ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

19 травня 2021 року

м. Харків

справа №638/7147/20

провадження № 22-ц/818/1297/21

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Кругової С.С., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря Плахотнікової І.О.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 ,

відповідач: Державне підприємство «Обслуговування повітряного руху України»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення матеріальної допомоги при звільненні працівника за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, з апеляційною скаргою Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» в особі Струтинського О.Г., на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2020 року, постановлене у складі судді Аркатової К.В., в залі суду в м. Харкові,

встановив :

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 15.05.2020 року до винесення рішення по справі; стягнути з відповідача заборгованість по виплаті матеріальної допомоги при звільненні працівника за власним бажання у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 764500 грн. без урахування податків; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 30000 грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що 15.05.2020 року відповідач видав позивачу трудову книжку та не здійснив виплату належних їй коштів матеріальної допомоги, яка передбачена п.6.25.2 колективного договору через складний фінансовий стан та відсутність коштів, що є порушенням норм трудового законодавства.

Рішенням Дзержинськогорайонного судум.Харковавід 23жовтня 2020року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги при звільненні працівника за власним бажання у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 764500 (сімсот шістдесят чотири) грн. без урахування податків. Стягнуто з Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 185361 (сто вісімдесят п`ять тисяч триста шістдесят одна) грн 12 коп. Стягнуто з Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. Стягнуто з Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. Стягнуто з Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП «Обслуговування повітряного руху України» в особі директора Струтинського О.Г. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційнускаргу апелянтвказує напорушення судомнорм матеріальногоправа танеправильне застосуваннянорм процесуальногоправа.Вказує нате,що вматеріалах справинаявна довідка№ 22.1-12/100/20від 15.05.2020,яка булапідписана директоромХарківського РСПУкраероруху,в якій ОСОБА_1 (позивача)було повідомленопро складнефінансове становищев підприємствіта відсутністькоштів,з урахуваннямп.14.1Колективного договору,але судомне булонадано належноїоцінки поняттювласних коштівпідприємства,про якійшлось уп.14.1.КД.Окрім цього,листом від05.06.2020№ 22.1-12/148/20позивачу запропонованозвернутись доадміністрації ХарківськогоРСП до01.07.2020для укладаннядоговору провиплату матеріальноїдопомоги,між тимдо адміністраціїне зверталася. Звертає увагусуду нате,що заІ півріччя2020року збиткипідприємства відповідачазбільшились дорівня 881813млн.грн.,у тойчас якприбуток взагалівідсутній.Дана інформаціяє офіційноюта міститьсяна сайтіУкраероруху.Зазначає,що судомбуло використанооціночну категорію«достатності/недостатності»власних грошовихкоштів упідприємства,що невідображає реальнуфінансову картинута здатністьпідприємства здійснюватидодаткові виплати,а навпакипризводить дохибного враженняпро те,що нарахунках підприємстванаявні власнікошти.Зазначає,що операційнадіяльність Украероруху,яка забезпечуєосновну часткуйого доходує збитковою,а томуне можезабезпечити наповненістьвласного капіталу.Отже,станом наІ квартал2020року,а такожстаном напоточну датувласних коштівв Украерорусіне вистачаєнавіть длязабезпечення обов`язковихплатежів (податків,заробітної плати)та функціонуванняУкраероруху вцілому.Вказує,що задлявиконання п.6.25КД,відповідно доякого напідприємстві дієПрограма соціальногозахисту тау випадкузвільнення працівниказа власнимбажанням узв`язку звиходом напенсію адміністраціянаразі неможе здійснюватиці виплатиу повномуобсязі однакгарантує наданняматеріальної допомогина умовахвідстрочки.Адміністрацією Украерорухуразом зпрофспілковими організаціямиспільно напрацьованізміни доКД (зареєстровані28.05.2020в Управліннісоціального захистунаселення Бориспільськоїміської ради).Відповідно дозмін,внесених доколективного договору,для працівників,які досяглипенсійного вікуі звільняютьсяз підприємствау зв`язкуз виходомна пенсіюу 2020році до15.06.2020року,та таких,хто вжезвільнився зпідприємства узв`язку звиходом напенсію у2020році,та призвільненні неотримали матеріальнудопомогу,адміністрація гарантуєнадання матеріальноїдопомоги увідповідних розмірах,однак,виплата матеріальноїдопомоги будездійснюватися наоснові договоруміж працівникомта адміністрацією,типова формаякого повиннабути погодженаз профспілковоюстороною.Зазначає,що виконанняКолективного договоруу ситуації,що склаласяз бокуадміністрації Украерорухустановить суттєвийматеріальний впливна йогосталу господарськудіяльність іставить підприємствоу становище,коли відношеннявиплат ігарантій,які вономає здійснитидля йоговиконання працівникамперевищуватиме власніматеріальні ресурси.Вказує,що згіднозаяви Украероруху,для засвідченняістотної зміниобставин (hardship),які унеможливиливиконання Украерорухомобов`язків (зобов`язань)за Колективнимдоговором,діючому уперіод діїкарантинних обмежень(з16.03.2020)та протягом6місяців післяйого завершення,було отриманоговисновок Торгово-промисловоїпалати Українипро істотнузміну обставин(hardship)від 29.07.2020№ 2051/1.2та встановленонастання істотноїзміни обставин,які унеможливиливиконання умовКолективного договоруміж адміністрацієюУкраероруху тапрофспілками,зареєстрованого Управліннямсоціального захистунаселення Бориспільськоїміської ради11лютого 2015року уперіод настаннякарантинних обмежень(з 16.03.2020)та протягом6місяців обмеженьпісля їхзавершення.Згідно зазначеноговисновку,у зв`язкуіз внесенимизмінами тадоповненнями доКД від19.05.2020,зареєстровані 28.05.2020,щодо якихСторонами булодосягнуто згоди,та узв`язку знастанням істотноїзміни обставинз 16.03.2020,Адміністрація Украерорухузі свогобоку маєправо виконуватисвої зобов`язаннящодо умовта порядкувиплат,що перевищуютьзаконодавчо визначенігарантії,працівникам підприємства,у відповідностідо зазначенихзмін тадоповнень доКД,з моментунастання істотноїзміни обставин. Відповідно вищезазначеногопротоколу робочоїгрупи зоперативного реагуванняна кризовіситуації фінансово-економічногохарактеру від18.03.2020№ 2(копіянаявна уматеріалах справи)у зв`язкуз невизначеністютривалості карантиннихзаходів вУкраїні тасвіті,періоду відновленняпольотів вповітряному просторіУкраїни танедотриманням деякихавіакомпаній (зокрема,ПрАТ «Авіакомпанія«Міжнародні авіаціїУкраїни»,авіакомпанією «СкайАп»та іншими)фінансової дисциплінищодо оплатипоточних рахунківза наданіпослуги АНО,усім складомробочої групи,у томучислі заучасті президентівта голівусіх профспілковихорганізацій,що діютьна підприємствіВідповідача,було прийняторішення здійснюватилише обов`язковівиплати,які непов`язані зперевищенням законодавчо-правовихнорм тапризупинити виплативідповідно доп.14.1КД,які можутьздійснюватися лишеу разінаявності власнихкоштів підприємства.Так,пунктом 14.1Колективного договорупередбачено,що «усівиплати,пов`язані зперевищенням законодавчо-правовихнорм,здійснюються зарахунок власнихкоштів Підприємства(заїх наявності).Отже,наявність власнихкоштів упідприємства -пряма умовавиконання умоврозділу 6,у томучислі пункту6.25.2.КД.Як ужезазначалось вище,Украерорух згідносвого Статутує державнимкомерційним підприємством,яке неотримує жодногофінансування здержавного бюджету,а джерелоотримання доходуУкраероруху -це надходженняза наданіпослуги заеронавігаційного обслуговування. Вказує, що Верховний суд зазначав про те, що нарахування і виплата одноразової грошової при звільненні за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію не входить до структури заробітної плати, не передбачена нормами КЗпП України та не відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що встановлені у частині 2 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці» У свою чергу, судом першої інстанції не було взято до уваги практику Верховного Суду України у аналогічних справах. Звертає увагу суду на те, що позивачем не надано належним чином оформленого договору про надання правової допомоги, відповідних доказів, щодо обсягів наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, вважають, що судом помилково задоволено заяву про компенсацію судових витрат.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ДП «Обслуговування повітряного руху України» в особі директора Струтинського О.Г. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановленота матеріаламисправи підтверджено,що згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки Харківського РСП №22.2-24-56 ОСОБА_1 з 01.10.1993 року по 15.05.2020 року працювала на посаді диспетчерського тренажеру тренажерного центру в Харківському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (т.1 а.с. 14-19, 22).

Наказом №112/0 від 14.05.2020 року позивач звільнена з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с. 24 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено колективний договір.

Згідно відповіді директора ДП «Обслуговування повітряного руху України» посадовий оклад ОСОБА_1 , згідно штатного розпису Харківського РСП Украероруху на дату звільнення з посади диспетчера-інструктора тренажерного центру складає 38225 грн. Стаж роботи в Харківському РСП ОСОБА_1 складає 26 років. Згідно п. 6.25.2 Колективного договору розмір матеріальної допомоги складає 764500 грн. (а.с. 25 т. 1).

Згідно пункту 14.1 КД усі виплати, пов`язані з перевищенням законодавчо-правових норм, здійснюються за рахунок власних коштів Украероруху (за їх наявності) у послідовності пріоритетів, визначених додатком 26 до цього договору (т. 1, а.с. 136).

На підставі протоколу робочої групи з оперативного реагування на кризові ситуації фінансово-економічного характеру №2 від 18 березня 2020 року Украерорухом було прийнято рішення здійснювати лише обов`язкові виплати, які не пов`язані з перевищенням законодавчо-правових норм (заробітна плата для працівників та обов`язкові податки та збори) до 31 травня 2020 року включно з можливістю продовження заходу до досягнення стабілізації фінансового стану підприємства за окремим рішенням робочої групи з оперативного реагування на кризові ситуації фінансово-економічного характеру по результатам аналізу подальшого фінансово-економічного стану підприємства (т. 1, а.с. 140-142).

З висновкуТоргово-промисловоїпалати Українипроістотну змінуобставин від29липня 2020року із внесеними змінами та доповненнями до КД від 19.05.2020 року зареєстровані 28.05.2020 року вбачається, що до п. 6.25.2 КД про надання матеріальної допомоги працівникам, які звільняються за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, за змістом якої: у випадку звільнення працівника за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію при стажі безперервної роботи на підприємстві, адміністрація гарантує надання матеріальної допомоги у розмірі: 1) до досягнення працівником віку 60 років і 3 місяці: при стажі безперервної роботи на підприємстві повних 15 років - 10 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови як таку, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом; за кожний повний рік роботи понад 15 років - по 1 посадовому окладу з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як таку, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом за кожний рік. В цілому максимальний розмір матеріальної допомоги не має перевищувати 15 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як таку, що збільшує посадовий оклад; 2) інший вік до досягнення працівником 65 років при стажі роботи на підприємстві повних 15 років - 5 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад. Виплата матеріальної допомоги буде здійснюватися на основі договору між працівником та адміністрацією, типова форма якого повинна бути погоджена з профспілковою стороною. Відповідно до договору виплата матеріальної допомоги буде надаватися за схемою: 1 посадовий оклад з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, протягом 10 банківських днів з дати початку дії договору, залишок суми матеріальної допомоги по узгодженому графіку (орієнтовно 1 оклад з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, раз на 2 місяці, починаючи з 12 місяця з дати підписання договору). Договір на виплату матеріальної допомоги може бути підписаний за умови відсутності судового спору між працівником та підприємством з цього питання.

Для працівників, які досягли пенсійного віку і звільняються з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію у 2020 році до 15 червня 2020 року, та таких, хто вже звільнився з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію у 2020 році, та при звільненні не отримали матеріальну допомогу, адміністрація підприємства гарантує надання матеріальної допомоги у розмірі: при стажі безперервної роботи на підприємстві повних 5 років - 6 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом; за кожний повторний рік роботи понад 5 років - по 2 посадових оклади з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом за кожний рік. Відповідно до договору виплата матеріальної допомоги буде надаватися за схемою: 1 посадовий оклад з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, протягом 10 банківських днів з дати початку дії договору, залишок суми матеріальної допомоги по узгодженому графіку (орієнтовно 1 оклад з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, раз на 2 місяці, починаючи з 12 місяця з дати підписання договору). Договір на виплату матеріальної допомоги може бути підписаний до 01.07.2020 за умови відсутності судового спору між працівником та підприємством з цього питання (т. 1, а.с. 180 зворот-181).

За змістом листа директора Украероруху Струтинського О.Г. позивачу повідомлено, що у зв`язку зі складним фінансовим станом та відсутністю наявних коштів, у підприємства немає можливості виплати матеріальної допомоги у випадку звільнення працівника за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (т. 1, а.с. 233).

Враховуючи, що зміни та доповнення до КДвід 19.05.2020 року зареєстровані 28.05.2020 року, вступили в силу вже після звільнення позивача, посилання апелянта на те, що зазначені зміни розповсюджуються на спірні правовідносини є необгрунованими.

На підставі викладеного колегія суддів вважає вірним висновок суду про те, що зміни до колективного договору на спірні правовідносини не поширюються.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що положеннями колективного договору, який діяв на час звільнення позивача, було передбачено гарантоване Колективним договором право позивача на виплату їй матеріальної допомоги.

Відсутність у відповідача коштів для виплати матеріальної допомоги на час звільнення ОСОБА_1 належним чином не доведено, спростовується звітами про фінансовий стан підприємства.

Тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної допомоги в розмірі 764500 грн.

Проте судова колегія не може погодитися з висновком суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки зазначеної виплати.

Відповідно достатті 10 КЗпП Україниколективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Частиною 3статті 13 КЗпП Українивизначено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Відповідно до частини 1статті 5 Закону України «Про колективні договори і угоди»умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Статтею 44 КЗпП Українивизначено, що вихідна допомога виплачується працівникові при припиненні трудового договору з певних підстав, а також встановлено мінімальні гарантії щодо виплати вихідної допомоги.

Згідно частини 1статті 9-1 КЗпП Українипідприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Структуру заробітної плати, відповідност. 2 Закону України «Про оплату праці», складає:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Тобто, у структуру заробітної плати, крім іншого, входить і компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 14.1 колективного договору визначено, що усі виплати, пов`язані з перевищенням законодавчо-правових норм, здійснюються за рахунок власних коштів підприємства (за їх наявності) у послідовності пріоритетів, визначених додатком № 26 до цього договору.

Положеннямистатті 116 КЗпП Українипередбачена виплата всіх сум, належних працівникові при звільненні, проводиться в день звільнення. Відповідальність за приписами частини першоїстатті 117 КЗпП Українинастає в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Отже, зі змісту зазначеної норми вбачається, що підприємство повинно виплатити працівникові всі суми, нараховані підприємством, передбаченіКЗпП України. Нарахування і виплата одноразової допомоги при звільненні за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію не входить в структуру заробітної плати, не передбачена нормамиКЗпП Українита не відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що встановлені у частині третійстатті 2 Закону України «Про оплату праці».

Виплата зазначеної допомоги передбачена пунктом 14.1 Колективного договору і не є обов`язковою. Така виплата є альтернативною, здійснюється лише за рахунок власних коштів підприємства (за їх наявності) у послідовності пріоритетів, визначених додатком № 26 до цього договору.

Згідно частини 4статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд помилково не застосував до спірних правовідносин правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 березня 2019 року у справі № 640/19162/16-ц, який стосується застосування положень ч.3статті 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.116,117 КЗпП Українита містить висновок про те, що виплата матеріальної допомоги передбачена Колективним договором і не є обов`язковою.

Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин вимогстатті 117 КЗпП України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненнізухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 371, 374, п. 4 ч. 3 ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Обслуговування повітряного руху України» в особі Струтинського О.Г. задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2020 року у частині задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Рішення в частині стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді С.С. Кругова

О.Ю. Тичкова