ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/11681/20 Головуючий Іінстанції Божко В.В

Провадження № 33/818/798/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.6 ст.470 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І МЕ НЕ М У К Р А Ї Н И

/ по справі про адміністративне правопорушення /

19травня 2021року м.Харків

суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.

за участю секретаря - Вакула Н.С.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

захисника - Сидоренка В.В.

представника Слобожанської митниці

Держмитслужби - Тиндика М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м.Харкова від 06 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.6 ст.470 МК України,-

в с т а н о в и в :

В.о. заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби звернувся до суду з висновком в якому просив визнати ОСОБА_1 винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.470 МК України.

В обґрунтування висновку посилався на те, що 26.02.2020 року головним державним інспектором митного оформлення «Гоптівка» митного поста «Магістральний» Слобожанської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил №0344/80700/20 стосовно ОСОБА_1 за ч.6 ст.470 МК України.

Згідно звказаним протоколом10.11.2018громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС легковий автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Литовська Республіка) з метою транзиту та терміном вивезення до 20.11.2018 року включно (або до 15.11.2018 у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу).

Станом на 26.02.2020 року згідно з базами даних АСМО «Інспектор» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС) відсутня інформація щодо вивезення за межі митної території України вищезазначеного транспортного засобу особистого користування, заведення справи про порушення митних правил або звернень особи з приводу аварії або дії обставин непереборної сили у відношенні вищезазначеного транспортного засобу особистого користування, а також щодо оформлення транспортного засобу для його вільного обігу на митній території України. (а.с. 16)

Відповідно до програмно-інформаційного комплексу «Реєстр порушників митних правил» ЄАІС станом на 26.02.2020 року не зареєстровано факту складання протоколу про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_1 щодо порушення строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування «MITSUBISHI LANCER», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У зв`язку з відсутністю інформації щодо зворотного вивезення вказаного транспортного засобу листом Слобожанської митниці Держмитслужби від 02.02.2020 №7.14-28-04-7.14-28-04-01/7.14-28-04-12/120 ОСОБА_1 було запропоновано з`явитися до митниці для надання пояснення стосовно порушення терміну транзитного перевезення, який встановлений ст.95 МК України. ОСОБА_1 на виклик до митниці не з`явився у зв`язку з чим виникла необхідність звернутись до суду для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2021 року ОСОБА_1 визнано винним в порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.470 МК України, та призначено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 170 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та ухвалити нове рішення, яким справу про порушення митних правил закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що порушення митних правил він не вчиняв та навіть і не міг їх вчинити, оскільки не має посвідчення водія та паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Також, зазначав, що у відповідності до ч.1 ст.467 МК України, на день подання документів до суду та на день розгляду справи в суді строк притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.470 МК України, сплинув ще 21 травня 2019 року, а тому суддя ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Сидоренка В.В., які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі і просили її задовольнити та надали аналогічні доводам апеляційної скарги пояснення в суді апеляційної інстанції, а також пояснення представника Слобожанської митниці Держмитслужби Тиндика М.В., який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 486МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ізстаттею 489МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені норми узгоджуються з нормами статей 245, 280 КУпАП.

Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил.

Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації.

Згідно ст.495МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами.

Пунктом 1 частини 1 статті 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частинами 5, 8 статті 102 МК України (в редакції станом на 10.11.2018 року) встановлено, що для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеногостаттею 95цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначенийстаттею 94цього Кодексу.

Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Частиною першою статті 381МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

Відповідно до Глави 55 Розділу ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов`язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексомУкраїни (письмове зобов`язання, застосування заходів гарантування тощо).

Пунктом 57 ч. 1 ст.4Митного кодексуУкраїни встановлено, що термін «товар» вживається в значенні будь - якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Таким чином «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95МК України (ст.90 та 93МК України).

Судовим розглядом встановлено, що 10.11.2018громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС легковий автомобіль марки «MITSUBISHI LANCER», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації - Литовська Республіка) з метою транзиту та терміном вивезення до 20.11.2018 року включно (або до 15.11.2018 у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу).

Начальником митного поста «Магістральний» Слобожанської митниці Держмитслужби 02.02.2020 року ОСОБА_1 було надіслано лист №7.14-28-04-7.14-28-04-01/7.14-28-04-12/120 було запропоновано 22.02.2020 року з`явитися до митного поста «Магістральний» (міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка-Нехотєєвка») Харківської митниці ДФС для надання пояснень стосовно порушення терміну транзитного перевезення, який встановлено статтею 95 МК України (а.с. 8-9).

Зазначене відправлення повернуто з відміткою листоноші «за закінченням встановленого терміну зберігання». (а.с. 5).

ОСОБА_1 у визначений термін до Харківської митниці ДФС не з`явився, пояснень стосовно порушення терміну транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування «MITSUBISHI LANCER», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 не надав.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до ст.495 МК України, ст.252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до п.1.3 розділу І Порядку заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності № 614 від 28.05.2012 року (далі - Порядок) декларація заповнюється власноручно громадянином, який досяг 16-річного віку, або уповноваженою ним особою і засвідчується його особистим підписом до пред`явлення товарів для митного контролю. Відомості про товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не досягли 16-річного віку та/або є недієздатними особами чи особами, цивільна дієздатність яких обмежена, зазначаються в деклараціях осіб, що їх супроводжують.

