Справа № 459/3132/19

Провадження № 1-кп/459/98/2021

УХВАЛА

судового засідання

20 травня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Червонограді скаргу №8 захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 в порядку ч.2 ст.303КПК України на дії прокурора управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 щодо оформлення постанови про проведення контролю за вчиненням злочину та про скасування постанов про проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні № 12017140000000231 від 27.02.2017 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 12017140000000231 від 27.02.2017 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого в порядку ч.2 ст.303 КПК України подано скаргу №8, в якій він просить визнати протиправними дії прокурора управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 , які полягали у неналежному оформленні постанови про проведення контролю за вчиненням злочину №04/2/5-955т від 27.03.2019. Також просить скасувати постанови про проведення контролю за вчиненням злочину №04/2/5-955т від 27.03.2019 та 04/2/5-1667т від 12.06.2019, винесені прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 ..

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 скаргу підтримав. В її обґрунтування послався на обставини, викладені у скарзі. А саме, вказав, що 30.10.2019 слідчий СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 на підставі доручення прокурора відділу процесуального керівництва управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 надав стороні захисту серед інших матеріалів постанови пропроведення контролюза вчиненнямзлочину №04/2/5-955твід 27.03.2019 та 04/2/5-1667т від 12.06.2019, винесені прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 .. Вважає, що вказані постанови були винесені із порушенням вимог ст.ст. 251,271 КПК України, оскільки у них не зазначено: відомості про особу (прізвище, ім 'я та по батькові, число місяць та рік народження, адреса проживання(реєстрації), місце (адреса) або річ (назва певного предмета) щодо яких проводиться негласна слідча (розшукова) дія; початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; відомості про конкретну особу (осіб), яка буде проводити дію. В описовій частині постанови №04/2/5-955т від 27.03.2019 спочатку зазначено, що до вчинення злочину, може бути причетний громадянин ОСОБА_5 , а також те, що дії громадянина ОСОБА_5 можуть містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КПК України, а в іншому абзаці зазначено те, що здобуто достатньо відомостей про те, що ОСОБА_5 здійснює збут наркотичних засобів та психотропних речовин, вказані обґрунтування, висвітлені прокурором, суперечать один одному. А в описовій частині постанови №04/2/5-1667т від 12.06.2019 вказано про те, до досудовим розслідуванням встановлено про те, що невстановлена особа на території Львівської області збуває наркотичні засоби та психотропні речовини, хоча в наступному абзаці зазначено що в ході досудового розслідування саме ОСОБА_5 збуває наркотичні засоби, що суперечить одне одному.

Також слідчим надано ухвали про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: №№ 04586т від 24.11.17; 04588т від 24.11.17; 0546т від 14.02.19; 02399т від 19.06.2019; 01467т від 17.04.19; 01071т від 20.03.19; 017т від 09.10.18; 0194т від 16.01.18; 019т від 09.10.18, які містять рукописний текст. З висновку спеціаліста від 19.02.2020 вбачається, що рукописні записи у зазначених ухвалах виконані почерками не суддів, які їх виносили, а деякі з них виконані почерком слідчого ОСОБА_8 .

Крім цього, ухвалою №0546т від 14.02.2019 отримано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з номера телефону НОМЕР_1 , який ніби то належить ОСОБА_9 , однак, останній використовує номер телефону НОМЕР_2 . На підставі вказаної ухвали співробітниками УСБУ у Львівській області отримувалась інформація про телефонні розмови ОСОБА_10 НОМЕР_2 , що підтверджується відповідним протоколом.

Однак, прокурор у своїй постанові посилається на те, що в ході проведення НСРД, саме на підставі зазначених ухвал, здобуто відомості, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 здійснює збут наркотичних засобів та психотропних речовин.

У постановах №04/2/5-955т від 27.03.2019 та №04/2/5-1667т від 12.06.2019 про проведення контролю за вчиненням злочину прокурор ОСОБА_7 не виклав обставин, які б свідчили про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, а лише зазначив, що відомості, поєднані з іншими матеріалами виключають провокацію з боку правоохоронних органів на вчиненням ОСОБА_5 незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Хоча 11.04.2019 слідчий ОСОБА_8 на підставі клопотань погоджених із прокурором ОСОБА_7 отримував ухвали на обшуки житла та іншого володіння ОСОБА_5 , однак зазначені ухвали реалізовані не були.

Крім цього, 27.03.2019 співробітниками УСБУ у Львівській області на підставі постанови №04/2/5-955т від 27.03.2019 вже здійснювався контроль за вчиненням злочину. Не зважаючи на те, через три місяці прокурором в черговий раз винесена постанова №04/2/5-1667т від 12.06.2019 про проведення контролю за вчиненням злочину. Вказані дії, які полягали у одноразовому здійсненні контролю за вчиненням злочину, а також неодноразовому отриманні ухвал на проведення обшуків можуть свідчити про провокування особи ОСОБА_11 на вчинення злочину. Тому вважає,що прокурором управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 порушено вимоги ст.ст.251 та 271 КПК України.

Обвинувачений скаргу захисника підтримав.

Прокурор заперечив щодо розгляду такої скарги у підготовчому судовому засіданні, вважає, що вона може бути вирішена лише під час судового розгляду справи по суті. В обґрунтування заперечення послався на те, що згідно положень кримінального процесуального закону розгляд та вирішення таких скарг у підготовчому судовому засіданні не передбачено і оцінка таких процесуальних рішень може даватися лише у судовому засіданні під час дослідження доказів. Оскаржувані дії слідчого вважає законними, прийнятими в межах процесуального законодавства.

Щодо фактичних обставин, якими скаржники обґрунтували свою скаргу і щодо відомостей, які відображені у фотокопіях документів, які долучені до скарги, заперечень немає, вважає їх достовірними.

Вислухавши думку учасників кримінального процесу, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.2 ст.303КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (які не передбачені ч.1 ст. 303 КПК України) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.

Згідно із ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Процесуальні дії слідчого, які є предметом розгляду даної скарги, не підлягали оскарженню на стадії досудового розслідування на підставі ч.1 ст. 303 КПК України, а тому можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання.

Відповідно до ст.251 КПК України постанова прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; 5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; 6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

Також відповідно до ст. 271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 КПК України, зобов`язаний викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину.

Судом встановлено, що стороною захисту було призначено почеркознавче експертне дослідження зазначених ухвал, які є предметом скарги. Відповідно до висновків спеціаліста рукописні записи у вказаних вище ухвалах здійснені не суддями, які їх виносили. Виконавцем рукописних записів в копіях ухвал про надання дозволу на проведення НСРД є одна і та ж особа.

Сторона захисту вправі збирати докази після того, як обвинувальний акт було передано до суду, у тому числі звертатись до судових експертів та призначати експертизу. Така правова позиція Верховного Суду викладена у Постанові від 08 грудня 2020 року у справі № 278/1306/17.Відповідно до статті 20 та пункту 8 частини 3 статті 42 КПК обвинувачений має право збирати і подавати докази. Згідно з частиною 2 статті 42 КПК обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Однак, слід зазначити, що жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду; суди мають оцінювати докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку. Належна оцінка зазначених процесуальних документів як доказів та можливого допущення органами слідства під час досудового розслідування процесуальних порушень при їх складання, мають бути предметом судового дослідження під час судового розгляду справи.

Оскільки дана скарга заявлена захисником на стадії підготовчого судового засідання і доводи, викладені у ній повно, всебічно та об`єктивно можуть бути досліджені судом тільки під час судового розгляду та безпосереднього дослідження документів (доказів) у даному кримінальному провадженні.

Суд має право у подальшому при судовому розгляді кримінального провадження дати оцінку доказам з точки зору іх допустимості в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення відповідно дост.89 КПК України

Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга захисника обвинуваченого не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.313-315 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У скарзі №8 захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 в порядку ч.2 ст.303КПК України на дії прокурора управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 щодо оформлення постанови про проведення контролю за вчиненням злочину та про скасування постанов про проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні № 12017140000000231 від 27.02.2017 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.307КК України - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1