ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №810/2501/16

адміністративне провадження №К/9901/32226/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №810/2501/16

за позовом Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» до Державної служби геології та надр України про визнання нечинним акту перевірки та скасування припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Губської О.А., суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

в с т а н о в и в :

Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просило:

- визнати нечинним акт дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) за № 06-04/22/2016-16/п (139), складений Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 07.07.2016 за результатами планової перевірки ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», в частині пункту 5 розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час державного геологічного контролю» «не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів Велико-Димерського родовища (св. №№ 1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) (ДКЗ України, протокол від 25.04.2002 № 658), з включенням резервних св. №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності у експлуатаційні»;

- визнати протиправним припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 12.07.2016 за № 849-14/06 в частині пункту 5 «не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів Велико-Димерського родовища (св. №№ 1с, Зс, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) (ДКЗ України, протокол від 25.04.2002 № 658), з включенням резервних св. №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності у експлуатаційні»;

- скасувати припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 12.07.2016 за №849-14/06у частині пункту 5 щодо вимоги до ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» провести повторну державну експертизу та оцінку запасів Велико-Димерського родовища (св. №№ 1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) (ДКЗ України, протокол від 25.04.2002 № 658), з включенням резервних св. №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності у експлуатаційні, та вимоги подати у письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень, що зазначені у пункті 5 припису від 12.07.2016 за № 849-14/06.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 12.07.2016 №849-14/06 в частині пункту 5 «не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів Велико-Димерського родовища (св. №№ 1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) (ДКЗ України, протокол від 25.04.2002 № 658), з включенням резервних св. №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності у експлуатаційні».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що ІП "Кока-Кола Беверіджис Україна Лтд." є користувачем надр України - прісних підземних вод Велико-Димерського родовища для виробництва безалкогольних напоїв на підставі спеціальних дозволів від 22.02.2007 №4225 серії В №001615 та серії А №00284; угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 21.11.2011 №4225, протоколу №658 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 25.04.2002 про затвердження запасів корисних копалин.

У липні 2016 року Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю ДСГН була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні), за результатами якої складено акт від 07.07.2016 №06-04/22/2016-16/п (139).

Згідно із п. 5 розділу акта "Порушення вимог законодавства" виявлено факт непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Велико-Димерського родовища (скважини №№1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) з включенням резервних скважин №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності в експлуатаційні.

На підставі вказаного акта відповідачем винесено припис від 12.07.2016 №849-14/06, яким зобов`язано позивача у строк до 12.08.2016 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документи, що підтверджують факт виконання.

Позивач, посилаючись на протиправність п. 5 названого припису, звернувся до суду із даним позовом, обґрунтовуючи вимоги якого, вказав на відсутність правових підстав для покладення на нього обов`язку з проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів використовуваних ним надр.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем, за результатами реалізації наданих йому функцій контролю за організацією вивчення, обліку та раціонального використання надр, правомірно винесено спірний припис та зобов`язано позивача усунути виявлені порушення, у тому числі шляхом проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів надр.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про часткове задоволення позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що відповідач при прийнятті спірного припису застосував нечинну норму законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна служба геології та надр України подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що апеляційним судом не було враховано, що до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 протягом усього строку її дії вносилися зміни, а також не враховано позицій Державної фіскальної служби України, викладеної у листі від 03 червня 2016 року № 9651/5/99-99-12-02-03-16.

У поданих запереченнях представник позивача просить відмовити у задоволенні скарги, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, та з урахуванням вимог статті 341 КАС України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першої статті 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр визначено Порядком здійснення державного геологічного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294.

Відповідно до пункту 15 Порядку за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Посадова особа органу державного геологічного контролю зазначає в акті стан виконання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та використання надр, а в разі невиконання зазначених вимог - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідне положення акта законодавства.

Згідно із пунктом 16 Порядку у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п`яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

За визначенням ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Як встановлено апеляційним судом, під час перевірки позивача відповідачем установлено та зафіксовано в акті факт непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Велико-Димерського родовища (скважини №№1с, 3с, 5с, 6с, 7с, 2ю, 4ю) з включенням резервних скважин №№ 8ю, 9с, 10с та можливістю переведення їх при необхідності в експлуатаційні, чим, на думку контролюючого органу, користувачем надр порушено вимоги п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865.

Так, пунктом 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (у редакції, чинній до 26 березня 2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено у наступній редакції: «Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці».

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність.

Відповідно до положень пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.

Оскільки станом на час прийняття спірного припису норми Положення №865, якими визначався обов`язок користувача нарами проводити повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин був нечинним, тому фактично відсутні підстави вважати, що у позивача існувала необхідність у їх проведенні та, відповідно, у відповідача були відсутні правові підстави для встановлення позивачу терміну для усунення порушень законодавства про надра, а отже фактично відсутні підстави вважати, що позивач допустив порушення умов користування надрами.

Такий висновки узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі П/811/112/17, від 27.02.2020 у справі № 804/8510/16, від 19.08.2020 у справі №826/13338/17, від 26.03.2021 у справі №806/2722/16.

Судом також не приймаються посилання відповідача в касаційній скарзі на лист Державної Фіскальної служби України від 03 червня 2016 року № 9651/5/99-99-12-02-03-16, який має лише інформаційний характер та не є обов`язковими до застосування.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного суду, що на момент виникнення спірних правовідносин положення пункту 25 Положення № 865 у жодній із вищевказаних редакцій не діяли, а отже Центральний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України при прийнятті п.5 спірного припису застосував нечинну норму Положення № 865.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова апеляційного суду відповідачем фактично не оскаржується, а тому, з урахуванням вимог статті 341 КАС України, не переглядається.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року у справі №810/2501/16 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду