Справа № 219/10811/20

Провадження № 2/219/779/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2021 рокум. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Брагіної М.В.,

представника позивача Чайки С.Г.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бахмут в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В:

24.11.2020 позивач ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у Донецькій області єдиним постачальником універсальної послуги є ТОВ «Донецькі енергетичні послуги». За адресою: АДРЕСА_1 , де споживається електрична енергія відповідачем та, за якою вона фактично мешкає, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» відкрито особовий рахунок споживача електроенергії № НОМЕР_1 . Фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів електричної енергії, свідчить про його приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а тому між позивачем та ОСОБА_2 існують зобов`язання. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків по оплаті за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 по 31.01.2020, станом на 31.01.2020 заборгованість боржника за особовим рахунком № НОМЕР_1 на показання засобу комерційного обліку 14583 кВт/г становить 6 156 грн 00 коп. Оскільки свої зобов`язання по сплаті спожитої електроенергії споживач належним чином не виконує, позивач змушений звертатися до суду захистом своїх порушених прав та економічних інтересів, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 6 156 грн 00 коп. та судові витрати у розмірі 2102 грн 00 коп.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14.01.2021 за вказаною цивільною справою було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, відповідачам був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» Чайка С.Г. (за довіреністю № 17 від 31.12.2020) у судовому засіданні вимоги, викладені у позові, підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності серії НМЕ 209408 від 16.06.2017, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу за електричну енергію, оскільки у вказаний позивачем період 2019-2020 відповідач за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована та не проживає, там мешкає інша родина мати ОСОБА_3 з чотирма неповнолітніми дітьми, які і були споживачами електроенергії.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відносини з приводу постачання електричної енергії споживачу регулюються ст.714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить в тому числі комунальна послуга - послуга з постачання та розподілу електричної енергії.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 244445174 від 15.02.2021 будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08.10.2013 (а.с.44-45).

З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_2 , вбачається, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» є постачальником електричної енергії за вказаною адресою (а.с.9).

Відповідно до п.8 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів електричної енергії, оплата рахунків або підписання заяви-приєднання, свідчить про його приєднання до умов про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Таким чином, між позивачем та відповідачем існують зобов`язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_1 відповідач має заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 у розмірі 6 156,00 грн. (а.с.9).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов`язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 77 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» надавало відповідачу електричну енергію. Проте, доказів оплати вартості наданих позивачем послуг відповідач не надав.

Разом з тим, представник відповідача надала суду документи, на підтвердження того, що у спірний період заборгованості ОСОБА_2 в будинку не проживала, послугами позивача не користувалася. Так, згідно з довідкою Відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Сіверської міської ради № 1396/10-17 від 02.04.2021 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 власник будинку ОСОБА_2 не зареєстрована, проживають інші особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.54).

У акті про фактичне проживання, виданому Сіверською міською радою від 01.04.2021 (а.с.55), зазначено, що ОСОБА_2 має у власності житловий будинок по АДРЕСА_1 , але фактично в ньому не проживає. З жовтня 2013 року по 2019 рік включно за даною адресою проживала, а з червня 2018 року була зареєстрована і по теперішній час, багатодітна мати одиначка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З 2014 року за даною адресою у зв`язку з несплатою було відрізано газопостачання, а в грудні 2019 року було відключено від електроенергії.

В судовому засіданні представник відповідача повідомляла, що дозволила проживати в її будинку матері одиначці з її дітьми безкоштовно, але з оплатою комунальних послуг. Втім договору про вказане не надала, а представник повідомила, що такий договір не укладався.

Відповідно до п. 5ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 322 ЦК Українивизначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Закон покладає обов`язок утримання квартири (будинку) та сплати житлово-комунальних послуг саме на власника квартири (будинку). Таким чином, власниця будинку на власний ризик дозволила проживати іншим особам у будинку.

Як було встановлено судом, власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_2 . Таким чином, в силу Закону вона несе обов`язок утримання належного їй будинку та оплати житлово-комунальних послуг.

Заперечуючи проти позову,представник відповідача зазначала, що ОСОБА_2 не проживала у будинку в період, за який позивач нарахував заборгованість, що є предметом позову, за цієї адресою вона не зареєстрована.

Разом з тим, факт реєстрації місця проживання в будинку не впливає на обов`язок внесення власником житла плати за житлово-комунальні послуги.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 квітня 2020 року в справі № 61-2066св19.

Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України відповідач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі за спожиту електричну енергію. Однак, виходячи з досліджених доказів, які маються в матеріалах справи, вбачається, що відповідач не виконувала цих зобов`язань у повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 31.01.2020 утворилась заборгованість внаслідок несплати за спожиту електричну енергію в сумі 6 156,00 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (особовим рахунком), який суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, з підстав зазначених вище.

Також в подальшому, в судовому засіданні представник відповідача просила надати розстрочку в оплаті заборгованості, таким чином погодившись на суму позову. Однак, представник позивача заперечував щодо надання розстрочки, враховуючи й те, що представник відповідача і відповідач не надали документів в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Вищенаведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача було обґрунтовано доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх вимог.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем під час подання до суду позовної заяви були сплачені витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 грн.

У відповідності з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2 102 грн. за платіжними дорученнями № 6120 від 19.02.2020, № 1727300 від 17.09.2020 (а.с.1, 2).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 42086719 м.Краматорськ) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 у розмірі 6 156 /шість тисяч сто п`ятдесят шість/ грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 42086719 м.Краматорськ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 /дві тисячі сто дві/ грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення ухвалено в судовому засіданні 27 травня 2021 року. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 27 травня 2021 року. Повний текст рішення складено та підписано суддею 31 травня 2021 року.

Сторони по справі:

позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, бульвар Шевченка, буд. 62, ЄДРПОУ 42086719;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.В. Шевченко

31.05.2021