У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12020150140000220

за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2021 року у відношенні

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Явкине Баштанського району Миколаївської області, з професійно-технічною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-22.06.2018 Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним з іспитовим строком 2 роки.

-обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

обвинувачений ОСОБА_5

захисник ОСОБА_6 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2021 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.

На підставіст. 71 КК Українидо покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 22.06.2018 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців.

Ухвалено строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання - 26.05.2020.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь: ОСОБА_8 35189 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 200 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_9 12137,74 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, а також на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження в сумі 20207,65 грн.

Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Вирішено питання речових доказів.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просять вирок скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_5 в доповненнях просить перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 3 ст. 136 КК України.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги та доповнень до них.

Захисник ОСОБА_6 вважає, що вирок не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Зазначає,що своювину увчиненні інкримінованогозлочину ОСОБА_5 не визнав,підтвердивши фактспільного розпиванняспиртних напоївз потерпілим ОСОБА_10 та свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,а такожконфлікт з ОСОБА_10 ,але зазначив,що наніспотерпілому близько5ударів рукоюв обличчя,які немогли спричинитийого смерть.Після конфлікту він вивів ОСОБА_10 на балкон на свіже повітря і, пересвідчившись, що з останнім все нормально, пішов додому. Що відбувалось після цього, обвинувачений не знає.

Захисник вказує, що потерпілі (мати та сестра ОСОБА_13 ) не були свідками подій, що відбувались 25.05.2020 в будинку АДРЕСА_3 , а свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_14 могли бути безпосередньо зацікавленими в тому, щоб саме ОСОБА_5 було визнано винним, хоча в їх показаннях і діях містилось безліч суперечностей.

Зазначає, що під час судового розгляду справи свідок ОСОБА_11 під присягою давав суперечливі показання, які зводились до того, що вранці 26.05.2020 він прокинувся близько 08:00 години, оскільки почув, як його гукає потерпілий ОСОБА_15 . Вказує, що ОСОБА_15 , перебуваючи на балконі, не міг самостійно підвестись, однак в подальшому, зі слів ОСОБА_11 , потерпілий ОСОБА_10 зміг самостійно вмитись, за допомогою ОСОБА_11 , подолати сходи з другого поверху без перил, пройти через дорогу до власного будинку, а потім самостійно дійти від воріт в будинок, зняти взуття, поставивши його рівно в коридорі, зайти в свою кімнати і лягти поруч з ліжком. Звертає увагу, що ОСОБА_15 за статурою більший від ОСОБА_11 .

Зазначає,що зпоказань свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_14 слідувало, що ОСОБА_10 впав у кому лише після того, як самостійно прийшов додому вранці наступного дня, після побиття.

Вказує, що в судовому засіданні був допитаний лікар ОСОБА_16 , який оглядав потерпілого, після його доставлення в лікарню, та проводив подальше лікування. Свідок повідомив, що ОСОБА_10 був доставлений до лікарні в стані коми III. На думку свідка, як лікаря, потерпілий перебував у такому стані більше 8-10 годин.

Зазначає, що під час допиту судового експерта ОСОБА_17 , останній повідомив, що стан коми у потерпілого міг розвинутися або відразу після нанесення тілесних ушкоджень, або протягом нетривалого часу, який вимірювався в хвилинах. Найбільш вірогідно, що втрата свідомості настала одночасно після нанесення ударів.

Додає, що враховуючи, що ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_10 в проміжок часу 21.00-22.00 год 25.05.2020, а зі слів свідка ОСОБА_11 , він допоміг ОСОБА_10 дістатися додому о 08.00 год 26.05.2020, то з моменту нанесення тілесних ушкоджень пройшло майже 10 годин, тобто набагато більше, ніж той проміжок часу, про який говорив експерт, а саме «невеликий проміжок часу, який обчислювався хвилинами». Також експерт вважав, що «найбільш вірогідно, що втрата свідомості настала одночасно після нанесення ударів; не можна виключити, що частина тілесних ушкоджень нанесена вже після того, як ОСОБА_10 втратив свідомість».

На думку апелянта, можливість потерпілого самостійно пересуватись вранці 26.05.2020, викликає обґрунтовані сумніви.

Зазначає, що не встановлено, що відбувалось після того, як ОСОБА_5 залишив будинок по АДРЕСА_3 і до8.00ранку,а якщотілесні ушкодження,які спричинилисмерть потерпілогобули нанесені ОСОБА_5 ,навіщо ОСОБА_11 намагався знищитисліди злочину:стирав кровпростирадлом напідлозі,ховав постільнубілизну зіслідами кровів сусіднійкімнаті,біля якоїкомпанія вживаласпиртні напоїта забудинком вавтомобільних шинах,і чисправді ОСОБА_11 допомагав ОСОБА_10 вранці дістатись до будинку.

Ці обставини, на думку захисника, викликають обґрунтовані сумніви у доведеності вини ОСОБА_5 .

Звертає увагу,що приогляді місцяподії від02.06.2020було виявленодерев`янудошку зіслідами бурогокольору наодному кінці,частину якоїбуло упакованоі направленона експертизу.Однак,результатів експертизина часзакінчення досудовогослідства щене було,а вході судовогослідства цейдоказ небув наданийдля дослідженняв судовому засіданні. Також додає, що відеозапис вказаного огляду місця події був пошкоджений і не вдалося проглянути відеозапис в судовому засіданні.

Зазначає, що у висновку молекулярно-генетичної експертизи № 628 від 19.08.2020 (наданої вже під час розгляду справи в суді) вказано, що сліди бурого кольору, виявлені на наволочці, є слідами крові людини (особи чоловічої статі), але не належать ні ОСОБА_10 , ні ОСОБА_5 .

Вказує, що орган досудового слідства не встановлював інші версії події і не усунув розбіжності в доказах і показаннях свідків, не було проведено всіх необхідних експертиз. Захисник звертаєувагу,що зранку26.05.2020йшов дощ,проте наодязі тавзутті ОСОБА_10 були відсутні сліди дощу. Зазначає, що обличчя ОСОБА_10 було вмите, а руки були в цементному пилу, хоча ОСОБА_11 стверджував, що ОСОБА_10 вранці 26.05.2020 вмивався сам.

На думку апелянта ці обставини викликають обґрунтовані сумніви у доведеності вини ОСОБА_5 , на які сторона захисту звертала увагу суду, однак жодної оцінки вказаним фактам не було надано.

Обвинувачений ОСОБА_5 , наводячи аналогічні доводи зазначає, що судом першої інстанції були відхилені та не досліджувались обставини та докази, які мають важливе значення для встановлення обставин, хто саме міг спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть.

Обвинувачений зазначає, що показання свідка ОСОБА_11 мають суттєві суперечності та розходження з його показаннями та показаннями свідка ОСОБА_12 . Вказує, що свідок ОСОБА_12 в своїх показаннях вказав, що коли він прокинувся, то потерпілий ОСОБА_10 і ОСОБА_11 розмовляли.

Звертає увагу, що допитаний в суді експерт вказав, що найбільш вірогідно, що втрата свідомості ОСОБА_10 настала одразу після нанесення тілесних ушкоджень чи протягом нетривалого часу, який вимірювався в хвилинах, що на думку апелянта, спростовує його причетність до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, які потягли його смерть та відповідно кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 121 КК України.

Вважає, що саме свідок ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження, які потягли його смерть, оскільки ОСОБА_11 постійно змінював свої показання, в яких є розбіжності, та намагався ретельно приховати в різних місцях речові докази зі слідами крові, а саме: простирадло, наволочку та підодіяльник. Звертає увагу, що це було зроблено ОСОБА_11 з прямим умислом одразу після того, як він повернувся від домоволодіння ОСОБА_10 .

Також додав, що на речових доказах, які приховував ОСОБА_11 були знайдені сліди крові невідомого чоловіка, які не належали ні обвинуваченому, ні потерпілому, а зразки крові ОСОБА_11 не досліджувались, що, на думку апелянта, вказує на суттєві сумніви.

На думку апелянта, у даному випадку наявний склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 136 КК України, а саме ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, якщо вони спричинили смерть потерпілого. Тому просить перекваліфікувати його дії згідно вимог цієї статті.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

25.05.2020 близько 20:00 год, ОСОБА_5 перебував в одній із кімнат будинку АДРЕСА_4 , де спільно із ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вживав алкогольні напої. У ході вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, під час якої у ОСОБА_5 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10

25.05.2020 о 21:00 год, ОСОБА_5 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи з мотивів неприязні, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання школи здоров`ю ОСОБА_10 , знаходячись у кімнаті будинку АДРЕСА_4 , умисно з достатньою силою кулаками обох рук та ногами наніс не менше двадцяти ударів в область голови ОСОБА_10 , внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: зливних крововиливів в лівій виличній, щічній та скроневій областях, рани нижньої губи, травматичного видалення 1, 2, 3 зубів нижньої щелепи справа, травматичної рухомості 1, 2 зубів на верхній щелепі справа та зліва, множинних переломів кісток обличчя (переломи кісток носу, осколкові переломи верхньої щелепи, перелому лівої виличної дуги, перелому зовнішньої стінки лівої очниці), важкого забою головного мозку (кома ІІІ), перелому скроневої кістки зліва, субдуральної гематоми у скроневій області справа та субарахноїдального крововиливу, які у своїй сукупності носять характер тяжких тілесних ушкоджень, та від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть ОСОБА_10 .

Судом першої інстанції ОСОБА_5 визнаний винним в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, та його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на підтримку апеляційних скарг, думку прокурора ОСОБА_7 , який просив апеляційні скарги залишити без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційних скарзі доводи, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цьогоКодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як передбаченост.94КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Однак, при ухваленні вироку зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КПК України, повністю доведена. Між тим, ці висновки є передчасними, з огляду на таке.

Обвинувачений ОСОБА_5 під чассудового розглядувину увчиненні інкримінованогозлочину невизнав тапояснив,що вході вживанняалкогольних напоївміж нимта ОСОБА_10 виникла сварка.На йогозауваження ОСОБА_10 не заспокоївсята першимштовхнув йогоруками вобласть грудей,від чоговін упавна ліжко,а потімнаніс ОСОБА_10 два ударив головукулаками правоїі лівоїруки.В загальнійкількості ОСОБА_10 він нанісблизько 4-5ударів. Стверджував, що у результаті цих ударів не могла настати смерть ОСОБА_10 . Після конфлікту він вивів ОСОБА_10 на балкон на свіже повітря і, пересвідчившись, що з останнім все нормально, пішов додому. Що відбувалось після цього, обвинувачений не знає.

Але, суд першої інстанції, не перевірив доводи обвинуваченого, а в обгрунтування вини ОСОБА_5 лише обмежився перерахуванням змісту доказів, наданих стороною обвинувачення, але ці докази не проаналізував, не навів мотивів на спростовування доводів обвинуваченого.

Разом з тим, оцінка доказів полягає у тому, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження оцінює кожний доказ окремо та в сукупності. Крім того, оцінка доказів передбачає аналіз його змісту або відомостей, які містяться у ньому, шляхом зіставлення зі змістом інших доказів на предмет, чи узгоджуються вони між собою, чи ні.

Так, суд першої інстанції не звернув увагу на розбіжності у показаннях свідка ОСОБА_18 з показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_12 щодо кількості ударів, які було нанесено ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_13 .

Як слідуєз показаньсвідка ОСОБА_11 ,наданих всуді першоїінстанції,в ході розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_5 наніс ОСОБА_10 близько 3-4 ударів кулаками по обличчю.

Після цього ОСОБА_5 взяв ОСОБА_10 за одяг і штовхнув його на підлогу між ліжком та дверима і продовжив наносити йому удари по обличчю (близько 10 ударів). ОСОБА_11 намагався зупинити конфлікт, на що ОСОБА_5 ударив його два рази (долонею руки та кулаком) та штовхнув на ліжко. Після цього ОСОБА_5 продовжив наносити удари ОСОБА_10 руками і ногами в верхню частину тіла (близько 15-20 ударів). Потім ОСОБА_10 вийшов на балкон, а за ним одразу вийшов ОСОБА_5 , де вони вдвох розмовляли. Через деякий час ОСОБА_5 повернувся до кімнати, а потім пішов.

Разом з тим, як слідує з показань свідка ОСОБА_12 , під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 наніс кулаками обох рук декілька ударів ОСОБА_10 в область обличчя, коли той сидів на ліжку. Від вказаних ударів ОСОБА_10 упав на підлогу біля дверей, де ОСОБА_5 наніс ще декілька ударів (2-3 удари) кулаком по обличчю ОСОБА_10 , від чого у останнього пішла кров з носу. ОСОБА_11 намагався розборонити ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , під час чого ОСОБА_5 штовхнув чи ударив долонею руки ОСОБА_11 . Після цього, він більше не бачив ОСОБА_10 в будинку, а тому вирішив, що останній пішов додому. Через деякий час, ОСОБА_5 зателефонували на мобільний телефон, після чого він пішов у власних справах.

Вказаним показанням свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_11 суд першої інстанції не надав належної оцінки та не з`ясував, чому виникла розбіжність у їх показаннях щодо кількості ударів, які заподіяні потерпілому ОСОБА_5 .

Окрім того, захисник та обвинувачений в апеляційних скаргах зазначають, що викликають обґрунтовані сумніви, чи міг ОСОБА_10 після нанесення йому тілесних ушкоджень самостійно рухатися, посилаючись на показання експерта ОСОБА_17 та лікаря ОСОБА_16 .

В судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_16 повідомив, що ОСОБА_10 був доставлений до лікарні в стані коми III та потерпілий перебував у такому стані, на його думку, приблизно 8-10 годин. Також свідок вказав, що при такому стані хворий не міг самостійно пересуватися (т. 1 а.с. 203-204).

Між тим, як слідує з показань свідка ОСОБА_11 , 26.05.2020 він прокинувся близько 07.00 години від того, що його покликав з балкону ОСОБА_10 , який лежав на підлозі на спині. Він підняв ОСОБА_10 , допоміг йому одягнутися та завів до кімнати, де дав йому попити води та допоміг умитися. Після цього він допоміг ОСОБА_10 спуститися з другого поверху будинку, та підтримуючи його, відвів додому, а саме: до хвіртки та одразу повернувся до свого будинку.

Із вказаних показань свідка ОСОБА_11 слідує, що 26.05.2020 вранці ОСОБА_10 , перебуваючи на балконі, не міг самостійно підвестись, однак в подальшому, зі слів ОСОБА_11 , ОСОБА_10 зміг самостійно вмитись, за допомогою ОСОБА_11 , подолати сходи з другого поверху, пройти через дорогу до власного будинку, а потім самостійно дійти від воріт в будинок.

Окрім того,з доводівапеляційної скаргизахисника вбачається,що зранку 26.05.2020йшов дощ,проте наодязі тавзутті ОСОБА_10 були відсутні сліди дощу. При цьому, обличчя ОСОБА_10 було вмите, а руки були в цементному пилу, хоча ОСОБА_11 стверджував, що ОСОБА_10 вранці 26.05.2020 вмивався сам.

Не наданооцінки іпоказанням потерпілої ОСОБА_8 ,яка всуді першоїінстанції пояснила,що 26.05.2020о 09.30 год. вона виявила в кімнаті свого сина ОСОБА_10 , який був без свідомості, в нього була побита голова та важке дихання. Він лежав рівно біля дивану, взуття було у веранді. Одразу викликала швидку. Того дня вона запитувала у ОСОБА_11 про те, чи не був у нього її син ОСОБА_10 , на що ОСОБА_11 пояснив, що лише виніс йому цигарок, і більше його не бачив. Того дня був дощ, але взуття та одяг на сину були сухими, а тому потерпіла припускає, що син прийшов додому не сам, а його принесли. Також вказала, що його руки були замащені в пилюці (т. 1 а. с. 90-93).

Під часдопиту всудовому засіданнів якостісвідка судовогоексперта ОСОБА_17 ,останній повідомив,що станкоми употерпілого мігрозвинутися абовідразу післянанесення тілеснихушкоджень,або протягомнетривалого часу. Окрім того, свідок зазначив, що ОСОБА_10 могли наносити удари, коли він був уже без свідомості. Найбільш вірогідно, що втрата свідомості настала одночасно після нанесення ударів (т. 1 а.с. 209-210).

