом не передбачено збереження під час перерахунку пенсії коефіцієнту зарплати, який був до перерахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону № 1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Тобто законодавець імперативно встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 01 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу без будь-яких виключень.

Правова позиція, щодо застосування норм ч. 1, ч. 2 ст. 40 та ст. 42 Закону № 1058, викладена в постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 180/2027/16-а, від 10.04.2020 у справі № 311/1809/16-а.

На підставі заяви від 18.03.2004 про проведення перерахунку пенсії по заробітній платі, ОСОБА_1 з 01.01.2004 проведено перерахунок пенсії із заробітку за період з 01.01.1980 по 31.12.1984 за довідкою про заробіток для обчислення пенсії №16/774 від 15.04.2004. Індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі склав 2,56710.

На підставі заяви від 24.01.2006 про проведення перерахунку пенсії по стажу та заробітної плати в пенсійній справі. ОСОБА_1 з 01.02.2006 проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітної платі за період з 01.01.1980 по 31.12.1984 та за даними персоніфікованого обліку з 01.09.2001 по 31.12.2005. При проведенні перерахунку пенсії її розмір та розмір коефіцієнту стажу збільшився, проте, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі зменшився та склав 2,48685.

На підставі заяви від 10.08.2009 та наданої довідки про заробіток для обчислення пенсії №202 від 08.09.2009, з 01.08.2009 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітної платі. Розмір середньомісячного заробітку обчислювався із заробітної плати за період з 01.03.1982 по 28.02.1987 та за даними персоніфікованого обліку з 21.08.2001 по 31.07.2009. При проведенні перерахунку пенсії її розмір та розмір коефіцієнту стажу збільшився, проте, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі зменшився та склав 1,96016.

01.10.2017 року в дію вступив Закон України від 03.10.2017 № 2148-VІІI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Згідно з п.п. 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Отже, з 01.10.2017 ОСОБА_1 проведено автоматичний перерахунок пенсії за матеріалами пенсійної справи із застосуванням заробітної плати за період з 01.03.1982 по 28.02.1987 та даних персоніфікованого обліку за період з 21.08.2001 по 31.07.2009 (за останньою заявою про перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі від 10.08.2009) відповідно до ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки (3764 грн. 40 коп.).

На підставі заяви від 22.01.2018 з 01.02.2018 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії по стажу. Розмір середньомісячного заробітку обчислювався виходячи із заробітної плати, що використовувався при здійсненні попереднього перерахунок пенсії, тобто, за період з 01.03.1982 по 28.02.1987 та за даними персоніфікованого обліку з 21.08.2001 по 31.07.2009.

Враховуючи викладене, позивач, відповідно до особистих заяв про перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі самостійно виявив бажання перерахувати пенсію по стажу та заробітній платі за період з 01.03.1982 по 28.02.1987.

Стосовно зарахування відповідачем до перерахунку пенсії періоду з 01.07.2000 року, суд повторно зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Таким чином, відповідачем правомірно перераховано пенсію позивача з урахуванням періоду заробітку з 01.07.2000 року та з урахуванням вибраного позивачем періоду до 01.07.2000 року - з 01.03.1982 року по 28.02.1987 року на підставі самостійно поданих заяв.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок, суд зазначає наступне.

Ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зазначає, що оскільки ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058 встановлено право позивача для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії має бути реалізовано.

На переконання суду, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача перерахувати пенсію у встановленому судом порядку, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Такий спосіб захисту прав позивача, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи не встановлено інших підстав для відмови у перерахунку пенсії, аніж досліджені судом у ході розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав позивача, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу з 01.01.1980 року по 31.12.1984 року та після 01.07.2000 року.

Суд не визначає строк перерахунку пенсії, оскільки позивач не звертався з належно оформленою заявою про перерахунок пенсії до відповідача, фактично перерахунок пенсії проводиться на підставі рішення суду.

Відтак, позовна вимога в частині проведення перерахунку в межах шестимісячного строку до дати звернення до суду з позовом не підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовна заява є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №6516915 від 29.03.2021 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 454 грн.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу з 01.01.1980 року по 31.12.1984 року та після 01.07.2000 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський