Справа № 127/8173/21

Провадження № 1-м/127/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Вінниці, клопотання Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Нєфтєюганського районного суду Ханти-Мансійського автономного округа-Югри від 21.01.2020 за ч. 3 ст. 30 - ч. 5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації до 7 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про приведення вироку суду Російської Федерації відносно ОСОБА_6 у відповідність із законодавством України.

Клопотання мотивне тим, що 15 лютого 2021 року наказом Міністерства юстиції України №546/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_6 , відповідно до статті 606 КПК України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, пунктів 7, 8, 12 Розділу XII Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 №2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 за № 956/33927, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 26.10.2020 за №06-121831/20.

Вироком Нєфтєюганського районного суду Ханти-Мансійського автономного округа-Югри від 21.01.2020 з уточненнями, внесеними постановою цього ж суду від 01.04.2020 ОСОБА_6 засуджено до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 30 - частини п`ятої статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет", групою осіб за попередньою змовою, у особливо великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

В теперішній час, засуджений відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №2 УФСВП Росії по Тюменській області», строк покарання відбуває з 08.04.2019. Станом на 03.09.2020 засуджений ОСОБА_6 відбув 01 рік 04 місяці 26 днів, не відбута частина складає 05 років 07 місяців 04 дні, кінець відбуття покарання 07.04.2026.

Засуджений ОСОБА_6 особисто виказав бажання продовжити подальше відбування покарання за місцем проживання та реєстрації в Україні, де останньою відомою адресою його проживання є АДРЕСА_1 .

Міністерство юстиції України у клопотанні просить суд визначити за Кримінальним кодексом України правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнано винним за вироком Нєфтєюганського районного суду Ханти-Мансійського автономного округа-Югри від 21.01.2020 з уточненнями, внесеними постановою цього ж суду від 01.04.2020 року та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_6 згідно з Кримінальним кодексом України.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила суд його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав вищевказане клопотання та просив суд його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання та вважав за можливе привести вирок Нєфтєюганського районного суду Ханти-Мансійського автономного округа-Югри від 21.01.2020 з уточненнями, внесеними постановою цього ж суду від 01.04.2020 року відносно ОСОБА_6 у відповідність із законодавством України.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього письмові докази, суд приходить до висновку, що клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно громадянина України ОСОБА_6 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Кримінального кодексу України, громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом "b" частини 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: а) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; с) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; і d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст. 610 КПК України, відповідно до якої під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України.

При цьому суд, як це зазначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Частиною 1 статті 606 КПК України визначено, що засуджену судом України особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Під час розгляду вказаного клопотання встановлено, що ОСОБА_6 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України та листом Державної міграційної служби України.

Згідно вирокуНєфтєюганського районногосуду Ханти-Мансійськогоавтономного округа-Югривід 21.01.2020 з уточненнями, внесеними постановою цього ж суду від 01.04.2020 вбачається, що ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 30 - ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації до 7 років позбавлення волі з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму. Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахується з дня вступу вироку в законну силу. ОСОБА_6 зараховано в строк відбуття покарання утримання під вартою з 08.04.2019 по день вступу вироку в законну силу, у відповідності з ч. 3.1 ст. 72 КК РФ, із розрахунку один день утримання під вартою, за один день відбуття покарання у виправній колонії суворого режиму. До вступу вироку в законну силу ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вирішено долю речових доказів.

Відповідно до розпорядження Нєфтєюганського районного суду Ханти-Мансійського автономного округа-Югри від 06.02.2020 про виконання вироку, що вступив в законну силу вбачається, що вирок вказаного суду від 21.01.2020 відносно ОСОБА_6 , якого засуджено за ч. 3 ст. 30 - ч. 5 ст. 228.1 КК РФ набрав законної сили 01.02.2020 та підлягає негайному виконанню.

Засуджений ОСОБА_6 03.09.2020 особисто звернувся із письмовою заявою про переведення його для подальшого відбування покарання в Україну, оскільки він є громадянином України. Зазначена заява ОСОБА_6 засвідчена начальником ФКУ ВК-2 УФСВП Росії по Тюменській області.

Згідно довідки про відбуту та не відбуту частини покарання, виданої начальником ФКУ ВК № 2 УФСВП Росії по Тюменській області, вбачається, що початок строку відбування покарання ОСОБА_6 : 08.04.2019 року, кінець строку 07.04.2026 року. Станом на 03.09.2020 засуджений відбув 01 рік 04 місяці 26 днів, не відбутий строк покарання - 05 років 07 місяців 04 дні.

Відповідно до медичного висновку та характеристики на засудженого, вбачається, що ОСОБА_6 відбуває покарання в ФКУ ВК № 2 УФСВП Росії по Тюменській області де характеризується негативно, захворювань не має здоровий, працездатний.

Таким чином, на розгляд суду були надані всі необхідні документи, згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про передачу засуджених осіб та ч. 2 ст. 610 КПК України.

Враховуючи, що засуджений вироком Російської Федерації, який набрав законної сили, ОСОБА_6 є громадянином України, та строк покарання, який має відбувати засуджений більше шести місяців, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання за кримінальне правопорушення (внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок), яке є злочином, згідно із законодавством України, тому суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Під час розгляду клопотання Міністерства юстиції суд, відповідно до ч. 3 ст. 610 КПК України, визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави.

Частиною 3 статті 30 - частини 5 статті 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, передбачений злочин замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, в особливо великому розмірі, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця по незалежним від цієї особи обставинам.

Санкція ч. 5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`ятнадцяти до двадцяти років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двадцяти років чи без такої та зі штрафом у розмірі до одного мільйона рублів чи в розмірі заробітної плати чи іншого доходу засудженого за період до п`яти років чи без такого чи довічним позбавленням волі.

Дії засудженого ОСОБА_6 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 30 - ч. 5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, як замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі "Інтернет", групою осіб за попередньою змовою, у особливо великому розмірі.

Статтею 307 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за такі дії:

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308 - 310,312,314,315,317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, -

караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, -

караються позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Отже, згідно національного законодавства України, кваліфікація дій засудженого ОСОБА_6 , визначена вказаним вироком іноземної держави за ч. 3 ст. 30 - ч. 5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації відповідає кваліфікації за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, як закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

У відповідності до вимог п. "b" ч. 1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 1983 року, замінюючи вирок, компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів, а тому суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 65 КК України, після приведення цього вироку у відповідність до національного законодавства України вважає за необхідне визначити покарання у вигляді 7 років позбавленні волі, не застосовуючи додаткове покарання, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 610 КПК України вбачається, що при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Таким чином, за своїм характером, покарання не повинно посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинні вважатися обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачити за вчинення злочину.

Згідно кримінального законодавства України, кримінальна відповідальність за вчинений ОСОБА_6 злочин на території Російської Федерації передбачена ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, як закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Отже, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68, п. 2 ч. 4 ст. 610 КК України, за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Разом з тим, п. d) ч. 1 ст. 11 Конвенції визначено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи.

З огляду на те, що судом іноземної держави додаткове покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_6 не призначено, засудженому слід призначити покарання без застосування передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що засудженому ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 307 КК України, слід визначити покарання у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Приводячи вищезазначений вирок у відповідність з кримінальним законодавством України, згідно з вимогами ч. 4 ст. 610 КПК України, суд враховує, що призначене ОСОБА_6 покарання за вироком Нєфтєюганського районногосуду Ханти-Мансійськогоавтономного округа-Югривід 21.01.2020 за своїм видом і тривалістю є сумісним із законодавством України та співвідноситься із заходами примусу, передбаченими КК України за вчинення аналогічних діянь.

Також, відповідно до положень п. «с» ч. 1 ст. 11 Конвенції, у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_6 підлягає зарахуванню у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 08.04.2019 року по 01.02.2020, не визначаючи виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, оскільки діючим законодавством України визначення режиму відбування покарання не є компетенцією суду України і належить до повноважень регіональних комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_6 слід відраховувати з 01.02.2020, тобто з дати набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись п. "b" ч. 1 ст. 9, ст. 11 Конвенції про передачу засуджених від 1983 року, ст.ст. 7, 10, 72 КК України, ст.ст. 372, 602, 603, 606, 610 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, задовольнити.

Вирок Нєфтєюганського районного суду Ханти-Мансійського автономного округа-Югри від 21.01.2020, відносно засудженого ОСОБА_6 - привести у відповідність із законодавством України.

Визначити, що ч. 3 ст. 30 - ч. 5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, за якою ОСОБА_6 засуджено вироком Нєфтєюганського районного суду Ханти-Мансійського автономного округа-Югри від 21.01.2020, відповідає ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Засудженому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі вироку Нєфтєюганського районного суду Ханти-Мансійського автономного округа-Югри від 21.01.2020 визначити покарання:

- за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 08.04.2019 по 01.02.2020, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з дати набрання вироком законної сили, тобто з 01.02.2020.

Копію ухвали суду для організації та фактичного виконання судового рішення направити сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) для подальшого повідомлення Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції Російської Федерації.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи діб з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1