ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 р.Справа № 480/156/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2021, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 15.02.21 року по справі № 480/156/20

за позовом ОСОБА_1

до Управління Держпраці у Сумській області

третя особа: Начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області Журба С.О.

про визнання протиправними та скасування результатів виконання завдань,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Сумській області (далі за текстом також відповідач), третя особа начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області Журба С. О., в якому, з урахуванням заяви про остаточне уточнення позовних вимог від 22.12.2020, просила:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Управління Держпраці у Сумській області № 485-к від 11.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 21.12.2019 за № 496-к, від 29.01.2019 за № 25-к, від 13.02.2020 за № 48-к ««Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- визнати протиправними та скасувати результати виконання завдань ОСОБА_1 , державним службовцем, яка займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік за підписом безпосереднього її керівника ОСОБА_2 від 16.10.2019 в частині виставлення балів та їх обґрунтування за завдання 2, 3, 4, негативної оцінки вцілому;

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» у 2019 році, затверджений Наказом відповідача від 09.12.2019 за № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році»;

- визнати протиправним та скасувати Наказ управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 за № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році», в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області з 14 лютого 2020 року;

- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 10 000 грн;

- стягнути з Управління Держпраці у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до прийняття судом рішення у справі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Управління Держпраці у Сумській області № 485-к від 11.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 21.12.2019 за № 496-к, від 29.01.2020 за № 25-к, від 13.02.2020 за № 48-к «Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 за № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця Управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» у 2019 році, затверджений Наказом Управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 за № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році».

Визнано протиправним та скасовано Наказ Управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 за № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році», в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 з 14.02.2020 на посаді головного державного інспектора відділу з питань нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області.

Стягнуто з Управління Держпраці у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2020 по день винесення рішення у даній справі у розмірі 88775,61 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з Управління Держпраці у Сумській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 8262,66 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,40 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Управління Держпраці у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, з огляду на його необґрунтованість та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в цій частині, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції, надаючи оцінку Результатам виконання завдань за 2019 рік, як документу, що містить негативну оцінку позивачки за виконання «Завдання 2», дійшов хибного висновку про відсутність вимоги до інспектора щодо періодичності звітування, бо ключові показники результативності, ефективності та якості виконання завдання 2 містять такий показник як подача звіту про виконання до відділу та строк виконання «щокварталу» та, водночас, необґрунтовано зазначив про відсутність встановленого порядку інформування, оскільки в результатах виконання цього завдання безпосереднім керівником було зазначено, що інформування не здійснюється жодним чином. Також, зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що оцінка державного службовця здійснювалася безпосередньо керівником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та є його дискреційними повноваженнями як безпосереднього керівника державного службовця, про межі втручання у які вказано Верховним Судом під час розгляду справи № 826/10085/16. Просить врахувати, що дії ОСОБА_2 щодо виставлення негативної оцінки не оскаржувалися та судом це питання не досліджувалося. При наявності всіх законодавчо визначених процесуальних механізмів виклику до суду та допиту третьої особи, суд першої інстанції не вчинив жодних дій для всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Від позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вказує, що повноваження відповідача не є дискреційними з огляду на нормативне урегулювання процедури оцінювання державного службовця, зокрема, щодо критеріїв виставлення балів. Просить врахувати, що правовідносини у справі № 826/10085/16 не є подібними до спірних правовідносин у цій справі, а отже не підлягають застосуванню судом апеляційної інстанції. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Третя особа начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області Журба С. О., правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористався.

Протокольною ухвалою колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника ОСОБА_3 у відпустці, з огляду на те, що представництво інтересів відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції здійснювалося не тільки ОСОБА_3 , а й іншими представниками відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 18.07.2017 і на момент виникнення спірних правовідносин позивачка обіймала посаду головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області, є державним службовцем категорії «В».

Відповідно до статті 44 Закону України «Про державну службу», Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого Постановою КМУ від 23.08.2017 за № 640, керуючись Методичними рекомендаціями щодо визначення результатів службової діяльності та визначення якості виконання державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», завдань, начальником Головного управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_6 01 жовтня 2019 року видано Наказ № 384-К «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" в Управління Держпраці в Сумській області у 2018 р.» (а.с. 5-8, ІІ том).

Таким Наказом визначено список осіб, які підлягають оцінюванню, та затверджено графік визначення результатів виконання завдань державними службовцями і безпосередні керівники були зобов`язані у визначені терміни в графіку забезпечити виконання відповідних заходів.

Відповідно до «Списку державних службовців в Управлінні Держпраці у Сумській області, які підлягають оцінюванню результатів службової діяльності у 2019 році», що був затверджений вказаним наказом, ОСОБА_1 - головний державний інспектор відділу нагляду в АПК та СКС, підлягала оцінюванню, про що вона була ознайомлена під підпис 03.10.2019.

Графіком визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління Держпраці у Сумській області у 2019 році передбачено, що в термін з 07.10.2019 по 08.10.2019 державний службовець подає безпосередньому керівнику письмовий звіт про виконання завдань і ключових показників (за бажанням державного службовця). В термін з 09.10.2019 по 11.10.2019 державний службовець подає безпосередньому керівнику форми щодо результатів виконання завдань державним службовцем з заповненням відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання (Додаток 2). В термін з 15.10.2019 по 18.10.2019 визначено проведення безпосереднім керівником оціночної співбесіди. В термін з 21.10.2019 по 22.10.2019 - подання безпосередніми керівниками до сектору персоналу форм щодо результатів виконання завдань.

Оцінювання ОСОБА_1 здійснювалося відповідно до Завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», з якими ОСОБА_1 ознайомлена (а.с. 13, ІІ том).

На виконання Наказу Управління Держпраці у Сумській області від 01.10.2019 за № 384-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» в Управлінні Держпраці у Сумській області у 2019 році» начальником відділу нагляду в АПК та СКС Управління ОСОБА_2 був визначений Графік проведення оціночної співбесіди, з яким позивачка - ОСОБА_1 , була ознайомлена 08.10.2019 під особистий підпис.

Наказом Управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 за № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році» (а.с. 15, 16, ІІ том) затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Держпраці у Сумській області.

Відповідно до висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Держпраці у Сумській області у 2019 році ОСОБА_1 - головному державному інспектору відділу нагляду в АПК та СКС, висновком затверджено негативну оцінку за результатами оцінюваний службової діяльності за 2019 рік.

Враховуючи, що на час затвердження Висновку ОСОБА_1 була відсутня на роботі у зв`язку з перебуванням у відпустці на підставі Наказу Управління Держпраці у Сумській області «Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 » від 18.10.2019 за № 96-в (період з 27.11.2019 по 11.12.2019) (а.с. 17, ІІ том), то відповідно до пункту 9 розділу IV Методичних рекомендацій щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29 серпня 2018 року № 208-18 (у редакції Наказу Національного агентства України з питань державної служби від 24 вересня 2019 № 177-19) на домашню адресу ОСОБА_1 , яка була зазначена в особовій картці, рекомендованим листом з повідомленням та описом вкладення направлено лист від 10.12.2019 за № 18 - 28/14/9627/2019 та Витяг із висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців для ознайомлення з одночасним направленням на електронну адресу ОСОБА_1

11.12.2019 відповідачем, з урахуванням вимог частини 6 статті 44 Закону України «Про державну службу», прийнято Наказ № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». (а.с. 48, І том).

В подальшому, до спірного Наказу від 11.12.2019 за № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв`язку з перебуванням позивачки у відпустці та на лікарняному, відповідачем внесено зміни наказами від 21.12.2019 за № 496-к, від 29.01.2019 за № 25-к, від 13.02.2020 за № 48-к «Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с. 43, ІІ том). Згідно з остаточними змінами, внесеними відповідачем до спірного наказу, позивачку звільнено з посади 13 лютого 2020 року (13.02.2020 - останній день роботи позивачки на посаді).

Не погоджуючись з висновком відповідача, який складено за наслідками оцінювання та з наказом про звільнення, який прийнято з урахуванням висновків оцінювання, позивачка звернулася до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із протиправності оскаржуваного рішень з огляду на факт порушення відповідачем встановленої процедури оцінування, а відтак, і порушення прав позивачки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Законом, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця є Закон України "Про державну службу".

Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Як визначено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Законом України "Про державну службу" також регламентовано питання оцінювання результатів службової діяльності.

Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 44 Закону України "Про державну службу", результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу", безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець.

Частиною 11 статті 44 Закону України «Про державну службу» передбачено, що Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності (далі - оцінювання) державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" визначено Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим Постановою КМ України від 23.08.2017 року, № 640 (далі - Типовий порядок).

Відповідно до п. 1 Типового порядку № 640, він визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".

Пунктами 8-10 Типового порядку передбачено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання проводиться щороку у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання. Оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); визначення результатів оцінювання та їх затвердження.

Відповідно до п. 28 Типового порядку, завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Завдання і ключові показники оформляються згідно з додатком 6 і зберігаються в особовій справі державного службовця, а копії залишаються у державного службовця та його безпосереднього керівника.

Відповідно до п. 33 Типового порядку державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за формою згідно з додатком 7 в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. За результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4. Безпосередній керівник ознайомлює відповідного державного службовця з такими результатами у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу", після цього передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", з підписом керівника структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця.

Відповідно до п. п. 36-39, 41 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Відповідно до п. п. 2-4 розділу 4 Методичних рекомендацій безпосередньому керівнику рекомендується виставляти бали у значенні від "0" до "4" або "Не підлягає оцінюванню" окремо за кожне завдання відповідно до критеріїв виставлення балів, визначених у додатку 4 до Типового порядку.

У формі щодо визначення результатів виконання завдань у графі "Обґрунтування" безпосередньому керівнику рекомендується аргументувати виставлені ним бали. Наприклад, якщо безпосередній керівник не згоден із досягнутим результатом, який зазначено державним службовцем у формі щодо результатів виконання завдань, такому керівнику рекомендується обґрунтувати незгоду. Якщо державний службовець успішно виконав завдання і безпосередній керівник виставив бал у значенні "4", рекомендується, зокрема, зазначити, до яких документів державним службовцем вносилися пропозиції щодо їх удосконалення.

За результатами розрахунку середнього бала безпосередньому керівнику рекомендується поставити позначку в графі «Оцінка» та заповнити графу «Обґрунтування оцінки», коротко аргументуючи, чому державний службовець отримав відмінну, позитивну або негативну оцінку.

Отже, під час оцінки службової діяльності керівник визначає бали за кожне виконане завдання та підсумковий середній бал в межах критеріїв виставлення балів, які встановлені Додатком 4 до Типового порядку. Водночас, у висновку повинно наводитись обґрунтування виставлених балів та оцінки.

Відповідно до п. 41, 42 Типового порядку, висновок щодо результатів оцінювання з негативною оцінкою може бути оскаржений державним службовцем.

Висновок щодо результатів оцінювання окремого державного службовця скасовується суб`єктом призначення або судом. Не підлягає скасуванню висновок щодо результатів оцінювання, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. (п. 43 Типового порядку).

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

При дослідженні "Результатів виконання завдань за 2019 рік", які складено відносно ОСОБА_1 (а.с. 9-11) та відповідних "Завдань та ключових показників", які виконувались ОСОБА_1 на 2019 рік (а.с. 13, ІІ том), судовим розглядом встановлено таке:

"Завдання-1" - організація та проведення превентивних заходів спрямованих на поліпшення стану рівня охорони праці та промислової безпеки на підприємствах.

За виконання завдання, як убачається з "Результатів виконання завдань на 2019 рік", позивачу визначено 4 бали - виконано якісно та на високому рівні.

Щодо «Завдання1» позивач не має будь-яких заперечень і позовні вимоги щодо скасування результатів виконання «Завдання -1» відсутні.

"Завдання - 2" - підвищення ефективності державного нагляду та контролю на підприємствах шляхом проведення аналізу щодо ведення робіт з суб`єктами господарювання шляхом подання звіту про виконання до відділу (а.с. 13, ІІ том).

У "Результатах виконання завдань" безпосереднім керівником позивачу виставлено 2 бали за виконання 2-го завдання і зазначено, що "інспектор систематично не інформує начальника відділу щодо піднаглядових суб`єктів господарювання за результатами проведених перевірок, про кількість працюючих, про порушення, що несуть загрозу життю і здоров`ю працівників, проблемні питання які виникають під час проведення перевірок, не співпрацює з начальником відділу в напрямку аналізу умов дії дозволів та аналізу діяльності піднаглядових суб`єктів".

Однак, у "Завданні-2" відсутня вимога щодо необхідності інформування начальника відділу щодо піднаглядових суб`єктів господарювання за результатами проведених перевірок. Також, відсутня вимога і щодо інформування про кількість працюючих, про порушення, що несуть загрозу життю і здоров`ю працівників, проблемні питання, які виникають під час проведення перевірок. Разом з тим, не визначено порядок інформування (усно, письмово). Щодо необхідності співпраці з начальником відділу в напрямку аналізу умов дії дозволів та аналізу діяльності піднаглядових суб`єктів відповідач також не надав будь-яких ґрунтовних пояснень стосовно того, що такі заходи (аналіз діяльності піднаглядових суб`єктів у співпраці з начальником відповідного відділу) та співпраця з начальником відділу в будь-якому напрямку взагалі передбачені посадовою інструкцією чи будь-яким іншим внутрішнім розпорядчим документом. Натомість, позивачкою надано докази того, що нею (як того і вимагало «Завдання-2») подавався звіт про проведення заходів державного нагляду (контролю) за І, ІІ та ІІІ квартали 2019 року (копії звітів в справі - додаток до пояснень представника позивача від 18.12.2020 (вх.22.12.2020)), тобто у строки, визначені «Завданням-2».

Отже, висновок відповідача у "Результатах виконання завдань" про те, що "інспектор не співпрацює з начальником відділу в напрямку аналізу умов дії дозволів та аналізу діяльності піднаглядових суб`єктів є недоречним та безпідставним. Позивачем доведено факт виконання «Завдання-2» шляхом надання до матеріалів справи відповідних звітів з аналізом щодо ведення робіт з суб`єктами господарювання.

"Завдання - 3 " - підвищення якості контрольно-наглядової діяльності відділу (а.с. 13, ІІ том).

В графі "Досягнутий результат" (а.с. 9, 10, ІІ том) позивач указала, що нею протягом звітного періоду проведено 11 планових 40 позапланових перевірок та прийнято участь у 1 плановій перевірці. Складено 100 % актів та приписів з належним їх оформленням відповідно до вимог чинного законодавства з питань охорони праці; подано звіти до відділу про проведені перевірки.

У "Результатах виконання завдань" безпосереднім керівником позивачці виставлено 2 бали за виконання «Завдання-3» з обґрунтуванням, що «Не всі перевірки оформлені згідно з встановленими нормами. Перевірка ТОВ "НІВАТ проведена з порушенням термінів, в результаті чого інспектора притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Інспектор не повідомив начальника відділу про непроведену перевірку TOB ЕЛТ, де визначена відповідальною за проведення перевірки. Проекти актів та приписів не подаються начальнику відділу для аналізу контролю та перевірки. Інспектор систематично та принципово не звітує начальнику відділу про результати проведених перевірок».

Слід зазначити, що 10.10.2019 начальником Управління дійсно було видано накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Зокрема, відповідачем видано:

- Наказ № 394-к, відповідно до якого на позивачку накладено адміністративне стягнення у вигляді догани за порушення, яке полягало у тому, що внаслідок несумлінного і непрофесійного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків позивачем допущено порушення строків підписання акту перевірки ТОВ ВКФ "Ніват";

- Наказ № 452-к від 19 листопада 2019 року про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов`язків, а саме: внаслідок несумлінного і непрофесійного виконання своїх посадових обов`язків не забезпечено своєчасне розміщення відомостей стосовно перевірки ТОВ "ЕЛТ" в інтегрованій системі державного нагляду.

Проте, позивачка скористалась своїм правом на оскарження зазначених наказів Управління в судовому порядку.

Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі № 480/4212/20 позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування наказів управління Держпраці у Сумській області, у тому числі і Наказу № 394-к від 10.10.2019 та Наказу № 452-к від 19.11.2019, задоволено. Зокрема, у рішенні суду у справі № 480/4212/20, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції, встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення термінів підписання акту перевірки ТОВ ВКФ "НІВАТ", а саме, що акт перевірки був підписаний не в останній день перевірки - 31 травня 2019 року, а в другий день перевірки - 28 травня 2019 року. Проте, відповідачем у справі № 480/4212/20 не взято до уваги факт наявності Наказу начальника управління Держпраці в Сумській області від 27.05.2019 за № 879 про позапланову перевірку стану охорони праці у дитячому оздоровчому таборі "Сонячний" АТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" в період з 29 по 30 травня 2019 року. Таким чином, судом визнано, що відповідач створив ситуацію, при якій ОСОБА_1 виконала достроково перевірку ТОВ "ВКФ "НІВАТ" і акт цієї перевірки датований днем її фактичного завершення, що не може бути в жодному випадку підставою для її притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки сам відповідач призначив дві перевірки на один і той же період часу підприємств, що знаходяться в різних населених пунктах Сумської області. Таке порушення терміну складання та підписання акту жодних негативних наслідків для будь-кого не створило, а відповідач своїми наказами № 803 від 16.05.2019 та № 879 від 27.05.2019 фактично створив ситуації, при якій позивачки вимушена була діяти таким чином.

Крім цього, у рішенні суду у справі № 480/4212/20 щодо наказу № 452-к від 19 листопада 2019 року про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов`язків, а саме: внаслідок несумлінного і непрофесійного виконання своїх посадових обов`язків не забезпечено своєчасне розміщення відомостей стосовно перевірки ТОВ "ЕЛТ" в інтегрованій системі державного нагляду, то суд урахував, що позивачка згідно з Наказом начальника управління Держпраці № 1570 від 25.09.2019 "Про проведення планової перевірки" у період з 30 вересня по 04 жовтня 2019 року планову перевірку ТОВ "ЕЛТ" зобов`язано здійснити ОСОБА_1 , яка визначена відповідальною особою за її проведення, однак забезпечити контроль за проведенням цієї перевірки з моменту її підготовки до моменту її завершення повинен був начальник відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці

ОСОБА_11 період цієї перевірки, до офіційної дати завершення перевірки, ОСОБА_1 захворіла і їй було офіційно видано 02 жовтня 2019 року листок непрацездатності, тому притягувати позивачку до дисциплінарної відповідальності за незабезпечення своєчасного розміщення відомостей стосовно перевірки ТОВ "ЕЛТ" в інтегрованій системі державного нагляду правових підстав немає, оскільки перевірку вона не завершила через хворобу і не мала саме через це можливості занести відомості про перевірку до ІАС ДНК.

Посилання відповідача у "Результатах виконання завдань" на те, що проекти актів та приписів не подаються начальнику відділу для аналізу контролю та перевірки, а також на те, що інспектор систематично та принципово не звітує начальнику відділу про результати проведених перевірок, колегія суддів сприймає як безпідставні та непідтверджені належними доказами у межах розгляду даної справи. Так, відповідачем не доведено той факт, що позивачка мала виготовляти проекти актів та приписів (в які строки також не визначено) та надавати їх начальнику відділу для аналізу контролю та перевірки. Щодо звітів, то позивачкою надано до матеріалів справи докази подання відповідних щоквартальних звітів (копії звітів у справі - додаток до пояснень представника позивача від 18.12.2020 (вх. від 22.12.2020)).

"Завдання - 4 " - здійснення функціонування роботи відділу (а.с. 13, на звороті, ІІ том).

Позивач в графі "Досягнутий результат " (а.с. 10, ІІ том) вказала, що нею протягом звітного періоду:

Забезпечено підготовку та направлення у визначений строк щомісячного звіту про наглядову діяльність за формою 3-НД.

Забезпечено підготовку та направлення у визначений строк щомісячного звіту про травматизм за формою 4-зт.

Своєчасно та з дотриманням вимог інструкції з діловодства в управлінні...на 100 % забезпечено підготовку проектів повідомлень, наказів та направлень про проведення планових/позапланових перевірок, звернень громадян, а також своєчасно опрацьовано іншу кореспонденцію, яка надходить до відділу.

На 100 % вноситься інформація до інспекційного порталу.

Під час виконання службових обов`язків повноваження або службове становище в особистих інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб не використовувала. Конфліктів у стосунках з громадянами керівниками суб`єктів господарювання та колегами не виникало .

У "Результатах виконання завдань" безпосереднім керівником позивачу виставлено 1 бал за виконання «Завдання-4» з обґрунтуванням: звіт за формою 3-НД за серпень місяць подано із запізненням, що є порушенням п. 2.2. посадової інструкції, звіт 4 -ЗТ не подано, про що керівником відділу написана службова на керівнику управління. Проекти наказів та направлень інспектор відмовляється готувати. З метою стабільності роботи відділу проекти наказів та направлень готуються начальником відділу.

Інформація до ІАС ДНК систематично вноситься з помилками. Порушенням термінів. Доказом чого є службові записки сектору організаційно аналітичного забезпечення та відкриті дисциплінарні провадження стосовно інспектора, що є порушенням п. 1 Наказу управління № 543 від 02.04.2019.

Інспектор систематично і принципово не звітує начальнику відділу про своє місцезнаходження у робочий час під час відряджень, що унеможливлює контроль роботи інспектора.

Інспектор категорично відмовляється виконувати усні вказівки начальника відділу стосовно робочих питань, а виконує тільки письмові, що забирає багато часу та негативно впливає на роботу відділу в цілому.

Інспектор систематично порушує Загальні правила етичної поведінки державних службовців, Наказ Нацдержслужби № 158, про що начальником відділу подавалися службові записки на ім`я начальника управління.

При цьому, в ході розгляду справи, жодне з вищенаведених порушень з боку позивача відповідачем не доведено належним чином з наданням належних доказів до матеріалів справи.

Посилання на те, що Інформація до ІАС ДНК систематично вноситься позивачкою з помилками, з порушенням термінів, доказом чого є службові записки сектору організаційно аналітичного забезпечення та відкриті дисциплінарні провадження стосовно інспектора, що є порушенням п. 1 Наказу управління № 543 від 02.04.2019, спростовуються обставинами, які встановлені у рішенні суду у справі № 480/4212/19, в якому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивачки до відповідальності, оскільки позивачка не завершила перевірку ТОВ "ЕЛТ" через хворобу і не мала саме через це можливості занести відомості про перевірку до ІАС ДНК. Окрім цього, судом у вказаному рішенні встановлено, що ще 11 працівників допускали порушення термінів внесення інформації до ІАС ДНК та інші порушення, однак, відповідачем не надано жодних доказів щодо проведення перевірки за кожним таким порушенням та, тим більш, притягнення інших, крім ОСОБА_1 , працівників до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів ураховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з цим, "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Підсумовуючи викладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що негативний висновок за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця ( ОСОБА_1 ) і, як наслідок, Наказ начальника Управління Держпраці у Сумській області № 485-к від 11.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 21.12.2019 за № 496-к, від 29.01.2019 за № 25-к, від 13.02.2020 за № 48-к «Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » суперечать принципам обґрунтованості та пропорційності, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність правових підстав для скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» у 2019 році, затверджений наказом відповідача від 09.12.2019, № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році».

Відповідно, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування Наказу Управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 за № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році» в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 правомірно задоволено судом першої інстанції.

Отже, висновок суду першої інстанції, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого Наказу № 485-к від 11.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 21.12.2019 № 496-к, від 29.01.2019 № 25-к, від 13.02.2020 № 48-к «Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 », щодо звільнення позивача як особи, яка отримала негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, є обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що порушене відповідачем право позивача на проходження державної служби, з урахуванням приписів ст. 241-1 Кодексу законів про працю України, підлягає відновленню шляхом поновлення позивача на попередній посаді з 14 лютого 2020 року.

Водночас, суд першої інстанції позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування результатів виконання завдань ОСОБА_1 , державним службовцем, яка займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік за підписом безпосереднього її керівника ОСОБА_2 від 16.10.2019 в частині виставлення балів та їх обґрунтування за завдання 2, 3, 4; негативної оцінки в цілому не задовольнив, оскільки фактично рішеннями, які можуть спричинити правові (негативні) наслідки для позивача, є відповідний наказ про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців та наказ про звільнення особи. Зазначені накази було досліджено під час судового розгляду та надано їм належну оцінку.

Колегія суддів зазначає, що в частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції ані позивачем, ані іншими учасниками справи не оскаржувалося.

Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.

Щодо вимог про стягнення з Управління Держпраці у Сумській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по дату прийняття судом рішення у справі, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до приписів частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Як убачається із положень Закону № 889-VIII поновлення державного службовця на посаді не врегульовано цим Законом, а отже, підлягають застосуванню положення Кодексу законів про працю України.

За частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

В даному випадку судовим розглядом установлено протиправність звільнення позивачки, що має наслідком поновлення позивачки на державній службі на посаді, з якої її було звільнено.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вирішення питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з визначенням розміру такого заробітку здійснюється за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно з пунктом 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для обчислення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Вказаний показник розраховується відносно календарних, а не робочих днів, з виключенням із розрахунку виплат, які не підлягають врахуванню, а саме: відпускних та лікарняних.

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 вересня 2016 року у справі № 6-419цс16.

Відповідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 за N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за N 110, днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до Наказу про звільнення ОСОБА_1 , остання звільнена з посади головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області 13 лютого 2020 року.

В період з 14 листопада 2019 по 29 листопада 2019, з 16 грудня 2019 по 20 грудня 2019 та з 26 грудня 2019 по 12 лютого 2020 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному. З 30 листопада 2019 по 15 грудня 2019 та з 21 грудня по 24 грудня знаходилася у відпустці.

Згідно з наданої відповідачем довідкою середньоденна заробітна плата позивачки складає 384,31 грн (а.с. 57, ІІ том).

Седеньомісячна заробітна плата складає 8 262, 66 грн (розрахунок надано відповідачем 18.01.2021), що позивачем не заперечується.

Судом першої інстанції встановлено, що кількість робочих днів в період вимушеного прогулу позивачки з 14.02.2020 по 18.01.2020 становить 231 днів.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.02.2020 по 18.01.2021, який підлягає стягненню з Управління Держпраці у Сумській області на користь позивачки, складає 88775, 61 грн (384,31 грн (середньоденна заробітна плата) х 231 робочих днів).

З огляду на приписи пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині поновлення позивачки на посаді та стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць правомірно звернуто судом першої інстанції до негайного виконання.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем в апеляційній скарзі не наведено міркувань щодо правомірності висновків суду першої інстанції в цій частині.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача відшкодувати позивачці моральну шкоду в сумі 10000 гривень, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому, слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. Водночас, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Позивачка обґрунтувала вимогу про стягнення моральної шкоди тим, що незаконними діями роботодавця їй завдано моральну шкоду неправомірними діями, а саме: умисним створенням відповідачем ситуацій, в яких позивачка не мала можливості виконати свої посадові обов`язки, упереджене ставлення відповідача до позивачки, постійне притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді письмового зауваження, доган, прийняття наказів від 10.10.2019 за № 394-к, № 395-к, № 452-к, від 19.11.2019 № 452-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов`язків (при тому, що аналогічні порушення допускали всі інспектори), з яких неможливо встановити, яке саме порушення дисципліни та чи дійсно таке порушення з боку позивачки мало місце. Оскаржувані накази не містить детального опису вчинених порушень, в чому виразилося неналежне виконання службових обов`язків позивачкою, в наказі не конкретизовано, як установив Сумський окружний адміністративний суд 13 січня 2020 року у справі № 480/4212/19, зокрема, інформацію про перевірки ТОВ "ЕЛТ", ТОВ "ВКФ "НІВАТ", які лягли в основу обґрунтування безпосереднім керівником позивачки негативної оцінки, результатів оцінювання, висновків; ніякі пояснення позивачки, ні докази перебування її у стані непрацездатності не бралися до уваги або безпідставно відхилялися; наказом відповідача затверджено висновок з негативною оцінкою за результатами оцінювання, її звільнено з посади.

Позивачка посилалася на те, що тривалий час переживала постійні стреси, хвилювання, переживання, - тим самим позивачці нанесено моральну шкоду, яка полягає у тому, що нанесено шкоду її здоров`ю, а саме: неодноразове перебування її у стані непрацездатності, зокрема, у період з 13.01.2020 до 12.02.2020, листок непрацездатності серії АДЧ № 130788 - перебування на стаціонарному лікуванні, а відповідно до виписного епікризу перебувала на лікуванні у гінекологічному відділенні зі скаргами на низ живота (вагітність - 5 тижнів), після стресових ситуацій стався викидень; проведено певну операцію, позивачка втратила дитину. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, випискою з медичної карти (а.с. 105, ІІ том).

Протиправні дії відповідача щодо позивачки призвели до вимушених змін у житті позивачки, з огляду на що розмір моральної шкоди позивачка визначає у сумі 10 000 грн.

З урахуванням наданих позивачем обґрунтованих пояснень щодо стягнення моральної шкоди та доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань та негативних явищ, які у розумінні ст. 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що така вимога позивачки підлягає задоволенню частково і стягнув з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у сумі 2000 грн.

Щодо правомірності висновків суду першої інстанції в цій частині відповідачем в апеляційній скарзі не наведено жодних міркувань.

Колегія суддів зазначає, що в частині відмови в задоволенні позовних вимог ані позивачем, ані іншими учасниками справи не оскаржувалося.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, врахувавши зазначені вище норми матеріального права та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Посилання апелянта на не врахування судом першої інстанції, що оцінка державного службовця здійснювалася безпосередньо керівником ОСОБА_1 - Журбою С. О. та є його дискреційними повноваженнями як безпосереднього керівника державного службовця, про межі втручання у які вказано Верховним Судом під час розгляду справи № 826/10085/16, колегією суддів не приймаються з огляду на те, що правовідносини у справі № 826/10085/16 не є подібними до спірних правовідносин у цій справі, а отже не підлягають застосуванню судом апеляційної інстанції.

Оцінка дій безпосереднього керівника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснена судом першої інстанції в межах дослідження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивачки, за результатами якого такий висновок визнано протиправним та скасовано, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2019 у справі № 240/6051/18.

Керуючись положеннями частини першої статті 308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі № 480/156/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`яноваСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 31.05.2021 року