Справа № 201/3256/21

Провадження № 1-кс/201/1040/2021

УХВАЛА

Іменем України

28 травня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області від 29.03.2019 року про закриття кримінального провадження №42015040000000838, внесеного до ЄРДР 23.10.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 та ч. 1 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з вищевказаною скаргою, в обґрунтування якої вказав, що постановою слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області від 09.03.2019 року закрито кримінальне провадження №42015040000000838, внесене до ЄРДР 23.10.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 та ч. 1 ст. 364 КК України. Втім із вказаною постановою скаржник не погоджується, оскільки, на його думку, слідчим прокуратури не було надано юридичної оцінки та проігноровано і не виконано ухвалу від 26.02.2018 року та від 07.08.2018 року слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, зокрема повторно не допитано у якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і не проведено одночасний допит між вказаними особами та скаржником. В протоколі допиту полковника поліції ОСОБА_6 не вказано, чому він не виконав рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 року. Також не надано юридичну оцінку фактам, викладеним у КП № 42015040000000838 та не перекваліфіковано їх з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 364 КК України, кримінальне провадження № 42016040000000319 та кримінальне провадження № 42015040000000838 не виокремлено в різні провадження, так як вони вчинені різними особами. Не проведено повторне об`єктивне службове розслідування стосовно незаконного звільнення скаржника з роботи.

Скаржник вважає, що орган досудового слідства не провів всі необхідні заходи та закрив кримінальне провадження передчасно, детально та всебічно не перевіривши його доводи.

На підставі викладеного, просив слідчого суддю поновити строк на звернення зі скаргою і скасувати постанову слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області від 09.03.2019 року про закриття кримінального провадження №42015040000000838, внесеного до ЄРДР 23.10.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 та ч. 1 ст. 364 КК України, та вирішити питання про направлення кримінального провадження до ТУ ДБР в м.Полтаві, надавати йому можливість у межах чинного законодавства ознайомлюватись з його матеріалами, зобов`язати орган досудового розслідування надати юридичну оцінку фактам, викладеним у КП № 42015040000000838 щодо перекваліфікування дій з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 364 КК України, кримінальне провадження № 42016040000000319 та кримінальне провадження № 42015040000000838 з одного КП не виокремити в різні провадження, так як вони вчинені різними особами, повторно допитати у якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і провести одночасний допит між вказаними особами та скаржником, провести повторне об`єктивне службове розслідування стосовно незаконного звільнення скаржника з роботи.

ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, надав пояснення, аналогічні її змісту, просив її задовольнити.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію суду надіслав матеріали кримінального провадження № 42015040000000838 у двох томах та заперечення, в якому просив скаргу повернути ОСОБА_3 , у зв`язку із пропуском десятиденного строку на оскарження постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 107 КПК України здійснювалося повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу.

Слідчий суддя, розглянувши скаргу, додані до неї документи та матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.

Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, щоб така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

КПК України закріплений правовий статус слідчого судді систему закріплених нормативно-правовими актами засад і норм, які визначають процесуальне становище, повноваження (права та обов`язки) слідчого судді.

До повноважень слідчого судді у відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали кримінального провадження і постанову слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції ОСОБА_7 від 29.03.2019 року про закриття кримінального провадження №42015040000000838, внесеного до ЄРДР 23.10.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 та ч. 1 ст. 364 КК України, слідчим суддею встановлено наступне.

06.10.2011 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про скасування наказу по особовому складу № 81 о/с від 10.08.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України в запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) капітана міліції ОСОБА_3 (М - 091985) начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, з 10.08.2011 року, поновлення ОСОБА_3 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ Управління МВС України на Придніпровській залізниці та зобов`язання Управління МВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про скасування наказу, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено:

-скасовано наказ Управління МВС України на Придніпровській залізниці від 10 серпня 2011 року № 81 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 10 серпня 2011 року;

-поновлено ОСОБА_3 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ Управління МВС України на Придніпровській залізниці.

10 листопада 2011 року Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року апеляційну скаргу Управління МВС України на Придніпровській залізниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11 задоволено:

-постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011р. по справі №2а/0470/12658/11 за позовом ОСОБА_3 до Управління МВС України на Придніпровській залізниці про скасування наказу та поновлення на роботі скасовано.

-у задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління МВС України на Придніпровській залізниці про скасування наказу та поновлення на роботі - відмовлено.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 2012 року по справі № 2а/0470/12658/11 набрала законної сили з моменту її проголошення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подав до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено та скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по даній справі.

Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/1265 8/11 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 було видано наказ від 26 лютого 2014 року № 17 о/с, яким скасовано наказ УМВС від 10 серпня 2011 року № 81 о/с в частині звільнення з ОВС в запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) капітана міліції ОСОБА_3 , начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ з 10 серпня 2011 року.

Таким чином, УМВС постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11 було виконано в повному обсязі.

Далі ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (справа №804/5324/15) в якому, з урахуванням доповнень до позовної заяви від 12.06.2014 року просив зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ на Придніпровській залізниці вчинити наступні дії: нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 03.11.2011 р. по дату поновлення на посаді та присвоїти йому чергове звання - майор міліції.

28 квітня 2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 804/5324/15 адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про зобов`язання вчинити певні дії ухвалено постанову якою адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково:

-зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року.

-в частині позовних вимог про зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці присвоїти ОСОБА_3 чергове звання майора міліції - провадження закрито.

Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 804/5324/15.

23.07.2015 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом по справі за апеляційною скаргою Управління МВС України на Придніпровській залізниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 804/5324/15 постановлено ухвалу якою апеляційну скаргу Управління МВС України на Придніпровській залізниці залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 804/5324/15 залишено без змін.

Відповідно до довідки про відрахування податків та зборів з грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 , яка була видана членом ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці ОСОБА_8 , сума нарахування за рішенням суду за період вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року складає - 60348,89 грн.

Сума, що підлягає виплаті після відрахування податків та нарахування компенсації податку на доходи фізичних осіб склала 57 874,59 грн, яка була перерахована ОСОБА_3 за платіжним дорученням № 1052 від 21 серпня 2015 року.

УМВС постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року по справі № 804/5324/15 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року виконано в повному обсязі.

ОСОБА_3 не погодившись із розрахунком грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року, встановленого постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року і проведеного УМВС України на Придніпровський залізниці у сумі 60348,89 грн.

20.01.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року по справі № 8074/445/16 адміністративний позов задоволено частково. Управління МВС України на Придніпровській залізниці зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року у розмірі 38119,81 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року (по справі № 804/445/16) скасована, Управління МВС України на Придніпровській залізниці зобов`язано здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року у сумі 61433,98 грн.

Сума, що підлягала виплаті після відрахування податків та нарахування компенсації податку на доходи фізичних осіб склала - 51281,76 грн, яка була сплачена ОСОБА_3 , що підтверджується листом управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року за № 03-50/640.

УМВС постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року у справі № 804/445/16 виконано в повному обсязі.

Наказом УМВС від 21.08.2015 року № 80 о/с ОСОБА_3 було звільнено з ОВС України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. Зазначений наказ був скасований наказом УМВС від 28 квітня 2017 року № 3 о/с (на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року). ОСОБА_3 поновлено на службі в органах Міністерства внутрішніх справ України з 05 вересня 2015 року (наказ МВС України від 11 квітня 2017 року № 375 о/с).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (по справі № 804/3807/17) адміністративний позов ОСОБА_3 до УМВС України на Придніпровській залізниці, МВС України про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди - задоволено частково:

- зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України визначити посаду на яку було поновлено ОСОБА_3 на службі та його спеціальне звання;

- стягнуто з МВС України на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі з 23.12.2016 по 10.04.2017 у розмірі 10223,84 грн;

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року залишена без змін.

23 березня 2018 року (вх. № 60) до ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці надійшов супровідний лист та копія наказу МВС України від 14 березня 2018 року № 262 о/с, відповідно до якого на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, винесеної у справі № 804/3807/17, наказ МВС від 11 квітня 2017 року № 375 о/с викладений в такій редакції: «На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, винесеної у справі № 804/958/16, поновити майора міліції ОСОБА_3 (М-091985) на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 05 вересня 2015 року».

На виконання наказу МВС України від 14 березня 2018 року № 262 о/с виданий наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 10 квітня 2018 року № 4 о/с щодо поновлення майора міліції ОСОБА_3 (М-091985) на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 05 вересня 2015 року.

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 08.06.2018 року № 6 о/с майора міліції ОСОБА_3 старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці було звільнено за п. 64 «г» (через скорочення штатів) «Положення про проходження служби..» з 10.06.2018 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року (по справі № 0440/5408/18):

-визнано протиправним та скасовано наказ голови Ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці від 08.06.2018 року № 6 о/с.

-поновлено майора міліції ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 10.06.2018 року.

-Стягнуто з ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11.04.2017 по 09.04.2018 роки у сумі 11320,85 грн та за період з 11.06.2018 по 28.02.2019 роки у сумі 10376,10 грн.

На виконання рішення суду наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 13.03.2019 року № 2 о/с наказ від 08 червня 2018 року № 6 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_3 (М-091985) старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 10 червня 2018 року, скасований.

Майор міліції ОСОБА_3 (М-091985) поновлений на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці, з 10 червня 2018 року.

23.10.2015 року слідчим управлінням прокуратури Дніпропетровської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040000000838 за ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року про виконання вимог ст. 214 КПК України щодо заяв ОСОБА_3 від 10.08.2015 року та 17.08.2015 року про скоєння посадовими особами УМВС України на Придніпровській залізниці злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України щодо умисного невиконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2011 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року щодо скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_3 та виплату йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

05.04.2016 року слідчим управлінням прокуратури Дніпропетровської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040000000319 за ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2016 року про виконання вимог ст. 214 КПК України щодо заяв ОСОБА_3 щодо скоєння посадовими особами УМВС України на Придніпровській залізниці злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

31.05.2016 року постановою прокурора відділу процесуального керівництва прокуратури Дніпропетровської області кримінальне провадження № 42015040000000838 та кримінальне провадження № 42016040000000319 об`єднано в одне провадження під єдиним № 42015040000000838.

10.11.2016 року прокуратурою Дніпропетровської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016040000000909 за ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2016 року про виконання вимог ст. 214 КПК України щодо заяв ОСОБА_3 про скоєння посадовими особами УМВС України на Придніпровській залізниці злочину, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України.

10.11.2016 року постановою прокурора відділу процесуального керівництва прокуратури Дніпропетровської області кримінальне провадження № 42015040000000838 та кримінальне провадження № 42016040000000909 об`єднано в одне провадження під єдиним № 42015040000000838.

Допитаний в рамках кримінального провадження потерпілий ОСОБА_3 показав, що 01.03.2004 року він вступив на службу до ОВС. У 2008 році був призначений на посаду начальника СБНОН ЛВ на ст. Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці (далі Управління або Відповідач). За час його трудової діяльності він неодноразово заохочувався відомчими нагородами, а у 2011 році за значні заслуги у трудовій діяльності був заохочений занесенням на дошку пошани Управління. 10.08.2011 року під натиском начальника СКЗ ЛВ на ст. Дніпропетровськ Управління підполковника міліції ОСОБА_9 ним був поданий рапорт про звільнення за власним бажанням та зазначено дату підписання 11.07.2011 року. При цьому, 11.08.2011 року вказаний рапорт він відкликав. Незважаючи на викладене вище, наказом Управління від 10.08.2011 року № 81 о/с його було звільнено з посади начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків (далі СБНОН) лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, відповідно до п. 64 «ж» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України» - за власним бажанням. 03.11.20211 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом (далі ДО АС) було винесено рішення за його адміністративним позовом до Управління про поновлення на роботі, у відповідності до якого позов було задоволено в повному обсязі та скасовано наказ Управління № 81 від 10.08.2011 в частині звільнення його з ОВС України запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням), з 10.08.2011, та було поновлено його на роботі в ОВС на посаді начальника СБНОН ЛВ на станції Дніпропетровськ Управління. В резолютивній частині даного рішення вказано, що воно не набрало законної сили, але згідно ст. 256 КАСУ підлягає негайному виконанню в частині поновлення його на посаді. 09.11.20211 року він звернувся до начальника Управління полковника міліції ОСОБА_5 з рапортом вх. 3604 від 09.11.2011 року про поновлення на посаді та виплаті грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Однак ОСОБА_5 являючись посадовою особою і знаючи, що рішення суду являється обов`язковим для виконання відмовився його виконувати хоча в резулятивній частині даного рішення було вказано, що воно підлягає негайному виконанню в частині поновлення його на посаді. З метою поновлення його на посаді 09.11.2011 року він звернувся у відділ примусового виконання рішень Головного управляння юстиції у Дніпропетровській області ,яким було відкрито виконавче провадження і накладено штраф у розмірі 1020,00 гривень, а потім направлено подання в прокуратуру Дніпропетровської області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 16.01.2014 року Вищий адміністративний суд України його поновив, визнавши наказ від 10.08.2011 року №81 о/с Управління незаконним. 31.01.2014 року він звернувся до начальника Управління полковника міліції ОСОБА_5 з рапортом про поновлення на посаді та виплаті грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Управлінням було виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 60348,89 грн. Згідно постанови ДОАС від 17.02.2016 рокі зобов`язано Управління доплатити недоплачену суму за час вимушеного прогулу у сумі 38119,81 грн. Не погодившись з даним рішенням він подав апеляційну скаргу. Загальна сума, яку Управління повинно йому виплатити за час вимушеного прогулу становить 121782,87 грн, що потягне за собою нецільове використання бюджетних коштів у сумі 121782 грн. 54 коп. Не погодившись з рішенням керівництва Управління згідно чинного законодавства він звернувся до ДОАС з позовною заявою в якій просив суд зобов`язати Управління вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити йому середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він отримував в 2011 році. 28.04.2015 року ДОАС виніс рішення згідно якого зобов`язав Управління нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року. Згідно ухвали ДОАС від 23.07.2015 року апеляційну скаргу Управління залишено без задоволення, а постанову ДОАС від 28.04.2015 року залишено без змін. Ухвала ДОАС від 23.07.2015 року вступила в законну силу з моменту проголошення тобто з 23.07.2015 року. В судових засіданнях які відбулися 28.04.2015 та 23.07.2015 був присутній представник Управління ОСОБА_10 . Даний факт підтверджується двома вищевказаними рішеннями судів в яких вказано, що вони були прийняті за участю ОСОБА_10 24.07.2015 після отримання ухвали ДААС від 23.07.2015 в скороченій формі з вступною та резолютивною частиною він звернувся з рапортом до т.в.о. начальника Управління полковника міліції ОСОБА_4 з проханням нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року згідно рішення суду. До рапорту він додав: ксерокопію постанови ДО АС від 28.04.2015 року, хоча дане рішення суду з мокрою печаткою суду є у Відповідача, так як не погодившись з ним Відповідач 13.05.2015 подав апеляційну скаргу. Ухвалу ДААС від 23.07.2015 в скороченій формі з вступною та резолютивною частиною з мокрою печаткою суду. 28.07.2015 року він звернувся до начальника ВФЗБО Управління ОСОБА_11 з питанням коли, та чи буде взагалі йому нараховане та виплачено грошове забезпечення за час його вимушеного прогулу, згідно рішення суду від 23.07.2015. На що, ОСОБА_11 повідомив що у нього немає правових підстав виплатити грошове забезпечення, так як він не отримував наказу від керівництва Управління. Згідно довідки Управління, яка була надана в суд першої інстанції тільки у лютому 2016 року його середньомісячне грошове забезпечення у 2011 році становило 4686,76 грн. + 3877,55 грн.= 8564,31 грн.. Отже за один день у 2011 його грошове забезпечення становило: 4686,76 грн. + 3877,55 грн.= 8564,31 грн. /41 (робочий день за червень та липень місяці 2011 року) = 208 грн. 89 коп. Вимушений прогул з 03.11.2011 по 26.02.2014 становив 846 днів, з них 583 дні робочі. Отже його грошове забезпечення за час вимушеного прогулу має становити: 208 грн. 89 коп. * 583 днів = 121782,87 грн., а Управління виплатило лише частину належної суми, недоплативши йому грошове забезпечення у сумі 61433 грн. 98 коп. 06.08.2015 року за телефоном 793-21-47 він зателефонував в канцелярію Управління з метою дізнатись у кого на виконані знаходиться його рапорт від 24.07.2015 року, де йому повідомили, що рапорт від 24.07.2015 для виконання був розписаний т.в.о. начальника Управління полковником міліції ОСОБА_4 на спеціаліста сектору юридичного забезпечення Управління ОСОБА_10 06.08.2015 року він зателефонував до т.в.о. начальника Управління полковника міліції ОСОБА_4 з питанням, яке ним прийнято рішення щодо нарахуванню та виплаті йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу згідно рішення суду від 23.07.2015 року, яке він надав до Управління з рапортом на його ім`я від 24.07.2015 року. На що, ОСОБА_4 повідомив про те, що даний рапорт для виконання він розписав на спеціаліста ОСОБА_10 . За більш детальною інформацією ОСОБА_4 порекомендував звернутися до спеціаліста ОСОБА_10 06.08.2015 за телефоном НОМЕР_1 він зателефонував до ОСОБА_10 та запитав у неї чи буде Управління добровільно виконувати рішення суду від 23.07.2015, яке він надав до Управління з рапортом від 24.07.2015, який був переданий їй для виконання. На що ОСОБА_10 повідомив його про те, що в даний час вона знаходиться у відпустці за 2015 рік, рішення суду від 23.07.2015 року Управління добровільно виконувати не буде, так як буде його оскаржувати в суді касаційної інстанції. Також ОСОБА_10 повідомила, що 06.08.2015 року вона здала в канцелярію Управління заяву про звільнення за власним бажанням, займатися виконанням рішення суду від 23.07.2015 вона не буде, хто буде цим займатися їй не відомо. Зрозумівши, що Управління вкотре не буде добровільно виконувати рішення суду, 30.07.2015 року з метою отримання грошового забезпечення згідно рішення суду від 23.07.2015 він звернувся у відділ примусового виконання рішень юстиції в Дніпропетровській області. 16.08.2015 року за вих. 14/5637 від 11.08.2015 року він отримав відповідь на рапорт від 24.07.2015 року за підписом т.в.о. начальника Управління полковника міліції ОСОБА_4 з інформацією, що йому відмовлено в нарахуванні та виплаті середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу згідно рішення ДОАС суду від 23.07.2015 року по справі № 804/5324/15, яке вступило в законну силу. 26.08.2015 року на його зарплатну картку було зараховано грошові кошти у сумі 57 874 гривень 59 коп. Далі йому зателефонував старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_12 та запитала чи Відповідач нарахував та виплатив грошове забезпечення згідно рішення суду на що він повідомив, що Відповідач здійснив виплату коштів, але не в повному об`ємі. В даному розрахунку Відповідач з метою зменшення відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів та приховання своєї злочинної діяльності провів з розрахунок його грошового забезпечення не з суми середнього грошового забезпечення за 2011 рік, а з грошового забезпеченім станом на 10.08.2011 - день його незаконного звільнення з ОВС (за серпень місяць 2011 року який він повністю не відпрацював) у сумі 2166 грн. 00 коп. Згідно п. 24 «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 вказано, що у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу ОВС підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків. В даному Положенні не вказано, з якої суми проводити розрахунок грошового забезпечення ні з середнього грошового забезпечення у році звільнення, ні з останнього місячного грошового забезпечення, що передувало дню звільнення. Приписами ст. 18 Закону України «Про міліцію» визначено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються вищевказаним Положенням, що являється нормою спеціального законодавства. За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі. Положення фактично звужує його права, як працівника ОВС порівняно з іншими працівниками, на яких розповсюджується дія норми права КЗпП України, що має вищу юридичну силу порівняно з нормою Положення, тому що в даному Положенні не вказано, з якої суми проводити розрахунок грошового забезпечення ні з середнього грошового забезпечення у році звільнення, ні з останнього місячного грошового забезпечення, що передувало даті звільнення. Дані спірні правовідносини врегульовані в ст. 235 КЗпП України де вказано, що у разі звільнення без законних підстав працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Як він вже неодноразово зазначив при розгляді даної справи просив суд, щоб розрахунок його грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що стався не з його вини, а з вини Відповідача провести з повного середньомісячного грошового забезпечення, яке він утримував у 2011 році і яке згідно з довідки з ВФЗБО УМВС України на Придніпровській залізниці воно становило 3434 гривні 66 коп. На проведення розрахунку з суми 3434 грн. 66 коп. Відповідач ні одного разу не заперечував, а тільки просив суд взагалі відмовити йому в задоволені позивних вимог, та не надаючи суду суми з якої згідно чинного законодавства необхідно зробити даний розрахунок, так як він не знав, а Відповідач приховував, що дане питання регламентується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок), який має більшу юридичну силу, ніж вищевказане Положення. Згідно п. 2 даної постанови Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності. Згідно підпункту з) пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу. В абзаці 2 пункту 2 даного Порядку перераховано випадки і вказано, як в даних випадках нараховується середня заробітна плата. В даному абзаці не вказано, як нараховується середня заробітна плата за час вимушеного прогулу, проте в абзаці 3 пункту 2 даного порядку вказано, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні повні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

На думку скаржника, постанова ДОАС від 28.04.2015 року не була виконана, оскільки за його підрахунками нарахування має становити 121782,87 грн., а не 57874 грн. 59 коп, які нарахував йому Відповідач, недоплативши грошове забезпечення у сумі 61433 грн. 98 коп.

Допитаний за даним фактом свідок ОСОБА_5 показав, що з 2010 року по липень 2014 року він працював на посаді начальника управління УМВС України на Придніпровській залізниці. На теперішній час він не пам`ятає хто такий ОСОБА_3 , яку займав посаду та чи працював він в управлінні. Щодо рішень суду про поновлення ОСОБА_3 на роботі та виплати йому грошової компенсації, їх виконанням займався юридичний відділ управління та кадрового забезпечення згідно чинного законодавства.

Допитаний за даним фактом свідок ОСОБА_4 показав, що з 18.05.2015 року по 07.11.2015 року він тимчасово виконував обов`язки начальника УМВС України на Придніпровській залізниці. Щодо невиконання УМВС України на Придніпровській залізниці судового рішення про нарахування та виплату ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року пояснив, що приблизно в 2011 році ОСОБА_3 було звільнено з ОВС (займав посаду начальника СБНОН ЛВ станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці. В 2014 році його поновлено в ОВС згідно рішення Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 року. 28.04.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено рішення, яким зобов`язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року. Згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року залишено без змін. 24.07.2015 року ОСОБА_3 звернувся з рапортом до нього, як т.в.о. начальника Управління з проханням нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року згідно рішення суду. 11.08.2015 року за вих.№14/5637 йому надано відповідь за його підписом про те, що на теперішній час неможливо виконати рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 по справі № 804/5324/15 у зв`язку з відсутністю повного тексту зазначеного рішення. За загальним правилом обов`язковими до виконання є судові рішення (постанови та ухвали), що набрали законної сили. Судові рішення набирають законної сили за правилами статті 254 КАСУ. Так, відповідно до частини 1 статті 254 КАСУ постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Частиною 3 статті 254 КАСУ передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо суд у випадках, визначених статтею 256 КАСУ, допустив негайне виконання постанови, то така постанова є обов`язковою для виконання вже до набрання нею законної сили. Постанова ДОАС від 28.04.2015 року не містить в резолютивній частині відомостей, щодо негайного виконання та не підпадає під перелік, визначений статтею 256 КАСУ. На момент звернення ОСОБА_3 до керівництва УМВС України на Придніпровській залізниці (11 серпня 2015 року) рішення суду апеляційної інстанції ще не надійшло на адресу УМВС України на Придніпровській залізниці. Однак, 14 серпня 2015 року до УМВС України на Придніпровській залізниці надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження за справою № 804/5324/15 про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03.11.2011 року по 26.02.2014 року на користь ОСОБА_3 , яка була виконана у повному обсязі у встановлений строк діючим законодавством України. ОСОБА_3 було сплачено близько 57 874 грн. Наголошує, що постановою слідчого прокуратури Дніпропетровській області від 04.12.2015 призначене проведення службової перевірки щодо можливого невиконання посадовими особами управління МВС на Придніпровській залізниці, а також посадовими особами ГУ НП України в Дніпропетровській області рішень суду. В ході проведення перевірки встановлено, що наказом УМВС на Придніпровській залізниці від 10.08.2-11 року №81 о\с капітан міліції ОСОБА_3 - начальник сектору БНОН ЛВ на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці був звільнений за ст.64 «ж» (за власним бажанням). Ухвалою Вищого адміністративного суду Україні від 16.01.2014 за результатами оскарження ОСОБА_3 незаконного звільнення та попередніх судових рішень першої та апеляційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28:02.2012- скасовано, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 про скасування наказу про звільнення, та поновлення на посаді - залишено в силі. Наказом УМВС № 17о/с від 26.02.2014 ОСОБА_3 поновлений на службі в ОВС. Наказом УМВС № 60 о/с від 15.06.2015 ОСОБА_3 призначений на посаду старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей ЛВ на станції Нижньодніпровськ - Вузол. Наказами МВС України віл 08.06.2015 року № 664 «Про ліквідацію Управління Міністерства внутрішніх страв України» та від 22.06.2015 року №741 «Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції» ліквідовано УМВС України на Придніпровській залізниці та скорочено всі посади. 29.06.2015 року ОСОБА_3 попереджено про можливе звільнення через скорочення штатів. Наказом УМВС № 80 о/с від 21.08.2015 ОСОБА_3 звільнено з ОВС у запас за п. 64 «г» через скорочення штатів з 31.08.2015 року. Наказом УМВС № 83о/с від 04.09.2015 року внесені зміни до наказу УМВС №80о/с від 21.08.2015 року у частині звільнення ОСОБА_3 - вважати звільненим з 04.09.2015 року у зв`язку із наданням останнім листа непрацездатності з 25.08.2015 р. по 03.09.2015 р. ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до УМВС України на Придніпровській залізниці та ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо вчинення певних дій. 02.11.2015 року судом відмовлено у повному обсязі у задоволені його позовних вимог, у тому числі у скасуванні наказу УМВС № 83 о/с від 04.09.2015 р. у частині звільнення ОСОБА_3 з ОВС. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 р. у справі № 804/5324/15 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року. На виконання зазначених рішень суду УМВС України на Придніпровській залізниці проведено розрахунок на 26.08.2015 р. платіжною відомістю № 145 перераховано на зарплатну картку ОСОБА_3 , відкритому у АТ «Райффайзен Банк Аваль», грошові кошти - грошове забезпечення вимушеного прогулу за період з 03.11.2011 но 26.02.2014 у сумі 57874, 59 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз`яснення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 у справі №804/5324/15 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення. Вказана ухвала оскаржена ОСОБА_3 до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з підстав її необґрунтованості, невідповідності фактичним обставинам, у зв`язку з чим просив її скасувати та роз`яснити постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 у справі №804/5324/15, роз`яснивши яка сума грошового забезпечення повинна братися за розрахунок, не змінюючи зміст даного судового рішення. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від залишена без змін, апеляція ОСОБА_3 - без задоволення.

Також в рамках досудового розслідування Ліквідаційною комісією УМВС України на Придніпровській залізниці проведено службове розслідування за фактами викладеними у заявах ОСОБА_3 , якою встановлено, що управлінням МВС України на Придніпровській залізниці на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/1265 8/11 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 було видано наказ від 26 лютого 2014 року № 17 о/с, яким скасовано наказ УМВС від 10 серпня 2011 року № 81 о/с в частині звільнення з ОВС в запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) капітана міліції ОСОБА_3 , начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ з 10 серпня 2011 року.

Таким чином, УМВС постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11 було виконано в повному обсязі.

Службовим розслідуванням також встановлено, що 06.10.2011 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про скасування наказу по особовому складу № 81 о/с від 10.08.2011 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України в запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) капітана міліції ОСОБА_3 (М - 091985) начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, з 10.08.2011 року, поновлення ОСОБА_3 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ Управління МВС України на Придніпровській залізниці та зобов`язання Управління МВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про скасування наказу, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено:

-скасовано наказ Управління МВС України на Придніпровській залізниці від 10 серпня 2011 року № 81 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 10 серпня 2011 року;

-поновлено ОСОБА_3 на роботі в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ Управління МВС України на Придніпровській залізниці.

10 листопада 2011 року Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці було подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року апеляційну скаргу Управління МВС України на Придніпровській залізниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11 задоволено:

-постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011р. по справі №2а/0470/12658/11 за позовом ОСОБА_3 до Управління МВС України на Придніпровській залізниці про скасування наказу та поновлення на роботі скасовано.

-у задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління МВС України на Придніпровській залізниці про скасування наказу та поновлення на роботі - відмовлено.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 2012 року по справі № 2а/0470/12658/11 набрала законної сили з моменту її проголошення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подав до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено та скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по даній справі.

Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/1265 8/11 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 було видано наказ від 26 лютого 2014 року № 17 о/с, яким скасовано наказ УМВС від 10 серпня 2011 року № 81 о/с в частині звільнення з ОВС в запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) капітана міліції ОСОБА_3 , начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Дніпропетровськ з 10 серпня 2011 року.

Таким чином, УМВС постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року по справі № 2а/0470/12658/11 було виконано в повному обсязі.

Далі ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (справа №804/5324/15) в якому, з урахуванням доповнень до позовної заяви від 12.06.2014 року просив зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ на Придніпровській залізниці вчинити наступні дії: нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 03.11.2011 р. по дату поновлення на посаді та присвоїти йому чергове звання - майор міліції.

28 квітня 2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 804/5324/15 адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці про зобов`язання вчинити певні дії ухвалено постанову якою адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково:

-зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року.

-в частині позовних вимог про зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці присвоїти ОСОБА_3 чергове звання майора міліції - провадження закрито.

Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 804/5324/15.

23.07.2015 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом по справі за апеляційною скаргою Управління МВС України на Придніпровській залізниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 804/5324/15 постановлено ухвалу якою апеляційну скаргу Управління МВС України на Придніпровській залізниці залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 804/5324/15 залишено без змін.

Відповідно до довідки про відрахування податків та зборів з грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 , яка була видана членом ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці ОСОБА_8 , сума нарахування за рішенням суду за період вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року складає - 60348,89 грн.

Сума, що підлягає виплаті після відрахування податків та нарахування компенсації податку на доходи фізичних осіб склала 57 874,59 грн, яка була перерахована ОСОБА_3 за платіжним дорученням № 1052 від 21 серпня 2015 року.

Таким чином, УМВС постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 804/5324/15 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року було виконано в повному обсязі.

ОСОБА_3 не погодившись із розрахунком грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року, встановленого постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року і проведеного УМВС України на Придніпровський залізниці у сумі 60348,89 грн.

20.01.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2016 року по справі № 8074/445/16 адміністративний позов задоволено частково. Управління МВС України на Придніпровській залізниці зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року у розмірі 38119,81 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року (по справі № 804/445/16) скасована, Управління МВС України на Придніпровській залізниці зобов`язано здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року у сумі 61433,98 грн.

Сума, що підлягала виплаті після відрахування податків та нарахування компенсації податку на доходи фізичних осіб склала - 51281,76 грн, яка була сплачена ОСОБА_3 , що підтверджується листом управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року за № 03-50/640.

Таким чином, УМВС постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі № 804/445/16 виконано в повному обсязі.

Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ» Міністерством внутрішніх справ України виданий наказ від 08 червня 2015 року за № 664 щодо ліквідації Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці і на теперішній час УМВС України на Придніпровській залізниці на час винесення оскаржуваної постанови перебуває в стадії ліквідації, усі штатні посади скорочені. Інформація про заплановане масове вивільнення працівників за формою № 4-ПН затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 317, надіслана 30 червня 2015 року на адресу Кіровського районного Центру зайнятості м. Дніпропетровська Дніпропетровського обласного Центру зайнятості.

Наказом УМВС від 21.08.2015 року № 80 о/с ОСОБА_3 було звільнено з ОВС України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. Зазначений наказ був скасований наказом УМВС від 28 квітня 2017 року № 3 о/с (на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року). На цей час ОСОБА_3 поновлено на службі в органах Міністерства внутрішніх справ України з 05 вересня 2015 року (наказ МВС України від 11 квітня 2017 року № 375 о/с).

Опитаний начальник сектору забезпечення діяльності комісії з ліквідації Управління МВС України на Придніпровській залізниці ОСОБА_13 пояснив, що всі рішення по справах за позовом ОСОБА_3 були виконані відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, у ході службового розслідування не встановлено фактів невиконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року (по справі №2а/0470/12658/11) та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року (по справі № 804/5324/15) посадовими особами Управління МВС України на Придніпровській залізниці та членами ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці.

29.01.2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015040000000838 від 22.10.2015 року постановою слідчого закрито у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб Управління МВС України на Придніпровській залізниці та членами ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382, ч. 1ст. 364 КК України.

26 лютого 2018 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/1841/18 постанову про закриття кримінального провадження скасовано, матеріали направлено для проведення досудового розслідування.

Підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження стала неповнота досудового розслідування в частині не допиту у якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .

В ході досудового розслідування допитана як свідок ОСОБА_10 , показала, що вона проходила службу в органах внутрішніх справ України на посаді спеціаліста сектору юридичного забезпечення УМВС України на Придніпровській залізниці з 12.01.2015 по 06.11.2015 року. З 07.11.2015 року прийнята на службу до Національної поліції України та по теперішній час обіймає посаду провідного спеціаліста відділу організації роботи, моніторингу та контролю УЗЕ в Дніпропетровській області. 28 квітня 2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом (справа № 804/5324/15) постановлено зобов`язати УМВС України на придніпровській залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року. В згаданій вище постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року ( по справі № 804/5324/15) вказано, що «постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. УМВС України на Придніпровській залізниці не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року по справі № 804/5324/15. 23 липня 2015 року справу № 804/5324/15 було розглянуто Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом та ухвалено рішення про відмову у задоволені апеляційної скарги та залишення без змін постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року. В рішенні суду апеляційної інстанції зазначено, що «ухвала набирає чинності з моменту проголошення». Я була присутня у судовому засіданні під час проголошення вказаної ухвали і після його завершення повернулась на своє робоче місце (УМВС України на Придніпровській залізниці) та одразу ж повідомила начальника УМВС України на Придніпровській залізниці, полковника міліції ОСОБА_4 щодо необхідності виконання рішення суду. Відповідно до її посадових обов`язків вона не мала права надавати вказівки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України на Придніпровській залізниці щодо виконання рішень суду. Також, до її посадових обов`язків не входило слідкування за виконанням рішень судів, так як на момент існування згаданих вище спірних правовідносин діяв Закон України «Про державну виконавчу службу» ( у ст.1 даного Закону України зазначено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України). З приводу рішень судів, що приймались до її працевлаштування в УМВС України на Придніпровській залізниці та після її звільнення з УМВС України на Придніпровській залізниці нічого пояснити не може.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 показав, що з грудня 2015 року він наказом МВС України призначений на посаду голови ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці. Як доповідалося йому підлеглими, 20.01.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами щодо виплати коштів. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року по справі № 8074/445/16 адміністративний позов задовольняють частково. Управління МВС України на Придніпровській залізниці зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року у розмірі 38119,81 грн. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року (по справі № 804/445/16) скасована, Управління МВС України на Придніпровській залізниці зобов`язано здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року у сумі 61433,98 грн. Сума, що підлягала виплаті після відрахування податків та нарахування компенсації податку на доходи фізичних осіб склала - 51281,76 грн. Виплата зазначеної суми підтверджується листом управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року за № 03-50/640. Таким чином, УМВС постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі № 804/445/16 було виконано в повному обсязі. Наказом УМВС від 21.08.2015 року № 80 о/с ОСОБА_3 було звільнено з ОВС України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. Зазначений наказ був скасований наказом УМВС від 28 квітня 2017 року № 3 о/с (на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року) ОСОБА_3 було поновлено на службі в органах Міністерства внутрішніх справ України з 05 вересня 2015 року (наказ МВС України від 11 квітня 2017 року № 375 о/с).

У додатковому допиті свідок ОСОБА_6 по суті заданих питань надав показання, що з грудня 2015 року наказом МВС України він призначений на посаду голови ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці. Як доповідалося підлеглими, 20.01.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами щодо виплати коштів. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року по справі № 8074/445/16 адміністративний позов задоволено частково, Управління МВС України на Придніпровській залізниці зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року у розмірі 38119,81 грн. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року (по справі № 804/445/16) скасована, Управління МВС України на Придніпровській залізниці зобов`язано здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2011 року по 26 лютого 2014 року у сумі 61433,98 грн. Сума, що підлягала виплаті після відрахування податків та нарахування компенсації податку на доходи фізичних осіб склала - 51281,76 грн. Виплата зазначеної суми підтверджується листом управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 11 серпня 2016 року за № 03-50/640. Таким чином, УМВС постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі № 804/445/16 було виконано в повному обсязі. Наказом УМВС від 21.08.2015 року № 80 о/с ОСОБА_3 було звільнено з ОВС України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. Зазначений наказ був скасований наказом УМВС від 28 квітня 2017 року № 3 о/с (на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року) ОСОБА_3 поновлено на службі в органах Міністерства внутрішніх справ України з 05 вересня 2015 року (наказ МВС України від 11 квітня 2017 року № 375 о/с). Не погодившись з наказом МВС України № 375 о/с від 11.04.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (по справі № 804/3807/17) адміністративний позов ОСОБА_3 до УМВС України на Придніпровській залізниці, МВС України про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди - задоволено частково:

- зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України визначити посаду на яку було поновлено ОСОБА_3 на службі та його спеціальне звання;

- стягнуто з МВС України на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі з 23.12.2016 по 10.04.2017 у розмірі 10223,84 грн;

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року залишена без змін.

23 березня 2018 року (вх. № 60) до ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці надійшов супровідний лист та копія наказу МВС України від 14 березня 2018 року № 262 о/с, відповідно до якого на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, винесеної у справі № 804/3807/17, наказ МВС від 11 квітня 2017 року № 375 о/с викладений в такій редакції: «На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, винесеної у справі № 804/958/16, поновити майора міліції ОСОБА_3 (М-091985) на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 05 вересня 2015 року».

На виконання наказу МВС України від 14 березня 2018 року № 262 о/с виданий наказ УМВС України на Придніпровській залізниці від 10 квітня 2018 року № 4 о/с щодо поновлення майора міліції ОСОБА_3 (М-091985) на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 05 вересня 2015 року.

Наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 08.06.2018 року № 6 о/с майора міліції ОСОБА_3 старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці було звільнено за п. 64 «г» (через скорочення штатів) «Положення про проходження служби..» з 10.06.2018 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року (по справі № 0440/5408/18):

-визнано протиправним та скасовано наказ голови Ліквідаційної комісії УМВС України на Придніпровській залізниці від 08.06.2018 року № 6 о/с.

-поновлено майора міліції ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 10.06.2018 року.

-Стягнуто з ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11.04.2017 по 09.04.2018 роки у сумі 11320,85 грн та за період з 11.06.2018 по 28.02.2019 роки у сумі 10376,10 грн.

На виконання рішення суду наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 13.03.2019 року № 2 о/с наказ від 08 червня 2018 року № 6 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_3 (М-091985) старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці з 10 червня 2018 року, скасований.

Майор міліції ОСОБА_3 (М-091985) поновлений на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці, з 10 червня 2018 року.

13.03.2019 року ліквідаційною комісією УМВС на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі №0440/5408/18 направлено до МВС України лист щодо виділення коштів для виплати ОСОБА_3 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Після надходження коштів від МВС України, року ліквідаційною комісією УМВС буде здійснено виплату ОСОБА_3 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

28 лютого 2019 року Ліквідаційною комісією УМВС подано касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року (по справі № 0440/5408/18).

Ліквідаційна комісія УМВС на час постановлення судами вище вказаних судових рішень не мала та не має повноважень щодо вирішення питання прийому на службу ОСОБА_3 в іншому органі виконавчої влади зокрема до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, бо такі повноваження згідно, п.9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-УІІІ є тільки у органів (закладів, установ) Національної поліції України, до яких ліквідаційна комісія УМВС України на Придніпровській залізниці не відноситься.

На час винесення оскаржуваної постанови ліквідаційною комісією УМВС вживалися дії щодо попередження ОСОБА_3 про скорочення посади старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей лінійного відділу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Управління МВС України на Придніпровській залізниці відповідно до наказу МВС України від 22.06.2015 року № 741 «Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції» та п. 9, 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію».

Допитаний додатковосвідок ОСОБА_4 показав, що він давав свідчення по вказаній справі як свідок в 2016 році, вказані свідчення повністю підтверджує. Більше нічого сказати не може, оскільки минуло дуже багато часу і він вже не пам`ятає події які пов`язані з ОСОБА_3 .

Допитаний додатковосвідок ОСОБА_5 по суті заданих питань надав показання, які свідчать про те, що з 2010 року по липень 2014 року він працював на посаді начальника управління УМВС України на Придніпровській залізниці. На теперішній час він не пам`ятає хто такий ОСОБА_3 , яку займав посаду та чи працював він в управлінні. Щодо рішень суду про поновлення його на роботі та виплати йому грошової компенсації їх виконанням займався юридичний відділ управління та кадрового забезпечення згідно чинного законодавства. Чи звертався ОСОБА_3 до нього в усній чи в письмовій формі з приводу поновлення його на посаді або виплати йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу він на сьогоднішній день не пам`яте.

Постановою слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області від 29.03.2019 року кримінальне провадження №42015040000000838, внесене до ЄРДР 22.10.2016 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 та ч. 1 ст. 364 КК України, закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю в діях посадових осіб Управління МВС України на Придніпровській залізниці та членами ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 364 КК України.

Слідчий суддя не погоджується з постановою про закриття кримінального провадження з наступних підстав.

Слідчий в своїй постанові вказує, що органом досудового розслідування встановлено наявність обставин, які виключають кримінальне провадження, а саме відсутність в діях посадових осіб Управління МВС України на Придніпровській залізниці та членами ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці щодо невиконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року (по справі №2а/0470/12658/11) та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року (по справі № 804 5324 15).

Слідчий суддя звертає увагу на те, що усіх можливих слідчих дій у провадженні для встановлення істини у конкретному досудовому не було здійснено.

Так, 30.01.2019 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду винесена ухвала, якою ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2018 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_14 від 11.10.2018 року про закриття кримінального провадження № 42015040000000838 від 22.10.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 364 КК України скасовано.

Постанову слідчого в ОВС першого слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_14 від 11.10.2018 року про закриття кримінального провадження № 42015040000000838 від 22.10.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 364 КК України скасовано і направлено матеріали кримінального провадження для здійснення досудового розслідування.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді і постанову слідчого колегія апеляційного суду зазначила, що слідчий повинен був з метою належної організації розслідування кримінального провадження, забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження йогообставин у повному обсязі здійснити слідчі дії, направлені на належну перевірку фактів, викладених у клопотанні ОСОБА_3 , надати юридичну оцінку фактам, викладеним у кримінальному провадженні, в частині перекваліфікації з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 364 КК України, розглянути питання виокремлення в різні провадження кримінальне провадження № 42016040000000319 та кримінальне провадження № 42015040000000838, допитати повторно у якості свідків колишнього начальника УМВС України на Придніпровській залізниці полковника міліції ОСОБА_5 , колишнього голову комісії з ліквідації УМВС України на Придніпровській залізниці - т.в.о. начальника УМВС України на Придніпровській залізниці полковника міліції ОСОБА_4 , заступника начальника ГУНП в Дніпропетровській області - голову комісії з ліквідації УМВС України на Придніпровській залізниці полковника поліції ОСОБА_6 , виконати неодоразові вказівки ухвал суду першої інстанції, які не були виконані слідчим у повному обсязі, та надати відповідну оцінку доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності, що не знайшло свого відображення в оскаржуваній ухвалі слідчого судді від 03 грудня 2018 року. Проте жодний з вказаних недоліків органом досудового розслідування не був усунутий, а натомість слідчий дійшов висновку про закриття кримінального провадження, про що виніс відповідну постанову в порушення вимог п.2 ч.5 ст.110 КПК України, не зазначивши мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, при цьому у матеріалах провадження немає відомостей про обставини, які об`єктивно перешкодили слідчому належним чином виконати вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, проведення слідчих дій та безпосереднього дослідження й оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

У даному випадку, мотивуючи постанову про закриття кримінального провадження від 29.03.2019 року слідчий навів в ній покази свідків і лише формально процитував науково-практичний коментар до ст. 382 КК України, зазначивши, що в ході досудового розслідування довести причетність посадових осіб Управління МВС України на Придніпровській залізниці та членами ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці щодо умисного невиконання рішень суду та зловживання службовим становищем не виявляється можливим.

Втім, додатково допитавши свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , пославшись на службове розслідування, проведене Ліквідаційною комісією УМВС України на Придніпровській залізниці за фактами викладеними у заявах ОСОБА_3 , слідчий не виконав вказівки колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду, викладені в ухвалі від 30.01.2019 року, а саме: не надав юридичну оцінку фактам, викладеним у кримінальному провадженні, в частині перекваліфікації з ч. 1 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 364 КК України, не розглянув питання про виокремлення в різні провадження кримінальне провадження № 42016040000000319 та кримінальне провадження № 42015040000000838, не виконав неодноразові вказівки ухвал суду першої інстанції, які не були виконані слідчим у повному обсязі, та не надав відповідну оцінку доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності, не зазначив мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, при цьому у матеріалах провадження немає відомостей про обставини, які об`єктивно перешкодили слідчому належним чином виконати вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, проведення слідчих дій та безпосереднього дослідження й оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).

КПК України закріплений правовий статус слідчого судді систему закріплених нормативно-правовими актами засад і норм, які визначають процесуальне становище, повноваження (права та обов`язки) слідчого судді.

До повноважень слідчого судді у відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно п. 3 ч.1ст.303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, рішення слідчого про закриття кримінального провадженнязаявником, потерпілим його представником чи законним представником.

Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, досудове розслідування проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону щодо доказування, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.

Також скаржник просить поновити строк оскарження постанови, адже постанова винесена 29.03.2019 року, однак фактично скаржник копію постанови не отримав, а тому слідчий суддя вважає за можливе поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 55, 93, 153, 220, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк для подання скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області від 29.03.2019 року про закриття кримінального провадження №42015040000000838, внесеного до ЄРДР 23.10.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 та ч. 1 ст. 364 КК України задовольнити.

Постанову слідчого відділу прокуратури Дніпропетровської області від 29.03.2019 року про закриття кримінального провадження №42015040000000838, внесеного до ЄРДР 23.10.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 та ч. 1 ст. 364 КК України скасувати та направити матеріали кримінального провадження у двох томах для здійснення досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 31.05.2021 року о 08-45 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1