Справа № 235/2727/21

Провадження № 3/235/1276/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва І.В., при секретарі Паримському О.Є.., за участю прокурора Покровської окружної прокуратури Власенка В.В.

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сергіївка, Красноармійського району, громадянина України, депутата Сергіївської сільської ради Покровського р-ну Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2021 року в Красноармійський міськрайонний суд Донецької області з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 235 від 13.04.2021, ОСОБА_1 , будучи депутатом Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області, 01.06.2020 року несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що декларацію подав вчасно 01.06.2020, У травні 2020 року знаходився на самоізоляції, як особа старша за 65 років, на той момент не працював. На теперішній час не є депутатом.

Прокурор Власенко В.В.в судовому засіданні наполягав на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначив, що ОСОБА_1 був ознайомлений з порядком подачі декларації. Строк подачі декларації було обмежено до 31.05.2020 до 24.00 год. За період перебування на самоізоляції протягом 5 місяців ОСОБА_1 мав можливість зібрати довідки та подати декларацію.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, та додані до матеріалу документи суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП не доказана зібраними по справі доказами.

Вирішуючи справу, суддя керується Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» , Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Згідност. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення серед інших є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно дост. 9 КУпАП Україниадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В судовому досліджено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено наступне:

ОСОБА_1 було обрано депутатом Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області ради на підставі рішення Сергіївської сільської ради № VII/1-5 від 03.11.2015 року, визнано його повноваження та згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», на нього розповсюджується дія вказаного Закону.

Згідно ст. 2 Закону України Про статус депутатів місцевих рад депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста, чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Отже, депутати сільських рад, як суб`єкти декларування мають в обов`язковому, визначеному законом порядку подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесено зміни до розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Відповідно до п.п. 1 п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 щорічна декларація подається у період з 00:00 01 січня до 00:00 до 01 квітня року, наступного за звітним роком.

Таким чином, граничний термін подання декларацій встановлено ЗУ «Про запобігання корупції» та обмежено моментом у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, що повністю узгоджується із положенням ч.ч. 2, 3 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України.

До того ж положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до визначення своєчасності подання декларацій, оскільки Законом України «Про запобігання корупції» не встановлено строк подання декларації роками, тижнями, днями або годинами, а обмежено конкретною датою.

За таких умов, у депутата Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області ОСОБА_1 виник обов`язок до 23:59 31.05.2020 року подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік.

ОСОБА_1 мав змогу своєчасно подати щорічну декларацію за 2019 рік протягом часу з 01.01.2020 по 31.05.2020 включно (5 місяців) та виконати дії щодо перевірки заповнення та подання такої декларації на офіційному сайті НАЗК. Будучі суб`єктом декларування останній вже не вперше виконує дії щодо заповнення та подання електронної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на офіційному сайті НАЗК, таким чином порядок заповнення та подання декларації йому добре був відомий.

Факт несвоєчасного подання підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно якого ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2019 рік лише 01.06.2020 року. Час публікації на сайті - о 21 годині 25 хвилин.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 01.06.2020 о 21.25 год.

Датою виявлення правопорушення: є факт встановлення складу правопорушення, пов`язаного з корупцією згідно протоколу № 235 від 13.04.2021 року, а саме дата складання зазначеного протоколу 13.04.2021 року.

Місце вчинення правопорушення є адреса: АДРЕСА_2 .

Крім того, згідно матеріалів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, обґрунтовується наступними письмовими доказами:

-повідомленням начальника Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, направлене в.о. голови Сергіївської сільської ради, про можливе вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з боку депутата Сергіївської сільської ради ОСОБА_1 (а.с. 8-9);

-повідомленням в.о. сільського голови Скргіївської сільської ради , згідно якого ОСОБА_1 обраний депутатом Сергіївської сільської ради та попереджений про необхідність подання е-декларації, згідно ЗУ «Про запобігання корупції» (а.с. 10);

-повідомленням начальника Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, направлене директору ТОВ «ЗФ Свято-Варваринська», про можливе вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з боку ОСОБА_1 , який працює електрослюсарем ТОВ «ЗФ Свято-Варваринська» (а.с. 15);