Ці обставини, як зазначено в апеляційних скаргах, на думку апелянтів, викликають обґрунтовані сумніви в тому, чи міг ОСОБА_10 після нанесенняйому тілеснихушкоджень самостійнорухатися, та що саме після нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_5 , потерпілим було отримано саме ті травми, які спричинили його смерть. На зазначені обставини звертав увагу обвинувачений під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак суд не перевірив ці доводи та не надав їм належної оцінки.

Окрім того, поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини того, що свідок ОСОБА_11 , як зазначено у показаннях останнього суду, стирав кров простирадлом на підлозі, ховав постільну білизну зі слідами крові в сусідній кімнаті, біля якої компанія вживала спиртні напої та за будинком в автомобільних шинах, тобто, як зазначають апелянти, намагався знищити сліди злочину.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив, що повернувшись додому, в кімнаті будинку він помітив плями крові, зокрема, у вигляді відбитку руки та ноги, частину яких він повитирав. При цьому, простирадло, яким витирав кров у кімнаті, заховав у іншій кімнаті, а наволочку, якою ОСОБА_10 витирав обличчя від крові, заховав за гаражами.

Також вапеляційній скарзізахисник звертаєувагу,що 02.06.2020в ходіпроведення оглядубуло виявленодерев`янудошку зіслідами бурогокольору наодному кінці,частину якоїбуло упакованоі направленона експертизу.Однак,результатів експертизина часзакінчення досудовогослідства щене було,а вході судовогослідства цейдоказ небув наданийдля дослідженняв судовому засіданні (т. 1 а.с. 150-151).

Окрім того, судом не надано оцінки висновку молекулярно-генетичної експертизи № 628 від 19.08.2020, згідно якого сліди бурого кольору, виявлені на наволочці, є слідами крові людини (особи чоловічої статі), але не належать ні ОСОБА_10 , ні ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 3-25).

Враховуючи зазначені вище обставини, під час розгляду справи судом першої інстанції не з`ясовано, що відбувалося після того, як ОСОБА_5 залишив будинок по АДРЕСА_4 25.05.2020 та до 08:00 ранку наступного дня; чи був у ОСОБА_10 конфлікт з іншими особами, окрім ОСОБА_5 ; чи належала кров ОСОБА_10 на дерев`яній дошці, що була виявлена в ході проведення огляду 02.06.2020; чому на взутті та одязі ОСОБА_10 були відсутні сліди дощу, який (за поясненнями потерпілої ОСОБА_8 ) йшов зранку 26.05.2020; чому обличчя ОСОБА_10 було вмите, а руки були в цементному пилу, хоча свідок ОСОБА_11 стверджував, що ОСОБА_10 вранці 26.05.2020 вмивався сам; кому належала кров, виявлена на наволочці, яка не належала ні ОСОБА_10 , ні ОСОБА_5 ; чому свідок ОСОБА_11 намагався приховати сліди злочину.

Такі обставини кримінального провадження мають важливе значення для прийняття судом законного та обґрунтованого судового рішення, але вони судом першої інстанції не з`ясовані та не перевірені.

Фактично у вироку суд першої інстанції лише перерахував докази, але належним чином не проаналізував та не навів мотивів на спростовування доводів сторони захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції об`єктивно не з`ясовані обставини кримінального провадження, не досліджено та не надано оцінки всім доказам по справі, як окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, що свідчить про необґрунтованість судового рішення.

Суд вважає, що за такого судове рішення не можна вважати законним, обґрунтованим та вмотивованим.

З огляду на наведене, в даному кримінальному провадженні встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені ч. 1 ст. 412 КПК України.

Враховуючи положення ст. 9 ч. 6 КПК України та порушення судом першої інстанції загальних засад кримінального провадження - верховенства права, законності, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини (п. п. 1, 2, 10 ч.1 ст. 7 КПК України), ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

За результатами нового судового розгляду суду слід ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону, в тому числі слід перевірити доводи, зазначені в апеляційних скаргах.

За такого, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки містить вимогу про скасування вироку та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції.

Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та заявлені прокурором при обранні запобіжного заходу ризики того, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування ту суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 424, 425, 532 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2021 року у відношенні ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Продовжити строк тримання ОСОБА_5 під вартою до 16 липня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_19 -Губарєва