Пунктом 1.9. Порядку передбачено, що разом з декларацією,заповненою відповіднодо цьогоПорядку,для митногоконтролю тамитного оформленнятоварів громадяниномабо уповноваженоюособою залежновід метипереміщення,виду транспорту,найменування товару,способу переміщеннята іншихфакторів,що впливаютьна митніпроцедури,подаються такідокументи: документи,що посвідчуютьособу тапідтверджують країнупостійного проживаннягромадянина абоуповноваженої особи: паспортабо іншийдокумент громадянина,що даєйому правона перетиндержавного кордонуУкраїни.Громадянин абоуповноважена особа,який (яка)не виїжджав(ла)за кордон,може подаватипаспорт громадянинаУкраїни; документи,які відповіднодо законодавчихактів видаютьсядержавними органамидля здійсненнямитного контролюта митногооформлення товарів,що переміщуютьсячерез митнийкордон України(увипадках,установлених законодавством); документи,що підтверджуютьправо вчинятидії,пов`язані зпред`явленням товарівмитним органамдля митногоконтролю тамитного оформленняпри переміщенніїх черезмитний кордонУкраїни,або іншимчином розпоряджатисязазначеними товарами(занаявності); документи,що підтверджуютьправо власностіна транспортнийзасіб особистогокористування; 8) зобов`язання про зворотне ввезення/вивезення або транзит товарів;

З моменту прийняття декларації посадовою особою митного органу для оформлення вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а громадянин або уповноважена особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 10.11.2018 року подав до митниці декларацію, яка ним заповнена власноручно (а.с. 13) разом з довіреністю видану на ім`я ОСОБА_1 про розпорядження переданим йому транспортним засобом «MITSUBISHI LANCER», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 12) та копією паспорта ОСОБА_1 серія: НОМЕР_3 (а.с. 10)

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не має відношення до обставин, що викладені в протоколі про порушення митних правил №0344/80700/20 спростовуються зібраними матеріалами провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не має закордонного паспорту, а тому не міг здійснити перетин державного кодону також є безпідставним, оскільки як вбачається з митної декларації ОСОБА_1 прибув до України з території Російської Федерації, а відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 10.03.1997 року (станом на 10.11.2018 року) громадяни України можуть в`їжджати, виїжджати та пересуватись територією РФ по паспорту громадянина України.

Таким чином, зібрані докази у справі про правопорушення митних правил апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 495 МК України та підтверджуються протоколом про порушення митних правил №0344/80700/20 від 26.02.2020 року, доповідною запискою, копією митної декларації, витягами з АСМО «Інспектор» та ЄАІС (а.с. 3-38)

Також, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 та його захисник під час апеляційного розгляду не надали будь-яких відомостей про обставини, згідно ст.17 КУпАП, які виключають адміністративну відповідальність або об`єктивно перешкодили (хвороба, ДТП, тривале відрядження тощо) виконання ним обов`язку з вивозу транспортного засобу.

Щодо вимоги апеляційної скарги про закриття справи про порушення митних правил, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно достатті 522цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Порушення ОСОБА_1 встановленого статтею 95 МК України строку транзитного перевезення, за що встановлена відповідальність за ч.6 ст. 470 МК України митницею встановлено 02.02.2020 року.

23.07.2020 року справа про порушення митних правил надійшла до Київського районного суду м. Харкова, того ж дня її зареєстровано, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено склад суду.

За таких обставин 23.07.2020 року відбулось зупинення строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил відповідно до ч.1 ст.467 МК України.

Таким чином, апеляційний суд не може погодитись з доводами ОСОБА_1 про збіг строків, визначених ст. 456 МК України, оскільки згідно чинного законодавства на працівників митниці не покладено обов`язку щодо терміну виявлення правопорушення, а лише зазначено про момент виявлення факту правопорушення.

За вказаних обставин, підстав для закриття про провадження у справі про порушення митних правил на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.467 МК України, апеляційний суд не вбачає.

Разом з цим, на момент ввезення транспортного засобу, а саме: 10.11.2018 року, ст.470 МК України, в редакції яка була чинною на той час, передбачала відповідальність, зокрема, за перевищення встановленого статтею 95МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення. Та зазначена норма закону, на час виникнення зобов`язання щодо вивезення автомобіля, складалась із трьох частин та санкція будь-якої із них в тій редакції була більш м`якою, ніж санкція ч.6 ст.470МК України у діючій редакції.

Законом України№2612-VIIвід 08листопада 2018року внесено зміни до ст.470 МК України, яка наразі містить 6 частин. Відповідно до Закону України №2725-VIII від 16 травня 2019 року, редакція ч.6 ст.470МК України набула чинності лише 22 серпня 2019 року.

Диспозицією ч.6 ст.470МК України встановлена відповідальність за перевищення встановлених статтею 95цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Згідно санкції ч.6 ст. 470 МК України за вчинення цього правопорушення передбачене стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів.

Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з положенням ст.3 МК України, норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені МК України, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

У рішенні КонституційногоСуду України№1-рп/99від 09лютого 1999року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Строк вивезення транспортного засобу збіг 20.11.2018 року та з 21.11.2018 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо виконання обов`язку вивезення автомобіля, яка тим самим утворює триваюче правопорушення. Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.

На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 передбачала відповідальність за редакцією ч.3 ст.470 МК України, якою передбачалось стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та яка є більш м`якою за суворістю та є чинною на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, а тому апеляційний суд вважає за можливе накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. (500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян)

За такихобставин,апеляційна скаргапідлягає частковомузадоволенню, а постанова Київського районного суду м. Харкова від 06.01.2021 року, в частині накладеного розміру адміністративного стягнення, підлягає зміні та зменшенню адміністративного стягнення до 8500 грн.

Керуючись ст. ст. 458, 466, 467, 486, 487, 489, 491, 495, 522, 527, 528, 531 МК України, ст. ст. 284, 294, 295 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м.Харкова від 06 січня 2021 року змінити в частині накладеного адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Зменшити розмір стягнення накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім п`ятсот) гривень.

В решті постанову Київського районного суду м. Харкова від 06 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков