ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021м. ДніпроСправа № 904/6789/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Євтушенко Д.Є. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фермерського господарства "Рогівське" (51273, с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Кооперативна, буд. 37; ідентифікаційний код 31648614)

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А; ідентифікаційний код 39835428)

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Представники:

від позивача: Ямковий В.Ф. - представник;

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Фермерське господарство "Рогівське" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. №6022/20 від 15.12.2020р.) до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання за Фермерським господарством "Рогівське" права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, та право на яку посвідчено Державним актом на право постійного користування землею, серія ІІ-ДП №003509, виданим 26.11.2001 на ім`я ОСОБА_1 та зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №555.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 21.01.2021 о 11:00 год.

Відповідач у відзиві (вх.№443/21 від 05.01.2021) на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що: - право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право; - позовна заява подана до суду без доказів порушення прав позивача з боку відповідача, яке могло полягати у невизнанні, оспорюванні належних, на думку позивача, прав; - відповідно до наведеної у позовній заяві інформації, представником позивача відомостей про поважність причин пропуску строку позовної давності не наведено, а отже голова ФГ "РОГІВСЬКЕ" знала про свої порушені права з 2013 року.

Позивач у клопотанні (вх.№3188/21 від 21.01.2021) про відкладення розгляду справи просить відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою (високою температурою та кашлем).

У судове засідання 21.01.2021 представники позивача та відповідача не з`явились.

Господарським судом Дніпропетровської області 21.01.2021 було продовжено підготовче провадження до 21.04.2021, задоволено клопотання Фермерського господарства "Рогівське" про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 03.03.2021 об 12:30 год.

Позивач у клопотанні (вх.№10982/21 від 03.03.2021, що надійшло через канцелярію суду, та вх.№11162/21 від 03.03.2021, що надійшло засобами електронного зв`язку) про витребування документів просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області для огляду та дослідження у судовому засіданні оригінали та належним чином засвідчені копії документів, а саме наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2020 №53-ОТГ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Губиниської селищної територіальної громади (Губиниській селищній раді) Новомосковського району Дніпропетровської області, Акт приймання-передачі земельних ділянок Губиниською селищною територіальною громадою (Губиниською селищною радою) Новомосковського району Дніпропетровської області від 21.12.2020 та Додаток до Акту приймання-передачі земельних ділянок Губиниською селищною територіальною громадою (Губиниською селищною радою) Новомосковського району Дніпропетровської області від 21.12.2020.

Також позивач у заяві (вх.№10984/21 від 03.03.2021, що надійшла через канцелярію суду, та вх.№1161/21 від 03.03.2021, що надійшла засобами електронного зв`язку) просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Губиниську селищну територіальну громаду (Губиниську селищну раду) Новомосковського району Дніпропетровської області, посилаючись на те, що земельна ділянка площею 36,7 га (кадастровий номер 1223281000:01:250:1001), якою користується позивач та право постійного користування на яку хотів би визнати у судовому порядку, належить до державної форми власності та розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка входить саме до Губиниської селищної територіальної громади.

У судове засідання 03.03.2021 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2021 було відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 16.03.2021 о 15:30 год.

Позивач у відповіді (вх.№12377/21 від 12.03.2021) на відзив на позовну заяву просить долучити відзив до матеріалів справи та задовольнити у повному обсязі позовні вимоги, заявлені Фермерським господарством "Рогівське", посилаючись на те що, - доводи відповідача не стосуються ані предмету, ані підстав даного спору; - нормативно-правова аргументація відповідача є помилковою щодо питання переходу права користування або права власності щодо земельної ділянки у порядку спадкування, на підставі якої відповідач робить помилковий висновок щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог; - заперечення проти задоволення даного позову, висловлене відповідачем у відзиві на позовну заяву, є підтвердженням того, що відповідач не визнає право постійного користування земельною ділянкою за ФГ "Рогівське"; - інформація з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку площею 36,7 га (кадастровий номер 1223281000:01:250:1001) від 04.11.2020 року міститься у додатках до позовної заяви (додаток №19) та є підтвердженням невизнання та порушення права позивача; позивачем не було пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права (права постійного користування земельною ділянкою), адже про порушення свого права позивач дізнався 04 листопада 2020 року; - розмір витрат на професійну правничу допомогу є об`єктивним та відповідає складності справи, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, надається стороною, яка заявила вимогу про стягнення витрат на професійну допомогу, після розгляду даної справи: - такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідач у поясненнях (вх.№13153/21 від 16.03.2021) на клопотання представника позивача щодо залучення третьої особи не вбачає підстав для залучення Губиниської селищної територіальної громади (Губиниської селищної ради) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки: - на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 1223281000:01:250:1001 не значиться в додатку до Акта приймання-передачі; - відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1223281000:01:250:1001 має державну форму власності сільськогосподарського призначення

Також, представник відповідача заперечує проти задоволення клопотання представника позивача про витребування документів, аргументуючи тим, що згідно інформації наведеної в додатку до Акта приймання-передачі земельних ділянок Губиниською селищною територіальною громадою (Губинською селищною радою) земельна ділянка з кадастровим номером 1223281000:01:250:1001 не значиться, додатково зазначивши, що запитування інформація є у вільному доступі на сайті Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

У судове засідання 16.03.2021 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотання та заяви Фермерського господарства "Рогівське" про витребування документів та про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та було відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 22.03.2021 об 15:00 год.

Відповідач у клопотанні (вх.№14105/21 від 22.03.2021) просить визнати причини неявки представника поважними та відкласти підготовче засідання на іншу дату та у поясненні (вх.№14106/21 від 22.03.2021) зазначає, що згідно з інформацією наданої відділом управління землеустрою та охорони земель станом на 19.03.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 1223281000:01:250:1001 не передана Губиниській селищній територіальній громаді (Губиниській селищний раді), однак передача земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:01:250:1001, площею 36.7 га з цільовим призначенням 01.02 для ведення фермерського господарства з державної власності у комунальну планується найближчим часом.

У судове засідання 22.03.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 було задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 14.04.2021 о 12:30 год.

Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою (вх.№ 16371/21 від 01.04.2021) про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) вчиняти будь-які дії щодо передавання земельної ділянки загальною площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у комунальну власність в цілому, або її частини, поділу земельної ділянки, передавання її в цілому, або її частини у користування та/або у власність третім особам, а також заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки загальною площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка була надана громадянину ОСОБА_1 для створення фермерського господарства, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія II-ДП № 003509 від 26 листопада 2001 року, на підставі рішення 19 сесії XXIII скликання Новомосковської районної Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області від 25 жовтня 2001 року №23-19/ХХІП, до набрання законної сили рішенням у справі.

Заява обґрунтована тим, що: - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як розпорядник земельної ділянки загальною площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, не обмежений у своєму праві розпорядження земельною ділянкою, на підставі вимог Закону може вчинити дії щодо передавання земельної ділянки у комунальну власність територіальній громаді, у зв`язку з чим може виникнути питання щодо процесуального статусу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як учасника цієї справи та можливо призведе до неефективності захисту прав позивача, які пов`язані з наслідками таких дій, як-то закриття провадження у справі, або заміни відповідача у справі на належного; Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як розпорядник вищезазначеної земельної ділянки, не обмежений у своєму праві розпорядження, може вчиняти дії щодо її передавання в цілому, або її частини у користування та/або власність на користь третіх осіб (приймати накази щодо розподілу земельної ділянки, її користування, або виділення у власність тощо), зазначені обставини можуть утруднити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду у справі, а тому вважаю застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачеві вчиняти дії з приводу передавання земельної ділянки у комунальну власність, поділу земельної ділянки, передавання її у користування та/або у власність третім особам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, є належним та пропорційним способом захисту прав та законних інтересів Фермерського господарства «Рогівське», як користувача цією земельною ділянкою; відповідач у судовому засіданні надавав пояснення у яких, серед іншого, посилався на те, що він, як розпорядник земельної ділянки, на виконання вимог Закону має у найближчий час здійснити дії щодо передавання, у тому числі і спірної земельної ділянки площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, у комунальну власність територіальній громаді.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 заяву Фермерського господарства "Рогівське" про забезпечення позову задоволено, заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А; ідентифікаційний код 39835428) вчиняти будь-які дії щодо передавання земельної ділянки загальною площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області у комунальну власність в цілому, або її частини, поділу земельної ділянки, передавання її в цілому, або її частини у користування та/або у власність третім особам; заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки загальною площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка була надана громадянину ОСОБА_1 для створення фермерського господарства, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія II-ДП № 003509 від 26 листопада 2001 року, на підставі рішення 19 сесії XXIII скликання Новомосковської районної Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області від 25 жовтня 2001 року №23-19/ХХІП.

У судове засідання 14.04.2021 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2021 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 12.05.2021р. о 11:00 год.

У судове засідання 12.05.2021р. з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 12.05.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу розглянуто відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, у користуванні позивача - Фермерського господарства «Рогівське» (далі - ФГ «Рогівське») перебуває земельна ділянка (державна власність) сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, що розташована на території Василівськоі сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Рішенням 18 сесії XXIII скликання Новомосковської районної Ради народних депутатів Невомосковського району Дніпропетровської області від 20.07.2001 №18-18/ХХШ «Про передачу земельних ділянок для створення та розширення селянських (фермерських) господарств» (а.с.14) громадянину ОСОБА_1 було надано дозвіл замовити проект відводу земель для створення селянського (фермерського) господарства в постійне користування земельну ділянку площею 36,7 га ріллі за рахунок земель запасу та резервного фонду на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Рішенням 19 сесії XXIII скликання Новомосковської районної Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області від 25.10.2001 №23-19/ХХШ «Про надання земельних ділянок в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу» (а.с.15) громадянину ОСОБА_1 надано в постійне користування земельну ділянку площею 36,7 га ріллі із земель запасу для ведення селянського (фермерського) господарства, ділянка знаходиться що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

В подальшому, ОСОБА_1 26.11.2001 головою Новомосковської районної Ради народних депутатів Чорним В., на підставі рішення 19 сесії XXIII скликання Новомосковської районної Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області від 25.10.2001 №23-19/ХХПІ, було видано Державний акт на право постійного користування землею, серія II-ДП №003509, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №555(а.с.29).

Селянське (фермерське) господарство «Рогівське» (ідентифікаційний код 31648614) було створено його засновником - ОСОБА_1 та зареєстровано Новомосковською районною державною адміністрацією 30.11.2001, реєстраційна справа №04052324Ю0010459, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12291200001002800 від 16.07.2013.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, про що 22.03.2011 виконавчим комітетом Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.38).

20.08.2001 за свого життя ОСОБА_1 склав заповіт, відповідно до якого все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що він за законом матиме права, заповів дочці ОСОБА_2 (а.с.40).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 року було визнано за ОСОБА_2 право на спадщину на селянське (фермерське) господарство «Рогівське», ідентифікаційний код юридичної особи №31648614, юридична адреса: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Андріївка, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.41).

Рішення набрало законної сили 01.10.2012.

Ухвалою від 11.03.2013 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було роз`яснено рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 року, винесеного по справі за позовом ОСОБА_2 до Василівської сільської ради про визнання права на спадщину, що ОСОБА_2 , як спадкоємець прав та обов`язків померлого ОСОБА_1 , що був засновником та власником фермерського господарства «Рогівське», набула права на вчинення дій, пов`язаних зі зміною власника та засновника фермерського господарства «Рогівське», відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (а.с.42).

Ухвала набрала законної сили 18.03.2013.

Як вбачається згідно з рішенням засновника Селянського (фермерського) господарсьва "Рогівське" від 20.06.2013 відбулась заміна засновника та голови Селянського (фермерського) господарства «Рогівське», яким стала ОСОБА_2 , відповідні зміни до установчих документів фермерського господарства зареєстровані в державному реєстрі 16.07.2013, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12291200001002800.

В подальшому згідно з рішенням засновника Селянського (фермерського) господарсьва "Рогівське" від 13.08.2015 відбулась заміна засновника та голови Селянського (фермерського) господарства «Рогівське», яким став ОСОБА_3 , відповідні зміни до установчих документів фермерського господарства зареєстровані в державному реєстрі 17.08.2015.

17.08.2015 Селянське (фермерське) господарство "Рогівське" відповідно до рішення засновників від 13.08.2015 року було перереєстровано у Фермерське господарство "Рогівське", про що зазначено на Статуті Фермерського господарства "Рогівське"

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно ;з частиною 1 статті 51 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000, чинній на момент створення СФГ «Рогівське») громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Кодексу (у редакції від 12.07.2000, чинній на момент створення (СФГ «Рогівське») користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з частиною 1 статті 23 Кодексу (у редакції від 12.07.2000, чинній на момент створення СФГ «Рогівське») право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Отже, з наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного користування для ведення сільського (фермерського) господарства надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського фермерського господарства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону №3312-ХІІ від 02.12.2000, чинній на момент створення СФГ «Рогівське»; втратив чинність 29.07.2003 - з моменту брання чинності Законом України від 19.06.2003 №973-IV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, законодавством, чинним на момент створення СФГ «Рогівське», було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянським (фермерським) господарством як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення селянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства.

19.06.2003 було прийнято новий Закон України №937-ІУ "Про фермерське господарство», яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону України "Про фермерське господарство» вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 5, частиною 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство; надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Таким чином, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01 квітня 20.Ї0 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19) та постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Згідно із частинами 1, 2 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку; е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (у редакції від 12.10.2018, чинній на момент звернення з позовом), який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні, земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренда, на них.

Проте Конституційний Суд України рішенням N 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформив и право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення

У цьому зв`язку громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянкина підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 05.02.2011 чинній станом на момент смерті ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції від 12.07.2000 на момент створення СФГ «Рогівське»), яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, по призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7)використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для сільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

За таких обставин, підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ «Рогівське», так і з 01.01.2002 й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника селянського (фермерського) господарств відсутня.

З огляду на викладене одержання громадянином засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття селянським (фермерським) господарством правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадяниномдля ведення селянського (фермерського) господарства і подальшої державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Таким чином, у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено:…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статей 73, 77 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у зв`язку зі смертю громадянина ОСОБА_1 , якому спірна земельна ділянка була надана на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування, серія П-ДП №003509 від 26.11.2001 вказане право не припинилося.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Рогівське" (51273, с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Кооперативна, буд. 37; ідентифікаційний код 31648614) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А; ідентифікаційний код 39835428) про визнання права постійного користування земельною ділянкою - задовольнити.

Визнати за Фермерським господарством "Рогівське" (51273, с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Кооперативна, буд. 37; ідентифікаційний код 31648614) право постійного користування земельною ділянкою площею загальною площею 36,7 га, кадастровий номер 1223281000:01:250:1001, сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, та право на яку посвідчено Державним актом на право постійного користування землею, серія ІІ-ДП №003509, виданим 26.11.2001 на ім`я ОСОБА_1 та зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №555.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А; ідентифікаційний код 39835428) на користь Фермерського господарства "Рогівське" (51273, с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Кооперативна, буд. 37; ідентифікаційний код 31648614) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

24.05.2021.