-повідомленням начальника Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, направлене начальнику Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя, про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з боку депутата Сергіївської сільської ради ОСОБА_1 (а.с. 17);

-послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», ОСОБА_1 , за період з 01.01.2020 по 01.06.2020 (а.с. 18-21);

-поясненнями депутата Сергіївської сільської ради ОСОБА_1 , відповідно до я яких він виконував повноваження депутата Сергіївської сільської ради Покровського району Донецької області з 2015 року. З вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» ознайомлений, про необхідність подання декларації за 2019 рік йому було відомо. Щорічну декларацію за 2019 рік подав несвоєчасно через введені на території країни карантинні заходи (а.с. 22);

-рапортом о/у Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, згідно якого в Управлінні стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на виконанні знаходиться повідомлення прокуратури Донецької області про можливе вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з боку депутата Сергіївської сільської ради ОСОБА_1 (а.с. 23);

Закон України Про запобігання корупції (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України,Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство або НАЗК) (ст. 1 Закону).

До повноважень Національного агентства належать, зокрема здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування (ст. 11 Закону)

У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду в порядку, визначеному Національним агентством.

У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.

Висновок Національного агентства є обов`язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п`яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення. (ч.7 ст. 12 Закону).

Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю:

1) щодо своєчасності подання;

2) щодо правильності та повноти заповнення;

3) логічний та арифметичний контроль.

Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону (стаття 51-1 Закону)

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації, і суб`єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права про факт неподання декларації відповідним суб`єктом декларування (ч.2 ст. 51-2 Закону)

Тобто, виходячи із зазначених положень Закону НАЗК в разі виявлення факту несвоєчасного подання деклараціє має право або самостійно скласти протокол або письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.

Приписами статті 255 КУпАП передбачено, що протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи як національного агентства з питань запобігання корупції (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), так і органів Національної поліції (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Єдиною підставою складання НАЗК обґрунтованого висновку та направлення його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції є виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення в осіб, стосовно яких у НАЗК відсутні повноваження на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

У разі виявлення органами внутрішніх справ адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП, обов`язкове звернення до НАЗК за обґрунтованим висновком законом не передбачено. Аналогічний висновок міститься у листі НАЗК Голові Національної поліції України від 6 лютого 2019 року №44-01/8418/19.

Але відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень. Вжиття заходів для виявлення адміністративних правопорушень передбачає, в тому числі, збирання органами внутрішніх справ у процесуально передбаченому порядку будь-яких фактичних даних - доказів, які могли б вказувати про таке.

Частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, - стосовно адміністративних правопорушень, передбачених статтею 172-6 КУпАП, - на органи внутрішніх справ.

Закріплені в Законі України «Про Національну поліцію» дискреційні повноваження поліції щодо виявлення адміністративних правопорушень, навіть за наявності встановлених Законом України «Про запобігання корупції» конкретних повноважень НАЗК щодо контролю за поданими суб`єктами декларування деклараціями, не свідчать про відсутність повноважень в органів внутрішніх справ на виявлення адміністративних правопорушень, пов`язаних із поданням суб`єктами декларування декларацій.

Разом із тим, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду системно аналізуючи положення норм Законів «Про запобігання корупції», «Про Національну поліцію», норм КУпАП неодноразово зазначив і підтвердив (постанова від 17.07.2020 по справі № 816/2108/17; постанова від 2 жовтня 2019 року у справі №1440/2177/18, постанова від 10 червня 2020 року у справі №560/1779/19; постанова від 11 грудня у справі №П/811/593/17) свої висновки про наступне:

Спеціальним законом (Про запобігання корупції), який регулює питання запобігання корупції, право проводити перевірки дотримання законодавства про запобігання корупції належить виключно НАЗК, а не іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, в тому числі і органам Національної поліції.

Положення законодавства не наділяють органи Національної поліції України повноваженнями щодо витребування будь-якої інформації чи документів з метою перевірки дотримання іншими особами вимог антикорупційного законодавства і гіпотетичного виявлення (чи невиявлення) порушень, які, імовірно, можуть містити ознаки адміністративного правопорушення.

Верховний Суд вказав на відсутність нормативно-правових актів загальнообов`язкового характеру, які б наділяли Національну поліцію України або її підрозділи повноваженнями і відповідними правами щодо здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання корупції, проведення відповідних перевірок, витребування документів поза межами конкретних кримінальних чи адміністративних проваджень.

Тобто, виключно після проведення перевірки НАЗК і направлення висновку НАЗК спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції (в тому числі і Національній поліції), у останніх виникають повноваження на складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

ЄСПЛ у своєму рішенні «Щокін проти України» зазначив, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних із корупцією, Закон України «Про запобігання корупції» є спеціальним, а тому має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами.

Отже, на НАЗК покладено обов`язок проведення контролю подання декларацій відповідними суб`єктами. У разі встановлення факту не подачі декларації НАЗК повідомляє про це особу, яка не подала декларацію, та відповідні суб`єкти у сфері протидії корупції.

Крім того, виключно на НАКЗ покладено обов`язки здійснення контролю щодо своєчасності подання, правильності та повноти заповнення, а також здійснення логічного та арифметичного контролю, перевірки декларацій та проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

Такими повноваженнями щодо такого контролю інші суб`єкти у сфері протидії корупції, зокрема поліція, в розумінні Закону не наділені.

Крім того, Закон України «Про національну поліцію» також не містить положень щодо повноважень органів поліції на виявлення саме адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Тобто лише письмове повідомлення чи відповідний висновок НАЗК про несвоєчасність подання декларації буде допустимим доказом, який підтверджує цей факт порушення антикорупційного законодавства. І тільки таке письмове повідомлення чи відповідний висновок НАЗК встановлює факт несвоєчасного подання декларації і є підставою для початку провадження і послідуючого складання протоколу про відповідне адміністративне правопорушення.

Тому допустимим доказом несвоєчасного подання деклараціїє висновок або письмове повідомлення НАЗК.

Твердження, що НАЗК направляє до спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції свій обґрунтований висновок лише в разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, тобто діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, суперечить ч.2 ст. 51-2 Закону, якою передбачено, що якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації, і суб`єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права про факт неподання декларації відповідним суб єктом декларування.

У даному випадку згідно матеріалів справи несвоєчасність подання ОСОБА_1 виявлено прокуратурою та протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 без письмового повідомлення або висновку НАЗК щодо факту несвоєчасної подачі декларації.

Хоча, як зазначено вище, відповідно до приписів ст. 51-1 Закону саме на НАЗК покладено функцію контролю за своєчасністю, повнотою та правильністю подачі декларації.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків,а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред`являють спеціальні вимоги, дотримання яких гарантує та створює особі, що притягається до адміністративної відповідальності, правові передумови для захисту своїх прав та інтересів при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, і право на захист від пред`явленого звинувачення.

Протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, який складають уповноважені на це посадові особи з питань запобігання корупції , є одним із доказів, на основі якого суддя місцевого суду встановлює склад адміністративного правопорушення.

За таких умов саме на судову гілку влади покладається важлива роль у забезпеченні «якості закону» шляхом формування єдиної правозастосовної практики, яка зрівняє терези між суспільною нетерпимістю до корупції та законними правами й інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Водночас ст. 129 Конституції України вимагає від судді здійснювати правосуддя незалежно та керуючись верховенством права, а норма ст. 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі Кодекс) передбачає, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку ,встановлених законом.Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції , у точній відповідності з законом.Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших, визначених законом обставин, зобов`язаний зясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

У зв`язку з чим ,суддя приходить до висновку ,що виявлення несвоєчасності подачі ОСОБА_1 декларації відбулося у порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», тобто неналежним суб`єктом ,внаслідок чого протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є не належним доказом та не може бути використано судом при постановлення рішення ,внаслідок чого на підставі досліджених у судовому засіданні матеріалів , суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст.172-6, ч. 1 ст.247, 283,284 КУпАП суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Повний текст постанови оголошений 28.05.2021 о 08.00 год.

Суддя :