ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року Справа № 915/264/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства МІРСБАКС, вул. Дружби Народів, 27, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55000 (код ЄДРПОУ 35657397)

до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661)

в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ ВП 20915546)

про стягнення коштів в сумі 547 103, 51 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Нестеренко О.І.;

від відповідача: Аксьонов М.В.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне підприємство МІРСБАКС з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 537 212, 90 грн. - заборгованості за договором та 10 288, 00 грн. - 3 % річних.

07.04.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшов відзив на відзив відповідача (вх. № 5201/21). Докази направлення на адресу відповідача долучено до відзиву на відзив відповідача.

У відзиві на відзив відповідач позивач просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 537 212, 90 грн. - заборгованості за договором та 9 890, 61 грн. - 3 % річних.

Судом встановлено, що у відзиві на відзив позивач фактично змінив позовні вимоги (зменшення розміру позовних вимог шляхом перерахунку заявленої до стягнення суми 3 % річних).

Зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі від 27.04.2021 року.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 01.04.2021 року.

В судовому засіданні 01.04.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 27.04.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.04.2021 року задоволено заяву ДП НАЕК Енергоатом (вх. № ЕП: 6136/21 від 22.04.2021) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.04.2021 року судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не відбулось, у зв`язку з незадовільною якістю інтернет-трафіку з боку сторони, про що складено акт господарського суду Миколаївської області від 27.04.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 915/264/21. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 24.05.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2021 року задоволено заяву ДП НАЕК Енергоатом (вх. № ЕП: 7456/21 від 18.05.2021) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 24.05.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання товару № 53-123-01-20-06346 від 21.04.2020 року, а саме: зобов`язання оплатити за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі та позивачем нараховано відповідачу 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 16, 525, 526, 611, 612, 625, 662-664, 692, 712, ЦК України, ст. 20, 193, 218, 265 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 4681/21 від 30.03.2021 року) відповідач зазначає, що строк оплати на суму 569 998, 80 грн. за видатковою накладною № 9 від 05.05.2020 почав свій перебіг з 13.05.2020 та закінчився 17.07.2020

Відповідач зазначає, що зобов`язання щодо оплати за поставлений товар на загальну суму 32 785, 90 грн. було припинено заліком зустрічних вимог на підставі ст. 601 ЦК України з відповідним відображенням цієї операції в бухгалтерському обліку.

Станом на 09.03.2021 року у бухгалтерському обліку ВП ЮУ АЕС обліковується кредиторська заборгованість за договором перед ПП «МІРСБАКС» на суму 537 212, 90 грн.

Відповідач зазначає, що 3 % річних може розраховуватись лише з 18.07.2020 за видатковою накладною від 05.05.2020 року № 9, а отже наданий позивачем розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи.

Порушення строків оплати є наслідком настання кризової економічної ситуації як у ДП НАЕК Енергоатом, так і на ринку електроенергетики України у цілому, внаслідок введення нової моделі енергетичного ринку у червні 2019 року неможливо було спрогнозувати. Як неможливо було спрогнозувати введення жорстких цінових обмежень та виведення 55% обсягів електричної енергії, що виробляє ДП НАЕК Енергоатом з ринкового середовища та їх реалізація практично на безоплатній основі (1 коп. за КВт*год), так і критичне зростання заборгованості перед ДП НАЕК Енергоатом з боку ДП Гарантований покупець.

Відповідач зазначає, що суттєво вплинуло на фінансову ситуацію те, що в період дії договору на території України введено карантин, на підставі постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211.

Відповідач вказує, що доказом фінансової кризи є підписання Президентом України Указу від 22.09.2020 року № 406/2020 Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики.

На підтвердження фінансового становища подано "Підсумки роботи ДП "НАЕК "Енергоатом" за 10 місяців 2020 року".

Відповідач, посилаючись на ст. 614 ЦК України, зазначає, що вина як підстава для відповідальності ДП НАЕК Енергоатом відсутня.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

21.04.2020 року між ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (покупець) в особі Відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС та ПП «МІРСБАКС» (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-20-06346 (арк. 11-16).

Відповідно до п. 12.1 договору договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 12.2 договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2021 року.

