ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2021 року

Київ

справа №440/1555/20

адміністративне провадження №К/9901/2388/21; К/9901/29148/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції

касаційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 (головуючий суддя - Гіглава О.В.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді: Мельнікова Л.В., Рєзнікова С.С.)

у справі № 440/1555/20

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області в особі Миргородського управління

про зобов`язання вчинити дії,-

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Полтавській області в особі Миргородського управління (далі - відповідач 2), в якому просила:

- зобов`язати ДПС України не вносити про ОСОБА_1 інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків і інші форми) та зберегти за ОСОБА_1 форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації - згідно дії норм статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України;

- зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області в особі Миргородського управління вести облік ОСОБА_1 як платника податків без застосування цифрового ідентифікатора (ідентифікаційного номера, серії та номера паспорту, номера облікової картки платника податків і інших форм), а саме, за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження і місцем реєстрації, знищити інформацію про ОСОБА_1 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів, яка була надана інспекції під час реєстрації даних податковими органами, а також зробити у паспорті ОСОБА_1 на сторінці 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення вимог Податкового кодексу України особистий кодифікатор контролюючим органом відносно ОСОБА_1 не знищується, її облік, як платника податків, ведеться за номером і серією паспорта громадянина України, що являється замінником податкового номеру і сформований таким чином: дві літери серії паспорту комп`ютерною програмою забезпечення переводиться у чотири цифри і далі до них приєднується шість цифр номеру паспорта, тобто формується новий десятизначний цифровий кодифікатор. З такою формою обліку позивач категорично не погоджується, оскільки остання є віруючою людиною та вірним чадом Української Православної Церкви, сповідує православну релігію, а також намагається у своєму житті дотримуватися православного способу життя, про який вчить і настановляє Православна Церква, для того щоб заслужити вічне життя в Царстві Небесному.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, позов задоволено повністю:

- зобов`язано Державну податкову службу України не вносити про ОСОБА_1 інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків і інші форми) та зберегти за ОСОБА_1 форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації - згідно дії норм статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області в особі Миргородського управління вести облік ОСОБА_1 як платника податків без застосування цифрового ідентифікатора (ідентифікаційного номера, серії та номера паспорту, номера облікової картки платника податків і інших форм), а саме, за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження і місцем реєстрації, знищити інформацію про ОСОБА_1 у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів, яка була надана під час реєстрації даних податковими органами, а також зробити у паспорті ОСОБА_1 на сторінці 7, 8 або 9 запис про наявність права здійснювати будь які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, за своїм змістом положення частини другої статті 22 Конституції України передбачають, з одного боку, обов`язок держави гарантувати конституційні права і свободи, як права на використання свого імені у всіх сферах діяльності, а з другого утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування конституційних прав і свобод.

Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави. При цьому, конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі немайнових прав, до яких відноситься також право на використання свого імені у всіх сферах своєї діяльності.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень). Рух в касаційній інстанції.

У касаційних скаргах Головне управління ДПС у Полтавській області та Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування поданої касаційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області вказує на те, що ОСОБА_1 надіслала до контролюючого органу заяву за вх. №Щ/1883/ДЗН/16-31-55-70 від 03.11.2019 з проханням вилучити всю інформацію про неї з ДРФО, обліковувати її за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, проставити відмітку в паспорті про наявність права вчинення певних дій без цифрового ідентифікатора. У відповідь на вказану заяву контролюючим органом ОСОБА_1 надано відповідь за вих. №Щ/1148/16-31-55-70 від 14.11.2019 про необхідність подання повідомлення форми №1П та роз`яснено порядок такого подання.

В результаті чого, 23.12.2019 позивач надіслала поштою повідомлення форми №1П без заповнення обов`язкових реквізитів, необхідних для обліку її за серією та номером паспорта та без пред`явлення паспорта громадянина України.

Крім того, скаржник зазначає, що ГУ ДПС у Полтавській області не має ні законодавчої ні технічної можливості вилучити інформацію з Державного реєстру або вносити її в тому вигляді, в якому зобов`язано рішенням суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Державна податкова служба України вказує на те, що за приписами Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт. Таким чином, чинним законодавством України не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків виключно за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження і місцем реєстрації.

Відзиву на касаційні скарги від позивача не надходило, що не перешкоджає перегляду рішень першої та апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року, за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 28 травня 2021 року.

ІІ. УСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України, станом на 14.04.2020 ОСОБА_1 зареєстрована у центральній базі даних Державного реєстру, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки настоятеля Різдво-Богородичної Української Православної Церкви протоієрея Василя Фазана від 28.02.2020, ОСОБА_1 дійсно являється прихожанкою Різдво-Богородичної Української Православної Церкви в смт Велика Багачка.

Позивач звернулася до Великобагачанської ДПІ Миргородського управління ГУ ДПС у Полтавській області із заявами від 03.11.2019 та 11.11.2019, в яких просила залишити за нею право жити за власним ім`ям, вилучити всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, зберегти за нею форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження (згідно зі статтями 28, 294, 296, 301 Цивільного кодексу України), проставити відмітку у її паспорті (на сторінках 7, 8 або 9) про наявність права на вчинення певних дій без присутності цифрового ідентифікатора, а саме, ІІН, серія та номер паспорта, номер облікової картки платника податків та ін.

Поряд з цим, позивач звернулася до ДФС України із заявою від 11.11.2019, в якій просила не вносити про неї інформацію до Державного реєстру фізичних осіб платників податків, зберегти за нею форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження згідно статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України.

Листом від 14.11.2019 №Щ/1148/16-31-55-70 Миргородське управління ГУ ДПС у Полтавській області проінформувало позивача про те, що пунктами 70.1, 70.5 статті 70 Податкового кодексу України визначено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт. На виконання пункту 70.5 статті 70 Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, яким встановлено форму повідомлення і порядок його подання до податкового органу.

В свою чергу, ДПС України листом від 26.11.2019 №1654/Щ/99-00-02-02-01-14 проінформувала позивача про те, що на сьогодні Податковим кодексом України передбачається два способи ведення обліку фізичних осіб платників податків в Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). Відтак, контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків у іншому порядку, за іншими формами, способами або видами.

У подальшому, 11.12.2019 безпосередньо, а 27.12.2019 засобами поштового зв`язку, до Миргородського управління ГУ ДПС у Полтавській області були подані повідомлення за формою №1П від 11.12.2019 та від 23.12.2019 із вказаними даними ОСОБА_1 .

Відповідно до письмових пояснень від 17.06.2020 №168 контролюючий орган відмовив у прийнятті вказаних повідомлень у зв`язку з неповним заповненням їх рядка щодо реквізитів документа, на підставі якого заповнюється повідомлення (паспорт або інший документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше).

Не погоджуючи з рішенням контролюючого органу, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод установлює, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з п. 63.1 - 63.3, 63.5 - 63.7 ст. 63 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 70.1, 70.2, 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім`я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий.

Фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ст. 41, 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 822).

Згідно з п. 1 розділу IV Положення № 822 складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Пунктом 1 розділу VІІІ Положення № 822 передбачено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою N 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред`являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Відповідно до п. 2 розділу VІІІ Положення № 822 облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Положеннями п. 3 розділу VІІІ Положення № 822 передбачено, що фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.

Пунктом 4 розділу VІІІ Положення № 822 встановлено, що для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

Відповідно до п.п. 8, 10 розділу VІІІ Положення № 822 після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до ДПС повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та/або номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі Державного реєстру. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.

ДПС у разі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру Державного реєстру запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до цього реєстру.

У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, то після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається, а у разі наявності у паспорті громадянина України відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом.

Підставою відкриття касаційного провадження в цій справі є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій п.п. 63.1, 63.2 статті 63 п.п. 70.2, 70.3 статті 70 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм права, викладеного у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/196/16, від 12.12.2019 у справі №820/261/16, від 14.05.2020 у справі №806/4867/15.

Переглядаючи у відповідності до статті 341 КАС України рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та, аналізуючи наведені вище положення законодавства, Верховний Суд доходить висновку, що для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, іменем, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

При цьому законодавством не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, виключно за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження і місцем реєстрації.

Норми Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів», які передбачали можливість податкового обліку за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без серії і номера паспорта, втратили чинність із набранням чинності Податковим кодексом України з 1 січня 2011 року.

Зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Такі висновки узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, висловлену у Рішенні від 3 грудня 2009 року у справі «Тамара Скугар та інші проти Росії» (Заява № 40010/04), яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Суд зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Суд дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року (справа № 803/1203/17), від 25 липня 2018 року (справа № 823/198/16), від 29 липня 2019 року (справа № 816/957/16), від 25 жовтня 2019 року (справа № 806/2355/15), від 11 грудня 2019 року (справа № 440/1066/19), від 14 травня 2020 року (справа № 806/4867/15).

При цьому за п. 7 розділу VІІІ Положення № 822 після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.

Однак, як убачається з матеріалів справи, позивачка всупереч пунктів 1 - 4 Розділу VIII Положення № 822 подала до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П, яке не прийнято контролюючим органом внаслідок не заповнення обов`язкових граф (паспорт фізичної особи - серія і номер, дата видачі, ким видано).

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з доводами касаційних скарг та уважає, що позивачем не дотримана процедура звернення із відповідним Повідомленням за формою № 1П для реалізації можливості внесення відмітки до паспорта про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Водночас, чинне законодавство України передбачає можливість вилучення вже існуючих облікових карток з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Права осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, захищені шляхом надання їм права звертатися до уповноважених органів із Повідомленням форми № 1П, на підставі якого формується окремий реєстр Державного реєстру про фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Однак, нормативно правові акти, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обліку таких осіб інакше ніж за серією та номером паспорта.

З огляду на викладене Верховний Суд уважає, що відмова відповідачів у здійсненні обліку позивача як платника податків без зазначення серії та номера паспорту є правомірною, оскільки відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ураховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Частиною 1 статті 351 КАС України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Судові витрати

З огляду на категорію справи та результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді О.Р. Радишевська

О.В. Кашпур