Відповідно до п. 9.5 договору усі додатки, підписані обома сторонами, є невід`ємною частиною даного договору.

До договору сторонами складено Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору), якою сторони погодили найменування, технічні характеристики товару, виробника, кількість та ціну. Ціна товару погоджена сторонами на загальну суму 569 998, 80 грн. з ПДВ (арк. 17).

Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код СРV 14720000-4 по ДК 021:2015 Алюміній, нікель, скандій, титан і ванадій (Стрічка алюмінієва), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом 474 999, 00 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 94 999,80 грн. Всього з ПДВ: 569 998, 80 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору за даним договором оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Відповідно до п. 3.1 договору постачання здійснюється на протязі 90 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.06.2020, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.2 договору з товаром постачальник надає покупцю:

-видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);

-електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про довірчі послуги у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

-документ, який підтверджує якість товару (паспорт, сертифікат, тощо оригінали або копія завірена печаткою постачальника).

Відповідно до п. 3.3 договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 5.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС".

Відповідно до п. 11.1.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Відповідно до п. 11.1.2 договору покупець зобов`язаний приймати поставлені товари згідно розділу 5.

Відповідно до п. 11.4.1 договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар в повному обсязі на загальну суму 569 998, 80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 9 від 05.05.2020 року (дата отримання товару на складі вантажоодержувача (дата вхідного контролю) - 05.05.2020) (арк. 18).

Підставою поставки товару у видатковій накладній зазначено договір на постачання товару № 53-123-01-20-06346 від 21.04.2020.

Видаткова накладна підписана сторонами, скріплена печаткою постачальника та печаткою ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом" Южноукраїнське відділення.

На виконання умов п. 3.2 договору позивачем подано та зареєстровано податкову накладну № 15 від 05.05.2020 року на суму 569 998, 80 грн. Відповідно до квитанції податкову накладну № 15 від 05.05.2020 року зареєстровано в ЄРПН 13.05.2020 року (арк. 19-20).

Відповідно до п. 2.2 договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 договору з товаром постачальник надає покупцю, зокрема, електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про довірчі послуги у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Отже, граничним строком для оплати за товар є 17.07.2020 року (включно). З 18.07.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що зобов`язання з оплати за поставлений товар по видатковій накладній № 9 від 05.05.2020 за договором № 53-123-01-20-06346 від 21.04.2020 на загальну суму 32 785, 90 грн. було припинено заліком зустрічних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, що підтверджується заявами позивача про припинення зобов`язань заліком зустрічних однорідних вимог, а саме:

- заява від 12.08.2020 вих. № 128 на суму 9 931, 27 грн. (арк. 21);

- заява від 14.09.2020 № 21 на суму 3 417, 22 грн. (арк. 22);

- заява від 16.10.2020 вих. № 24 на суму 3 650, 02 грн. (арк. 23);

- заява від 13.11.2020 № 29 на суму 3 252, 11 грн. (арк. 24);

- заява від 22.12.2020 № 30 на суму 4 212, 60 грн. (арк. 25);

- заява від 18.01.2021 № 01 на суму 4 302, 70 грн. (арк. 26);

- заява від 16.02.2021 № 12 на суму 4 019, 98 грн. (арк. 27).

Припинення зобов`язання з оплати за поставлений товар по видатковій накладній № 9 від 05.05.2020 за договором № 53-123-01-20-06346 від 21.04.2020 на загальну суму 32 785, 90 грн. заліком зустрічних вимог на підставі ст. 601 ЦК України на підставі вищевказаних заяв не заперечується сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 537 212, 90 грн. (569 998, 80 грн. - 32 785, 90 грн.).

Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 537 212, 90 грн. підтверджується довідкою № 75 про взаєморозрахунки між ВП «Южноукраїнська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПП «МІРСБАКС» за період з 01.04.2020 по 09.03.2021 (арк. 48 на звороті). Довідка складена та підписана головним бухгалтером ВП «Южноукраїнська АЕС».

У зв`язку з не проведенням відповідачем оплати за поставлений товар, 20.01.2021 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 003 від 20.01.2021, в якій позивач вимагав перерахувати заборгованість в розмірі 541 232, 88 грн. (арк. 28-30). Факт направлення 21.01.2021 року претензії вих. № 003 від 20.01.2021 підтверджується рекомендованим повідомленням повідомленням про вручення поштового відправлення, описом вкладення, фіскальним чеком та поштовою накладною (арк. 31-32). Факт отримання 22.01.2021 року претензії вих. № 003 від 20.01.2021 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 31).

Доказів надання відповідачем відповіді на вищевказану претензію суду не подано.

Станом на день розгляду справи доказів оплати відповідачем грошових коштів за поставлений товар суду не подано.

Отже, невиконання відповідачем обов`язку за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вказано вище, граничним строком для оплати за товар є 17.07.2020 року (включно). З 18.07.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 537 212, 90 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. 11, 509, 525, 526, 692 ЦК України та умов договору в частині оплати за поставлений товар.

Позовна вимога в частині стягнення 537 212, 90 грн. - суми основного зобов`язання є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова КЦС ВС від 27.01.2021 № 337/5617/19).

Як встановлено судом вище граничним строком оплати за товар по видатковій накладній № 9 від 05.05.2020 року на суму 569 998, 80 грн. є 17.07.2020 року (включно). З 18.07.2020 відповідач є таким, що прострочив оплату за вищевказаною накладною.

Позивачем нараховано відповідачу 9 890, 61 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 18.07.2020 року по 26.02.2021 року, виходячи з суми боргу 537 212, 90 грн. (детальний розрахунок арк. 66).

Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що при нарахуванні суми 3 % річних позивачем допущено арифметичні помилки, а саме не враховано, що у 2020 року 366 днів (високосний рік).

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних та встановлено, що 3 % річних, нараховані на суму боргу 537 212, 90 грн. за період з 18.07.2020 по 26.02.2021 (включно) становлять 9 870, 46 грн. Детальний розрахунок 3 % річних, здійснений судом, наявний в матеріалах справи (арк. 89).

Отже, вимога про стягнення 3 % річних в сумі 9 870, 46 грн. є обґрунтованою та підставною. В цій частині позов підлягає задоволенню. В частині стягнення 3 % річних в сумі 20, 15 грн. слід відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Щодо заперечень відповідача, які полягають у відсутності його вини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

У зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується, і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання (постанова КГС ВС від 11.10.2018 по справі № 910/20767/17).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215, від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291 та № 343 від 04.05.2020 року відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

В подальшому карантин продовжувався і діє на день розгляду справи.

Відповідно до п. 7.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором унаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини.

Відповідно до п. 7.2 Договору форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входить повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили.

Відповідно до п. 7.3 Договору недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, наведені відповідачем підстави (зростання простроченої заборгованості ДП Гарантований покупець перед ДП НАЕК Енергоатом, фінансова криза неплатежів тощо) не є в розумінні ст. 617 ЦК України обставинами, які звільняють боржника як від оплати за отриманий товар, так і від відповідальності.

Договір укладено між сторонами 21.04.2020 року, тобто під час дії карантину. Граничним строком оплати за товар в силу умов п. 2.2. договору є 17.07.2020 року. Карантин на території України введено постановою КМУ № 211 з 11.03.2020 року, тобто як укладення, так і виконання договору мало місце вже під час дії карантину, що свідчить про обізнаність відповідача з відповідними обставинами. Вищевказане спростовує твердження відповідача про те, що карантин вплинув на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості не укладати договір.

Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави для звільнення відповідача (покупця) від відповідальності за порушення зобов`язання через обставини непереборної сили.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 8 206, 25 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Судовий збір в розмірі 0, 30 грн. слід покласти на позивача.

Питання про повернення з державного бюджету суми судового збору в розмірі 5, 97 грн. може бути вирішено судом за клопотанням особи, яка його сплатила (ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ ВП 20915546) на користь позивача Приватного підприємства МІРСБАКС, вул. Дружби Народів, 27, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55000 (код ЄДРПОУ 35657397):

- 537 212, 90 грн. (п`ятсот тридцять сім тисяч двісті дванадцять грн. 90 коп.) заборгованості за договором;

- 9 870, 46 грн. (дев`ять тисяч вісімсот сімдесят грн. 46 коп.) 3 % річних;

- 8 206, 25 грн. (вісім тисяч двісті шість грн. 25 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.05.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш